Увага! Всі конференції починаючи з 2014 року публікуються на новому сайті: conferences.neasmo.org.ua
Наукові конференції
 

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БІОТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ ЗА ДОПОМОГОЮ ІКТ

Автор: 
Наталія Гнатюк (Луцьк, Україна)

Серед чинників, що здійснюють все більший вплив на розвиток системи формування професійних якостей фахівця біотехнічного профілю в сучасних умовах, чільне місце посідає  процес інформатизації системи освіти. Інформаційно-комунікаційні технології все ширше використовуються в якості суспільного продукту, який забезпечує інтенсифікацію всіх сфер економіки, прискорення науково-технічного прогресу, розвиток педагогічної науки.

Постає необхідність детального розгляду питань інформатизації освіти та інформатичної підготовки майбутніх фахівців біотехнічного профілю з метою формування в них інформатичної компетентності та розвитку інформаційної культури. Інформатична компетентність, за визначенням багатьох науковців (В.Ю.Биков, Т.В.Отрошко, О.М.Спірін та ін.), це: знання інформатики (інформатичних дисциплін) як предмета; використання комп’ютера як необхідного технічного засобу; активна соціальна позиція і мотивація суб’єктів освітнього простору на інформаційну діяльність; сукупність знань, умінь і навичок щодо пошуку, аналізу та використання інформації, даних і знань; ціннісне ставлення до інформаційної діяльності.

Інформаційна культура випускника ВНЗ – одна з вимог, що пред’являються сьогодні державними освітніми стандартами вищої професійної освіти. Вивчення феномена інформаційної культури показує, що, незважаючи на інтенсивний розвиток науки про інформаційну культуру, вичерпного його трактування не існує. Це пояснюється, на думку Н. Б. Зінов’євої, „багатовимірністю і складністю самого феномена, багатоаспектністю його розгляду і обмеженим часовим періодом його дослідження”.

Інформаційна культура фахівця біотехнічного профілю – це підсистема його професійної культури, що інтегрує в собі: розуміння цінності інформації для професійної діяльності, орієнтування в інформаційних потоках професійної (в тому числі іншомовної) інформації, знання, вміння та навички з організації інформаційно-професійної діяльності (пошуку, здобування, переробки, зберігання, створення та розповсюдження професійної інформації), потребу в творчій інформаційній діяльності та в постійному поповненні знань з метою професійного вдосконалення.

Високий рівень інформаційної культури випускника, в свою чергу, є основним чинником готовності фахівця до інформаційно-професійної діяльності.

Необхідне широке залучення можливостей ІКТ в навчальному процесі біотехнічного ВНЗ – від гуманітарних до фундаментальних, загальноінженерних і спеціальних дисциплін. Це дасть можливість значно інтенсифікувати процес представлення студентам неперервно зростаючих обсягів науково-технічної, екологічної, соціальної і медичної інформації, забезпечити якість засвоєння теоретичних і практичних знань, допоможе студентам самостійно отримувати знання на базі сучасних методів телекомунікацій і міжнародних університетських електронних мереж. Тому одним із найважливіших завдань інформатизації професійної підготовки майбутнього фахівця біотехнічного профілю є формування інтелектуального навчального середовища, в якому здійснюється навчальна діяльність студентів, і яке стимулює впровадження нових освітніх технологій, орієнтованих на підтримку активних форм і методів навчання.

Науковий і технічний прогрес, глобальне розповсюдження технологій, що створюються в найбільш розвинених країнах світу, служать одним із головних доказів на користь провідної ролі освіти в XXI столітті. Освіта, за висловленням Г.І.Ібрагимова, – це сила, що стабілізує розвиток інформаційного суспільства.

Мета сучасної системи освіти – дати людині необхідні знання і вміння, професійні компетенції, професійну культуру і світогляд, заснований на розумінні тенденцій розвитку людського суспільства, а також створити умови самовизначення місця і ролі конкретної людини в інформаційному суспільстві.

Інформатизація освіти виступає як стратегічно важливий напрям розвитку суспільства, будучи необхідною умовою вирішення найважливіших проблем не лише сьогоднішнього, а й майбутнього суспільства. Тому інформатична компетентність є однією з ключових компетентностей сучасної людини і виявляється, насамперед, у діяльності з вирішення різних завдань із залученням комп’ютера, засобів телекомунікацій, Інтернету тощо.

Методики навчання й розвитку, соціальні й професійні вимоги, глобалізація комунікативних, економічних і політичних проектів, пов’язаних з побудовою нового суспільства, – все це сильно залежить від рівня залучення ІКТ в освітній процес. Інакше суспільству загрожує хронічне відставання в цих галузях і, по суті, неспроможність у вирішенні тих завдань, які ставить перед нами XXI століття.

Інформаційно-комунікаційні технології пропонують вражаючі можливості й перспективи застосування в процесі викладання та навчання, підтверджуючи тим самим, що людство знаходиться на порозі освітньої революції, результатом якої стануть кардинальні зміни у всіх галузях людського життя. Сьогоднішній рівень розвитку ІКТ закладає реальний фундамент для створення глобальної системи Інтернет-навчання, що допомагає людям створити відкрите інформаційно-освітнє середовище без меж. До найбільш важливих переваг у сфері запиту інформації, що надаються Інтернет, слід віднести збільшення доступності довідкових матеріалів і даних для всіх категорій користувачів. Інтернет є достовірно відкритою технологією, що дозволяє користувачам з будь-якими апаратними і програмними засобами витягувати з мережі необхідну інформацію незалежно від місця знаходження баз даних і знань. Тим самим, у рамках національних освітніх систем долається нерівномірність розподілу інформаційних баз, зазвичай сконцентрованих у крупних центрах.

Об’єднання інформаційних ресурсів різних країн і регіонів призводить не лише до підвищення доступності, а й до кількісного зростання та якісної різноманітності інформації, не вимагаючи від кожної освітньої установи або користувача придбання й обслуговування дорогого та складного устаткування, необхідного для розміщення великих обсягів інформації. Інтернет-системи дозволяють зберігати масу інформації різноманітного типу. Саме віртуальні бібліотеки стають джерелом інформації, до яких найчастіше звертаються студенти.

Студенти першого курсу біотехнічного ВНЗ здебільшого є користувачами ПК, володіють уміннями і знаннями роботи з програмними продуктами, використовують інформаційне поле Інтернету, володіють інструментальним апаратом доступу до будь-якої інформації та її технічної обробки. Проте саме тут виявляються недоліки в якості їх навчання. У більшості не розвинені навички системного мислення та осмислення одержаної інформації, тобто вони не володіють навичками і вміннями, що необхідні для освіти впродовж усього свого життя, навичками й уміннями перетворення інформації в привласнене знання.

З метою інтенсифікації професійної підготовки майбутніх фахівців, яким доведеться працювати в умовах інформаційного суспільства, що розвивається швидкими темпами, пропонуємо на біотехнічних спеціальностях організовувати навчальний процес з дотриманням принципу інформаційно-діяльнісного засвоєння навчального матеріалу та принципу інтелектуалізації творчості. Принцип інформаційно-діяльнісного засвоєння навчального матеріалу передбачає різні способи роботи з інформацією на основі розвитку дослідницького методу: збирання, розподіл, структурування, трансформація значущої інформації, породження нової інформації з тієї, що є. Підвищення інтелектуалізації творчості студентів передбачає освоєння нових умінь (робота з довідковою літературою, пошук потрібних відомостей в заданій ситуації, переробка їх на основі систематизації, класифікації, комбінування, синтезу та ін.).

Майбутні фахівці біотехнічного профілю, створюючи ідеальні, спеціально сконструйовані віртуальні світи, спостерігаючи за ними, можуть здійснювати свою діяльність у них достатньо ефективно засобами інформаційних технологій. Таким чином, при створенні комп’ютерних навчальних систем для навчальних дисциплін на перший план висувається метод комп’ютерного моделювання. Розроблені на його основі засоби ІКТ дозволяють прогнозувати властивості й поведінку об’єктів вивчення в хімічних, біологічних, технічних і медичних науках, визначати послідовність дій з операції з ними і оцінювати їх наслідки. До спеціальних засобів, що здійснюють даний метод, відноситься набір професійних логічних засобів, комплекс приладних і програмно-інструментальних компонентів, які складають частину професійно-орієнтованого інформаційно-освітнього середовища і професійного світу фахівця біотехнічного профілю.

Інформаційні ресурси у сфері біомедичної інженерії – це той самий прошарок між наукою та виробництвом, який впливає як на розвиток виробництва, створюючи нові технології, так і на розвиток науки, орієнтуючи її на нові проблеми та ідеї. Без розвитку інформаційних систем, створення і забезпечення доступу до інформаційних ресурсів неможливий прогрес у сфері БМІ. Галузь біомедичної інженерії з огляду на свою специфіку має постійно підвищувати свій інтелектуальний потенціал завдяки взаємообміну результатами наукових вітчизняних і зарубіжних досягнень.

Одним із завдань системи інформаційного забезпечення біотехнічної наукової і професійної діяльності ми вважаємо функціонування інформаційних каналів трансферу технологій, тобто, створення умов для просування інновавційних технологій, високотехнологічної продукції та послуг на внутрішній та міжнародний ринки, скорочення витрат підприємств-виробників технологій на пошук замовників і партнерів у бізнесі, забезпечення юридичної чистоти відповідних угод і захисту прав інтелектуальної власності авторів технологій.

За допомогою інформаційно-освітнього середовища ВНЗ забезпечує рівноправний доступ і раціональний обмін інформаційними ресурсами, створює умови для самоосвіти, саморозвитку й формування інформаційної культури майбутніх фахівців.

Отже, завдяки використанню ІКТ в навчанні студентам надається можливість проявити самостійність і творчий підхід до вибору способів пошуку інформації відповідно до наявних і отриманих на заняттях умінь: знаходити інформацію в різних джерелах; систематизувати її за заданими ознаками; бачити інформацію в цілому, а не фрагментарно, виділяти головне в інформаційному повідомленні, встановлювати асоціативні і практично доцільні зв’язки між інформаційними повідомленнями; включати інформацію з Інтернет у систему сформованих знань, використовувати ці знання при сприйнятті і критичному осмисленні інформації; інтерпретувати інформацію, розуміти її суть, адресну спрямованість, мету інформування; переводити візуальну інформацію у вербальну знакову систему і навпаки; чітко формулювати те, що дізналися з інформаційного джерела; відрізняти коректну аргументацію від некоректної, приймати особистісну позицію по відношенню до прихованого значення, аргументувати власні висловлювання, знаходити помилки в отримуваній інформації і вносити пропозиції щодо їх виправлення; сприймати альтернативні точки зору і висловлювати обгрунтовані аргументи за і проти кожної з них; самостійно трансформувати, представляти інформацію, видозмінювати її обсяг, форму, знакову систему, носій і ін.

Крім того, ІКТ розвивають ідеї програмованого навчання, відкривають абсолютно нові, ще не досліджені технологічні варіанти навчання, пов’язані з унікальними можливостями сучасних комп’ютерів і телекомунікацій. При цьому необхідно відзначити і негативні властивості комп’ютерних технологій: безмірне використання комп’ютерних засобів у навчальному процесі, відсутність дозування; захоплення продуктами масової культури, що знаходяться в мережі Інтернет; негативний вплив на здоров’я. Компенсацією цих негативних сторін є чітке усвідомлення мети і завдань використання комп’ютерних засобів, попереднє навчання і грамотне використання програмних можливостей, а також безперервне підвищення рівня кваліфікації користувача.

 

Література:

  1. Гудирева О.М. Вплив нових інформаційних технологій навчання на активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів //Комп’ютерно-орієнтовані технології: Зб.наук.пр./Редкол. – К.:НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2003.– Вип.6.–С.25-36.

  2. Гуревич Р.С. Формування інформаційної культури майбутнього фахівця як невід’ємна складова сучасної професійної освіти /Гуревич Р.С. //Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: Збірник наукових праць /За редакцією І.А.Зязюна та Н.Г.Ничкало. – Київ, 2003.–С.354-360.

  3. Пономарьов О.С. Логіко-методологічні основи активізації професійно-пізнавальної діяльності студентів /О.С.Пономарьов, А.О.Харченко //Теорія і практика управління соціальними системами //Щоквартальний науково-практичний журнал.–Харків:НТУ „ХПІ”,2009.–№4.–С.29-35.

  4. Прадівлянний М.Г. Формування професійно спрямованої іншомовної компетентності фахівців технічних та економічних спеціальностей засобами сучасних інформаційних технологій /Прадівлянний М.Г.:Автореф. дис. канд. пед. наук: – Вінниця, 2006.–20 с.

  5. Романова М.В. Развитие информационной компетентности студентов университета на основе конструктивистского подхода: Дис. канд.пед.наук /Романова М.В.–Магнитогорск, 2006.–172 с.

  6. Солдатенко М.М. Методологічні аспекти організації самостійної підзнавальної діяльності студентів /М.М. Солдатенко //Неперервна професійна освіта: теорія і практика.–2002.–№2.–С.24-30.

  7. Спирин О.М. Информационно-коммуникационные и информатические компетентности как компоненты системы профессионально-специализированных компетентностей учителя информатики /О.М. Спирин //Информационные технологии и средства обучения. 2009. №5 (13).–[Режим доступа]–Режим доступа к журналу: http://www.ime.edu-ua.net/em.html

  8. Степанов В.К. Применение Интернета в профессиональной информационной деятельности /Степанов Вадим Константинович–М:Издательство ФАИР, 2009.–304 с.

 

9. Якушина Е. В. Методика обучения работе с информационными ресурсами на основе действующей модели Интернета /Якушина Е. В.: Автореф. дис. канд. пед. наук. – М., 2002.–26 с.