ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ ЯК СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Процес становлення громадянського суспільства залежить від ступеня розвитку економічних і соціальних відносин, стану особистої та економічної свободи індивідів, дієвості механізму громадського контролю за діяльністю державно-владних структур. Громадянське суспільство створює умови для реалізації права вільних індивідів об'єднуватися у різні організації, більше того, суспільство обмежує владний вплив держави, здійснюючи управління власними об'єднаннями на основах громадської ініціативи і самоврядування.

На думку В.І. Пащенко проявом громадянського суспільства є неурядові організації, оскільки участь громадян в їх діяльності є результатом таких якостей, як здатність і готовність до активної участі, інтерес до примноження не тільки особистих, приватних, але й суспільних надбань, тобто їх орієнтація на суспільне благо або їх почуття солідарності, які є дотриманням правил громадянського суспільства [1].

Проголошення незалежності України було поштовхом для створення громадських організацій, оскільки відображало реакцію суспільства на процес демократизації, створення та розвиток громадянського суспільства. Окрім цього, положення Конституції України про право на свободу об'єднання у громадські організації та Закон України «Про об'єднання громадян» із змінами від 09.02.2006 р. [2], сприяли юридичному закріпленню поняття «громадська організація».

В Україні нині налічується близько 28 тисяч громадських об'єднань, понад 5 тисяч організацій зосереджують свою діяльність на проблемах інвалідів. Найбільша їх кількість діє у м. Києві, Дніпропетровській, Донецькій, Львівській областях, Автономній Республіці Крим. Функціональне спрямування громадських організацій інвалідів об'єднує їх відповідно до певних критеріїв: нозології інвалідів (Всеукраїнська громадська організація онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів», Українське товариство глухих, Українське товариство сліпих та ін.); вікові, статеві, професійні ознаки членів організацій (Всеукраїнська громадська організація студентів-інвалідів «Гаудеамус», Громадська організація жінок-інвалідів «Донна» та ін.).

В Україні діють об'єднання інвалідів з числа військовослужбовців та ветеранів війни (Всеукраїнська організація інвалідів війни та Збройних сил, Громадська організація інвалідів збройних сил «Прометей», Київське товариство інвалідів локальних війн – ветеранів військової розвідки, бойових дій в Афганістані та інших країнах). Головною метою їх діяльності є сприяння органам державної влади та громадським організаціям у здійсненні заходів, спрямованих на охорону здоров'я та соціальний захист інвалідів війни та їх сімей.

Широкий громадський рух інвалідів в Україні сприяє розвитку діяльності об'єднань інвалідів з числа осіб, потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (Український національний фонд допомоги інвалідам Чорнобиля, Міжнародна конференція інвалідів Чорнобиля, Міжнародний фонд інвалідів Чорнобиля «Чорнобиль – Надія» та ін.), які створені з метою захисту та соціальної реабілітації інвалідів з числа ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС.

Створення та функціонування громадських організацій інвалідів передбачає дотримання певних норм, що закріплені у Законі України «Про об'єднання громадян» (членство, статутні документи, легалізація, реєстрація та ін.). Для прикладу проаналізуємо діяльність Українського товариства глухих, Українського товариства сліпих, оскільки ці організації є фундаторами громадських організацій інвалідів та німецької громадської організації «Інтернаціональний союз – допомога інвалідам».

Сьогодні моделі соціального партнерства знаходяться на рівні видатків з Державного бюджету щодо фінансування статутної діяльності громадських організацій інвалідів. Водночас, німецький уряд та громадськість усвідомили, що основні питання, які стосуються людей з особливими потребами, вирішують саме громадські організації, і їх необхідно підтримати. Так, німецька громадська організація «1С – допомога інвалідам» основні кошти для своєї діяльності отримує у формі дотацій від державних закладів – Федерального міністерства праці, Міністерства земель, Федерального міністерства місцевих органів; далі кошти надходять з Європейського Соціального фонду та реалізації програм Європейського Союзу; з послуг по догляду за людьми з особливими потребами, членських внесків, пожертвувань, контрактів з підприємствами, установами, організаціями у наданні послуг та робіт. Українські громадські організації інвалідів діють за рахунок власних коштів та коштів, отриманих в результаті господарської діяльності.

Отже, ефективним чинником взаємодії держави і суспільства, важливим інструментом стабілізації трансформаційних та інтегруючих процесів, які відбуваються у соціальній сфері, є громадські організації інвалідів. Оскільки їх чисельність збільшується з кожним роком, то відкритим залишається питання класифікації. Хоча один загальний критерій ми можемо визначити: за масштабом та місцем своєї діяльності громадські організації інвалідів поділяють на всеукраїнські та місцеві. Держава, визначаючи програми соціально-правового захисту інвалідів, повинна не лише гарантувати, а й сприяти більшій активності та самостійності громадських організацій інвалідів у вирішенні питань соціального спрямування. Водночас необхідно розробити спеціальний нормативно-правовий акт, який би регулював та визначав статус даних організацій.

Література:

1. Пащенко В.І. Неурядові організації як інститут громадянського суспільства: методологія дослідження та стан в Україні: Автореф. дис. канд. політ, наук. – К., 2005. – С. 2-3.

2. Закон України «Про об'єднання громадян» від 09 лютого 2006 р. // ВВР України. – 2006. – № 26. – С. 215.

Науковий керівник:

к.ю.н., доцент Климчук Юрій Васильович