В структурі промисловості України велику питому вагу займають галузі важкої індустрії, особливо машинобудування, чорна металургія та вугільна промисловість. Важка промисловість формує більше ніж 80% загальної вартості реалізованої продукції промисловості, в тому числі на машинобудування припадає 12-14%. Динамічному розвитку вітчизняного машинобудування у поточному році сприяла позитивна економічна ситуація у країнах – основних імпортерів вітчизняної продукції машинобудування. Темп приросту у машинобудуванні за підсумками січня-квітня 2011 року становив 23,2% та був забезпечений переважно збільшенням обсягів виробництва саме кінцевої продукції, а не напівфабрикатів або комплектуючих. Зростання спостерігалося у всіх підвидах машинобудівної промисловості: виробництві транспортних засобів та устаткування (на 33,4%), виробництві електричного, електронного та оптичного устаткування (на 18,7%), виробництві машин та устаткування (на 14,3%) [1].
Збереження тенденції зростання у машинобудуванні, так само як і в ряді інших внутрішньоорієнтованих виробництв, сприяє формуванню позитивних структурних зрушень у промисловості, що дозволяє позитивно оцінювати перспективи її розвитку (у структурі промислового виробництва частка машинобудування зросла з 10,6% у 2009 році до 11,4% у 2010 році).
На сьогоднішній день багатогалузевий машинобудівний комплекс України об’єднує понад 11 тисяч підприємств. Частка машинобудування в українській промисловості перевищує 15%, у ВВП складає близько 12% [2]. В Україні в докризовий період темпи зростання машинобудування випереджали темпи зростання як промисловості, так і ВВП в цілому (рис. 1).
Рис. 1 Динаміка індексів промислової продукції (відповідно до попереднього року)
Попит на продукцію машинобудування характеризується високою чутливістю до загальноекономічних циклів і залежить від доступу до кредитних ресурсів. У результаті чого, у 2010 році темпи падіння по сегментах під впливом зменшення інвестиційного попиту як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, були вищими порівняно з іншими секторами економіки. У результаті більше всього постраждала сфера транспорту і транспортного устаткування (падіння на 64% відносно аналогічного періоду попереднього року). Загалом за 2010 рік обсяги реалізації продукції машинобудування зменшилися на 42% після зростання на 28% у 2009 році, при цьому, спад виробництва склав майже 39%, в інших галузях він склав – 6 - 26,7%. Отже, в наслідок світової кризи саме машинобудівна галузь постраждало найбільше, порівняно з іншими галузями промисловості.
У машинобудуванні у березні 2010 року відбулось прискорення темпів зростання обсягів виробництва як до попереднього місяця (до 22% проти 16,1% у лютому до січня), так і до відповідного місяця попереднього року (до 33,6% проти 19,2% у лютому до лютого 2009р.) [2]. Зростання обсягів виробництва було зафіксовано у всіх ключових підвидах машинобудування (рис. 2).
Рис. 2. Темпи приросту/зниження виробництва основної продукції машинобудування у 2010 році, %
Така позитивна динаміка місячних показників сприяла прискоренню кумулятивного темпу зростання до 25,7% (проти 20,8% у січні-лютому 2010 року).
За даними Держкомстату України перша половина 2010 року відзначилася незначним, покрашення роботи цієї галузі [2]. Так, зростанням індексу продукції машинобудування, який за січень-липень поточного року склав 31,3% до відповідного періоду попереднього року.
Рис. 4. Індекси обсягів продукції машинобудування (у відсотках до попереднього року)
Ріст цього сектору промисловості зумовлений, переважно, відновленням інвестиційного попиту на зовнішніх ринках. Протягом семи місяців 2010 року обсяг реалізації транспортних засобів та устаткування збільшився на 76%, до відповідного періоду попереднього року. Продажі виробничого устаткування і машин протягом семи місяців поточного року збільшилися на 21,4%, на сегмент іншого устаткування припало скромніше зростання (рис. 5).
Рис. 5. Обсяги реалізації продукції машинобудування в Україні, млрд. грн.
Слід зауважити, що машинобудівна галузь в Україні є експортоорієнтованою, на зовнішні ринки реалізується близько половини виробленої продукції. При цьому експорт недиверсифікований і припадає переважно на країни СНД (насамперед Росію), які також сильно постраждали від кризи. У результаті чого, різке скорочення інвестиційної активності у 2009 році на основних ринках збуту призвело до зменшення експорту продукції машинобудування на 37% – до 6,89 млрд.дол.США [3]. У першій половині 2010 року, за рахунок поступового відновлення інвестиційного попиту на зовнішніх ринках відбулося зростання експорту продукції машинобудування, порівняно з відповідним періодом попереднього року, більш ніж на 40% – до 3,94 млрд.дол.США.
Машинобудування характеризується високим рівнем загальногалузевих ризиків, що пов’язано з нестабільністю попиту і високим рівнем капіталоємності. Попит на продукцію машинобудування характеризується високою чутливістю до загальноекономічних циклів, залежністю від інвестиційної активності, а також доступу до позикового капіталу. Машинобудівний комплекс України є експортоорієнтованим, проте рівень диверсифікації зовнішніх ринків збуту є недостатнім: припадає в основному на Росію та країни СНД, які також сильно постраждали від кризи.
Таким чином, у 2009 році обсяги реалізації продукції машинобудування зменшилися на 40% після зростання на 24% у 2008 році, при цьому, спад виробництва склав майже 45%, інші галузі – 6-26,7%. Отже не зважаючи на те, що машинобудування постраждало найбільше, порівняно з іншими галузями промисловості перша половина 2010 року відзначилася зростанням індексу продукції машинобудування, який за січень-липень поточного року склав 131,3% до відповідного періоду попереднього року, тобто можна говорити про наявність потенційних можливостей для підвищення рівня конкурентоспроможності цієї галузі.
-
-
Література:
-
Кузнєцова Л. Структурні зміни у промисловості України: критерії прогресивності / Л. Кузнєцова // Економіст. – 2005. – №8. – С. 50-55.
-
Соціально-економічне становище України. – htth;//www.ukrstat.gov.ua.
-
Статистичний щорічник України за 2008 р. – К.: Державне підприємництво „Інформаційно-аналітичне агенство”, 2009. – 566 с.
Науковий керівник: д.е.н., проф. Раєвнєва О.В.