Увага! Всі конференції починаючи з 2014 року публікуються на новому сайті: conferences.neasmo.org.ua
Наукові конференції
 

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ ПРИВАТНЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СЕНТРАВIС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН"

Автор: 
Юлія Білоконь (Дніпропетровськ, Україна)

Актуальність. В сучасних умовах поняття ефективності зовнішньоекономічної діяльності має комплексний і багатоаспектний характер. Показники ефективності діяльності підприємств мають суттєве значення для характеристики позиції підприємства у світовому економічному співтоваристві. Головною умовою проведення зовнішньоекономічної операції є її ефективність.

В даний час з'явилися реальні перспективи створення дійсно відкритої економіки в нашій країні, її ефективної інтеграції у світове господарство. Активне використання зовнішньоекономічного фактора сприяє подоланню негативних процесів в економіці і подальшому розвитку ринкових відносин.

Розвиток зовнішньої торгівлі, а саме нарощування експорту країни на світовому ринку, збільшення або збереження його питомої ваги у світовій торгівлі є надзвичайно важливим чинником функціонування національної економіки будь-якої держави.

Експортний потенціал України визначається обсягами товарів і послуг, які можуть бути вироблені в економічній та соціальній сферах і реалізовані на світовому ринку з максимальною користю для країни. Як відомо, Україна завжди мала досить значний експортний потенціал.

Основною задачею розвитку зовнішньоекономічних відносин на Україні є необхідність ефективного керування міжнародними процесами на основі всебічного обліку факторів міжнародного середовища співробітництва.

В залежності від форм міжнародного співробітництва: експорту, імпорту, виробництва або придбання ресурсів - перед менеджерами, що працюють у цьому напрямку, ставляться цілі, що сприяють рішенню наступних задач: розробці заходів, спрямованих на захист внутрішнього ринку; стимулюванню росту обсягу зовнішньої торгівлі, зміні структури і напрямків руху товарних потоків; встановленню і регулюванню міжфірмових відносин.

Завданням менеджменту зовнішньоекономічної діяльності є вивчення функцій керування зовнішньоекономічними операціями (планування, організації, контролю і мотивації), основних організаційних форм реалізації міжнародної діяльності (створення спеціалізованих відділів, управлінь, відділень і дочірніх компаній), а також опис основних елементів технології міжнародного менеджменту.

Тому удосконалення управління зовнішньоекономічної діяльності кожного окремого підприємства на Україні надасть можливість покращення зовнішньоекономічних зв’язків з іншими державами.

Комплексні економічні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні, мають на меті не лише виробити моделі та механізми побудови і послідовної реалізації сучасних економічних відносин, але й поступову інтеграцію українських підприємств у міжнародні економічні зв'язки, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні, - з іншого.

З прийняттям Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” така діяльність в Україні вперше одержала правовий статус. Цей закон є нормативно-правовим актом, в якому пропонується визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності, її суб'єктів, їхніх прав і свобод; встановлюються принципи здійснення та організаційні форми зовнішньоекономічної діяльності.

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) пов'язаний із застосуванням загальних ідей і концепцій менеджменту у всіх формах зовнішньоекономічної діяльності (експорті й імпорті товарів і послуг, лізингових операціях, прямому інвестуванні.

Сутність менеджменту зовнішньоекономічної діяльності полягає в комплексному дослідженні та моделюванні міжнародного середовища у поєднанні з налагодженою взаємодією всіх підрозділів і посадових осіб організації або установи в інтересах продуктивного досягнення визначених зовнішньоекономічних стратегій.

Показники ефективності діяльності підприємств мають суттєве значення для характеристики позиції підприємства у світовому економічному співтоваристві. До того ж, їхнє значення постійно зростає. Отже, головною умовою проведення зовнішньоекономічної операції є її ефективність. І лише правильно вибрана стратегія управління ефективності діяльності підприємств, у тому числі і України, дозволить досягти бажаного успіху у сучасному глобалізованому світі. Особливо актуальним на сучасному етапі розвитку зовнішньоторговельних зв'язків є визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності на основі систематизованого ретельного аналізу, який би дозволив розкрити зміни стану експортно-імпортної діяльності підприємства під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів.

Проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що підприємство, яке займається зовнішньоекономічною діяльністю повинно чітко визначити свої міжнародні стратегії для того, щоб займати лідируючі позиції на національному і світовому ринках. Тому необхідно, щоб керівництво компанії проводило ефективну зовнішньоекономічну політику, максимально враховувало потреби споживачів і створювало конкурентні переваги для завоювання нових ринків. Міжнародна стратегія фірми являється збільшеним описом скоординованих дій по реалізації всього комплексу її міжнародних цілей. Багато цілей дозволяють реалізуватись багатьма способами, і сукупність комбінацій цих способів створює набір альтернативних стратегій.

Вплив факторів на прибуток ПрАТ “Сентравіс продакшн юкрейн” у 2011-2012 рр. зазначені у таблиці 1:

Таблиця 1 «Аналіз прибутку ПрАТ “Сентравіс продакшн юкрейн” у 2011-2012 рр. тис. грн.»

№ п/п

Показник

2011 р.

2012 р.

Відхилення

тис.грн

%

1.

Дохід від реалізації продукції (ДР)

923611

1134847

211236

22,87

2.

Інші доходи (ДІ)

349437

390011

40574

11,61

3

Собівартість продукції (С)

764807

1078420

313613

41

4.

Витрати на управління (ВУ)

101674

86017

-15657

-15,39

5.

Витрати на збут (ВЗ)

24104

31683

7579

31,44

6.

Фінансові витрати (ВФ)

80127

102028

21901

27,33

7.

Податок на прибуток (ПП)

0

0

0

0

8.

Чистий прибуток (ЧП)

-97000

-102647

-5647

-5,82

З таблиці 1 можна зробити висновок, що чистий прибуток зменшується досить сильно.

Метою економічної діяльності будь-якої бізнес-одиниці є максимізація прибутку. Тому і компанії, і підприємці часто прагнуть зменшити податкове навантаження на бізнес. Ефективне податкове планування та законні способи оптимізації податкових витрат дозволяють ефективно знизити податкове навантаження підприємства, тому управління оподаткуванням (податковий менеджмент) як вид діяльності все частіше входить в практику господарського життя.

В економічній літературі під податковим плануванням розуміється можливість «використання платниками податків усіх допустимих чинним законодавством засобів, способів і прийомів з метою максимального скорочення своїх податкових зобов'язань».

Досліджуючи проблему легального скорочення розмірів податкових платежів, деякі менеджери бачать її вирішення через мінімізацію податків і податкове маневрування. Мінімізація податків є специфічною формою планування діяльності та розміщення коштів платника податків з метою максимального скорочення виникаючих при цьому податків. Податкове планування організації ґрунтується на трьох підходах до мінімізації податкових платежів:

- Використання пільг при сплаті податків;

- Розробка облікової політики;

- Контроль за термінами сплати податків.

Проаналізувавши існуючі підходи, можна прийти до висновку, що податкове планування - це ті чи інші цілеспрямовані дії платника податків, саме комплекс заходів, які дозволяють платнику податків в певній мірі, зменшити його обов'язкові виплати до бюджету, вироблені ним у вигляді податків, зборів, мита та інших платежів. Багато джерел вказують саме на те, що податкове планування - це законний спосіб обходу податків з використанням наданих законом пільг і прийомів скорочення податкових зобов'язань. Сутність його виражається у визнанні за кожним платником податків права застосовувати всі допустимі законами засоби, прийоми і способи (в тому числі і прогалини в законодавстві) для максимального скорочення своїх податкових зобов'язань.

Компанія зі спеціальним статусом приймає на себе основні податкові платежі звичайних компаній і виводить дохід цих компаній під жорсткого оподаткування, що істотно знижує податкові витрати, що виплачуються звичайними компаніями: з 65% -75% до 10% -20% - в залежності від виду діяльності та обсягу податків.

Розглянемо відмінності в оподаткуванні в країні реєстрації і країні розміщення компанії, наданій в таблиці 2:

Таблиця 2 «Оподаткування доходу»

п/п

Статті розрахунку

А. Оподаткування в країні розташування

В. Оподаткування в країні з пільговими умовами оподаткування

1

Валовий дохід

100

100

2

Податок на прибуток (% від 1)

21

10

3

Доход за відрахування податків

79

90

4

Дохід в країні-отримувачі що підлягає оподаткування

100

0

5

Ставка оподаткування на закордонні доходи (% від 4)

15

0

6

Сукупний податок

36

10

7

Чистий дохід

64

90

У цьому прикладі всі дані умовні і наведені з розрахунку, що податок на прибуток в країні - джерелі доходів становить 21%, в країні-одержувачі-10%. У таблиці 2 є істотні спрощення реальної картини: передбачається, зокрема, що весь дохід компанії розподіляється на дивіденди, а додатковий податок відсутній.

В результаті проведених розрахунків ми можемо зробити висновок про те, що застосування сучасних методів податкового планування дозволяє досягти головного завдання будь-якого підприємства, а саме максимізацію прибутку.

Література:

1. Воронкова А.Е., Калюжна Н.Г., Оленко В.І. Управлінські рішення в забезпеченні конкурентоспроможності підприємства: організаційний аспект: Монографія. – Х.: ВД „ІНЖЕК”, 2008. – 512 с.

2. Воротіна Л.І. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – 119 с.

3. Руденко Л. Управління потоками капіталів у сучасній бізнес-моделі функціонування транснаціональних корпорацій: Монографія. – К.: Кондор, 2004. – 480 с.

Науковий керівник: доцент, Коміссаров Валерій Федорович.