СТАН РОЗВИТКУ БІЗНЕС-АНАЛІЗУ В УКРАЇНІ

Розумiння бiзнес-аналiзу починається з економiки, як науки. Оскільки українська економічна наука спирається на міжнародний досвід, доречно звернути увагу на визначення економіки видатними науковцями.

Згідно Альфреда Маршала, економіка є дослідженням людей у повсякденних справах життя [4].

Дещо пізніше, Пол Самуельсон визначав, що економіка є дослідженням, яке спрямовано визначити як суспільство використовує обмежені ресурси для виробництва кінцевих товарів та розповсюдження їх серед людей [5].

З даних визначень можна зрозуміти, що економіка передбачає дослідження, результатом якого зазвичай є отримання знань про природу об'єкта. Одним із методів загальнонаукового пізнання природи об'єкта саме і є аналіз.

Таким чином, за своєю сутністю, аналіз є необхідною складовою прийняття численних рішень від вибору альтернативи до способу виробництва кінцевого продукту та способу його розповсюдження.

Суттєво зазначити, що аналіз здійснюється як споживачами, виробниками так і державою. У кожного з учасників власна мета, яка потребує проведення досліджень і українські учасники ринкових відносин не є виключенням.

Поняття “бізнес” та “підприємництво” вживаються як синоніми, що дає підстави їх ототожнювати. Згідно Закону України “Про підприємництво” підприємництво є “безпосередня та самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством” [6].

Довідником з бізнес-аналізу (Business Analysis Body of Knowledge) було визначено, що бізнес-аналіз є набором завдань та методик, що використовується з метою забезпечити розуміння зацікавленими сторонами структури, правил та роботи організації й запропонувати рішення, які дозволять організації досягти поставлених цілей [3].

У своїй публікації “Business Analysis” Дебра Пол, Дональд Йетс та Джеймс Кадл зазначають, що не дивлячись на розуміння організаціями переваг, які бізнес-аналіз здатний надати, до сих пір немає чіткого визначення його меж, що породжує дискусії, адже дисципліна бізнес-аналізу знаходиться на стадії формування [1; c. 3].

Таким чином, можна сказати, що поки що бізнес-аналіз не набув чіткого визначення, хоча є різні думки, які дають дещо різні варіанти визначення та розуміння поняття бізнес-аналізу.

Роль бізнес-аналітика у значній мірі залежить від специфіки роботи організації та її потреб, а також ступеню усвідомлення необхідності створення посади бізнес-аналітика.

На даний момент, в Україні замість поняття “бізнес-аналітик” частіше використовують поняття “бізнес-консультант”. Більш того, у класифікаторі професій ДК 003:2010, чинного від 01.11.2010, взагалі немає поняття як бізнес-аналітика, так і бізнес-консультанта. Єдиним, що може підходити, є спеціальності групи 2419.2 – “консультант”, а також “консультант з ефективності підприємництва”. Досить цікавим з цього приводу є і той факт, що в аналогічному класифікаторі професій ЄС також немає виокремленого поняття проведення бізнес-аналізу. Його опосередкована присутність визначається M70.2.2 “Business and other management consultancy activities”, тобто “заходи з бізнес- та управлінських консультацій” [2].

Згідно довідника знань з бізнес-аналізу, бізнес-аналітиком є будь-яка особа, що займається діяльністю з проведення бізнес-аналізу незалежно від того, яку посаду або роль в організації займають або виконують [3; c. 4].

Так, бізнес-аналіз представлений системою методів, які дозволяють всесторонньо та об'єктивно дослідити бізнес, а також виявити потенційні або існуючі проблеми та потреби в його функціонуванні та структурі. Керівники підприємств, менеджери середньої ланки та деякі співробітники зазвичай використовують окремі методи бізнес-аналізу для вирішення конкретних питань у поточній роботі.

Розуміння одночасно обох аспектів бізнесу є критично важливим. Як зазначено у довіднику знань з бізнес-аналізу, більшість організацій очікуватимуть від бізнес-аналітика як розуміння бізнесу, так і розуміння інформаційних технологій. Так, серед методів зустрічаються методи, спрямовані на виявлення потреб та можливих умов для їх вирішення [3; c. 13-14].

На основі наведеної вище інформації ми можемо дійти висновку, що бізнес-аналітик в Україні є за своєю сутністю консультантом, що надає рекомендації бізнесу на основі проведення бізнес-аналізу.

Українcькі компанії, що спеціалізуються у сфері створення програмного забезпечення та його впровадження здійснюють пошук бізнес-аналітиків через необхідність їх участі в роботі із клієнтами.

Виходячи з того, що в Україні немає виокремленої спеціальності, для становлення бізнес-аналітиком необхідний досвід роботи з використанням окремих методів бізнес-аналізу. Так, на веб-ресурсі розробників програмного забезпечення в Україні http://developers.org.ua/ згадується перехід від QA (Quality Assurance) або розробника програмного забезпечення. Подібний досвід дозволяє ставити правильні питання з метою отримати необхідну для аналізу інформацію.

Дебра Пол у своїй книзі визначає, що поява бізнес-аналітика була результатом змін в інформаційних технологіях та переглядом доцільності їх інвестування [1; c. 4].

Отже, роль бізнес-аналітика в Україні полягає у виявленні потреб організацій та створенні рекомендацій щодо їх задоволення. Найбільш затребуваними бізнес-аналітики є в організаціях, що займаються наданням послуг з аутсорсингу інформаційних технологій.

На момент написання статті спеціальності “бізнес-аналітик” або “бізнес-аналіз” немає, хоча методи бізнес-аналізу вивчаються значною кількістю спеціальностей. Виходячи з наведеного вище визначення бізнес-аналітика, що був сформований міжнародним інститутом бізнес-аналізу (IIBA), бізнес-аналіз вивчається без об'єднання їх в одну систему або дисципліну.

Наприклад, метод діаграм потоків даних вивчається спеціальностями інформаційних технологій. Теж саме відноситься й до методів моделювання даних та моделювання процесів. Метод SWOT-аналізу або STEP-агалізу вивчається економічними спеціальностями тощо.

У той самий час, значна кількість методів бізнес-аналізу взагалі не розглядається у вищих навчальних закладах.

Хоча в Україні спеціальності бізнес-аналітика немає, відкрито українське представництво міжнародного інституту бізнес-аналізу, що здійснює сертифікацією як CCBA (Certification of Competency in Business Analysis), так і CBAP (Certified Business Analysis Professional).

Зазначені вище сертифікації вимагають наявності досвіду роботи у декількох галузях знань бізнес-аналітика, які визначаються довідником знань з бізнес-аналізу.

Проблем бізнес-аналізу багато і вони визначаються як, власне, довідником знань з бізнес-аналізу, так і численними бізнес-аналітиками у їх публікаціях та озвучуються на конференціях.

Дебра Пол зазначає наступні проблеми бізнес-аналізу: [1; c. 3].

• організації, вбачаючи завдання бізнес-аналізу в тому, щоб використання інформаційних технологій було в першу чергу спрямовано на задоволення потреб бізнесу, мають проблеми щодо досягнення даного завдання;

• бізнес-аналітики, які до проведення бізнес-аналізу були досвідченими системними аналітиками, часто не можуть правильно виявити потреби бізнесу та розглянути можливу множину рішень;

• відсутність розуміння бізнес-аналітиком роботи інформаційних систем може бути причиною неправильного розуміння розробниками поставлених задач та очікуваних результатів, що в кінцевому рахунку не вирішить проблему або вирішить не в повному об'ємі;

• більш того, рішення та рекомендації бізнес-аналітиків можуть ігноруватись керівництвом організації через нерозуміння ролі бізнес-аналітика в роботі організації.

Більш того, проблемою є правильне виявлення потреб організації. Так, частина методів бізнес-аналізу за своєю природою є суб'єктивною та побудована на взаємодії та спілкуванні із зацікавленими сторонами та залежить від аналітичних здібностей опитуючого.

Правильне виявлення потреб організації є першим етапом для їх задоволення. Розроблені рішення мають бути впроваджені у визначені строки з визначеним бюджетом, що є окремою проблемою, яка розглядається в тому числі і ITGI (Information Technologies Governance Institute).

Література:

1. Debra Paul D. Y., Cadle J. // Business Analysis. – Second edition – 2010.

2. European comission. – http://ec.europa.eu/competition/mergers/cases/index/nace_all.html.

3. IIBA. // Business Analysis Body of Knowledge. – 2.0 edition. – 2009.

4. Marshall A. // Principles of economics; an introductory volume. – MacMillan, 1890.

5. Samuelson P. A. // Economics. – McGraw-Hill, 1948.

6. Верховна Рада України // Закон України “Про пiдприємництво”. – 2009.

Науковий керівник: к. е. н. проф., Лазарєва Світлана Федорівна.