ГЕНДЕРНІ РОЗБІЖНОСТІ КОНЦЕПТУ КОХАННЯ У ФРАНКОМОВНІЙ ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКІЙ КОНЦЕПТОСФЕРІ (на прикладі роману А. Нотомб «Ртуть»)

Дана стаття присвячена вивченню гендерних розбіжностей концепту КОХАННЯ та їх семантико-когнітивному аналізу на матеріалі роману французької письменниці Амелі Нотомб «Ртуть». Актуальність обраної теми визначається загальним інтересом та спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення концептів взагалі та впливу соціальної статі, тобто гендеру, на мовну актуалізацію базових концептів зокрема.

У процесі формування концепт, накопичуючи інформацію, набуває рис тієї етнокультури, в рамках якої він існує. Більше того, концепт, який належить до тієї чи іншої національної концептосфери, характеризується також індивідуальними характеристиками, які вносять члени цієї культурної громади. Саме тому вивчення концептів в рамках індивідуальної концептосфери представляє найбільший інтерес [2, c. 345]. В рамках даної статті ми маємо на меті проаналізувати структуру концепту КОХАННЯ.

Для структурного аналізу концепту КОХАННЯ в романі Амелі Нотомб ми вважаємо необхідним провести зіставлення структури даного концепту в французькій лінгвокультурі та його реалізацією в романі «Ртуть», що дасть нам змогу побачити індивідуальну варіативність концепту КОХАННЯ та особливість його реалізації в даному типі дискурсу з одного боку та гендерну варіативність структури концепту КОХАННЯ – з іншого.

Отже, даний концепт має структуру, що складається з ядра та периферійної зони. Ядро концепту КОХАННЯ представлене такими лексемами: amour та її дериватами (aimer, amoureux, amoureuse, amant, amante). Ближня периферія концепту КОХАННЯ в французькій лінгвокультурі включає два підрівня. До ближньої периферії першого підрівня концепту КОХАННЯ входять синоніми даного концепту: закоханість, обожнювання, сердечна прихильність. До ближньої периферії другого рівня належать синоніми, які виражають почуття кохання в похідному значенні: потяг, прихильність, секс, приверженність, пристрасть, захоплення, схильність, слабкість, симпатія, відданість, тяготіння, манія, вірність, благовоління, благосклонність та ін.

До дальньої периферії ми відносимо лексеми, що передають застарілі значення почуття кохання, або метафоричні образи: полюбитися, приглянутися, прийтися до смаку (до душі, за характером і т. ін.), втертися у довіру, бути в милості, бути фаворитом, протеже та ін.

У французькій лінгвокультурі ближня периферія першого підрівня виражена синонімами лексеми amour та її дериватів: flirt, amourette, s’éprendre, chérir, se passionner, épris, éprise, cher, chère, raffoler, s’embrasser, s’énamourer, sentimental, sentimentale, sentiment, ami, amie, voluptueux, voluptueuse, érotique, sensuel, sensuelle, aimable, sexuel, sexuelle, amical, amicale, amitié etc.

До ближньої периферії другого підрівня ми відносимо лексеми, що виражають дане почуття в похідному значенні: attachement attachement, goût, fou, caressant, enflammé, tendresse, inclination, désir, désirer, idolatrer, s’amouracher, se plaire, langoureux, lascif, adorateur, entiche, ardeur, toquade, passade, fantaisie, enthousiasme, intrigue, sens etc. В зоні дальньої периферії розташовані лексеми, вживання яких в значенні «відчувати почуття глибокої прихильності до когось» вимагає додаткового контексту, а також ми відносимо до цієї групи маловживану, застарілу лексику: passion, affection, affectueux, fervent, fervente, adoration, galanterie, dévotion, se toquer, admiration, câlin, caprice, salace, coeur, fanatisme, alangui, liaison, infatue, bagatelle, chipe, badinage, chaleur, engouement, beguin, grâce, délicatesse, flamme, tendance, aventure, mouvement, relation, culte, bluette, ardent.

Аналіз концепту КОХАННЯ в романі Амелі Нотомб «Ртуть» показав, що структура індивідуального концепту є аналогічною до структури національного концепту і може бути описана в термінах ядра та периферії. Варто звернути увагу на те, що, незважаючи на аналогічність структурної сторони індивідуального та національного концепту «кохання», індивідуальний концепт відображає індивідуально-авторське бачення кохання та враховує певний емоційний досвід, який певним чином відобразився в мовній актуалізації даного концепту.

Таким чином, зміст індивідуального концепту відрізняється від змісту національного концепту. Дані розбіжності стосуються, в першу чергу, периферійної зони даного концепту. Стосовно змістової сторони ядерної зони національного та індивідуального концепту КОХАННЯ є певні збіги. Лексема amour, а також її деривативи: aimer, aime, aimes, aimons, aimez, aiment, amant, amante, amoureux, amoureuse є складниками ядерної зони концепту КОХАННЯ у романі Амелі Нотомб «Ртуть». Так, дана лексема та деривативи вживаються в романі понад 180 разів. Але, слід зазначити, що периферійна зона має інше наповнення. Ми включаємо в цю групу наступні лексеми: la nature sexuelle, l’éventuelle liaison, les affaires sentimentales, les rapports sexuels, une caresse, avoir l’envie, coucher ensemble, désirer, avoir passion. Названі лексеми являються контекстуальними синонімами, що використовуються авторкою для позначення почуття кохання героїв роману. Важливо зауважити, що авторка не часто включає в лексикон одиниці, які вербалізують національний концепт КОХАННЯ Так, лише словосполучення liaison chérisser, що відноситься до ближньої периферії першого підрівня даного концепту співпадає в концептосфері Амелі Нотомб та лінгвокультурній картині французького народу.

Спираючись на аналіз мовної реалізації даного концепту в романі «Ртуть» можемо зробити висновок, що більшість лексем та висловів, які входять до першої периферії індивідуально-авторського концепту КОХАННЯ, називають статеві відносини, поклик, тяжіння, що стосується наявності предметного шару, оціночного знаку концепту, статусу компонентів концепту, що підтверджує домінування у романі КОХАННЯ – ПРИСТРАСТІ.

Досліджуючи роман Амелі Нотомб «Ртуть» з точки зору гендерних розбіжностей концепту КОХАННЯ, ми проаналізували гендерні розбіжності в сприйнятті концепту КОХАННЯ героями роману та дійшли висновку, що за типологією кохання Хендріка, всі герої мають різний образ КОХАННЯ. Так, капітану Шатоперу притаманне КОХАННЯ – ЕРОС (чуттєве кохання) та КОХАННЯ – МАНІЯ (хвороблива залежність), в образі Хезел ми бачимо КОХАННЯ – АГАПЕ (жертовне кохання), Франсуаза втілює в собі КОХАННЯ – СТОРГЕ (кохання, засноване на міцній дружбі та взаємній повазі партнерів).

Ми встановили, що структура індивідуально-авторського концепту є аналогічною до структури національного концепту і може бути описана в термінах ядра та периферії. Однак лексична наповненість периферійної зони індивідуально-авторського концепту КОХАННЯ відрізняється від національного, що пов’язано з соціально – емоційним досвідом авторки. В цю групу ми включаємо наступні лексеми: la nature sexuelle, l’éventuelle liaison, les affaires sentimentales, les rapports sexuels, une caresse, avoir l’envie, coucher ensemble, désirer, avoir passion.

Ми виявили гендерні розбіжності концепту КОХАННЯ на структурному рівні, які полягають в тому, що жіночий персонаж віддає перевагу вживанню периферійної лексики для вербалізації концепту КОХАННЯ, а чоловічий персонаж частіше за все використовує ядерну лексему amour з її деривативами.

Нами було виділено наступні концептуальні моделі КОХАННЯ в романі: КОХАННЯ – ЗБОЧЕННЯ, КОХАННЯ – ДЖЕРЕЛО СТРАЖДАННЯ, КОХАННЯ – ВСЕДОЗВОЛЕНІСТЬ, КОХАННЯ – НЕНАВИСТЬ, КОХАННЯ – ВЛАДА, КОХАННЯ – ОГИДА, КОХАННЯ – ХВОРОБА, КОХАННЯ – ВНУТРІШНЯ, БОРОТЬБА, КОХАННЯ – ВДЯЧНІСТЬ, КОХАННЯ – РІДКІСТЬ, КОХАННЯ – СВОБОДА. З цих моделей ми виділили домінуючи моделі для кожного персонажу. Таким чином, для капітана Шатопера домінуючими є КОХАННЯ – ВЛАДА та КОХАННЯ – ХВОРОБА, для Хезел – КОХАННЯ – ЗБОЧЕННЯ та КОХАННЯ – ВНУТРІШНЯ БОРОТЬБА, для Француази – КОХАННЯ – СВОБОДА. Як ми бачимо, дані концептуальні модклі КОХАННЯ корелюють з індивідуальними типами КОХАННЯ.

Ми дослідили гендерне варіювання номінації об’єкту кохання і встановили, що чоловік найчастіше звертається до своєї коханої рupille – 54 рази – 38%; mon enfant – 9 разів – 6,5%; ma fille – 65 разів – 45,77%; ma protégée – 14 разів – 9,8%. Жінка апелює до номінації свого партнера за допомогою наступних лексем: le vieux – 25 разів – 43%; le monster – 7 разів – 12%; le pervers – 6 разів – 10,3%; le tuteur – 14 разів – 24%; le bienfaiteur – 6 разів – 10,3%. Спираючись на запропоновані дані, ми можемо стверджувати, що концепт КОХАННЯ репрезентується Амелі Нотомб в нетрадиційному світлі і розкриває проблему вікових і тендерних невідповідностей партнерів.

Нами збудовано схему розгортання концепту КОХАННЯ в концептосфері персонажа-чоловіка. Вона виглядає наступним чином:

1.     Чоловік ладен на все, щоб досягти бажаного результату від жінки, тобто КОХАННЯ – ВЛАДА: (La fin justifie les moyens);

2.     КОХАННЯ для чоловіка – це ХВОРОБА, яка робить його залежним від об’єкту кохання:(c’est une maladie qui rend mauvais);

3.     Справді закоханий чоловік не може не робити боляче об’єкту кохання (КОХАННЯ – ДЖЕРЕЛО СТРАЖДАННЯ): (Dès que l’on aime vraiment quelqu’un, on ne peut s’empêcher de lui nuire, même et surtout si l’on veut le rendre heureux).

Ми дійшли до висновку, що для одного з жіночих персонажів, Хезел, характерною концептуальною моделлю є КОХАННЯ – ВНУТРІШНЯ БОРОТЬБА, яка розкриває концепт КОХАННЯ наступним чином: Боротьба поваги та відрази до чоловіка: («Je me sens coupée en deux à son égard: il y a une moitié de moi qui aime, respecte et admire le Capitaine, et une moitié cachée qui vomit le vieux. Celle-ci serait incapable de s’exprimer tout haut.») [3]; Боротьба огиди до тіла та любові до духовного світу партнера: («On peut ne pas être consentante et cependant éprouver quelque chose de très vif envers celui qui… On peut être dégoûtée par un corps et pourtant fascinée par une âme, de sorte que l’on finit par accepter le corps, malgré sa répugnance») [3]; Боротьба вдячності та ненависті: («Le Capitaine est l’homme le plus généreux que j’aie rencontré; je lui dois tout, à commencer par la vie»; «Il ment: je sais combien mon âme est laide, moi qui éprouve un tel dégoût envers mon bienfaiteur») [3].

Аналізуючи гендерні розбіжності концепту КОХАННЯ щодо співвідношення платонічного та тілесного, ми встановили, що персонаж-чоловік змішує уявлення про платонічне та тілесне кохання. Тобто концептуальна схема «БАТЬКІВСЬКЕ КОХАННЯ» руйнується: КОХАННЯ – СТОРГЕ змішується з КОХАННЯМ – ЕРОСОМ. Таким чином, ядро концепту «БАТЬКІВСЬКЕ КОХАННЯ» зміщується з почуття турботи та піклування про свою дитину на сексуальні відносини молодої дівчини з літнім чоловіком.

Ми дослідили гендерні розбіжності концептуальної моделі КОХАННЯ – СВОБОДА і встановили, що в сприйнятті чоловіка існує замкнена модель КОХАННЯ – ВЛАСНІСТЬ, в сприйнятті жінки функціонує модель КОХАННЯ – СВОБОДА. Ми визначили, що для Французи домінуючими моделями є КОХАННЯ – СВОБОДА, КОХАННЯ – ЗАГАДКОВІСТЬ та ІНТЕРЕС. Ядром даної концептуальної моделі є лексеми l’espoir, le charme, imaginer, які демонструють сподівання закоханої жінки, які не виправдовуються. Розчарування в кохання представлене наступним чином: «Je m’ennuyais avec eux, les hommes se mettent à se ressembler mon métier me semble beaucoup plus passionnant que ces affaires sentimentales».

Таким чином, ми дійшли до висновку, що гендерні розбіжності концепту КОХАННЯ в романі Амелі Нотомб «Ртуть» містяться в різних концептуальних моделях КОХАННЯ, які функціонують в концептосфері героїв, і які пов’язані з домінуючим у їх свідомості типом кохання. Найяскравіше гендерні розбіжності проявляються в таких концептуальних моделях як КОХАННЯ – СВОБОДА, втілена в образі Француази, КОХАННЯ – ВЛАСНІСТЬ та КОХАННЯ – ХВОРОБА (капітан Шатопер), КОХАННЯ – ВНУТРІШНЯ БОРОТЬБА (Хезел). Однак, ми маємо зазначити, що виявлені розбіжності викликані не лише гендерною приналежністю, але й психологічними характеристиками героїв та їх життєвим досвідом.

На нашу думку, гендерні розбіжності досліджуваного концепту та їх мовна актуалізація потребують подальшого, більш детального вивчення.

Література:

1.     Аскольдов С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов // Русская словесность: от теории словесности к структуре текста : [антология]. – М. : Academia, 1997. – С. 267–279.

2.     Красавский Н. А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах : моногр. / Н. А. Красавский. – Волгоград: Перемена, 2001. – 495 с.

3.     Nothomb A. Mercure / A. Nothomb. – P. : Albin Michel S. A., 1998. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до зб. : http://www.litru.ru/?book=88805&description=1