ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ ОСНОВ ЕКОЛОГІЇ

Одним з найважливіших завдань сучасної вищої школи є прагнення до якості та досконалості. Викладач, як одна з центральних фігур у досягненні цієї мети, повинен прийти до неї через вдосконалення колективних та індивідуальних стимулів, опанування нового стилю поведінки, певних професійних та культурних цінностей.

У сучасній педагогіці існує багато різноманітних форм та методів інноваційного навчання, спрямованих на якісне засвоєння знання студента, розвиток їх розумової діяльності, виявлення вмінь та навичок критичного осмислення проблем, набуття досвіду самостійного опрацювання навчального матеріалу, пошукової роботи, набуття якостей, які стануть у нагоді в подальшій самоосвіті і самореалізації, що, в свою чергу дає нам можливість впливати на розвиток найсильніших якостей людини: інтелекту, мотивації, емоцій, діяльних культур. Ефективним засобом екологічного виховання, що сприяє підвищенню рівня екологічної культури студентів, є дидактична гра.

Одним із пріоритетів інноваційного навчання є групова та індивідуальна форма навчання. Акцент зміщений на творчу імпровізацію викладача, на його взаємодію із студентами. Довіра, повага, спілкування, стимуляція почуттів гідності, здатність відповідати за себе є головним фактором групової та індивідуальної форм роботи. Студент розвиває свою індивідуальність при спільному вирішенні екологічних завдань, коли застосовується його життєвий досвід і отримані ним теоретичні знання.

Іншим пріоритетом є диференціація навчання, коли урізноманітнюється форма і методи навчальної діяльності, а опорою стає вміння студентів самостійно здобувати знання. Самооцінка студентів перетворюється на головний фактор оцінювання особистісних досягнень. Навчання, таким чином, перетворюється на спілкування між людьми, з метою отримання нової інформації. Викладач повинен стати посередником між студентом і навчальним матеріалом, проте не єдиним джерелом знань.

Дуже важливою є спільна робота студентів у складі великої або малої груп. Ця методика пропагує зміну традиційної обстановки на семінарських заняттях. Роль викладача змінюється із традиційної на посередницьку. Головним стає колективне знання групи, допомога у з’ясуванні окремих питань, обговорення підготовлених повідомлень, доповідей, рефератів, фотографій.

Найбільш ефективними формами орієнтації навчальної діяльності студентів є роботі в підгрупах. Розмір підгрупи залежить від кількості студентів у самій навчальній групі, доступності джерел і змісту завдання. Як правило, це 5-7 студентів.

Робота в підгрупах – так організація праці, яка сприяє залученню всіх студентів, але з урахуванням рівня їх розвитку та індивідуальних можливостей засвоєння матеріалу.

Студенти повинні бути залученими до гри, метою якої є підвищення рівня їх знань без дотикання до їх свідомості, ціннісних орієнтацій, мотиваційної сфери та із впливом на покращення екологічної культури природоохоронної діяльності, що є вирішальним у виборі гри.

Серед ігор, що застосовують на парах, переважають стандартні екологічні кросворди, чайнворди, вікторини.

Загалом, в основу інтерактивних методів покладено активне заняття.

Структура активного заняття містить три основні етапи:

Перший абзац – коригувальний. На цьому етапі формується навчально-пізнавальна діяльність студента.

Другий етап – навчальний, на якому за допомогою завдань однієї підгрупи іншій узагальнюються і систематизуються знання студентів з конкретної теми. Керівники підгрупи обмінюються підготовленими завданнями за схемою, запропонованою викладачем. Керівник підгрупи повідомляє завдання її членам, які вдаються до активного обговорення та їх вирішення.

На третьому етапі – навчально-контрольному – відбувається оголошення і обґрунтування відповідей, а також підбиття підсумків змагання.

Уся гра відбувається на зразок КВК.

Викладач спрямовує діяльність студентів, пояснює правила гри, задає її основні тему і виконує роль фінального судді. Потрібно стежити, щоб всі студенти були залучені до гри, а слабші, у вирішенні поставлених екологічних питаннях, не ховалися за спинами сильніших, а намагалися допомогти команді у знаходженні виходу з проблемної ситуації.

На практичних заняттях необхідно запропонувати студентам різнорівневий підхід до вирішення екологічних проблем, тобто навчити розглядати їх з різних точок зору. Це дозволяє не тільки осягнути всю багатогранність екологічних питань, але й розширити межі світосприйняття, підвести до глобального, планетарного мислення, і, найголовніше, навчити прогнозувати наслідки антропогенної діяльності не тільки на сьогодення, але й на далеке майбутнє.

Найбільшого поширення набули такі інтерактивні методи навчання:

1) «Мозковий штурм».

Науковці розробили цей метод для розвитку комунікативних навичок студентів та більш ефективнішого використання їх творчого потенціалу. Метод «мозкового штурму» заохочує студентів пропонувати нові й оригінальніші ідеї, завдяки забороні критичних зауважень з боку викладача чи інших членів групи на стадії генерації ідеї. На цій стадії увага концентрується тільки на кількості ідей, а не на їх якості. Після стадії первинної генерації, запропоновані студентами ідеї можна згрупувати, оцінити, відкласти для подальшого їх вивчення, а також відібрати ті ідеї які є найбільш ефективними для розв’язання конкретного завдання.

Проте, метод «мозкового штурму» має деякі недоліки. Він може виявитися не дуже ефективним у випадку, коли не передбаченого підсумкового завдання, де студенти зможуть застосовувати свої ідеї, що виникли в процесі роботи. Треба брати до уваги ще й те, що під час виконання підсумкового завдання, групою будуть відібрані лише найбільш вдалі й оригінальні ідеї, а решта не знайдуть свого застосування. Це звичайно, іноді ображає студентів.

2) Тренінг.

Тренінг, як форма навчання, має істотні переваги над іншими формами та видами навчання і вимагає від студентів не тільки знань, але й умінь застосувати свої знання у практичні діяльності, що постійно змінюється. Серед переваг, які має тренінг як активна форма навчання у порівнянні з традиційними методами, можна назвати такі:

• під час використання тренінгу процес навчання максимально наближений до реальної практичної діяльності, тренінг є імітаційним методом;

• тренінг є інтерактивним методом навчання, учасники виступають у тих чи інших ролях і діють відповідно до статусу своєї ролі.

Інтерактивна технологія навчання не залишає поза увагою жодного студента і дає можливість брати участь у колективному взаємодоповнюючому процесі навчального пізнання. Перед кожним студентом стоїть конкретне завдання, від виконання якого залежить успіх цілої групи. Досвіт застосування таких моделей свідчить про значне підвищення ефективності навчання і виховання, узгодження дій, активізації взаємодопомоги. Такі методи навчання вимагають, насамперед, додаткової глибокої ґрунтовної підготовчої роботи викладача. Інтерактивне навчання побудоване на взаємодії студентів.

Література:

1. Егоров О. Мобильность «мозкового центра»: Методическая служба инновационной школи / Егоров О. – К. :Наук. думка, 2004 – 206 с.

2. Коренева Л.И. Современные интерактивные методы обучение в системе повышения квалификации руководящих кадров / Коренева Л.И. – М.: Научн. изд., 2003. – 167 с.

3. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: теория и практика / Рудестам К. – М.: Научн. изд., 2002. – 350 с.

4. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О. Пометун, Л. Пирожниченко // Ст. наук. вісник. – К., 2003 – 86 с.