ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ ОРГАНІЗМИ

Біологічні знання є важливим елементом культури освіченої людини. Більшість проблем, що розв'язуватиме суспільство у ХХ1 ст., тісно пов'язані з біологією: перенаселення Землі в цілому й скорочення чисельності населення в деяких країнах (зокрема, в Україні); розповсюдження нових інфекційних захворювань ; можливості використання генетично модифікованих продуктів і застосування біотехнологій щодо людини; забруднення навколишнього середовища та вичерпання природних ресурсів і охорона природи.

Аналітичний погляд на початок ХХІ ст. свідчить: дві глобальні проблеми – харчування та екологічна безпека стають для цивілізації найголовнішими. Усі інші – економічні, енергетичні, технологічні, демографічні, медичні, соціальні, військові прямо або опосередковано пов'язані з ними.

Метою дослідження є створення і впровадження генетично модифікованих організмів (ГМО) та ризики їх вживання.

ГМО – це спеціальний набір технологій, які вносять зміни в генетичну структуру організмів, таких як тварин, рослин або бактерій. Вони об'єднують три групи організмів – генетично модифіковані мікроорганізми (ГММ), тварини (ГМЖ) та рослини (ГМР).

Витоки розвитку генної інженерії рослин досліджувалися ще в 1977 році, коли і сталося їх відкриття, що дозволило використовувати ґрунтовий мікроорганізм Agrobacterium tumefaciens, як знаряддя введення чужих генів в інші рослини.

У 1987 році були проведені перші польові випробування генетично модифікованих сільськогосподарських рослин і як підсумок – помідор, стійкий до вірусних інфекцій.

В Китаї у 1992 р. було розпочато вирощування тютюну, який «не боявся» шкідливих комах. Однак початок масового виробництва модифікованих продуктів було розпочато у 1994 р., коли в США з'явилися помідори сорту FlavrSavr, які не псувалися під час перевезення. Це помідори з відкладеним періодом дозріванням, які зберігаються до півроку при температурі 14-16 градусів, тобто дозрівання відбувається при переміщенні його в кімнатну температуру.

1994-й характеризується офіційним роком народження ГМ-продуктів.

Вже у 1995 році американська компанія-гігант Monsanto запустила на ринок ГМ-сою RoundupReady, тобто ДНК рослини був впроваджений чужорідний ген для підвищення здатності культури протистояти бур'янам[1]. В результаті чого, зараз існує:картопля, яка містить гени земляної бактерії, що вбивають колорадського жука; стійка до посух пшениця, в яку вживили ген скорпіона; помідори з генами морської камбали; соя та полуниця з генами бактерій. Список рослин, які вирощують із застосуванням методів генної інженерії дуже великий: яблуня, слива, виноград, капуста, баклажани, огірок, пшениця, соя, рис, жито і безліч інших сільськогосподарських рослин

Сучасні технології дозволяють вченим брати гени з клітин одного організму та вбудовувати їх у клітини іншого, припустимо рослини чи тварини. Завдяки такому переміщенню організм наділяється новою характеристикою – наприклад, стійкістю до певної хвороби або шкідника, посухи, морозу, а також іншими, на перший погляд, корисними властивостями. Генна інженерія дала людині можливість творити дива. Ще кілька десятків років тому сама думка про те, щоб схрестити, скажімо, помідор і рибу, здавалася абсурдною, але сьогодні ця ідея успішно втілена в життя. Аналогічний експеримент був проведений також з полуницею. Ще один приклад – картопля, яку не їсть колорадський жук (перенесення в рослину гена земляної бактерії наділило його здатністю продукувати у своїх листах токсичний для жука білок). Є дані, що в пшеницю «вбудували» ген скорпіона – для забезпечення стійкості до посушливого клімату. Японські генетики ввели в гени свині ген шпинату: в результаті м'ясо стало менш жирним. За офіційними відомостями, сьогодні в світі ГМ – рослинами (соя, кукурудза, рапс, бавовна, рис, пшениця, а також буряк, картопля і тютюн) засіяно понад 60 млн. гектарів. Найчастіше культурні рослини наділяють стійкістю до гербіцидів, комах або вірусів. Також у них вбудовують вакцини і ліки проти різних хвороб. Наприклад, виведений салат-латук, який виробляє вакцину проти гепатиту В, банан, що містить анальгін, рис із вітаміном А. Трансгенний овоч чи фрукт виходить яскравим, великим, соковитим і неприродно ідеальним. Розріжеш це красиве воскове яблучко – воно лежить кілька годин без зміни кольору. А наш рідний «білий налив» через 20 хвилин темніє, тому що в яблуці відбуваються окислювальні процеси, передбачені природою. Генетично змінені рослини викликають мутацію живих організмів [1].

Сенсаційні висновки , що генетично змінені рослини викликають мутацію живих організмів, які харчуються ними, зробив відомий німецький зоолог Ханс-Хайнрих Каац. Проведені ним дослідження, та звіти, які оприлюднені сьогодні в Лондоні, свідчать про наявність величезної потенційної загрози генної інженерії для всього живого на планеті. Вчений встановив, що змінений ген оліїстого турнепсу проникає в бактерії, які живуть у шлунку бджоли, і призводить до їхньої мутації. Тим самим знайдено перший науковий доказ впливу генетично змінених рослин на живі організми. Експерт не виключає, що бактерії в організмі людини також можуть змінюватися під впливом продуктів, які містять модифіковані гени.

Як часто ви замислюєтеся над тим, що Ви їсте? При розгляді даної тематики, науковці, зазначили, що трансгенні злаки можуть ушкодити печінку і нирки, стверджує французький учений Жіль-Ерік Сераліні. Після його виступу суперечки про нешкідливість генетично модифікованих рослин для людини розгорілися з новою силою. Учений зробив свої висновки, ґрунтуючись на результатах експериментів, проведених біотехнологічною компанією Monsanto. Біотехнологи впродовж трьох місяців годували щурів трьома сортами виведеною ними ГМ-кукурудзи: один стійкий до гербіциду гліфосату, а два — несприйнятливі до шкідника. Для проведення експерименту в США вирощували всі три сорти, а в Європі було дозволено культивувати тільки один з них. В результаті аналізу експериментів з’ясувалося, що після трансгенної дієти у щурів з’явилися симптоми пошкоджень внутрішніх органів. Свідоцтва неправильної роботи печінки і нирок виявлялися у вигляді надзвичайного підвищення концентрації гормонів в крові і сечі гризунів. До того ж, після вживання кукурудзи одного сорту, у піддослідних щурів жіночої статі підвищувався рівень цукру в крові і зростала концентрація жирних кислот, з яких синтезуються тригліцериди. З метою встановлення трансгенних злаків наносити довготривалі пошкодження печінці і ниркам, Сераліні вимагає провести ще ряд досліджень. Більшість науковців вважає, що випуск генетично модифіковані продукти у навколишньому середовищі можуть спричинити незворотну шкоду біологічному різноманіттю екосистем, а також здоров’ю людей та тварин. Ця група науковців, беручи до уваги обмеження наших знань про природу ризиків від ГМО, закликає уряди країн ввести 5-річний мораторій на комерційне застосування його, з метою забезпечення необхідного періоду для більш інтенсивного моніторингу [2].

Все-таки, не просто зрозуміти добре чи то зле, що ми дійшли до генної інженерії. Проблема поглиблюється й тим, що люди мають мало достовірної інформації про генетично модифіковані продукти. Поняття "генетично модифіковані продукти" знайоме не кожному, а якщо і знайоме, то ставлення пересічного громадянина до генної інженерії не можна назвати надто добрим.

Всі погодяться, що ГМО продукти шкодять нашому здоров’ю і називають їх проблемою ХХ1 сторіччя. Але мало хто знає що ці монстри мають двоякий характер. Так, вчені вашингтонського Університету вивели сорт ГМО-тополі, яка може деструктуризовувати певні промислові отрути, отруйні викиди, переробляючи їх в нешкідливі речовини. Лабораторні випробування визначили, що генетично модифіковані тополі в 100 разів ефективніше абсорбують з ґрунту трихлоретилен, ніж природні тополі. ГМО-дерева також можуть витягати токсини з повітря і переробляти їх в безпечні метаболіти усередині листя. Також в Англії навчилися розводити трансгенних курей, яйця яких мають важливе медичне значення. Річ у тому, що протеїни яєць цих птахів використовують для виготовлення препарату, здатного вилікувати злоякісні пухлини.

В Україні, нажаль, немає досконалої та чіткої нормативно-правової бази, що регулює обіг трансгенних рослин, 01.08.2007 р. Кабінет Міністрів України за № 985 прийняв постанову „ Питання обігу харчових продуктів, що містять генетично-модифіковані організми або мікроорганізми”, якою передбачалось маркувати продукти на наявність ГМО. До цього часу проходить дискутування щодо використання ГМО у світлі законодавчої бази.

Тому, слід обережно використовувати здобутки науки та техніки, адже все в цьому світі має двоякий характер. ГМО може врятувати нас від забруднення атмосфери, вилікувати від лейкемії та вирішити проблему палива, котра є досить актуальною та гострою в наш час. Безумовно, генетичне модифіковані організми – величезне досягнення теперішнього часу, а вплив їх на організм людини досконало не вивчений. Тому не можливо з впевненістю зазначити корисність чи шкоду даних організмів , адже тільки якщо у третього покоління споживачів не з'являться зміни на генетичному рівні можна з упевненістю говорити, що ГМО безпечне і є вирішенням продовольчої проблеми планети.

Література:

1. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://stattitablohy.ezreklama.com

2. Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик. Персонал плюс. – № 5 (358). – 2010.- 3- 9.02. – [Електронний ресурс] Режим доступу: www.personal – plus.net