ЛЕКСИЧНІ ТА СТРУКТУРНІ МОДЕЛІ ЕРГОНІМІВ МІСТА ЛУЦЬКА

  Лінгвістичні дослідження в останні роки вирізняються увагою до проблем периферійних груп ономастичного простору, зокрема ергонімів. В ергонімах, на думку Н. В. Носенко, відображені сучасні номінативні процеси, а також вони характеризують мовну особистість номінатора і мовний простір міста загалом [2, с. 7]

В українській та зарубіжній лінгвістиці з'явилася низка праць, що стосуються назв комерційних підприємств. Та це не вирішило термінологічну проблему, оскільки до сьогодні існує ряд лексем, якими позначають ці назви.

Термін ергонім використовують Ф. Ф. Алістанова, А. В. Беспалова, З. І. Бузинова, М. Голомидова, С. В. Земскова, Г. В. Зимовець, О. Г. Мікіна, Н. В. Носенко, Н. В. Подольська, Т. П. Романова, О. В. Суперанська, М. М. Цілина, С. О. Шестакова, М. В. Шимкевич та ін. Разом із тим деякі дослідники пропонують й інші терміни, які позначають цю реалію. Наприклад, О. О. Белей, В. А. Коршунова та Т. К. Ніколаєва вживають термін фірмонім, Д. А. Яловець-Коновалова – словосполучення назва комерційного підприємства, Р. І. Козлов, Ю. В. Вайрах – ергоурбонім тощо. Зокрема Ю. В. Вайрах вважає, що ергоурбоніми – це один із компонентів ергонімного простору, оскільки ергонімія – це “складний неоднорідний простір назв, серед яких  виділяються власне ергоніми (назви ділових нелокалізованих об'єктів, наприклад, садівниче товариство “Дружба” та ін.), ергоурбоніми (назви міських локалізованих комерційних підприємств) і ергокомоніми (назви сільських комерційних підприємств)” [1, с. 9].

     Міські ергоніми як специфічний пласт лексики сучасної української мови відображають усі ті зміни, які відбувалися і відбуваються в нашому суспільстві. Вони є одним із елементів лінгвістичного опису сучасного міста.

Проаналізувавши найменування комерційних підприємств м. Луцька, ми  виділили такі смислові групи ергонімів відповідно до лексем, які лежать в їхній основі:

1. Предметна лексика – це група, яка містить назви предметів, продуктів, лексеми узагальнювальної семантики – “Продукти”, “Дарунок”, “Колесо” (продаж шин), “Оптика”, “Тканини”, “Мобілочка”, “Салон вікон”, “Печі та каміни”, “Меблі з Європи”, “Стоматолог”, “Лазня”, “Сауна”, “Олівець”, “Черевички”, “Одяг та взуття”, “Овочі та фрукти”, “Люстри”, “Порцеляна”, “Бджільництво” та ін. Такі ергоніми, хоч вони конкретизують рід діяльності закладу, не характерні для міста. Напевно, на думку номінаторів, вони нагадують про радянське минуле.      

2. Лексика просторової та локальної тематики:

а) топоніми (макро- та мікротопоніми) – “Українські страви” (кафе), “Українські ниви” (продукти), “Вікна Волині” (металопластикові вікна), “Алерт” (охоронні системи), “Лучеськ” (готель), “Лучеськ Великий” (кіновідеооб'єднання), “Токіо” (сауна), “Таллінн” (кафе), “Бруклін” (продовольчі товари) та ін.;

б) назви вулиць чи районів міста, які вказують на розташування  установи – “Львівський”, “Дубнівський”, “Кутовий”, “Привокзальний”, “Східний” (магазини), “Північний” (ринок) та ін.;

в) назви водних об'єктів – “Над Стиром” (кафе) “Світязь” (готель і ресторан), “Неман” (меблі), “Черемош” (продукти), “Славутич” (магазин) тощо.

3. Власні назви:

а) особові імена та прізвища – “Яна” (діагностичний центр), “Тарас” (приватна швидка допомога), “Лючія”, “Вікторія” (агентства нерухомості), “Глорія” (проведення свят), “Іванна” (тканини), “Юлія” (спецодяг), “Данилко” (продукти) “Парацельс” (медичний центр), “Гедеон Ріхтер” (аптека); “Плюшкін” (комісійний магазин) та ін.;

б) імена казкових, літературних та міфологічних персонажів – “Буратіно” (торговий центр), “Мальвіна”, “Колобок” (кафе), “Хорс” (металопластикові вікна), “Юнона” (магазин взуття), “Дон Кіхот” (сувеніри), “Садко” (продовольчі товари) тощо.

4. Назви, пов'язані з рослинним та тваринним світом – “Природа” (зоомагазин), “Базилік”, “Кульбабка”, “Явір” (кафе), “Фіалка” (аптека), “Чайка” (хімчистка), “Крокус” (квіти), “Барвінок” (супермаркет), “Цикламен”, “Берест”(меблі), “Апельсин” (комп'ютерна техніка), “Сова”, “Білочка” (продукти харчування), “Бекас” (побутова техніка), “Алігатор” (мисливство та рибальство) тощо.

5. Дорогоцінні та напівдорогоцінні камені – “Карат”, “Перлина”, “Рубін”,  “Діамант” (ювелірні магазини), “Платинум” (банк) та ін.

6. Космічні назви – “Сатурн”(побутова техніка), “Орбіта” (техноторговий центр), “Космос” (кафе) тощо.

7. Нумеративні ергоніми – “32 перлини” (стоматологія), “7 кілометр” (одяг та взуття).

8. Емоційно-оцінні номінації – “Лідер” (навчальний центр), “Фаворит” (кадровий центр), “Фортуна”,  “Пафос” (жіночий та чоловічий одяг), “Тріумф” (магазин одягу).

9. Лексика з семантикою престижності – “Еліт” (салон одягу), “Еліт-офіс” (товари для офісу), “Креатив плюс” (рекламне агентство), “Елеганс” (жіночий одяг), “Галант” (чоловічий одяг та взуття), “Преміум сервіс” (комп'ютери й офісна техніка).

10. Лексика з семантикою ментальної сфери (інтелектуальна продукція) –  “Дім книги”, “Студент”(канцтовари, книги), “Знання”, “Освіта” (книги)та ін.

11. Іншомовна лексика –  “Business magazine” (діловий журнал), “Renaissance” (ательє-салон), “Papa Buratino” (столярна мануфактура), “Wintera”   (металопластикові вікна), “Metal Gym” (тренажерний зал), “PaRtyzan” (рекламна агенція), “Profiдрев” (виготовлення меблів), “Mandarin” (центр іноземних мов), “Master Beauty” (студія краси), “Plaza” (агентство нерухомості), “Sprinter” (спортивний одяг) та ін.

     Структурно ергоніми м. Луцька можемо розподілити за такими моделями: «Substantiv», «Словосполучення», «Adjectiv», «Абревіатури», «Речення»:

1) модель «Substantiv»  –  “Лакмус” (діагностична лабораторія), “Гостинець” (торговий центр), “Світлофор” (магазин світла), “Смак”, “Апетит” (продукти харчування), “Кобза” (музичні інструменти), “Салют” (супермаркет), “Ельдорадо” (побутова техніка) та ін.;

2) модель «Adjectiv»  – “Дубнівський”, “Привокзальний”, “Варшавський”,  “Кутовий” (магазини), “Північний”, “Східний”, “Завокзальний”, “Центральний” (ринки),  “Профспілковий” (готель), “Ветеранська” (аптека) тощо.

3) модель “Словосполучення” має так такі різновиди:

 – Adjectiv + Substantiv – “Правова допомога” (юридична компанія), “Алмазний інструмент” (виготовлення та продаж), “Ювелірна майстерня”, “Волинський камін”, “Теплий дім” (виготовлення та встановлення дверей), “Чорна королева” (кав'ярня), “Золотий лев” (салон меблів), “Книжкові барви”, “Рідні меблі” та ін.;

 –  Substantiv + Substantiv: “Дім кави”, “Світ гардин”, “Світ сайдингу”, “Меблі з Європи”, “Джерело здоров'я” (доставка питної води), “Танок квітів” та ін.;

– Substantiv + Абревіатура – “@Вухо.Ком”, “Д-Проект” (меблі) тощо;

– Substantiv + Numerativ: “Три смереки” (кафе), “32 перлини” (стоматологія), “Темп-21” (центр продажу житла), “Мрія-1” (продукти харчування), “Офіс один” (канцтовари), “Гастроном 27” та ін.;

– Substantiv + Pronominativ: “Ваш лікар”(медичний центр), “Ваш кондитер”, “Ваша книга”, “Свій час”;

– Substantiv + Прийменник – “У Миколи”, “У Івана” (кафе), “У Наталі” (квіти);

 – Adjectiv + Adjectiv + Substantiv – “Офісні сервісні системи”,

– Adjectiv + Substantiv + Numerativ  – “Центральна аптека № 50”

5) модель “Абревіатури”- “Західелектромонтаж”, “Ретранс” (рекламне агентство), “ШокоБУМ”, “Югромакс”, “ККСК-ОПТ” (канцтовари), “ВолиньГлобалТрейд” INVOLUX” (білоруські меблі);

6) модель “Речення” – “Вареники тут”, “Я хочу” (постільна білизна), “Здоровенькі були” (аптека).

     Отже, серед ергонімів м. Луцька вирізняємо назви, що відображають специфіку товарів, які реалізують ці комерційні заклади, а також утворені від назв просторової та локальної тематики, топонімів та антропонімів, дорогоцінних та напівдорогоцінних каменів, космічних назв та нумеративів, іншомовної лексики тощо. Серед структурних моделей ергонімів м. Луцька вирізняються «Substantiv», «Словосполучення», «Adjectiv», «Абревіатури» та «Речення».

Література:

1. Вайрах Ю. В. Эргоурбонимия города Иркутска: структурно-семантический  и лингвокультурологический аспекты исследования : автореф. … канд. филол. наук : спец. 10.02.01 – “Русский язык” / Ю. В. Вайрах. – Улан-Удэ, 2011. – 22 с.

2. Носенко Н. В. Названия городских объектов Новосибирска: структурно-семантический и коммуникативно-прагматический аспекты : дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.01  – “Русский язык” / Н. В. Носенко.  – Новосибирск, 2007.  – 234 с.

                                                        Науковий керівник:

 кандидат філологічних наук, доцент Левчук Ірина Петрівна.