ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНТЕРАКТИВНОГО МЕТОДУ «СПІЛЬНИЙ ПРОЕКТ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Динамічні зміни, що відбуваються в соціально-економічному і політичному житті України сприяли актуалізації проблеми модернізації системи вищої освіти України. Згідно з Державною програмою «Освіта. Україна ХХІ ст.» [13], одним із пріоритетних напрямків реформування освіти є досягнення якісно нового рівня підготовки фахівця.

Модернізація системи вищої школи України має на меті професійно підготувати і виховати високоосвічену, успішну, творчу особистість, здатну до саморозвитку і самоорганізації. Практика показує, що використання традиційних методів навчання, які передбачають засвоєння і репродуктивне відтворення матеріалу, не завжди залучає студентів до свідомої навчальної діяльності. Застосування цих методів для перетворення особистості в «ходячу енциклопедію» часто приводить до невдач, адже такий процес навчання позбавляє студента задоволення його потреб у спілкуванні, прихильності, оцінці й повазі, звужує рамки творчого мислення, обмежує розвиток психічних процесів та організаторських здібностей, не гарантує міцності знань та їх ефективного застосування в практичній діяльності.

З метою вирішення провідних завдань освіти в педагогічній науці ведуться пошуки варіативних методик, інноваційних технологій, які б сприяли повноцінному розвитку людини і становленню її як особистості.

Для підвищення ефективності навчального процесу сучасні педагоги І. Дичківська [5], О. Пєхота [11] пропонують в своїх роботах наступні технології: технологію особистісно-орієнтованого навчання, модульного навчання, проектну технологію, технологію розвивального навчання тощо.

В останні роки арсенал педагогічних технологій збагатився ще однією – інтерактивною, яка відповідає потребам сучасної освітньої ситуації з пошуку та впровадження нових форм здобуття, засвоєння знань та взаємодії між учасниками процесу навчання. Зберігаючи кінцеву мету і основний зміст освітнього процесу, ця технологія ґрунтується на співпраці не лише педагога зі студентами, але й студентів між собою.

Навчально-виховний процес із використанням методів інтерактивної технології стає цілісною системою, яка сприяє проникненню інформаційних потоків у свідомість учасників освітнього процесу. До інтерактивних методів належать: робота в малих групах, акваріум, ажурна пилка, мозковий штурм, аналіз ситуації (Case-метод), дерево рішень тощо. Також до цих методів відноситься «Спільний проект», який у цій роботі був розглянутий як метод планування та організації лекції-семінару для студентів гуманітарного ВНЗ.

Методи інтерактивної технології мають глибокі історичні корені. Так Сократ примушував своїх слухачів шляхом запитань і відповідей находити істину. Конфуцій проводив навчання у виді евристичних бесід [12, с. 11]. Теоретичним розробленням питань активності людини й активізації навчально-пізнавальної діяльності з психологічної точки зору займалися Б. Ананьєв [1], Л. Виготський [2], О. Леонтьєв [8], С. Рубінштейн [14] та інші. Проблемам інтерактивної технології навчання присвячено дослідження сучасних науковців: Н. Балицької [3], Г. Волошиної [3], А. Гіна [4], В. Дьяченко [6], А. Кузьмінського [10], В. Омеляненко [10], О. Пєхоти [11], Л. Пироженко [12], О. Пометун [12], М. Сілбемана [17], А. Фасолі [16] та ін. Різні аспекти підготовки майбутнього вчителя у цьому напрямку розкриваються в дослідженнях В. Лозової і Г. Троцко [9] та ін. Аналіз літератури показав, що застосування методів інтерактивної технології є одним із шляхів підвищення рівня знань студентів, адже сприяє включенню їх до активної пізнавальної діяльності.

Мета нашої статті полягає у висвітленні особливостей підготовки до проведення лекції із застосуванням інтерактивного методу «Спільний проект» для студентів гуманітарного ВНЗ.

Лекційно-семінарська система навчання, що широко використовується у вищій школі, відноситься до традиційних освітніх технологій. Зазвичай лекція являє собою усний послідовний виклад матеріалу з якої-небудь теми, що передбачає паралельне конспектування. Існує дуже багато визначень терміну «лекція»: 1) усне систематичне і послідовне викладення матеріалу з якої-небудь теми, проблеми, питання тощо [7]; 2) усний виклад предмета викладачем, а також публічне читання на яку-небудь тему [7]; 3) різновид навчального заняття, що передбачає усний виклад матеріалу дисципліни [7] і т. і. Семінар же є формою контрольного заняття, на якому студенти презентують доповіді, реферати у рамках теми, що вивчалася на попередніх лекціях. Також існують такі визначення: семінар – 1) це форма навчально-практичного заняття, на якій студенти обговорюють повідомлення, доповіді, реферати, виконані ними за результатами навчальних або наукових досліджень під керівництвом викладача [15]; 2) це групове заняття, гурток для якої-небудь спеціальної підготовки [15] і т. і.

Виходячи з визначення поняття семінару, він передбачає залучення студентів до самостійної пошукової діяльності, групової роботи в рамках навчального заняття, активної співпраці як викладача, так і студентів між собою. Це сприяє підвищенню інтелектуального рівня, адже згідно дослідженням американських вчених [12, с. 9 – 11], коли студент самостійно займається пошуком інформації, це підвищує його шанси на успішне опанування матеріалом до 75%, а, якщо він засвоїв його та навчає інших – 90%. Практика свідчить, що педагоги активно застосовують цю форму навчального заняття задля контролю засвоєння лекційного матеріалу і вона є досить успішною. Але таких занять у порівнянні з лекціями невелика кількість. Виникає питання: як же побудувати навчальне заняття так, щоб студент був активним учасником лекційного заняття, набував досвіду спілкування і організації роботи, що так важливо для студентів гуманітарного профілю.

Для вирішення цього питання нами були розглянуті методи інтерактивної технології, які можна застосовувати як самостійно, так і в поєднанні з традиційним навчанням. Нашу увагу привернув метод «Спільний проект», який, на нашу думку, можна застосовувати в якості форми організації лекції для студентів гуманітарного ВНЗ. Існує багато визначень поняття «Спільний проект»: 1) це метод планування доцільної діяльності у зв’язку з розв’язанням якогось навчального завдання в реальній обстановці (В. Кільпарик) [12]; 2) система навчання, за якої учні здобувають знання у процесі планування і виконання практичних завдань – проектів, які поступово ускладнюються (Є. Полат) [12]; 3) узагальнена модель визначення способу досягнення поставленої мети, алгоритму пізнавальної діяльності (Є. Полат) [12]; 4) творча діяльність, проблемна за формою представлення матеріалу, практична за формою його застосування, інтелектуально насичена за змістом, яка відбувається в умовах постійного конкурсу думок (І. Зимня) [12].

Перевагами методу «Спільний проект» є:

- активне самостійне здобуття знань студентами;

- одночасне поєднання індивідуальної і колективної діяльності;

- можливість самореалізації;

- можливість бачити результати своєї праці;

- суспільна значущість результатів роботи кожного студента;

- можливість неформального контролю над рівнем досягнень студентів [12].

Проведення лекції з використанням методу «Спільний проект» передбачає розподіл студентів на групи, підбір та підготовку ними інформації з визначеного завдання/пункту лекції. В результаті з відповідей представників груп складається спільний проект, тобто поетапно розкривається і розглядається лекція.

Процес впровадження методу «Спільний проект» доцільно поділити на ряд етапів.

1 етап. Виділення навчальних тем, лекції з яких доцільно організувати за допомогою методу «Спільний проект».

2 етап. Викладач виділяє типи задач (навчальних, організаційних, технічних, виховних тощо), які студенти вирішують або з якими можуть зіткнутися у процесі опрацювання.

3 етап. Ознайомлення студентів із особливостями інтерактивного методу «Спільний проект» та особливостями його використання під час підготовки та проведення лекції.

4 етап. Підготовка студентів до участі у лекції у формі «Спільного проекту».

5 етап. Організація лекції у формі методу «Спільний проект». При цьому треба мати на увазі, що ретельна підготовка до першого заняття не дає повної гарантії успіху: для цього і викладачу, і студентам потрібен досвід, адже аудиторна групова робота є однією з форм цілеспрямованої колективної діяльності з усіма притаманними їй рисами. Дві з них відіграють особливо важливу роль у продуктивності навчального процесу. По-перше, взаємодія групи студентів проходить в атмосфері певного психологічного клімату, який відображається на рівні розумової діяльності і активності кожного студента. Поділ групи на сильних і слабких, необ’єктивний розподіл завдань, недостатньо принциповий аналіз індивідуальних і групових робіт обов’язково приведе до порушень у міжособистісних відносинах. Звідси виходить, що психологічний клімат у групі, особливо на першому занятті, повинен бути предметом особливої уваги викладача.

По-друге, діяльність і поведінка людини в колективі містить в собі прихований дух змагання. Прагнення до кращого результату закладене у соціальній природі особистості. В груповій роботі діяльність студентів набуває чітко вираженого характеру інтелектуального і психологічного єднання один з одним. Студенти нерідко вступають у змагання з викладачами, спираючись на набутий ними досвід, розраховуючи лише на власні сили. Міркування викладача студенти іноді розглядають як протидію і активно шукають аргументи на захист своєї позиції.

Ефективність першої лекції з використанням «Спільного проекту» в значній мірі залежить від того, наскільки викладач продумав кожен свій крок, жест, слово.

6 етап. Оцінка ефективності проведення лекції у формі методу «Спільний проект». Рефлексія у вигляді відповідей на наступні запитання допоможе виявити ефективність запропонованої ідеї:

- наскільки добре студенти розуміють навчальний матеріал, який викладається їхніми одногрупниками?

- чи стали студенти більш ініціативними, енергійними і активними на занятті?

- чи підвищилась оригінальність їх суджень, поглядів, позицій?

Висновки. Проведений нами аналіз наукової літератури виявив позитивні риси методу «Спільний проект» як варіативної форми проведення лекції у студентів гуманітарного ВНЗ.

Перспективи подальших досліджень полягають у виявленні ефективності застосування інших методів інтерактивної технології у навчальному процесі студентів.

Література:

1. Ананьєв Б.Г. Людина як предмет пізнання / Б.Г. Ананьєв. – СПБ.: Пітер, 2002. – 288 с.

2. Выготский Л.С. Собрание сочинений: [в 6-и т.]. – Т.6. Научное наследство / Л.С. Віготский. – М.: Педагогика, 1984. – 400 с.

3. Використання інтерактивних технологій навчання в професійній підготовці майбутніх учителів: монографія / [Н.Г. Балицька, О.А. Біда, Г.П. Волошина та ін.]; за заг. ред. Н.С. Побірченко. – К.: Науковий світ, 2003. – 138 с.

4. Гін А. Прийоми педагогічної техніки / А. Гін. – Луганськ, 2004. – 84 с.

5. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології / І.М. Дичківська – Київ: Академвидав, 2004. – 352 с.

6. Дьяченко В. Новая дидактика / В. Дьяченко. – М.: 2001. – С. 4 – 9.

7. Лекція [Електронний ресурс] / Сайт Вікіпедії. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/%CB%E5%EA%F6%E8%FF

8. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев. – М.: Политическая литература, 1975. – 304 с.

9. Лозова В. І., Троцко Г. В. Теоретичні основи виховання і навчання: навчальний посібник / В. І. Лозова, Г. В. Троцко. – Х.: ОВС, 2002. – 398 с.

10. Омеляненко В., Кузьмінський А. Теорія і методика виховання / В. Омеляненко, А. Кузьмінський – К.: Знання, 2008. – 415 с.

11. Освітні технології: навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська – К.: А. С. К., 2001 – 256 с.

12. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / За ред. О. І. Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

13. Про Державну національну програму «Освіта» («Україна ХХІ століття»): Постанова від 03.11.1993 р. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/896-93-п

14. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. – М.: Педагогика, 1989. – 320 с.

15. Семінар [Електронний ресурс] / Сайт Вікіпедії. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D1%E5%EC%E8%ED%E0%F0

16. Фасоля А. М. Урок в умовах особистісно-зорієнтованого навчання / А.М. Фасоля // Українська мова і література. – 2003. - №46.

17. Silbeman M. Active Strategies. 101 Strategies to Teach Active Learning. – Boston, London etc., 1996. – P. 2-3.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, Ремзі Ірина Владленівна.