ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ ЗАКЛАДІ: ІННОВАЦІЙНА ЛЕКЦІЯ ТА КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ

Актуальність теми зумовлена світовими глобалізаційними та інтеграційними викликами,  які поставили перед сучасною вищою школою такі провідні завдання:  підготовку фахівців, здатних швидко реагувати на зміни у соціально-економічному середовищі, адаптувати свою професійну діяльність до нових умов, володіти незаперечними конкурентними перевагами, впроваджувати інноваційні технології у навчальний процес. 

Проблема впровадження інноваційних технологій у навчальний процес вищого навчального закладу є пріоритетною серед психолого-педагогічних досліджень. Нині плідно розробляються такі її аспекти: методологічний ( І.М. Дичковська, Г.Б. Корнетов, А.С. Нісімчук, О.С. Падалка, С.О. Сисоєва, О.Т. Шпак, Н.Р. Юсуфбекова), аксіологічний (М.С. Бургін, М.В. Кларін), праксиологичний (С.Н. Сєдова, А.І. Пригожин), методичний (А.А. Вербицький, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська, Н.Г. Опухова, Е.А. Плеханов), але недостатньо розроблено питання впровадження у навчальний процес економічного університету таких інноваційних технологій, як інтерактивна лекція  та контактне заняття, що й склало мету нашого дослідження. Для її реалізації необхідно розв’язати такі завдання: розкрити особливості проведення інтерактивної лекції у  вищому економічному  навчальному закладі та визначити конкурентні переваги контактного заняття.

Проаналізувавши і узагальнивши досвід роботи професорко-викладацького складу ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (далі КНЕУ), вважаємо, що успішному впровадженню нової парадигми освітньої діяльності, зокрема, переходу від викладання дисципліни до освоєння науки  сприятиме інтерактивна модель навчання. Вона є  спеціальною формою організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за  яких кожен студент відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність [1, с. 4]. Викладачі і студенти виступають “рівноправними суб’єктами” кооперативного навчання (парне, групове, колективне, навчання у співпраці), а провідною у навчальному процесі є інтерактивна лекція. В межах інтерактивної моделі навчання розглянемо конкурентні переваги контактного заняття та  особливості проведення інтерактивної лекції.

Інтерактивна лекція – спрямована на активізацію мислення і поведінки студентів, носить здебільшого проблемний та пошуковий характер, сприяє налагодженню оперативного зворотнього зв'язку викладача зі студентами, забезпечує інтенсифікацію педагогічної праці, стимулює самостійне здобуття знань студентами та забезпечує високі результати навчальної діяльності.

Серед студентів найбільшою популярністю користуються наступні види інтерактивної лекції: проблемна, інтегрована, бінарна, провокаційна, лекція-прес-конференція, лекція-візуалізація.

Викладачі обирають інтерактивну лекцію, бо вона :

1. Сприяє активізації мислення і поведінки студентів.

2. Передбачає опрацювання великого масиву інформації.

3. Зводить до мінімуму монолог викладача, надаючи перевагу його діалогу зі студентами, де максимально використовує знання попередніх тем курсу, інших предметів, загальноекономічні та наукові знання.

4. Носить здебільшого проблемний та пошуковий характер.

5. Сприяє налагодженню оперативного зворотнього зв'язку зі студентами.

6.  Створює умови інтенсифікації педагогічної праці.

7. Забезпечує досягнення високих результатів навчальної діяльності.

8. Активізує  самостійне  здобуття знань студентами.

9. Сприяє саморозвитку студентів та викдалача.

Щоб ефективно провести інтерактивну лекцію необхідно підготувати належним чином аудиторію до її читання: по-перше, укомплектувати аудиторію необхідними технічними засобами: комп'ютером, мультимедійним проектором, інтерактивною дошкою (типу SMART Board) .

По-друге, викладач повинен розробити принципово нові навчально-методичні матеріали:

а ) мультимедійний підручник;

б) електронний конспект лекції;

в) презентаційну версію курсу в форматі Power Point;

г) електронну версію курсу залишити на кафедрі, на інформаційно- консультативному сайті кафедри або викладач повинен її мати при собі на флешці.

Таким чином, проведення інтерактивної лекції у вищому навчальному закладі передбачає серйозну підготовку з боку викладача, а також готовність студентів до інновацій.

Значний інтерес у викладачів та студентів КНЕУ викликає контактне заняття.

Перші спроби проведення контактного заняття в КНЕУ були зроблені автором уже в 1995 році при викладі предметів психолого-педагогічного циклу  «Комунікативні процеси у навчанні», «Психологія діяльності: навчальний менеджмент» на другому та третьому курсах фінансово-економічного, обліково-економічного факультетів, а також на факультетах економіки агропромислового комплексу, економіки та управління. А через кілька років окремі викладачі магістратури почали їх використовувати при викладанні дисципліни «Макроекономіка».

Переходу від традиційної форми проведення занять в режимі «лекція- практичне» до нової форми «контактне заняття», передував тривалий період вивчення та адаптації досвіду зарубіжних бізнес-шкіл.                                         Вперше контактний формат занять був реалізований в Центрі магістерської підготовки (далі ЦМП) на програмі МБА, оскільки вона найбільшою мірою залучена в міжнародне співробітництво. Починаючи з 2004 року в ЦМП викладачі активно включилися в реалізацію українсько- канадського проекту міжнародної технічної допомоги «Потенціал України в області регіонального тренінгу та консалтингу». На базі ЦМП був проведений майстер-клас з методики викладання економічних дисциплін за участю викладачів університету МакГілл, які поділилися своїм досвідом проведення занять в даному режимі, зокрема познайомили викладачів КНЕУ з різними видами самопрезентації студентів, розкрили можливості часткового опитування засвоєного матеріалу на лекції.

Впровадженню контактної форми занять у ЦМП сприяла також співпраця за програмою МБА з Міжнародною вищою школою комерції та Комерційним інститутом м. Нансі (Франція). Саме французькі професори почали по суті контактне викладання навчальних курсів студентам програми МВА в інтерактивному режимі.

Сьогодні в ЦМП програма МБА реалізується за участю британської міжнародної бізнес-школи м. Борнмута ( BBSI ). Провідним бізнес-тренером BBSI є доктор Найел Фостер, який викладає кілька курсів (маркетинг, стратегічний, інноваційний, міжнародний менеджмент) та проводить заняття саме в контактній формі.

Вивчивши і узагальнивши досвід зарубіжних бізнес-шкіл, професорсько-викладацький складу КНЕУ, з 1 вересня 2011 року в ЦМП була впроваджена в навчальний процес нова форма занять – контактне заняття. Аудиторні заняття на всіх магістерських програмах проводяться у форматі контактних.

Як показали результати дослідження контактне заняття є найбільш ефективною формою проведення занять, при створенні належних умов. А саме:

1. Готовність і бажання викладачів проводити контактні заняття, а також усвідомлення того факту, що від них будуть потрібні додаткові витрати власних зусиль і часу для пошуку нових форм і методів роботи в аудиторії.

2. Адміністрація університету додатково організовує семінари й майстер-класи, які сприяють підготовці викладачів для такого формату роботи.

3. В університеті має бути належне матеріально-технічне забезпечення навчального процесу, щоб викладач міг активно використовувати сучасні технологій, у тому числі інформаційні.

4. Обов'язкова попередня ретельна підготовка викладача до проведення аудиторних занять, враховуючи вікові та індивідуальні особливості студентів.

5. Формат контактних занять передбачає наявність в групі не більше 25-30 чоловік тому, що забезпечує використання викладачем не тільки різних методів навчання, але й сприяє адекватному контролю знань студентів.

При дотриманні вище названих умов контактне заняття має суттєві конкурентні переваги перед традиційними формами.

Контактне заняття:

- передбачає інтерактивний формат навчання, що істотно розширює діапазон використання дидактичних методів навчання ( лекція-дискусія, бінарна, проблемна, мозковий штурм, кейс-метод, бізнес-тренінг, ситуаційні вправи, реальні проекти, комп'ютерні симуляції, дебрифінг, робота в малих групах, рольова гра та інші);

- забезпечує раціональне поєднання теорії і практики;

- містить міждисциплінарний компонент і забезпечує постійний зворотний зв'язок викладачів зі студентами;

- стимулює попередню самостійну підготовку студентів до заняття;

- формує у студентів науково-дослідні компетенції;

- дозволяє створити портфоліо, яке може містить електронний конспект лекції; презентацію заняття; список основної та додаткової літератури для кожної теми; перелік обов'язкових та вибіркових завдань, вправ, досліджень, тестів; карту самостійної роботи, яка видається на початку кожної сесії, де зазначені основні і вибіркові завдання для самостійної та індивідуальної роботи (видається на початку кожної сесії), інтелект-карти до тем (за вибором), творчі завдання, бізнес-плани;

- сприяє здійсненню постійного моніторингу ступеню засвоєння студентами навчального матеріалу.

Висновки:

1. Розкрито особливості проведення інтерактивної лекції у  вищому економічному  навчальному закладі.

2. Визначено конкурентні переваги контактного заняття.

3. Доведено, що ефективність впровадження інтерактивної лекції та контактного заняття залежить від рівня професіоналізму професорського-викладацького складу  та готовності студентів навчатись за сучасними технологіями, а також від  мети та завдання конкретної  технології.  

4. Як показали результати дослідження впровадження інтерактивної лекції та контактного заняття в навчальний процес сприяють формуванню професійних і особистісних  компетенцій економістів щодо здатності швидко реагувати на зміни у соціально-економічному середовищі, адаптувати свою професійну діяльність до нових умов, володіти незаперечними конкурентними перевагами.

Література:

1. Інтерактивні технології навчання /О.І. Пометун, Л.В. Пироженко, Г.І. Коберник та ін. – К.: Наук. світ, 2004. – 85 с.