СТАНОВЛЕННЯ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ ПРОФЕСОРА МАРКЕВИЧА ОЛЕКСАНДРА ПРОКОПОВИЧА.

До когорти видатних вчених, які зробили вагомий внесок в розвиток біологічної науки слід віднести Маркевича Олександра Прокоповича. Він видатний паразитолог, добре знаний у світі, фундатор паразитологічних досліджень в Україні, засновник і голова української паразитологічної школи. До кола його наукових інтересів в різні періоди творчої діяль­ності потрапляли усі великі групи тварин від найпростіших до хребетних. Олександру Прокоповичу завжди була притаманна цікавість до всього нового, проте завжди в центрі його уваги була паразитологія з її складними проблемами взаємодії, взаємозалежності, співіснування паразитів і хазяїв. Цей безмежний загадковий світ паразитів назавжди полонив дослідника [2; с.55].

До останіх досліджень, присвячених формуванню наукового світогляду Олександра Прокоповича Маркевича слід віднести два біологічні нариси, один з яких складений Писаренком Г.С. (1975) [1; с.67], другий - О.Я. Пилипчуком (1999) [2; с.190], і також статті з журналів: „Паразиты и паразытозы человека и жывотных” (1965) [3; с.5-19 ], „Гідробіологічний журнал”(1985) [4; с.109-111].

Метою нашого дослідження стало вивчення широкого наукового світогляду Олександра Прокоповича Маркевича, як вченого. Відповідно до поставленої мети було висунено наступне завдання: простежити основні етапи становлення наукового світогляду професора О.П. Маркевича.

Олександр Прокопович Маркевич народився 19 березня 1905р. в с. Плоске Київської губернії в бідній селянській сім'ї. Дитячі роки він прожив в сусідньому селі Насташка, де і отримав початку освіту. Любов до науки, бажання поглиблювати свої знання і працювати в галузі зоології привели Олександра прокоповича в 1926 р. на перший курс біологічного факультету Київського університету (колишній Вищий інститут народної освіти) [2; с.58].

З перших днів студентського життя у О.П. Маркевича виявилися блискучі здібності і глибокий інтерес до зоології. Цей інтерес посилився під благотворним впливом його вчителів — видатних радянських зоологів           М. М. Воскобойникова і  І. І. Шмальгаузена. Олександр Прокопович активно включився в науково-дослідну роботу, невтомно займався в наукових кругах, спеціальних семінарах, брав участь в наукових поїздках і експедиціях. Водночас з навчанням в університеті, він виконував обов'язки секретаря секції мисливствознавства при постійній комісії АН УРСР по вивченню продуктивних сил республіки [3; с.5].

У 1930 р. Олександр Прокопович успішно закінчив університет і, як молодий, талановитий дослідник був рекомендований вченою радою в аспірантуру. У тому ж році його зарахували першим аспірантом відділу паразитології Інституту іхтіології ВАСХНІЛ в Ленінграді. Науковим керівником О.П. Маркевича був відомий вітчизняний зоолог В.А. Догель.

Завдяки неабияким здібностям, хорошій підготовці, придбаній в студентські роки, а також наполегливій, цілеспрямованій праці, О.П. Маркевич достроково (у 1931 р.) закінчив аспірантуру і відразу був зарахований старшим науковим співробітником цього ж інституту [1; с.34-35].

Саме тут і розпочалася інтенсивна багаторічна робота О.П. Маркевича в галузі іхтіопаразитології. Паралельно з науковою роботою Олександр Прокопович займається в Ленінграді педагогічною діяльністю у вищій школі, якій він віддав багато часу і сил.

Весною 1935 р. О.П. Маркевич повернувся в Україну у зв'язку із запрошенням на роботу в Інститут зоології АН УРСР. У цьому ж році О. П. Маркевич був запрошений в Київський державний університет імені Т. Г. Шевченко професором зоології безхребетних, а з серпня 1936 р. почав завідувати кафедрою зоології безхребетних. Так розпочалася плідна діяльність О.П. Маркевича в Інституті зоології АН УРСР і в Київському державному університеті одночасно.  В 1935 р. за його ініціативою була створена секція паразитології, яка в 1937 р. разом з секцією морфології безхребетних тварин Інституту зоології АН УРСР увійшла до складу новоствореного відділу паразитології, який очолив Олександр Прокопович.

10 квітня 1935 р. Олександр Прокопович Маркевич був призначений завідуючим секцією морфології безхребетних тварин Інституту зоології, а з 3 квітня 1937р. він очолив новоорганізованний відділ паразитології цього ж інституту. Любов до науки, велика працьовитість, поєднані з талантом дослідника, визначили швидке наукове зростання О.П. Маркевича. Він є найбільшим фахівцем в галузі вивчення хвороб риб з питань іхтіопаразитології, ним опубліковано близько 50 робіт. Професором О.П. Маркевичем і  його учнями та послідовниками детально вивчена фауна паразитів риб Української РСР, розроблені заходи щодо боротьби з хворобами риб. Багато уваги О.П. Маркевич і його учні приділили дослідженню систематики, морфології і екології паразитів риб, їх поширенню, залежності від умов зовнішнього середовища і фізіологічного стану їх хазяїв. Багато описаних видів паразитів виявилися новими для науки, а деякі були відмічені вперше як для України, так і всього Радянського Союзу.

В результаті великої праці і проявленої при цьому колосальної енергії професор Олександр Прокопович Маркевич зібрав багатющу колекцію паразитичних веслоногих ракоподібних, яка по багатству видів може змагатися з найбільш відомою колекцією, що зберігається в Національному музеї Сполучених Штатів Америки. Крім того, Олександром Прокопович обробив багаті матеріали з паразитичних веслоногих, що зберігаються в Зоологічному інституті Академії наук СРСР, в Зоологічному музеї Московського університету та в інших установах. Про масштаби проведеної роботи можна судити з того, що до проведених ним досліджень на території Радянського Союзу було вказано всього лише 33 види паразитичних веслоногих, тоді як він встановив і описав більше 400 видів, з яких декілька десятків видів є новими для науки [2; с.78]. На підставі копітких і ретельних досліджень Олександр Прокопович Маркевич з'ясував надзвичайно заплутану синоніміку багатьох видів, їх будову, розвиток і біологію.

Ці дослідження  професор Маркевич О.П. узагальнив у своїй докторській дисертації „Паразитичні веслоногі СРСР та прикордоних країн” (1939), яку успішно захистив у Київському університеті імені Т.Г. Шевченка.

У довоєнні роки Олександр Прокопович разом зі своїм співробітником  П.С. Куліковим почав дослідження в галузі ветеринарної паразитології, які були  продовжені під час евакуація в Башкирівській науково-дослідній ветеринарній станції (1941—1943рр.). Практична діяльність ветиринарного лікаря допомогла О.П. Маркевичу організації наукових досліджень, що проводилися керованим ним відділом в галузі ветеринарної паразитології після закінчення війни і в період його роботи на посаді керівника кафедри паразитології і інвазійних хвороб (з клінікою) Київського ветеринарного інституту (1945—1950рр.) [ 3; с.19].

Під час Великої Вітчизняної війни Олександр Прокопович Маркевич працював в Уфі, куди була евакуйована Академія наук Української РСР, а потім в Москві. Працюючи в Уфі за сумісництвом в Башкирській навчально-дослідній ветеринарній дослідній станції, О.П. Маркевич вклав багато сил для оволодіння спеціальністю ветеринарного лікаря.  Ветеринарним паразитологічним розробкам Олександра Прокоповича, як і його іхтіопаразитологічним дослідженням, притаманні комплексний характер та увага до загальнопаразитологічних аспектів. Досвід цих досліджень відіграв важливу роль у формуванні наукових поглядів Олександра Прокоповича на явище паразитизму, його походження, шляхи становлення паразитофауни певних груп хазяїв та інші клю­чові проблеми загальної паразитології [4; с.109-110].

Після переїзду на Україну О. П. Маркевич разом зі своїми співробітниками і учнями приступив до широкого вивчення ситуації паразитології в різних природних зонах республіки і її водних басейнах. З цією метою були здійснені численні експедиції, особливо в післявоєнний період.

Професор О.П. Маркевич став організатором іхтіопаразитологічних досліджень в Україні в післявоєнні роки. Дослідження професора Олександра Прокоповича Маркевича та його співробітників і учнів здійснюються в Київському державному університеті ім. Т. Г.Шевченка. Ці праці направлені на допомогу рибогосподарським організаціям з метою подальшого підйому рибальства і рибництва. Під керівництвом О.П. Маркевича і його найближчих співробітників були здійснені ряд іхтіопаразитологічних експедицій в різні пункти басейнів Дніпра, Південного Буга, Дністра, Дунаю і інших річок Української РСР.

Будучи найбільшим фахівцем-паразитологом, професор О.П. Маркевич займався вивченням паразитичних веслоногих в нашій країні і заслужив цими дослідженнями міжнародне визнання. Підсумком досліджень Олександра Прокоповича і керованого ним колективу українських паразитологів стала фундаментальна монографія „Паразитофауна прісноводих риб Української РСР” (1951), що має велике значення як для науки, так і для практики  рибного  господарства  [2; с.55].

Ученого потрібно оцінювати не тільки за результати особистих досліджень, але й по тому впливу, яке він вніс у розвиток тієї або іншої галузі знань, на підготовку фахівців і науковців. Потрібно сказати, що в багатогранній плідній науковій діяльності О.П. Маркевича робота в цьому напрямі, і зокрема робота з підготовки кадрів біологів, займає особливо велике місце. Впродовж 40 років він багато часу, сил і енергії віддає викладацькій діяльності, спочатку в середній школі, а з 1931 р. у вищих учбових закладах — спочатку Ленінграді, а потім Києві, де він викладав загальну біологію, зоологію, зоологію безхребетних, паразитологію, порівняльну анатомію безхребетних, філогенію тварин, хвороби риб, фауну України, історію біології і ін.

О.П. Маркевич брав активну участь в багатьох загальносоюзних нарадах і конференціях, в з'їздах, що відбулися в країнах народної демократії (Польщі, Чехословакії, Болгарії), а також в двох міжнародних зоологічних конгресах (XV і XVI) в Англії і США і в I Міжнародному конгресі паразитологів в Італії. Необхідно відзначити також роботу О.П. Маркевича (як голови оргкомітету) по скликанню I Міжнародної конференції з проблеми „Флора і фауна Карпат”, а також його численні лекції і доповіді, прочитані ученим і фахівцям в країнах народної демократії.

Таким чином становлення наукового світогляду професора О.П. Маркевича відбувалося під впливом видатних радянських зоологів М. М. Воскобойникова і І. І. Шмальгаузена, В.А. Догеля. Олександр Прокопович Маркевич є основоположником паразитології та іхтіопаразитології, одним із творців гідропаразитології на Україні.

Література:

1. Писаренко Г.С. Олександр Прокопович Маркевич //АН УРСР. Бібліографія вчених Української РСР. К.:Наукова думка,  1975р. – 67c.
2. Пилипчук О.Я., Двойнос Г.М.  О. П. Маркевич // НАНУ Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена УНТП. К.:Наукова думка,  1999р. – 190c.
3. Мазуркович Б.М., Бошко Г.В. Научная, педагогическая и общественная деятельность академика АН УССР Александра Прокофьевича Маркевича // Паразиты и паразытозы человека и жывотных. – 1965. – 5-19с.
4. Романенко В.Д. Александр Прокофьевич Маркевич // Гидробиологичный журнал. 1985, Т. 21. -  №4. -  109-111с.