ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІА В МАТЕМАТИЧНІЙ ОСВІТІ

Ефективність більшості змін, що відбулися в людській діяльності за останні роки, пояснюється тим, що діяльність людини в Інтернеті та й взагалі в медіасередовищі відбувається за допомогою контактів з мультимедійними об’єктами, однією з головних властивостей яких є інтерактивність, тобто можливість взаємодії.

Знання та уявлення сучасної людини про навколишню реальність сьогодні формуються значною мірою під впливом медіасередовища. Для сучасної молоді воно є засобом спілкування, професійної та творчої діяльності, засобом доступу до найрізноманітнішої інформації – соціокультурної, професійної, особистої, навчальної. Інтерактивність дозволяє не лише надати освітньому ресурсу переваги швидкого пошуку, які раніше були притаманні тільки довідникам або енциклопедіям, але й використовувати абсолютно нові форми, структури, методи навчального впливу.

Дійсно, «глобальне павутиння» заповнене електронними довідниками, словниками та енциклопедіями. В них можна знайти формальні відомості майже з будь-якої теми. Величезна кількість авторів розміщує в Мережі свої матеріали, зокрема й навчального характеру. Звичайно, масова комунікація та мультимедійні середовища змінюють систему освіти, пришвидшують процес її віртуалізації з впровадженням нових технологій та засобів навчання. В ідеалі «центром… віртуальної освіти є особистий освітній потенціал людини, відносно якого й відбувається її розвиток» [1; c. 25].

Віртуальна освіта або E-Learning є, згідно визначенню спеціалістів ЮНЕСКО, «навчання за допомогою Інтернет і мультимедіа». Тобто, це і самостійна робота зі своєчасно отриманими електронними навчальними матеріалами, і дистанційна взаємодія з викладачем, а також і дистанційні засоби навчання. Загалом – це можливість в будь-який час і в будь-якому місці отримати сучасні знання, що знаходяться в будь-якій доступній точці світу.

Але, якщо уважно роздивитися матеріали, що стаціонарно розміщені в Мережі чи розсилаються за системою E-Learning, то виявиться, що найчастіше це вирізки з відомих навчальних посібників. Цим матеріалам іноді надається мультимедійна форма, часто обмежена найпростішою інтерактивністю. І хоча зараз при зустрічі з незнайомим словом можна прочитати визначення, не витрачаючи багато зусиль на його пошук, а перейти до вибраного розділу можливо одним натисканням кнопки, ідейно-методично ці матеріали не мають переваги над звичайними підручниками.

Перенесення підручників у мережеве середовище не поліпшило якісно ситуацію з навчанням. Гарний медіапідручник – це не оцифровка гарного паперового підручника. А спроби розробити навчальний медіапосібник без участі кваліфікованих медіапедагогів в кращому випадку призводять до створення ще одного довідника. Гарний медіапідручник можуть створити колективи, в яких програмісти будуть програмувати, а не розробляти методики чи концепції навчання. Цим повинні займатися педагоги, які професійно працюють в медіасередовищі, уявляють його переваги та можливості. Адже сучасні студенти та учні – в основному «мережеве покоління», для них електронний спосіб отримання інформації є нормальною складовою життя.

Основні вимоги до форми мультимедійного навчального ресурсу в математичній освіті наступні:

• реалізація у вигляді відкритої програмної системи: мають бути можливості розширення, доповнення, включення в інші програмні комплекси, інтегрування з існуючими прикладними математичними пакетами, публікація будь-якої частини чи всього ресурса в Інтернет;

• сумісність з існуючими системами E-Learning, можливість різних видів занять: індивідуальних, під керівництвом викладача, в парі, у фіксованій групі, в розподіленій мережі.

Виділимо декілька дидактичних вимог до змісту ресурса:

1. Аудиторна універсальність. Можливість навчання учнів в широкому спектрі знань та здібностей. Ресурс повинен «розгортати» матеріал за необхідності більш детального вивчення та «згортати» його, якщо матеріал відомий чи легко засвоюється.

2. Методична універсальність. Можливість поєднання різних форм та видів навчальних матеріалів, теоретичної та практичної частин (підручника і збірника задач), різних методик.

3. Відкритість та зв’язність змістових частин. Можливість наочної демонстрації міжпредметних зв’язків, зв’язків з іншими навчальними курсами для пояснення, уточнення, закріплення та ін.

4. Когнітивно-візуальне викладення.

Інтерактивний спосіб представлення матеріалу дозволить досягти:

• якісного оформлення математичного тексту, тобто не лише витонченість шрифтів, а й оперативний доступ до усіх елементів (термінів, символів, фігур). Це дасть можливість «розібрати» кожну геометричну деталь, кожен символ математичної формули та ін.;

• варіативної ілюстративності. Лінійність та послідовність повинні поєднуватися з інтерактивністю, зокрема з гіпертекстом, з єдиною метою – найбільш швидким і якісним засвоєнням знань про об’єкт, що вивчається. Тому гіпертекстові «далекі посилання», які переводять фокус на інші області, повинні при кожній можливості комбінуватися з «близькими»: контекстними меню та підказками, іншими формами реалізації когнітивної візуальності.

Але не можна не звернути увагу на деякі педагогічні проблеми та негативні аспекти використання мультимедійних засобів навчання в системі освіти, про які йде мова в роботах дослідників та практиків [2; c. 13-20]:

• розпорошення уваги. Заплутані чи складні способи представлення можуть бути причиною відволікання користувача від матеріалу, що вивчається.

• недостатня інтерактивність. Рівень взаємодії користувача з мультимедійною програмою значно відрізняється від рівня спілкування між людьми.

• відсутність вибіркового «зворотнього зв’язку». Можливості «зворотнього зв’язку» з користувачем в мультимедійному навчальному додатку досить обмежені. Мультимедійний засіб навчання не в змозі визначити індивідуальні потреби чи труднощі учнів.

• недостатні навички у використанні засобів навчання.

• складність створення навчальних матеріалів. Створення аудіо та відео чи графічних матеріалів набагато складніше, ніж написання традиційного тексту.

• затрати часу. Самостійне створення мультимедійної інформації і особливо створення мультимедійного засобу навчання вимагає великих затрат часу.

• труднощі використання програмного та апаратного забезпечення. Для забезпечення ефективного педагогічного використання мультимедійних матеріалів програмне та апаратне забезпечення повинно бути певним чином налаштоване. При цьому мультимедійні засоби навчання мають більш високі вимоги до якості та ресурсного складу засобів інформаційних та комунікаційних технологій, що використовуються, у порівнянні з програмними засобами обробки текстової інформації.

Сучасні мультимедійні технології дійсно є важливим засобом удосконалення математичної освіти, можуть сприяти формуванню творчої активності студентів та учнів. Для цього необхідно вже сьогодні не лише знайомити студентів (особливо майбутніх педагогів та програмістів) з основними умовами та можливостями використання комунікаційних та мультимедійних середовищ, але й зробити ці середовища звичним полем їх навчальної та професійної діяльності.

Література:

1. Хуторской А.В. О виртуальном образовании // Хуторской А.В. Дистанционное и виртуальное обучение: Дайджест рос. и зарубеж. прессы. – 2000. - № 1.

2. Новик И.А. Педагогические проблемы использования мультимедийных средств обучения в системе математического образования // Новик И.А., Макарова Н.П., Бровка Н.В. Веснік Магілеускага дзяржаунага універсітэта імя А.А. Куляшова. – Серыя С, псіхолага-педагагічныя навукі: педагогіка, псіхалогія. – 2010. - № 1(35).