СУЧАСНІ ГРОШІ

«Гроші для економічної науки – це те саме, що квадратура кола для геометрії» У. Джевонс (1857 р.) 

Гроші настільки щільно увійшли в наше повсякденне життя, що ми не бачимо в них нічого особливого. А між іншим, це одне із самих найвагоміших винаходів людської думки. Не будучи ніякою цінністю, вони служать мірилом вартості всіх речей, які нас оточують і володіють здатністю «перетворюватися» в будь-яку з них. Німецький філософ і соціолог М. Зиммель писав: «Гроші – найбільш яскравий приклад перетворення засобу на мету». У живій природі аналогів грошам немає. Гроші існують стільки ж часу, скільки існує і сама людська цивілізація. Якби ми повинні були гіпотетично чи логічно відновити хід історії, то нам, звичайно, потрібно було би визнати, що на зміну епохи натурального обміну прийшла епоха товарних грошей.

Товарні гроші, паперові гроші, банківські гроші… Протягом віків гроші постійно змінювалися, і навіть у наш час цей процес не можна вважати завершеним. Гроші – надзвичайно складна категорія, про суть якої вчені сперечалися протягом багатьох століть. В. Гладстон, прем’єр-міністр Англії XIX ст., небезпідставно іронізував: «Навіть кохання не зробило стількох людей дурнями, скільки мудрування з приводу природи грошей». Стародавні римляни говорили, що «гроші рухають світом». Існує багато шкіл і течій економічної науки щодо походження і суті грошей. Вперше наукове дослідження їх походження зроблено А. Смітом. Пізніше велику увагу вивченню цього питання приділив К. Маркс. Вони дослідили історію закономірності виникнення грошей та їх сутність.

Існують різноманітні визначення цієї категорії. Гроші – загальний еквівалент, що вимірює вартість усіх інших товарів. Гроші – це сукупність активів, що використовуються індивідами для купівлі-продажу товарів. Більш конкретні визначення економічної природи грошей, їхньої суті містяться в різноманітних теоріях грошей, функціях, виконуваних ними у суспільстві. Гроші – це складний і найважливіший елемент ринкової економіки. Функціонування ринкової економіки неможливо без руху грошей, і тому сучасні ринкові відносини базуються на принципах функціонування сучасних грошей. Проблема грошей знаходиться на одному з основних місць в економічній теорії. За допомогою грошей встановлюються економічні зв’язки між всіма суб’єктами економіки, розподіляються ресурси, відбувається обмін товарів і послуг. Будь-яка ринкова інформація сприймається тільки тоді, коли вона надається у грошовій формі: обсяги виробництва, ціни, інфляція, фінанси, бюджет, кредит, витрати виробництва, прибуток та ін. Є поширений вислів, що ринкова економіка «розмовляє мовою грошей» [1, с. 53-54]. У товарній формі виробництва гроші розглядають як неодмінний атрибут торгівлі та її наслідок. У сучасному розумінні, гроші – це сукупність фінансових активів (грошових засобів, які можуть використовуватися в розрахунках чи з метою їх заощадження), які можна використовувати в процесі життєдіяльності людей та їхнього господарського життя [3, с. 37].

Сучасні гроші виконують три функції:

1) функція міри вартості полягає у визначенні за допомогою грошей ціни на всі товари і послуги;

2) функція засобу обміну полягає у використанні грошей як еквівалента обміну. Причиною цього є подільність грошей, зручність при використанні їх у розрахунках та ін.;

3) функція засобу нагромадження полягає в тому, що гроші якнайкраще підходять на об’єкт зберігання та нагромадження: по-перше, це високоліквідний актив; по-друге, сучасні гроші існують здебільшого в електронному вигляді, а це суттєво полегшує процес нагромадження. Ця функція не реалізовується в умовах гіперінфляції (суттєвого знецінення грошей) [3, с. 37-38].

Основою грошового обігу в сучасній економіці стали символічні гроші. Символічні гроші – це платіжний засіб і засіб обігу, чия вартість чи купівельна спроможність значно перевищує витрати на їх випуск. До символічних грошей відносять паперові кредитні гроші (банкноти), розмінну монету, – це декретні гроші, купівельна сила яких визначається законодавчо державним декретом.

Банкнота – банківський білет, який випускає центральний банк країни, що має законну платіжну силу на території країни. На сьогодні, основний вид паперових грошей в Україні – гривні.

Білонна (розмінна) монета – це монета, яка викарбувана зі сплавів неблагородних металів і має законну платіжну силу на території країни й використовується для дрібних розрахунків (в Україні – копійки).

Окрім банкнот і розмінної монети, або готівки, в обігу знаходяться і безготівкові гроші.

Безготівкові гроші (банківські гроші) – це розрахунки приватної особи, фірми чи державної установи за товари та послуги із застосуванням спеціальних електронних пристроїв та платіжних систем без використання готівки (банківські перекази, оплата товарів кредитними картками чи чеками) [3, с. 39].

Чек – письмове розпорядження особи, що має поточний рахунок, про виплату банком грошової суми або її перерахування на інший рахунок.

Кредитні картки – це засіб одержання короткострокової позики в банку, який видає кредитну картку на певну особу.

Сьогодні гроші диверсифікуються, буквально на очах множаться їх види. Услід за чеками і кредитними картками з’явилися дебетні картки, а з 70-х років так звані «електронні гроші» (їх ще називають депозитними грішми, тому що вони знаходяться на рахунках банків), які за допомогою комп’ютерних операцій можна використовувати для переказів з одного рахунку на інший. Різноманітність грошових засобів, які функціонують у сучасній економіці, потребує виміру грошової маси.

Грошова маса – це сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах, які забезпечують реалізацію товарів, послуг і всі нетоварні платежі у народному господарстві. Грошову масу можна поділити на дві частини – активні гроші, які мають низьку ліквідність і постійно використовуються в готівковому й безготівковому обігу, і пасивні гроші (або «квазігроші»), які потенційно можуть бути використані як гроші за певних умов (наприклад, вексель, довгострокові депозити) [2, с. 164].

Залежно від рівня ліквідності, тобто наскільки швидко і з якими втратами власних активів зможе перевести їх у готівку, грошові засоби ранжуються і зводяться у групи (грошові агрегати). Для України передбачені такі грошові агрегати :

М₀ – Готівка. Гроші поза банками.

М₁ – М₀ + кошти до запитання у національній валюті.

М₂ – М₁ + строкові депозити у національній валюті та валютні вкладення.

М₃ − М₂ + цінні папери комерційних банків та трастові вклади клієнтів у національній валюті.

Структура грошової маси відображає структуру і рівень розвитку економіки країни: чим менша частка готівки у загальній грошовій масі, тим ефективнішою та розвинутішою вважається ця національна грошова система [2, с. 164].

Сучасні гроші у вигляді національних грошових білетів і розмінної монети різних країн не можуть постійно і монопольно вимірювати вартості будь-яких товарів на всіх регіональних ринках світу, як це було притаманно загальному еквіваленту – золоту як грошам. Це дає змогу зробити висновок, що сутність сучасних грошей без власної вартості полягає в тому, що вони являють собою боргові зобов’язання банку, який їх випустив (або створив), у зв’язку з чим сучасні гроші мають кредитну природу і сутність. При цьому гроші у готівковій формі емітують центральні банки у вигляді грошових білетів і білонної монети, а в безготівковій – створюють комерційні банки у вигляді записів за рахунками у банках, зараховуючи при кредитуванні своїх клієнтів суми позик на їх поточні рахунки. Отже, сучасні гроші поза зв’язком із золотом і без власної вартості є кредитними грішми, що існують у двох формах: готівковій та безготівковій [4, с. 43].

Академік НАН України, доктор економічних наук, професор А. Чухно зазначав, що не можна трактувати сучасні паперові гроші як неповноцінні, оскільки це не відповідає дійсності [5, с. 8] Є досить підстав вважати, що грошовий білет сучасних кредитних грошей, який не має зв’язку із золотом, тим більше не знак золота, не знак вартості, і не знак грошей, а тільки кредитний знак ціни.

Таким чином, можна зробити висновок, що із зміною природи і сутності грошей, змінились і їх функції, що відображають глибинні властивості сутності. Отже, сучасні кредитні гроші без власної вартості і зв’язку із золотом – це боргові зобов’язання емітента, гроші – не товар і гроші – не еквівалент. Вони – кредитний знак ціни [4, с. 49].

Література:

1. Уразов А.У. Основи економічної теорії / Уразов А.У., Маслак П.В., Саух І.В. – [2-ге вид., стереотип.] – К., 2007. −323 с.

2. Базилевич В.Д. Економічна теорія. Політична економія / Базилевич В.Д. – К.: Знання, 2006. – 631 с.

3. Жовтанецький О.М. Основи економіки / О.М. Жовтанецький, Н.В. Чуба. – Х.: Ранок, 2009. – 319 с.

4. Рябініна Л. Сутнісні особливості сучасних грошей та їх функції / Рябініна Л. // Економіка України. – №6. – 2011.

5. Чухно А.А. Природа сучасних грошей, кредиту і грошово-кредитної політики / Чухно А.А. // Фінанси України. – №1. – 2007.

Науковий керівник:

викладач вищої категорії Зазуля Леся Михайлівна