ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ В УКРАЇНІ

Актуальність теми. Відповідно до ст. 3 Повітряного кодексу України держава здійснює регулювання діяльності цивільної авіації через Міністерство транспорту та зв’язку України, відповідні органи авіаційного транспорту України за такими напрямами:

• забезпечення розвитку цивільної авіації;

• нагляд за безпекою польотів повітряних суден;

• сертифікація, реєстрація та ліцензування;

• регулювання використання повітряного простору і обслуговування повітряного руху;

• забезпечення пошуку та рятування повітряних суден, що зазнають чи зазнали лиха;

• захист авіації України від актів незаконного втручання в її діяльність;

• науковий супровід діяльності авіації та забезпечення її безпеки, який здійснюється як галузевими, так і міжгалузевими науково-дослідними організаціями і авіаційними підприємствами;

• сприяння зовнішньоекономічній і міжнародно-правовій діяльності цивільної авіації.

Згідно ст. 3-1 Повітряного кодексу України державний нагляд за забезпеченням безпеки авіації здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади [1].

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про транспорт” державне управління в галузі транспорту має забезпечувати:

• своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях та потреб оборони України;

• захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування;

• безпечне функціонування транспорту;

• додержання необхідних темпів і пропорцій розвитку національної транспортної системи;

• захист економічних інтересів України та законних інтересів підприємств і організацій транспорту та споживачів транспортних послуг;

• ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту;

• охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту.

Державне управління діяльністю транспорту здійснюється шляхом проведення та реалізації економічної (податкової, фінансово-кредитної, тарифної, інвестиційної) та соціальної політики, включаючи надання дотацій на пасажирські перевезення.

Згідно ст. 4 Закону України „Про транспорт” державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту України, місцеві Ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції. Втручання у господарську діяльність підприємств транспорту, відволікання їх експлуатаційного персоналу на інші роботи місцевими органами влади і самоврядування не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Органи управління транспортом сприяють органам влади і самоврядування у виконанні ними своїх повноважень щодо соціального та економічного розвитку транспорту, спільно з ними здійснюють програми захисту навколишнього природного середовища, розробляють і проводять узгоджені заходи для забезпечення безперебійної роботи транспорту у разі стихійного лиха, аварій, катастроф та під час ліквідації їх наслідків, координують роботу, пов'язану із запобіганням аваріям і правопорушенням на транспорті, а також організують взаємодію різних видів транспорту з метою більш ефективного їх використання, підвищення якості обслуговування [2].

Державіаслужба є центральним органом виконавчої влади з питань державного нагляду за забезпеченням безпеки авіації, на який покладається:

• державний нагляд за забезпеченням безпеки авіації, сертифікація і реєстрація об'єктів і суб'єктів авіаційної діяльності та її ліцензування, забезпечення діяльності об'єднаної цивільно-військової системи використання повітряного простору, регулювання використання повітряного простору і обслуговування повітряного руху, захист авіації України від незаконного втручання в її діяльність;

• сприяння зовнішньоекономічній і міжнародно-правовій діяльності цивільної авіації, здійснення централізованого управління діяльністю цивільної авіації, забезпечення розвитку цивільної авіації, науковий супровід діяльності авіації, забезпечення ефективного використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях;

• проведення розслідування авіаційних подій до моменту створення незалежного органу з розслідування [3].

Державний орган, що здійснює управління в сфері авіації може залучати підприємства, установи, організації для проведення експертиз, перевірок, аналізів під час сертифікації, реєстрації, акредитації, регулює доступ до ринку авіаційних перевезень через Ліцензування повітряних перевезень, яке передбачає видачу ліцензій на здійснення діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом.

Для здійснення повітряного сполучення між Україною та іноземними державами державний орган, що здійснює управління в сфері авіації, призначає повітряних перевізників України згідно з положеннями міжнародних договорів про повітряне сполучення або повітряний транспорт, інших домовленостей авіаційних властей за встановленою ними процедурою. Призначення означає надання такому перевізникові відповідних комерційних прав для експлуатації міжнародної повітряної лінії на певних умовах.

Крім того, постановою КМУ від 23.05.2006 р. № 708 було утворено Укравіатранс, який фактично існував на папері більше ніж пів року, оскільки ані фінансування, ані структури не мав [4].

На базі Державіаслужби та Укравіатрансу, що ліквідуються, постановою КМУ від 02.11.2006 № 1526 встановлено утворити Державіаадміністрацію, як урядовий орган державного управління у складі Мінтрансзв'язку [4].

Відповідно до статті 3-1 Повітряного кодексу України – основного авіаційного Закону України – передбачається, що державний нагляд за забезпеченням безпеки авіації здійснюється незалежним спеціально уповноваженим органом. Зазначену статтю було введено з метою виконання зобов’язань, взятих Україною відповідно до міжнародних договорів, та стандартів забезпечення безпеки в цивільній авіації, які були прийняті більшістю провідних європейських країн та міжнародних організацій після великих катастроф, що мали місце на той час [1].

Саме на виконання статті 3-1 Повітряного кодексу України та створення умов для здійснення заходів щодо забезпечення безпеки польотів повітряних суден, авіаційної безпеки, якості робіт та послуг у галузі, вдосконалення державного регулювання у сфері використання повітряного простору і обслуговування повітряного руху, підвищення іміджу України як авіаційної держави та посилення значення для економіки України розвитку галузі цивільної авіації і було прийнято Укази Президента України від 15 липня 2004 року № 803 "Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації" (із змінами від 16 серпня 2004 року № 912) [4].

Таким чином, повернення до старої структури управління, цивільною авіацією України ( позбавлення її самостійності ) може викликати здивування та неоднозначне сприйняття світовою авіаційною спільнотою процесів, які відбуваються в Україні, що позначиться на ставленні з боку авіаційних адміністрацій провідних країн світу та міжнародних авіаційних організацій до повноважних авіаційних представників України. Крім, того законодавство України у сфері авіації необхідно привести у відповідність до міжнародних стандартів шляхом прийняття нового Повітряного Кодексу України та переведення у відповідність до JAA систем сертифікації:

• авіатехніки;

• організацій-розробників;

• організацій-виробників авіаційної техніки;

• експлуатантів;

• організацій з технічного обслуговування авіатехніки;

• видача свідоцтв льотному персоналу.

Досягнення цього можливо за умови поступового впровадження і застосування в Україні гармонізованих технічних стандартів Європейського Союзу, так званих JAA -рів.

Література:

1. Повітряний кодекс України Закон, Кодекс вiд 04.05.1993 р. № 3167-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993 р., №N 25, ст.274.

2. Закон України „Про транспорт” від 10.11.1994 р. № 232/94-ВР // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994 р., № 51, ст.446.

3. Про утворення державної авіаційної адміністрації. Постанова Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. № 1526// Офіційний вісник України вiд 15.11.2006 р., № 44, с. 136.

4. Указ Президента України від 15.07.2004 р. № 803/2004 “Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації” // Президентський вісник вiд 18.08.2004 р.- № 23.

5. Про утворення департаменту авіаційного транспорту. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2006 р. № 708// Офіційний вісник України вiд 07.06.2006 р., № 21, с. 87

Науковий керівник: ст. викл. Нещеретний Юрій Миколайович