Автор:
Галина Матвієнко-Біляєва (Харків, Україна)
Відомо, що контролiнг логістичної діяльності забезпечує систему управління підприємства iнформацiєю для координації, органiзацiї та регулювання всієї діяльності підприємства. Звідси випливає одна з найважливіших функцій контролінгу логістичної діяльності – формування каналів надходження інформації на підприємство та її обробка.
Особливої актуальності ця функція набуває для сучасних суб’єктів господарювання. Недоліки в побудові системи інформаційного забезпечення можуть бути одним із факторів кризи на підприємстві, оскільки саме на інформації ґрунтується аналіз фінансово-господарської діяльності, оцінювання ризиковості, планування, визначення стратегії розвитку підприємства тощо. Саме тому при розробці концепції функціонування підприємства значна увага приділяється підвищенню ефективності (або створенню) інформаційного забезпечення.
Сучасний рівень організації й аналітична підтримка логістичної діяльності промислового підприємства вимагає оперативної обробки й подальшого аналізу великих обсягів різної інформації. Найважливішою складовою цього інформаційного масиву є документована інформація. Порядок і кінцева ціль її використання повинні узгоджуватися з основними завданнями підприємства. Обробка такого інформаційного потоку можлива тільки за допомогою технічних засобів інформаційних систем, застосування якої вимагає індивідуального підходу з урахуванням умов конкретного підприємства.
Доцільність формування єдиної системи документації в рамках існуючих систем управління якістю на підприємствах очевидна, тому що вона відповідає логіці вимог стандартів ISO серії 9000:2000. Більше того, таке організаційне рішення при наявності сертифікованої системи якості практично підконтрольна вповноваженому органу сертифікації, що слід розглядати як довгостроковий стабілізуючий фактор.
Єдине методичне керівництво системного інформаційного забезпечення на підприємстві дозволить відносно самостійно розробляти документальний супровід операцій у кожній сфері діяльності підприємства при збереженні єдиних підходів до розробки, обігу й зберіганню документації.
Побудова системи управління інформацією супроводжується виконанням таких завдань:
визначення характеру інформації, яку потрібно зібрати та обробити;
організація системи збору та обробки інформації;
визначення найбільш прийнятних інструментів та методів збору й обробки інформації.
З одного боку, інформація необхідна для планування та контролю, але, з іншого боку, інформація необхідна для вчасного виявлення ризику з метою його нівелювання.
Інформація не тільки являється частиною контролінгу логістичної діяльності, але перш за все, сам контролінг, необхідно розуміти як більш досконалу та оброблену інформацію. У цьому полягає двоїсте функціональне призначення контролінгу.
Узагальнений аналіз наукової літератури дозволяє визначити послідовність етапів системи інформаційного забезпечення контролінгу логістичної діяльності підприємства. Процес інформаційного забезпечення поділяється на певні етапи [1-2]:
обгрунтування інформаційного забезпечення контролінгу логістичною діяльності, тобто визначення інформаційних потреб: яка інформація необхідна, якому отримувачу, з якою точністю, з якою актуальністю і з якими часовими інтервалами;
визначення шляхів і методів збору і обробки інформації про логістичну діяльність, тобто збір і обробка контролінгу логістичної інформації;
визначення шляхів передачі інформації для контролінгу логістичної діяльності, тобто відбір і визначення внутрішніх і зовнішніх інформаційних джерел передача інформації і її інтерпритація, а також вибір шляхів подачі інформації (таблиці, графіки, формули), інтерпритація чисел і показників;
побудова системи зберігання і подальшої обробки контролінгу логістичної інформації, тобто зберігання інформації і її обробка: вибір технічного оснащення для зберігання інформації;
використання інформаційних програм контролінгу логістичної діяльності підприємства, тобто застосування новітніх інформаційних програм.
Інформаційне забезпечення є однією з складових контролінгу логістичної діяльності є сукупністю різноманітних довідників, класифікаторів, каталогів, правил, засобів систематизації даних тощо.
Перш за все, необхідно визначити місце інформаційного потоку, без якого неможливе існування інформаційного забезпечення підприємства.
Підвищення ролі інформаційних потоків обумовлено такими основними причинами [3]:
1) для споживача інформація про статус замовлення, наявність товару, строки постачання, відвантажувальні документи тощо;
2) наявність повної та достовірної інформації дозволяє скоротити потребу в запасах і трудових ресурсах за рахунок зменшення невизначеності рівня попиту;
3) інформація збільшує гнучкість щодо того, як, де і коли можна використовувати ресурси для досягнення конкурентних переваг.
Таким чином, під інформаційним потоком логістичної діяльності слід розуміти безперервний рух сукупності даних, у розрізі складових логістичної діяльності підприємства, який забезпечує систему управління необхідною, достовірною інформацією в повному обсязі своєчасно та при наявності зворотнього зв’язку.
Кожен вид логістичної діяльності несе в собі потік інформації:
закупівельна логістика – враховує специфічні вимоги індивідуальних покупців і їхніх груп; процедура збору замовлень;
виробнича логістика – якість готової продукції й стандарти сервісу;
дистрибуційна логістика – вимоги наявності готової продукції в певних пунктах дистрибутивної мережі й торговельних точках;
логістика запасів – вимоги до поповнення та збереження виробничіх запасів;
транспортна логістика – частота поставки замовлених партій готової продукції;
складська логістика – вимоги до кількості та якості готової продукції на складах підприємства;
інформаційна логістика – інформація про вимоги до готової продукції; інформація про ціни на продукцію та аналогічну у конкурентів; інформація про процедури замовлень; інформація про доставку готової продукції споживачу.
В свою чергу, інформаційний потік характеризується наступними показниками: джерелом появи; спрямованістю руху; швидкістю передачі й прийому; інтенсивністю.
Ціль інформаційного забезпечення в контролінгу логістичній діяльності полягає в тому, щоб отримати можливість управління, контролю і комплексного планування переміщення матеріального потоку. Досягнення даної мети відображується за допомогою стратегічної карти (інформаційний елемент ЗСП).
Базовим інформаційним елементом ЗСП є стратегічна карта, яка дозволяє встановити певний перелік показників ефективності діяльності машинобудівного підприємства. Розробка стратегічної карти повинна здійснюватись «зверху – вниз» з використанням методу каскадування та визначення причино – наслідкових зв’язків. Розробка стратегічної карти на машинобудівному підприємстві включає: визначення стратегії підприємства; формування цілей, які визначаються місією, за такими функціональними сферами: клієнт / контроль, фінанси, навчання та розвиток персоналу, бізнес – процеси; визначення критеріїв оцінки ефективності, які забезпечують реалізацію визначених цілей; обґрунтування переліку локальних показників ефективності.
Створення єдиного інформаційного простору дозволить:
сформувати єдину базу даних, на основі якої розвиваються і вдосконалюються такі інструменти управління і контролю, як управлінський облік, оптимізація грошових і фінансових потоків в режимі реального часу;
скоротити витрати на запровадження і супроводження нових технологій;
усунути дублювання функцій структурних підрозділів;
оперативно і швидко проводити обробку даних в цілому по підприємству.
Як зазначають сучасні закордонні науковці П. Нортон та С. Роберт [4] стратегічну карту потрібно розглядати як певний взаємозв’язок між стратегічними цілями підприємства, а також між їхніми показниками, які пов’язані одна з одною причино – наслідковими зв’язками.
Для вітчизняних машинобудівних підприємств, які у своїй господарській діяльності повинні орієнтуватися на досягнення стратегічний цілей, місію доцільно сформувати як забезпечення населення якісною і доступною продукцією. Місія підприємства отримує наглядне втілення й може бути доведена до всіх співробітників. Вона представлена у вигляді конкретних цілей і стимулів для їхнього досягнення. Це необхідно для зосередження зусиль на найбільш важливих напрямках розподілу ресурсів і установлення цілей. У результаті співробітники навчаються стратегічно мислити й можуть нести власні ідеї й доповнення у формулювання місії й стратегії підприємства, що, у свою чергу, веде до її переосмисленню на новому рівні. На кожному етапі свого використання стратегічні карти служать засобами широкого поширення місії й стратегії підприємства.
Система показників будується на основі взаємозв’язку між внутрішніми та зовнішніми сторонами діяльності підприємства: фінансові і клієнтські аспекти дозволяють оцінити із зовні підприємства, а бізнес – процеси та персонал – в середині підприємства.
Отже, стратегічна карта забезпечує стратегічну орієнтацію підприємства й збалансованість як фінансових так і не фінансових показників, а також ефективну інформаційну забезпеченість усієї діяльності підприємства.
Література:
1. Матвієнко Г. Л. Визначення інструментів контролінгу на підприємстві / Г. Л. Матвієнко // Управління розвитком. – Харків. – 2004. – № 2. –
С. 34–38.
2. Матвієнко Г. Л. Збалансована система показників у контролінгу логістичної діяльності підприємства / Г. Л. Матвієнко // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» : зб. наук. пр. Тематичний випуск : Технічний прогрес і ефективність виробництва. – Харків : НТУ “ХПІ”, 2006. – № 1. – 190 с.
3. Сергеев В. И. Логистика : учебник / В. В. Дыбская, Е. И. Зайцев,
В. И. Сергеев ; под ред. В. И. Сергеева. – М. : Эксмо, 2008. – 994 с. (Полный курс МВА).
4. Нортон П. Стратегические карты. Трансформация нематериальных активов в материальные результаты / П. Нортон, С. Роберт. ; пер. с англ. – М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005. – 512 с.