СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ РОСЛИННИЦЬКИХ ГАЛУЗЕЙ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ

Комплексний стратегічний аналіз як етап стратегічного планування є невід’ємним компонентом ефективного господарювання для підприємств у будь-яких галузях діяльності на різних структурних рівнях економіки України, однією з найбільш значущих серед яких є сільське господарство. Інструментом для практичної реалізації нових підходів до управління сільськогосподарським виробництвом на основі сучасних досліджень у галузі стратегічного менеджменту є застосування сучасних технологій економічного аналізу, що дозволяє здійснити глибоке дослідження зовнішнього мікро- і макросередовища та внутрішнього стану та складових підприємства, виявити тенденції у змінах зовнішнього середовища та можливості і резерви для подальшого розвитку.

Помітний внесок у розробку концепції розвитку аграрного сектора економіки зробили українські вчені-економісти Л. Андрєєва [1], С. Дем’яненко [2] та ін. Дослідженням у галузі стратегічного аналізу як складової стратегічного планування присвячені роботи Г. Мінцберга, М. Портера, А. Стрікленда, А. Томпсона [5], Ф. Хедуорі та ін. Але, не зважаючи на велику кількість наукових досліджень з обраної тематики та на широке коло розглянутих проблем, залишається низка невирішених питань саме з погляду їх використання у стратегічному аналізі розвитку рослинницьких галузей сільськогосподарських підприємств. Необхідність застосування нових підходів до стратегічного аналізу у цій галузі та ряд специфічних аспектів вимагають подальших наукових пошуків.

Метою дослідження є розгляд можливостей застосування розширеної моделі SWOT-аналізу, так названої моделі TELESCOPIC OBSERVATIONS [7] для комплексного стратегічного аналізу галузей рослинництва сільськогосподарських підприємств, побудова матриць стратегічного аналізу та стратегій діяльності на основі використання цієї моделі на прикладі конкретного сільськогосподарського підприємства.

Сільськогосподарське підприємство, як і будь-яка організація, взаємодіє із навколишнім оточенням за допомогою безлічі різноманітних зв’язків і взаємозалежностей. Тому комплексний стратегічний аналіз повинен включати аналіз зовнішнього макро- і мікросередовища функціонування підприємства і їх оцінку, аналіз внутрішнього середовища і його оцінку. Задачею дослідження зовнішнього макросередовища є виявлення чинників оточення, які здійснюють вплив на підприємство, ранжування їх за ступенем важливості у поточний момент часу та їх важливість протягом майбутнього періоду часу тривалістю від 2-3 до 5-7 років.

На нашу думку, для стратегічного аналізу на сільськогосподарських підприємствах великих розмірів, які займаються великомасштабним виробництвом, доцільно використовувати різновид SWOT-аналізу, який запропонував George Panagiotou у 2003 р. під назвою “модель TELESCOPIC OBSERVATIONS” (“Телескопічний огляд”, скорочено ТО) [7].

Така модель є розширеним, більш докладним варіантом аналізу порівняно з розповсюдженим SWOT-аналізом [6]. Його можна застосовувати для вивчення поточного і перспективного положення стратегічних бізнес-одиниць (різних видів продукції для підприємства або галузей виробництва) на ринку відносно конкурентів, розробки концепції нової продукції чи ідеї. Структура моделі TO надає можливість особі, яка приймає рішення, системно й послідовно оцінити організаційне середовище, використовуючи відносно доступні, більш змістовні методи, концентруючи увагу на важливих галузях діяльності. Схема ТО об’єднує у собі аналіз за моделлю п’яти конкурентних сил М. Портера, PESTEL аналіз, концепцію комплексного керування якістю, аналіз ланцюжку цінностей, портфельний аналіз [7].

Спочатку записи факторів виконують у матриці 1 (TELESCOPIC OBSERVATIONS – перші літери від англомовних назв факторів, які досліджуємо), це необхідно, щоб зібрати і структурувати всю інформацію в одному місці. Перелічимо деякі фактори, за якими проводять аналіз (докладне роз’яснення стосовно факторів та їх трактування наведено у [4]).

1. Т (Technological Advancements) – Ступінь впровадження технологічних інновацій у виробництво.

2. E (Economic considerations) – Економічна ефективність діяльності.

3. L (Legal and regulatory requirements) – Ступінь легальності бізнесу та дотримання всіх законних і нормативних обмежень.

4. E (Ecological and environmental issues) Екологічні проблеми та проблеми навколишнього середовища.

5. S (Sociological trends) – Соціологічні напрями розвитку, тенденції розвитку суспільства взагалі і сільської громади, зокрема.

6. C (Competition) – Міра напруженості конкуренції у різних сегментах ринку.

7. O (Organisational culture) – Організаційна культура.

8. P (Portfolio analysis ) – Портфельний аналіз.

9. I (International issues) – Міжнародні фактори.

10. C (Cost efficiencies and cost structures ) – Економічна ефективність і структура витрат.

Потім заповнюють значення змінних середовища у матриці згідно розумінню, які властивості є сильними чи слабкими сторонами підприємства і які фактори є можливостями чи загрозами. Ці змінні слід ретельно дослідити і правильно відобразити у матриці, сортуючи згідно їх важливості. Наприклад, якщо у процесі аналізу, спираючись на вищезгадані змінні, з’ясовують, що швидкість реагування підприємства на зміни середовища, його гнучкість або організаційна структура створила нові переваги, то запис необхідно робити у рядку сил або можливостей. Якщо ж, навпаки, є відповідні організаційні обмеження, то запис роблять у рядках слабкостей або загроз.

Потім фактори ранжують за пріоритетами та класифікують згідно організаційних вимог, і переміщують до схеми, де узагальнено стратегічну структуру і впорядковано змінні аналізу, таким чином, щоб сформулювати стратегії. Слідуючи за наведеною схемою, необхідно використовувати сильні сторони підприємства, щоб сформулювати стратегії для подолання слабких сторін, скористатися можливостями й уникнути загроз. Тобто стратегічний аналіз за структурою ТО забезпечує більш широкі можливості, є більш тонким, специфічним, точним і послідовним.

Нами розроблено приклад стратегічного аналізу для Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Золота нива» Новобузького району Миколаївської області за моделлю ТО, фрагмент якого наведено у табл. (у повному обсязі стратегічний аналіз наведено у [4]).

В якості сильних сторін досліджуваного підприємства можна відмітити вдале географічне розташування, забезпеченість якісними земельними ресурсами, стабільні економічні показники розвитку галузей рослинництва, високу рентабельність виробництва зернових, соняшнику, орендну форму використання земельних ресурсів, високий бал конкурентоспроможності окремих видів рослинницької продукції порівняно з середніми по району, наявність конкурентної переваги - паспорт на вирощування елітного насіння озимої пшениці, ярого ячменю та кукурудзи, тенденції до збільшення балу конкурентоспроможності зерна через вдалу маркетингову політику, використання пакету MS Project для оперативного планування розвитку рослинництва.

Виявлено також слабкі сторони діяльності підприємства – недостатній рівень упровадження інноваційних технологій землеробства, моральне старіння і фізичний знос основних технологічних фондів, відсутність інформації про підприємство у загальнодоступних інформаційних джерелах, мережі Інтернет, відсутність власного сайту у мережі, низький рівень освоєності засобів електронної комерції, відсутність власного виходу на міжнародний ринок для експорту продукції рослинництва та ін.

Таблиця – Матриця стратегічного аналізу галузей рослинництва за моделлю ТО у ПОСП "Золота Нива" Новобузького району Миколаївської області (фрагмент)*

*Джерело: власні дослідження на основі даних підприємства

Серед можливостей, які надає зовнішнє мікро- та макросередовище підприємству, і які можуть бути використані ПОСП «Золота нива» для зміцнення своїх конкурентних позицій можна зазначити такі: територія області частково знаходиться у ґрунтовій зоні, придатній для вирощування органічної продукції; наявність в області висококваліфікованих кадрів (випускників МНАУ); тенденції до збільшення об'ємів експорту продукції рослинництва – зернових та соняшнику; наявність, розробленість і можливість використання досвіду інших підприємств у запровадженні інноваційних та ресурсозберігаючих технологій; в Миколаївській області створені і діють інформаційно-консультаційні центри для підвищення кваліфікації робітників управління; можливості дистанційної освіти для підвищення кваліфікації менеджерів та ін.

Серед загроз найбільш небезпечними є: деформації у структурі сільського населення (старіння і зменшення загальної кількості сільського населення); поступове зниження кількості і якості трудових ресурсів; диспаритет цін на потрібні у виробництві матеріали і продукцію підприємства, нестабільність законодавства у сфері державного регулювання галузевого розвитку та у сфері оподаткування та ін.

На основі аналізу підприємства за моделлю ТО розроблено стратегічну матрицю ділових і функціональних стратегій діяльності, яку наведено у [4].

При побудові матриць стратегічного аналізу доцільно також використовувати шкали для бальної оцінки інтенсивності впливу зовнішніх факторів або сили прояву внутрішніх. Шкали можуть варіюватися у діапазоні 0..100, 0..5, 0..7. Бальна оцінка є більш об’єктивною, але для її здійснення керівникам вищої ланки необхідно витрачати набагато більше часу, проводити експертні опитування або наради.

Така розширена версія SWOT-аналізу є надзвичайно важливим інструментом для прийняття рішень керівництвом підприємств стосовно виявлення подальших перспектив і резервів для розвитку і зростання або для зміцнення власних позицій у обраній галузі діяльності.

Отже, запропонований підхід до проведення комплексного стратегічного аналізу галузей рослинництва на основі проведення розширеного SWOT-аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища підприємств з використанням моделі TO (який розроблено з урахуванням особливостей сільськогосподарських підприємств Миколаївської області) можна застосовувати для стратегічного планування та аналізу можливих варіантів подальшого розвитку виробництва у сільськогосподарських підприємствах України.

Література:

1.     Андреєва Л. О. Стратегічне планування – фундамент довгострокового бізнесового благополуччя / Л. О. Андреєва // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету. – 2011. – № 4 (16). – С. 32-40.

2.     Дем’яненко С. І. Менеджмент аграрних підприємств / С. І. Дем’яненко. — К. : КНЕУ, 2005. — 347 с.

3.     Ключник А.В. Ефективний розвиток підприємницької діяльності в аграрному секторі регіону : дис. на здобуття наукового ступеня кандидата екон. наук : 08.07.02 “Економіка сільського господарства і АПК” / Ключник Альона Володимирівна. – Миколаїв, 2007. – 243 с.

4.     Лопушанська В. В. Стратегічне планування розвитку і підвищення конкурентоспроможності галузей рослинництва у сільськогосподарських підприємствах : дис. на здобуття наукового ступеня кандидата екон. наук : 08.00.04 “Економіка та управління підприємствами” / Лопушанська Валентина Володимирівна. – Миколаїв, 2013. – 255 с.

5.     Томпсон А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии [Пер. с англ. под. ред. Л. Г. Зайцева, М. И. Соколовой] / А. Томпсон, А. Стрикленд. – М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.- 576 с.

6.     Hill, T. SWOT analysis. It’s time for a product recall. / Hill, T. R. Westbrook // Long Range Planning, 1997. – 30 (I). – Pp 46-53.

7.     Panagiotou, George. Bringing SWOT into Focus / George Panagiotou // Business Strategy Review. – 2003. – Vol 14, Issue 2. – Pp 8-10.