Автор:
Ірина Гуменна (Київ, Україна)
Постановка проблеми. В умовах соціально-економічних перетворень, що відбуваються в Україні, сучасна медицина залишається однією з найбільш розвинених галузей української науки, яка перебуває на етапі її становлення. Цей процес багато в чому спирається на ідеї, принципи, закони, теорії, концепції, напрацьовані традиційними науковими галузями як гуманітарними, так і технічними. Багато в чому теоретичні та методологічні засади цих галузей наук використовуються шляхом творчої адаптації та структури теоретико-методологічної бази наукової медичної галузі.
Разом з тим формуються й специфічні для галузі різні теоретичні конструкції, які знаходять своє відображення в науковій медичній лексиці. Наукове обґрунтування щодо створення теоретико-методологічних засад медицини, в тому числі її терміносистеми мають стати окремим напрямом наукових досліджень, які послуговуються національною фаховою мовою, основу якої становить як спеціальна, так і загальновживана лексика. Відповідно, медична термінологія стає предметом посиленої уваги лінгвістів до теоретичних питань, пов’язаних з пізнанням природи самого терміна, його структури, способів творення, джерел формування наукової термінології і т.п.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Показовими щодо становлення й розвитку загальновживаних медичних термінів є дисертаційні дослідження, монографії, підручники, присвячені проблемам формування й становлення медичної термінології, перекладні, тлумачні словники з медичної лексики.
Особливу роль у становленні медичної термінології з онкології відіграють словникові видання. Принаймні найбільш широким спектром представлено словник «Медицина в термінах і визначеннях» [3] та ін.
Актуальність. На сьогодні поки що не існує єдиного державного стандарту на визначення медичних онкологічних термінів, хоча останнім часом у мовознавчій науці все більше уваги приділяється проблемам вивчення і дослідження медичної термінології у сфері онкології. Це пов’язано з розвитком онкології як науки, так і широким впровадженням знань щодо даної термінології загалом. Важливим компонентом при цьому є концептуалізація різних його ознак, оскільки формуванню термінологічного значення відповідає складний процес, що порушує не тільки семантику, але й системні зв’язки лексичної одиниці, її парадигматичні й синтагматичні властивості [5, с. 119]. Особливістю термінів є те, що вони функціонують лише в певній вузькій галузі тієї науки, яку вони обслуговують, оскільки «термін то виявляє старі (етимологічні), то розвиває нові (соціальні, емоційні) відтінки», чим забезпечує нові зміни у своїй семантиці [1, с. 37], тому однією з найсуттєвіших ознак терміна має бути «прагнення до однозначності (моносемічності)» [2, с. 23].
Проблема формування термінологічного значення на основі загальновживаного слова все більше привертає увагу лінгвістів (А.Ю. Белова, О.І. Блінова, М.Н. Володіної, Е.А. Войцева, С.В. Гриньова, В.П. Даниленка, О.Є. Єфімова, Т.Р. Кияк, В.О. Татаринова, С.П. Хижняк, О.М. Шиловського, Д.М. Шмельова та ін.), які висвітлювали загальні проблеми термінознавства. Окремі питання, що стосуються різних галузевих терміносистем досліджували (Л. Боярова, М. Годована, В. Калашник, Л. Полюга, О. Покровська, Б. Рицар, І.Сабадош та ін.) і хоча в науці вже існують певні думки з цього питання, багато в чому він ще залишається невирішеним. Основні аспекти медичної термінології досліджували Н. Литвиненко, Н. Космакова, Н. Місник, О.Мунтян, М. Навальна та ін.
Відомо, що у лінгвістиці розглядалися й аналізувалися лише окремі аспекти медичної термінологічної лексики у зіставному дослідженні, пов’язаної з науково-технічною сферою. Проте загальної характеристики медичних термінів з онкології ще не було в полі зору дослідників. Онкологічна медична термінологія стала предметом дослідження вперше. У цьому полягає новизна даної праці, мета якої дослідити медичні терміни з онкології на основі сучасної української літературної мови та науково-медичної літератури, визначити мовні особливості медичних онкологічних термінів, здійснити лінгвістичний аналіз.
Об'єктом дослідження є українська медична термінологія з онкології. Кількість медичних онкологічних термінів постійно зростає, що дозволяє упорядкувати термінологічний матеріал, який забезпечує більшу точність опису об’єкта. Для медичної онкології характерними є використання термінів типу: пухлина, рак, новоутворення, диференціація, метастазування та ін.
Пухлина – це патологічне неконтрольоване розростання клітин будь-яких тканин організму. За своїми клініко-морфологічними ознаками пухлини поділяються на злоякісні та доброякісні. Синонімом до терміну пухлина є терміни новоутворення, бластома.
Метастаз (метастазування) – утворення вторинних вогнищ пухлинного росту (метастазів) в результаті поширення клітин з первинного осередку в інші тканини. Саме наявність метастазів робить повне видалення пухлини неможливим. Навколо термінів пухлина, метастаз, метастазування створюються прикметники-означення пухлина – доброякісна, безболісна, злоякісна, якісна, первинна. Термін метастази характеризують прикметники віддалені, перехресні, поодинокі, регіонарні, численні. Термін метастазування поєднує прикметники гематогенне, генералізоване/поширене, імплантаційне й т. д. [ ].
Важливу роль у медичній термінології з онкології відіграє словотворчий суфікс іншомовного походження -ом(а), що означає новоутворення, наприклад: міома, фіброма, аденома, папілома, ліпома, міома, бластома, лейкома, саркома, туберкулома тощо.
На позначення одиничних предметів утворюються онкологічні терміни з суфіксом -ин(а): віспина, пухлина, подряпина.
Важливе місце в медичній термінології займають віддієслівні терміни-іменники із значенням дії або стану, що утворюються за допомогою суфіксів -анн(я), -енн(я), -інн(я). За допомогою цих суфіксів від основ непохідних дієслів утворюються терміни середнього роду на позначення процесу дії: западання, зашивання, омертвіння, видалення, переродження, проростання (пухлини).
За допомогою суфікса -ит/-іт/-їт у медичній онкологічній терміносистемі утворюються терміни на позначення запущеної пухлини, йдеться про метастази у печінку, легені, лімфовузли та ін.: пульмоніт, лімфаденіт.
Словотвірний тип із суфіксом -лог представлений групою термінів-назв осіб за професійними ознаками: патолог, невролог, отоларинголог, онколог, гінеколог, що співвідносяться з іменниками на -логі(я) і становлять назви наукових дисциплін: патологія, неврологія, онкологія, гінекологія тощо.
Термін диференціація пухлинних клітин застосовується щодо клітин паренхіми пухлини й означає ступінь віддаленості їх від нормальної клітини аналогічних тканин.
Злоякісні пухлини епітеліального походження називають раковими (карциномами): аденокарцинома, плоскоклітинний рак, ендометріальні карциноми, а ті, що виникають зі сполучнотканинних структур, називають саркомами, які також мають у своїй структурі словотворчий суфікс іншомовного походження -ом(а): міосаркома, ліпосаркома, фібросаркома, хондросаркома.
Своєрідною особливістю щодо використання мовних особливостей у термінологічній структурі медичних термінів з онкології частовживаними є терміни-епоніми, наприклад: пухлина Вільмса, хвороба Петрова, метастаз Вірхова («Вірхівські вузли»), ефект Кребтлі та ін.
Розглянувши лінгвістичний аналіз медичних онкологічних термінів, ми дійшли висновку, що медична термінологія з онкології виникла і розвивається паралельно з наукою. Кожен лікар повинен знати й вміти правильно розшифровувати терміни в даній галузі медицини.
У формуванні медичної термінології з онкології важливу роль у мовному плані відіграє суфікс -ом(а), який використовується на позначення новоутворень, іменники-епоніми, віддієслівні терміни-іменники із значенням дії або стану, що утворюються за допомогою суфіксів -анн(я), -енн(я), -інн(я).
Література:
1. Брагина А. А. Значение и оттенки значения термина / А. А. Брагина // Терминология и культура речи. – М., 1981. – С. 37–47.
2. Будагов Р. А. Введение в науку о языке. – М.: Учпедгиз, 1958. – 435 с.
3. Литвиненко Н.П., Місник Н.В. Медицина в термінах і визначеннях. – К.: Книга-плюс, 2011. – 304 с.
4. Місник Н. Аналітичні терміни у складі термінологічної клінічної медицини // Українська термінологія і сучасність / Н.Місник. – К., 2001. – Вип. 4. – С. 193 – 194.
5. Науменко Л.О. Лексична своєрідність термінів залізничного транспорту// Українська мова у ХХІ столітті: традиції і новаторство. − К.: ІАЦ − Спейс-Інформ; ФОП Гудименко, 2010. – С. 118-205.
6. Українська мова: енциклопедія / [редкол.: В. М.Русанівський, .О.Тараненко
(співголови), М. П. Зяблюк та ін.] – К.:Укр. енцикл., 2000. – 752 с