Автор:
Тетяна Кулемзіна (Донецьк)
У східній медицині емоції розглядаються в якості діагностичного критерію (як прояв зовнішніх ознак того чи іншого захворювання), а також в якості методу корекції при узагальненні висновків, шляхів та рекомендацій пацієнтові на протязі лікувального процесу. Ця частина філософії східної медицини віддзеркалена в теорії п'яти першоелементів, кожному з яких властиві зовнішні і внутрішні характеристики. Ступінь стійкості пацієнта до стресу залежить від гармонійного функціонування цієї системи елементів – дерева, вогню, землі, металу, води [1].
З точки зору інтегративної медицини на фізичному рівні до 5-и першоелементам приєднуються: головний елемент – повітря і сутнісний – ефір. На рівні енергій – 5 основних енергій: вітер, тепло, вологість, сухість, холод; головна енергія – жар, а сутнісна енергія – світло, світіння. На рівні емоцій - 5 основних емоцій: гнів, радість, тривога, смуток, страх; головна емоція – задоволення, сутнісна – любов. На ментальному рівні – 5 основних чинників психіки: оригінальність, бажання, свідомість, воля, мудрість; головний елемент – прагнення, сутнісний елемент Дух, Душа. Вроджена конституція людини може бути співвіднесена з одним з першоелементів і, таким чином, у людини з народження формується певний тип реагування, в тому числі і на стрес [4,5]. Крім цього, протягом життя під впливом різних факторів (фізичних, соціальних тощо) формується інший тип реагування (зокрема, визначена емоція може чинити шкідливу дію на організм в цілому, і на конкретний орган), що призводить, врешті-решт, до декомпенсації стану пацієнта.
Завдання лікаря східної медицини визначити, ураження якого органу було початком, що ініціював, і спрямувати на нього корекційні заходи. Наприклад, постійна немотивована дратівливість, сердитість, безглузда буркотливість характерні для елемента дерева, що може призвести до постійного переживання невдоволення. Конституційно така людина астенічного виду може, холерик, страждає на захворювання печінки, жовчнокам’яну хворобу. У свою чергу захворювання печінки можуть призводити людину до дратівливості і буркотливості. Вогонь на емоційному рівні проявляється як радість, а на ментальному – як бажання. Земля емоційно проявляється небажанням рухатися, потребою в тривалому відпочинку, ожирінням, флегматичністю. Метал на емоційному рівні – туга, а на ментальному – воля. Вода на емоційному рівні – це емоція страху, на ментальному – мудрість. З точки зору інтегративної медицини це найбільш складний в плані корекції психотип, оскільки виявляється величезною різноманітністю симптоматики.
Отже, здоров'я – це гармонія енергій в межах конкретної конституції кожної людини. Ці енергії циркулюють як в межах людського організму, так і навколо, у Всесвіті. Людина ж у структурі Небо – Людина – Земля може розглядатися в якості об'єднуючого між Небом і Землею. Існує безліч видів і підходів до корекції дисгармонійного функціонування людського організму в макрокосмосі.
Одним з них є фітотерапія, яку можна розглядати з позиції 5-рівневої системи взаємодій і збігів [2]. Перший і другий рівень – це рівні відповідностей. Третій, четвертий і п'ятий рівні - це рівні взаємодій і збігів. Перший рівень враховує відповідність знака Зодіаку органу або галузі фізичного тіла людини і рослинам. Другий рівень враховує відповідність між знаком, органом і рослиною у зв'язку з знаком народження. Третій, четвертий і п'ятий рівні - це взаємодії планет, аспектів, будинків, які є визначальними в лікувальному зборі. А відповідності в третьому, четвертому і п'ятому рівнях визначають склад додаткової частини збору. Отже, перший рівень – це рослини 12 знаків зодіаку і прямого відповідності області людського тіла. Наприклад, Овен – голова, Тілець – горло тощо [3]. На цьому рівні до складу збору вносяться тільки головні частини. На другому рівні збір складається з урахуванням конкретної дати народження пацієнта. Мається на увазі, що для розрахунку лікувального збору першим знаком і відповідно рослинами першого порядку будуть рослини власно знака зодіаку пацієнта, причому в загальному колі циркуляції енергії між знаками. Тобто, якщо знак зодіаку пацієнта Діва, він буде розглядатися з позиції першого (конституціонального). І таким чином, Діва буде відповідати у пацієнта за голову. І далі, розраховується, до якого знаку буде відноситись проблемний орган. Збір у цьому випадку складатиметься з основної та додаткової частин. На третьому рівні враховуються планети і хвороби, що ними викликані, а також відповідні їм рослини. У такому випадку рослини планет – це основна частина збору. А рослини хворого органу – додаткова частина збору. Важливим є той момент, що на цьому рівні можливо не тільки лікування, а й профілактика захворювань. Четвертий рівень базується на точному гороскопі людини з урахуванням дати, місця, часу народження. Збір складається з основної частини (складеної з урахуванням природи планет) і додаткової (з урахуванням куспіду хворого органу). П'ятий рівень вимагає спеціального медичного підходу до діагностики, лікування, профілактики та самого, мабуть, головного – попередження захворювань. Цей рівень вимагає постійного моніторування лікувального процесу та швидкого реагування на динаміку симптоматики (як позитивну, так і негативну). Основна частина збору – рослини планет, знаків та куспіду (з урахуванням виникнення в майбутньому захворювання). Додаткова частина збору – рослини, які впливають на хворий орган або систему органів. Таким чином, існуюче різноманіття підходів і видів корекції порушень стійкості до стресу вимагає і створює можливості до подальшого їх розвитку.
- Література:
1. Гаваа Лувсан. Традиционные и современные аспекты восточной рефлексотерапии. – М.: Наука, 1990. – 587 с.
2. Начатой В.Г. Дифференциальная диагностика внутренних болезней.- СПб: СПбГМУ, 1997.- 412c.
3. Николаев Н.А. Традиционные аспекты сочетания акупунктуры и фитотерапии. – Рига: GICC, California, USA, 1997. – 448 с.
4. Синица В.С. Практическая медицинская астрология. К.: Здоров’я, 2002. – 229 с.
5. Фалев А.И. Применение учения о символах и числах "Канона перемен в классической китайской чжень-цзю терапии.– М.: Олимпия, 1999.–520с.
6. Шуцкий Ю.И. Китайская классическая "Книга перемен". 2-e изд.– М.: Восточная литература,1997.– 606с.