ДО ПИТАННЯ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

В сучасних умовах створення у сфері трудової діяльності нової мотиваційної системи – це вихід аграрного сектора економіки України з депресивного стану. Однією з важливих задач економічної науки є повномасштабне дослідження проблеми нематеріальної мотивації праці в ринкових умовах господарювання.

Значний внесок у розвиток теорії і практики мотивації трудової діяльності зробили Ф. Тейлор, Ф. Гілберт і Л. Гілберт, Г. Емерсон, М. Фоллер, О. Шелдон, А. Файоль, Е. Мейо. Класиками теорії мотивації стали А. Маслоу [1, с. 100], Ф. Герцберг, Л. Портер, Е. Лоулер, Д. МакГрегор, Д. Мак-Клелланд та інші зарубіжні вчені. Зокрема, американські спеціалісти Т. Петерс і Р. Вотермен дійшли висновку, суть якого виражається формулою: «продуктивність від людини», а людина, як відомо, має не тільки матеріальні, але й духовні потреби [2, с. 297]. З цього випливає, що існує об’єктивна необхідність нематеріальної мотивації праці.

Суттєвий внесок у створення та розвиток теорії мотивації праці зробили вітчизняні вчені. Зокрема, за визначенням А.Колота, «постіндустріальна епоха характеризується чітко вираженими тенденціями підвищення ролі цінностей нематеріального характеру» [3, с. 263-268]. Також слід відзначити внесок М.Вольського, В. Парсяка [4], Дієсперова та інших.

Виходячи з праць Нижнього М.І., Поліщука М.П., Маліка М.Й. та Вдовиченко М.Х. можна сказати, що у більшості випадків оплата праці в сільському господарстві носила затратний характер і не націлювала трудові колективи на повне і ефективне використання виробничого потенціалу. Гарантовані ставки і оклади при централізованій організації праці не забезпечували достатньою мірою зв’язок з кінцевими результатами праці, а отже, не зацікавлювали робітників краще працювати, максимально реалізувати свій фізичний та інтелектуальний потенціал, виявити свою ініціативність у процесі праці. З метою максимальної реалізації потенційних можливостей працівників в країнах з ринковою економікою створена гармонійна модель оплати праці. А в нашій країні формування системи оплати праці поки що залишається недосконалим, оскільки формується в умовах, коли ринкові відносини ще не досягли відповідного високого рівня. Більшість як теоретичних, так і практичних питань проблеми дослідження на сучасному етапі розвитку недостатньо розроблені, тому очевидною є необхідність наукового вивчення та обґрунтування нематеріальної мотивації праці.

Вважається, що матеріальна та нематеріальна мотивації складають загальну мотиваційну систему. Як частина загальної мотиваційної системи, нематеріальна мотивація дозволяє істотно зменшити навантаження на фонд оплати праці і примусити працівників насправді оцінити і полюбити свою роботу. На сільськогосподарських підприємствах з радянськими традиціями досі публічно вшановують подячними грамотами, путівками в санаторій. На аграрних підприємствах, які досягли певних вершин, як нематеріальну мотивацію використовують додатки до соціального пакета (безкоштовне харчування та т.і.). Регулярно проводять корпоративні свята, на яких урочисто вручаються нагороди кращим працівникам.

Важливим також є визначення особистих пріоритетів кожного працівника, оскільки для однієї категорії робітників вагома оцінка керівництва, для іншої – суттєва лише команда, в якій здійснюється робота, деяким достатньо заохочення у вигляді грамоти. Такий підхід набагато ефективніший, ніж навіть ретельно розрахована, складна система мотивації з урахуванням усіх показників ефективності. Одні й ті ж підходи до різних людей можуть мати різний ефект та ефективність. Проте існують деякі правила управління, які можна застосовувати з кожним працівником. При вмілому застосуванні, вони змусять персонал працювати значно ефективніше, кардинально змінивши поведінку співробітників.

Гарна репутація для працівника сільськогосподарського підприємства – запорука того, що він намагатиметься виправдати всі сподівання керівництва, яке попри деякі неточності у виконанні його обов’язків, покладається на нього. Здебільшого це зумовлює зацікавленість робітника. Оскільки, будь-яка «команда» сприймається підлеглими як тиск на них та викликає опір, то більш важливе зацікавлення підлеглого, донесення до нього суті справи, яка йому доручається. Поряд із зацікавленням, важливим є досконале ознайомлення працівника із ситуаціє, що виникла. Це, в свою чергу, приводить до відчуття його важливості, причетності та відповідальності щодо даного питання. Поряд із переліченими є ще й інші засоби нематеріальної мотивації праці робітника.

Щоб зарекомендувати себе з позитивної сторони та досягти певних успіхів, працівник повинен з першого робочого дня виявити потребу в термінових мотиваційних засобах і надалі – в перспективних. Для цього необхідно правильне мотивування зі сторони керівника. Значну роль відіграє і ділова активність працівника, яка в свою чергу активізує його до зростання професійного авторитету та підвищення кар’єрного росту.

В.Н. Парсяк підкреслював, що для реалізації нематеріальної мотивації праці важливе чітке взаєморозуміння і взаємодовіра між керівництвом і найманим персоналом [4, с. 186].

Впровадження нововведень в систему управління сільськогосподарських підприємств регіонів є актуальним, зокрема залучення механізмів та інструментів нематеріальної мотивації праці як з метою збереження персоналу галузі, так і підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва.

Тому перш ніж починати впроваджувати традиційну систему мотивації, варто звернути увагу на внутрішню ситуацію в сільському господарстві. Чи відповідає організаційна структура та корпоративна культура тим завданням, які ставляться перед співробітниками? Лише у випадку, коли особисті прагнення працівника збігаються з прагненнями решти співробітників, а також глобальними завданнями підприємства, можна розраховувати на успіх. І вже тоді, коли робота людей сама по собі ефективна, варто розробляти систему мотивації персоналу. Керівнику сільськогосподарського підприємства, що зобов’язався заохочувати працівників, завжди хочеться зробити це максимально економно. Звідси дилема: роздати гроші чи вибрати нематеріальні способи мотивації. Бажаючи заощадити, багато підприємств вирішують вибрати гнучкі підходи, поєднавши програми мотивації персоналу із заходами щодо посилення командного духу. Вважається, що корпоративні акції (свято, тренінг, виїзд на пікнік) – все одно що подарунок працівникам. Зрозуміло, створення якомога більш згуртованої команди однодумців – це дуже добре. Проте винагорода конкретного працівника є визнанням його персональних заслуг з боку керівництва. Змішування особистого і громадського у даному випадку може призвести до неприємним казусів.

Сформувати нематеріальну систему факторів, що вплинуть на мотивацію працівників, нелегко. У кожної людини є свої потреби, тому мотивація праці – поняття досить індивідуальне. До останнього часу мотивація як рушійна сила поведінки, як усвідомлене прагнення до певного типу задоволення потреб до успіху не була самостійним об’єктом дослідження. З тими працівниками, діяльність яких можна оцінити кількісними показниками, укладеними угодами, зростанням продажу, обсягом виготовленої продукції, набагато легше відпрацювати систему нематеріальних заохочень. Незважаючи ні на що, технологія оцінювання роботи сільськогосподарського працівника має ґрунтуватись на чітких критеріях. Інша річ, що їх потрібно розробляти індивідуально – залежно від мети сільського підприємства, від обов’язків працівника. Це може бути: швидкість роботи, кількість нових технологій, використаних при розробці проекту, рівень задоволення клієнтів. Дієвим і необхідним важелем нематеріального впливу на персонал є можливість кар’єрного росту. Отримавши всі професійні знання та навички, людина хоче рости, розширяти повноваження, зону відповідальності. Робота на найпрестижнішому сільськогосподарському підприємстві може бути “не в радість”, якщо не має перспективи кар’єрного розвитку. Тому важливою складовою мотивації є вплив організації на статусні мотиви працівників, приведення їх у дію передусім на основі планування кар’єрного росту, планомірного просування працівників вверх. За словами В.Н. Парсяка, будь-які риси особистості, корисні для досягнення спільних цілей, мають бути помічені, належним чином оцінені та відповідно заохочені [4, с. 189].

Необхідно всіляко мотивувати працівника і справедливо оцінювати ефективність роботи персоналу. В сучасних умовах проблема удосконалення нематеріальних відносин на підприємствах, в тому числі на сільськогосподарських, завжди була у центрі уваги економічної науки і практики. Вважається, що особливості нематеріальної мотивації праці компенсують недоліки матеріальної оплати праці в сільському господарстві. Вони є відображенням змісту роботи і сприйняття працівника, дозволять виявити напрямки розвитку персоналу, створити мотиваційні програми участі людини в керуванні її роботою. Для цього необхідно взяти до уваги і застосувати основні засоби нематеріальної мотивації праці, що буде сприяти зацікавленості змістом роботи, досягненню результатів в підвищенні продуктивності праці працівників аграрного сектора.

Література:

1. Маслоу А. Мотивация и личность / Маслоу А. Изд. 3-е. – СПб.: Питер., 2003. – 392 с.

2. Пітерс Т. В поисках эффективного управления: Опыт лучших компаний / Т. Пітерс, Р. Уотермен – М.: Прогресс, 1986. – 297с.

3. Колот А.М. Мотивація персоналу / Колот А.М. Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 340 с.

4. Парсяк В.Н. Мотиваційне управління в сфері малого підприємництва / Парсяк В.Н. Монографія. – Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. – 248с.