ОБЛІК ТА АУДИТ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ЇХ ЗНОСУ (АМОРТИЗАЦІЇ)

Розвиток ринкових процесів в Україні, впровадження світового досвіду господарювання, а також залучення світового капіталу в економіку України збагачують фінансово-господарську діяльність підприємства новими методами, опанування якими потребує від українських економістів і підприємців сучасних знань, переосмислення основного економічного закону розвитку нашого суспільства, мети господарської діяльності.

Безумовно, для нормального функціонування підприємства, необхідна наявність визначених засобів і джерел. Саме основні засоби потрібні підприємству для того, щоб воно функціонувало і одержувало прибуток. Прибуток підприємства, його рентабельність і успіх у конкурентній боротьбі на ринку значною мірою залежить від того, як воно спромоглося розпорядитися своїм капіталом за весь попередній період діяльності. Йдеться про створення сприятливих умов праці прогресивної технології, про рівень механізації і автоматизації виробництва.

Основні виробничі засоби дуже різні по своєму матеріально-функціональному складу і призначенню. Одні створюють умови для здійснення виробничого процесу, інші – виконують транспортні функції, а за допомогою третіх здійснюється виробничий процес і т. д.

Перехід до ринкової економіки створює необхідність оновлення основних засобів як однієї із складових матеріальної основи виробництва. Це зумовлено необхідністю випуску більш якісної продукції, що диктується конкуренцією товаровиробників.

Основні виробничі засоби, що складаються з будинків, споруд, устаткування й інших засобів праці, що беруть участь у процесі виробництва,

є найголовнішою основою діяльності підприємства. Без їхньої наявності навряд чи могло б щось здійснюватися.

Для ефективного використання основних з них здійснюють цілий ряд заходів, які забезпечують використання за організаційним призначенням.

Лише використання всього комплексу заходів по підтриманню основних засобів в належному стані є необхідною передумовою найефективнішого їх використання за функціональним призначенням [5, c. 266].

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що становлення ринкової економіки в Україні, поява нових господарських структур різних форм власності, розвиток міжнародних економічних зв’язків зумовили необхідність удосконалення обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів. Створенню інформаційної бази для забезпечення переходу до системи, орієнтованої на ринкові умови господарювання, підвищенню ефективності облікової інформації, необхідної для потреб управління і контролю на всіх рівнях, сприяло прийняття Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, який закріпив перехід підприємств і організацій України на систему бухгалтерського обліку і звітності, на основі національних Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, що відповідають вимогам міжнародних стандартів [2, c. 2].

Перехід на методи ведення обліку відповідно до вимог національних Положень (стандартів) викликав суттєві зміни також в організації обліку основних засобів: їх класифікації, порядку, оцінки, нарахуванні та обліку амортизації, обліку витрат на ремонт та поліпшення об’єктів, які вимагали обґрунтованих рішень і практичного застосування. Відомо, що правильна організація обліку – це один із найбільш відповідальних етапів створення підприємства та підготовки до його ефективної діяльності. Тобто без організованого обліку не можлива господарська діяльність підприємства.

Як бачимо, вивчення практики ведення обліку основних засобів в умовах нової системи обліку з використанням національних Положень (стандартів) та Плану рахунків бухгалтерського обліку дозволило визначити коло питань, що потребують розв’язання для підвищення якості обліково-аналітичної інформації. До таких питань належать, зокрема: визначення економічної сутності основних засобів; дослідження класифікації та оцінки основних засобів; застосування найбільш прийнятних для підприємства методів нарахування амортизації об’єктів основних засобів; дослідження можливих напрямків вдосконалення організації обліку основних засобів зокрема на базі використання сучасних інформаційних систем [3, c. 12].

Удосконалення побудови своєчасного і достовірного бухгалтерського обліку нерозривно пов’язане з вирішенням актуальних завдань в галузі економіки. Виявленню і використанню внутрішньогосподарських резервів підприємств, запобіганню зловживань, підвищенню продуктивності праці, рентабельності продаж, досягненню комерційного успіху сприяють чітко налагоджений облік та аудит.

Стан та ефективне використання основних засобів прямо впливають на кінцеві результати господарської діяльності підприємства.

Аналіз наукової літератури дозволив виявити, що над питаннями ведення досконалого обліку основних засобів на підприємстві працювали такі вчені: Бутинець Ф.Ф., Голов С.Ф., Крисюк В.І, Лень В.С., Мних В.Є., Буфатіна І.П, Ковальов В.В. та багатьох інших.

Детальний розгляд необоротних матеріальних активів: їх загальних характеристик, організаційних та методичних аспектів обліку та аудиту необоротних матеріальних активів, а також пошук шляхів удосконалення ведення обліку і стало метою нашої статті.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти організації та методики обліку, аналізу та аудиту необоротних матеріальних активів на виробничих підприємствах України.

При дослідженні теми використовувалися наступні законодавчо – нормативні документи: Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”; Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”; план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій та Інструкція про його застосування; методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку.

Варто звернути увагу на те, що невід’ємним елементом дослідження є аудит основних засобів. При проведенні аудиту необоротних матеріальних активів у більшості підприємств виявляються однакові порушення:

- документальною перевіркою встановлено факти неправильного віднесення рахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» до складу інших необоротних матеріальних активів. Так, підприємство їх відносить до складу запасів, а саме рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». І таким чином у фінансовій звітності (Ф. №5 «Примітки до річної фінансової звітності») малоцінні необоротні матеріальні активи відображаються у складі запасів. Правильним є віднесення їх до складу інших необоротних матеріальних активів і відображення у фінансовій звітності;

- вчасності встановлено факти неправильного складання актів на оприбуткування необоротних матеріальних активів, в інвентарних картках не завжди відображались ремонтні роботи об`єкта; при  оприбуткуванні об`єкта не завжди правильно відносили його до відповідної кваліфікаційної групи; при продажу необоротних матеріальних активів не завжди нараховувалось ПДВ.

Таким чином, ми вважаємо, що при дослідженні стану внутрішнього аудиту на більшості підприємствах необхідно пропонувати:

·                   вивчити доцільність запровадження окремої служби аудиту за дотриманням бухгалтерських процедур;

·                   розробити чіткий графік підвищення кваліфікації робітників цієї служби;

·                   застосовувати систему аналізу на підприємствах, використовуючи пакет Microsoft Excel, що дозволить підвищити ефективність використання необоротних матеріальних активів на підприємстві. Здійснити повну автоматизацію формування облікової інформації, а це в свою чергу знизить трудомісткість обробки інформації, підвищить оперативність доступу бухгалтерського апарату до оброблюваної інформації.

Тобто, на нашу думку, було б доцільно застосовувати таку форму ведення бухгалтерського обліку, яка б характеризувалась:

·                   автоматизованою фіксацією всіх облікових даних на машинних носіях, автоматизацією документування, систематизацією, узагальненням і відображенням вихідних даних у вигляді друкованих документів;

·                   забезпеченням по запиту користувача кодування будь-якого результативного показника із зазначенням порядку проведення в машині розрахунків і всієї вихідної інформації, яка використовується для розрахунків [4, c. 124].

Також пропонуємо запровадити наступні шляхи вдосконалення обліку необоротних матеріальних активів на підприємствах:

-                головному бухгалтеру проводити роз`яснювальну роботу з бухгалтерами по зміні норм чинного законодавства з питань обліку малоцінних необоротних матеріальних активів;

-                впровадити наявність Інтернет – технології;

-                звернути увагу на правильність оформлення бухгалтерських документів пов`язаних з оприбуткуванням та реалізацією малоцінних необоротних матеріальних активів.

Література:

1.     Податковий кодекс України, зі змінами та доповненнями від 04.04.2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

2.     Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 19.07.1999 р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/

3.     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00

4.     Огійчук М.Ф., Аудит: організація і методика: навч. посіб. / М.Ф. Огійчук, І.Т.Новіков, І.І. Рагуліна – К.: Алерта, 2010. – 584 с.

5.     Садовська І.Б. Бухгалтерський облік [текст] : навч. посіб. / І.Б. Садовська, Т.В. Божидарнік, К.Є. Нагірська. – К. : «Центр учбової літератури», 2013. – 688 с.