ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ В УКРАЇНІ

Пенсійне забезпечення в Україні є державною системою і основною складовою системи соціального захисту населення. Сучасний стан діючої пенсійної системи в Україні потребує невідкладного реформування. Внаслідок підписання Президентом України 09.09.2011 року законопроекту «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» ця тема стала актуальною, як ніколи. Тому метою дослідження є пропозиції щодо ліквідації або хоча б пом’якшення пенсійної реформи на громадян України.

Україною обрано шлях поступового запровадження трирівневої пенсійної системи: солідарна система, загальнообов'язкова накопичувальна система, добровільна недержавна система пенсійних заощаджень[2].

Основними завданнями пенсійної реформи є:

- підвищити рівень життя пенсіонерів – пенсійний вік для жінок, народжених після 1 березня 1961 року, підвищено з 55 до 60 років;

- встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку і трудового стажу – стаж, необхідний для призначення мінімальної пенсії за віком буде підвищений для чоловіків з 25 до 35 років, для жінок – з 20 до 30 років;

- забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи – реалізація зазначених заходів дозволить скоротити видатки (на 2011рік – 209 млрд. грн.) Пенсійного фонду України та зменшити дефіцит його бюджету( на 2011 рік очікується 18млрд. грн., але з впровадженням реформи у 2014 році очікується бездефіцитний бюджет);

- заохотити громадян до заощадження коштів на старість – частина обов'язкових внесків до пенсійної системи накопичуватиметься у єдиному Накопичувальному фонді та обліковуватиметься на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, які сплачуватимуть такі внески;

- диверсифікація джерел фінансування пенсій за рахунок внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та обов'язкових і добровільних пенсійних накопичень – кошти на Вашому пенсійному рахунку є Вашою власністю, але в той же час Ви захищені від спокуси використати ці кошти на інші цілі, ніж пенсійне забезпечення. Ваші пенсійні кошти інвестуються і зростають завдяки отриманому на них інвестиційному прибутку, причому як на етапі накопичення, так і впродовж періоду пенсійних виплат, арозмір пенсії, на яку можна розраховувати, залежить від розміру пенсійних внесків, періоду накопичення, професійності їх інвестування та суми заробленого на них інвестиційного прибутку;

- створити ефективнішу та більш гнучку систему адміністративного управлінняпенсійного забезпечення[1].

Однак, головною проблемоюданої реформи – це несвоєчасне її прийняття. В умовах прийняття Україною пенсійної реформи дуже важливо налагодити в першу чергу економічну систему країни, яка характеризується такими показниками за2011 рік:

- рівень тінізації економіки – 40 – 60 %;

-прогнозується, що рівень ВВПзросте на 4% – 4,5%;

-середній рівень інфляціїпрогнозуєтьсяна рівні 11,1%;

- офіційний рівень безробіття в Україніуже підвищився до 1,5%, що складає408 тис. офіційно зареєстрованих безробітних осіб станом на 1 жовтня [5].

Другорядною проблемою реформи, яка супроводжується соціальними протестами і є не менш важливою, це збільшення пенсійного віку. Воно призведе до росту безробіття, внаслідок чого, молодь отримуватиме менше пропозицій робочих місць. Крім того, безробіття стосуватиметься і людей літнього віку, особливо жінок, старших 50-ти – не маючи офіційної роботи протягом кількох років перед своїм 60-літтям, вони отримуватимуть мінімальну пенсію[1].

Підвищення пенсійного віку для жінок – це значний негатив, тому що статистичні дані свідчать, що середня тривалість жінок в Україні становить станом на 2011 рік 78,4 років ( в країнах заходу та Азії цей показник набагато вищий, адже умови праці у них набагато кращі, соціальна захищеність також має підвищений рівень. І як наслідок, у них ми спостерігаємо також іневдоволеність громадян).Відповідно підвищення пенсійного віку призведе до того, що жінки будуть йти на пенсію за інвалідності раніше , або просто не будуть доживати до пенсії. Підтвердженням цього є наступні показники:

- вУкраїні станом на 2011 рік приблизно 2,6 мільйона людей з обмеженими можливостями.

- кількість смертей в Україні перевищує кількість народжень на 32%. Загалом, протягом першого півріччя 2011 року органами реєстрації актів цивільного стану було складено майже 194 тисяч актових записів про народження, а актових записів про смерть – майже 286 тисяч [6].

З вищесказаного випливає нова проблема – станом на 1 квітня 2011 року в Україні кількість пенсіонерів збільшилося на 60 тис. осіб – до 13 млн. 766 тис. осіб. У той же час кількість працевлаштованих громадян, платників внесків до Пенсійного фонду на постійній основі з початку року скоротилася на 400 тис. осіб – до 14 млн. осіб. Тобто, фактично кожен працюючий українець утримує одного пенсіонера [3].

ВУкраїні, як і вЄвропі, існує тенденція достаріння населення (згідно зінформацією, опублікованою Державною службою статистики України, станом на1січня 2011р. середній вік населення нашої країни становив 40,3року, прицьому цей показник окремо дляжінок і чоловіків був нарівні 37,5року та 42,7року відповідно.) Так, відзначається збільшення частки людей пенсійного віку, станом на1січня 2011р., щостановить 24,7%. Устатевій структурі населення країни переважають жінки (майже 54%), тому вУкраїні спостерігається гендерна диспропорція, яка востанні роки збільшується. Станом на1січня 2011р. на1тис. жінок припадало 856чоловіків. Така перевага відзначається, починаючи з32років і звіком збільшується [4]. Ураховуючи ці дані, які є залізним переконанням того,що пенсійна реформа необхідна для України.

Реалізація пенсійної реформи сприятиме вирішенню проблеми дефіциту Пенсійного фонду України. Пенсійна система України вже перебуває на межі. Ситуацію в Пенсійному фонду можна врятувати тільки за рахунок підтримки центрального бюджету, адже торік дефіцит Пенсійного фонду становив 34 млрд. грн., тривожним є й співвідношення коштів Фонду до ВВП. Видатки на пенсійне забезпечення у 2009 році сягнули 18,1% ВВП, у 2010 – 17,6%,а у 2011 році вони складають209 036000 тис. грн. При цьому не слід забувати, що розмір пенсійних внесків становить 35% – однин із найвищих показників серед країн Європи [5].

Для вирішення цих проблем запропонуємо наступні альтернативи:

-відкладення набуття чинності реформи до певної стабілізації економіки України;

- забезпечення країною робочих місць як для молоді, так і для людей літнього віку;

- певна стабілізація макроекономічних показниківв ході проведення реформи;

-внесення до законопроекту ряду поправок,які мінімізують наслідки пенсійної реформи;

- збільшення розмірів середньомісячних пенсій за рахунок недержавного пенсійного фінансування, аджемаксимальний розмір пенсії за цією реформою знаходитьсяна рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (нині – 7640 грн.), а нині понад дві третини пенсіонерів отримують пенсії до 1 тис гривень. У той же час, середній розмір "спеціальних" пенсій щонайменше у 2,5 рази перевищує середній розмір пенсії призначеної на загальних умовах.

- забезпечення соціальної справедливості – це морально обґрунтований критерій співвідношення діяльності людини та її положення в суспільстві. Незаперечною основою принципу соціальної справедливості у пенсійному забезпеченні виступає залежність трудових пенсій від трудового вкладу громадян. Проте чинне законодавство у багатьох випадках відступає від цієї залежності.

- необхідністьпроведенняроз’яснювальної роботи положень закону "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"серед громадян.

Молоді науковці зазначають, що перш ніж проводити реформи, необхідно провести відповідно пробні розрахунки, а не спочатку запровадити, а потім давати «задній хід», тому що ця реформа не дає позитивного наслідку.

Отже, пенсійна реформа має як негативні, так і позитивні сторони. Як ми бачимо, що в умовах бурхливого безробіття в Україні, пенсійна реформа не може дати позитивного наслідку, а з іншого боку ця реформа необхідна, ураховуючи тенденції демографічної ситуації, які відбуваються в Україні.

Варто зазначити, що прийняття реформи супроводжується соціальними протестами населення країни, адже керівництво держави хоче вирішитипроблему пенсійного забезпечення за рахунок самих робітників і пенсіонерів.Але необхідність її впровадження в життя не викликає сумнівів ні в законодавця, ні в пересічного громадянина, – адже відтворення економіки України не повинно проводитися за рахунок пенсіонера.

Література:

1. Електронний ресурс: режим доступу [pension.kiev.ua].

2. Електронний ресурс: режим доступу[www.ut.net.ua].

3. Електронний ресурс: режим доступу [ www.tsn.ua].

4. Електронний ресурс: режим доступу [www.apteka.ua].

5. Електронний ресурс: режим доступу [www.ukrstat.gov.ua].

6. Електронний ресурс: режим доступу [www.ukr.obozrevatel.com].