ДЕЯКІ ВІДОМОСТІ З РОЗВИТКУ АВТОРСЬКОГО ПРАВА В УКРАЇНІ

Історія авторського права сягає дуже давніх часів. Виникнення його пов'язано насамперед з появою цензури і поділом культурної спадщини античності і середніх віків. В Європі все почалося в 1557 р. із Статуту королеви Мері І, що закріплював за видавцями право видавати вже видану ними книгу (неважливо, нову чи давно відому) за умови, що вона схвалена офіційною цензурою. Щоправда, автори залишалися поза увагою. Тому звичайно в якості першого закону про авторські права розглядають «Статут королеви Анни», що набрав чинності в 1710 р.

Згідно зі «Статутом», автор отримував виключне право на видання свого твору впродовж 14 років (право це він міг передати видавцю). Це було виключне право видавця на видавництво зареєстрованої книжки, тобто право саме цього видавця на видавництво копій саме цієї книжки. Відповідно, звідси в загальносвітовій юридичній літературі і законодавстві закріпився англійський термін – copyright (this book is copyright), який на сьогодні в широкому розумінні означає авторське право.

У грудні 1993 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про авторське право і суміжні права», який пройшов експертизу фахівців, отримав позитивну оцінку європейських експертів. Закон вступив у дію від дня публікації – з 23 лютого 1994 р.

Із прийняттям Україною цього Закону, а також інших законодавчих актів було створено авторське правове поле, яке в цілому відповідало міжнародним нормам. З іншого боку, Україна продемонструвала бажання і готовність інтегруватися до міжнародних структур з питань авторського права і суміжних прав. Діяльність у цій сфері дозволила Верховній Раді України в травні 1995 р. прийняти Закон «Про приєднання України до Бернської конвенції» і з жовтня 1995 р. стати членом цієї Конвенції (до слова, Паризький акт Бернської конвенції про захист літературних і художніх творів, на підставі якого було утворено Спілку для охорони прав авторів на їх літературні і художні твори було підписано на початку 1971 р.).

У нинішній час авторські права виникають в момент створення твору і не обов'язково повинні офіційно реєструватися. Але довести, що автором є саме ви, і в подальшому захиститися від плагіату, можна тільки зареєструвавши свої авторські права в Українському агентстві з авторських і суміжних прав, тим самим забезпечити своєму твору надійний правовий захист.

Реєстрація – це достатньо надійний спосіб захисту авторських прав, що користується великою популярністю.

В Україні захист авторського права поширюється на такі твори:

- літературні твори, енциклопедії, збірки творів, книги, статті, брошури, збірки звичайних даних, збірки обробок фольклору, інші твори, що є результатом творчості;

- аудіовізуальні твори;

- музичні твори з текстом і без тексту;

- лекції, проповіді, звернення та інші усні твори;

- ювелірні вироби, вироби з кераміки і декоративного мистецтва;

- карти, ілюстрації, плани, ескізи і пластичні вироби (це стосується географії, топографії, архітектури та інших сфер діяльності);

- сценарні, музично-драматичні і драматичні твори, хореографічні пантоміми і твори, створені з метою сценічного показу и постановки;

- переробки і доповнення творів;

- сценічні обробки творів, а також фольклорні обробки, придатні для сценічного показу;

- архітектурні твори, твори садово-паркового мистецтва – ті, що є результатом інтелектуальної діяльності;

- комп'ютерні програми і бази даних;

- переклади для дублювання, озвучування і забезпечення субтитрами іноземних творів (аудіовізуальних);

- інші твори.

В існуючому законодавстві немає визначення поняттю «твір», але вказується на його ознаки. Перш за все, твір є результатом творчої діяльності. Показником творчого характеру твору, на думку багатьох вчених, є його оригінальність. Воно може виражатися у новому змісті, новій формі, ідеї, концепції та ін. В цьому сенсі кожний твір є новим, оригінальним, неповторним.

Другою ознакою твору є наявність об’єктивної форми. Твір як результат творчої діяльності автора стає об’єктом авторського права лише тоді, коли він виражений у будь-якій об’єктивній формі (що робить його доступним для сприйняття, допускає можливість відтворення). Таким чином, об’єктивна форма твору тісно пов’язана з можливістю його відтворення.

Авторське право розповсюджується на усі твори, незалежно від їх призначення та художнього рівня. Авторське право охороняє як високохудожні твори, так і твори, художній рівень яких не є високим. Якість твору визначається при його опублікуванні, визначенні кількості примірників, авторської винагороди. Будь-який твір охороняється законом.

Відповідно до українського законодавства авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення.

Ще одним критерієм поділу творів на окремі види є ступінь самостійності твору. За цим критерієм твори поділяються на оригінальні (самостійні) і залежні (похідні).

Оригінальним вважається твір, усі елементи якого створені самим автором. Відповідно до законодавства до елементів, що охороняються авторським правом, відноситься мова (зовнішня форма) та система образів (внутрішня форма). Зміст твору, що не пов’язаний з формою, законом не охороняється. Твір, зміст якого запозичений (тема, сюжет, матеріал), але має нову форму, визнається оригінальним.

Об’єктами авторського права є і так звані похідні твори.

Похідний твір – це твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдання шкоди його охороні (анотації, адаптації, аранжування, обробка фольклору та інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову. Похідні твори охороняються якщо вони мають нову форму порівняно з оригіналом. Крім того, авторське право на такий твір автора отримує тільки при умові дотримання прав автора, твір якого перекладається, переробляється, аранжується. Як правило, закон вимагає згоди автора оригінального твору.

Велике практичне значення має поділ творів на службові та неслужбові. Службовий твір – це твір, створений автором згідно з виконанням службових обов’язків, відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.

Особливості службового твору такі:

1) авторське право на такий твір належить автору;

2) право на використання службового твору належить роботодавцю, з яким автор знаходиться у трудових відносинах, якщо в трудовому договорі не передбачено інше;

3) розмір авторської винагороди за кожний вид використання службового твору визначається договором між автором і роботодавцем;

4) відносини між автором службового твору і роботодавцем визначаються трудовим договором (контрактом).

Навіщо реєструють авторські права?

1. Щоб розпорядитися своїми авторськими правами. Щоб укласти авторський договір передачі або делегування прав, потрібно мати на руках підтвердження прав автора – свідоцтво про реєстрацію авторських прав. Реєстрація – перший крок до отримання винагороди за свої твори.

2. Наявність свідоцтва про реєстрацію авторських прав – вже вагомий аргумент, який застереже можливих піратів і плагіаторів. І що важливо, наявність державного свідоцтва дозволяє підтвердити Ваші авторські права у будь-який момент.

3. Дата пріоритету (дата реєстрації). Для захисту авторських прав це дуже важливо, оскільки в Україні діє презумпція авторства – особа, що першою зареєструвала авторські права, вважається автором твору, якщо не буде доведено протилежне.

Сьогодні реєстрація авторських прав буле коштувати вам невеликої суми, яка дозволить згодом заробити більше грошей на використанні своїх творів третіми особами. Також це гарантовано заощадить чималу суму грошей, в яку може обійтися судовий спір, пов'язаний з незаконним використанням вашої інтелектуальної власності. Фактично, це правовий захист вашого майбутнього і сьогодення.

Терміни охорони авторського права встановлюються відповідно до законодавства тієї держави, яка надає охорону.

Види реєстрацій:

1) Реєстрація авторського права на твір:

• Реєстрація авторського права на твір;

• Реєстрація авторського права на службовий твір;

2) Реєстрація договорів, якi стосуються права автора на твір:

• Реєстрація договору про передачу (відчуження) майнових прав на твір;

• Реєстрація договору про передачу виключного права на використання твору;

• Реєстрація договору про передачу невиключного права на використання твору.

Держави проводять спільну роботу по боротьбі з незаконним використанням об'єктів авторського права і суміжних прав через свої компетентні організації будуть сприяти розробці конкретних програм і заходів.

Література:

1. Административное право / [под ред. Попова Л.Л.]. – М., 2005 г.

2. Арбитражный процесс / [под ред. Треушникова М.К.]. – М., 2002.

3. Уникальная серия книг по праву, 2008.

Науковий керівник:

кандидат юридичних наук, доцент

Климчук Юрій Васильович