Увага! Всі конференції починаючи з 2014 року публікуються на новому сайті: conferences.neasmo.org.ua
Наукові конференції
 

ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Автор: 
Ірина Кожух (Дрогобич)

 

Навчальний процес у вищих навчальних закладах – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти [1, с. 1]. Тест – це система формалізованих завдань, призначених для встановлення відповідності освітнього (кваліфікаційного) рівня особи до вимог освітніх (кваліфікаційних) характеристик.

На сьогодні немає побудованої єдиної системи тестування для державних екзаменів та екзаменів загалом. Навчальні заклади вирішують цю проблему різними способами:

  • Тестування як частина системи дистанційного навчання

  • Тестування на основі web-технологій

  • Тестування з використанням невеликих прикладних програм доступних для безкоштовного використання

  • Розробка власних програм та систем для тестування

В ході аналізу навчальних матеріалів було вирішено розробляти понятійно-орієнтовну модель знань. Це означає, що наріжним каменем структури моделі є така сутність як поняття, предмет обговорення, деякий об’єкт з предметної області, про який в навчальному матеріалі є знання. Для представлення знань про поняття в моделі існують структурні елементи – відомості про об’єкт, або тези про поняття. З кожним поняттям в моделі пов’язується множина відомостей про нього.

Поняття вказує на деякий об’єкт з області знань, про який іде мова, і який представляється для вивчення студенту. Наприклад в курсі «Алгоритмічні мови програмування» можна виділити такі поняття: «процедура», «цикл», «програма», «змінна», «життєвий цикл програми» тощо. Для курсу «Об’єктно-орієнтоване програмування» можна було б виділити такі поняття: «об’єкт», «подія», «клас», «форма», «компонент TEdit» та ін.

Традиційний підхід до створення засобів тестування фактично являє собою комп’ютеризацію ручного створення тестів. Переваги тут полягають власне у використанні інформаційно-комунікаційних технологій замість письмового тестування, що дає додаткові можливості щодо управління формуванням тестів з банку створених завдань, автоматичної перевірки результатів [3, с. 1-2].

Творці тестів прагнуть включити в тест якомога більше тестових завдань[4, с. 2]. Таке положення диктується двома обставинами - чим більше кількість завдань, тим надійнішим буде створюваний тест і тим більший обсяг інформації ми можемо отримати. З іншого боку, чим більше кількість завдань, тим більш тривалою стає процедура тестування.

Прості тести включають питання і на кожне питання список або сукупність варіантів відповідей. Тести мають установки і атрибути, які визначають правила їх використання, такі як кількість питань, порядок їх виводу, термін виконання, порядок навігації за питаннями тесту, обмеження за кількістю спроб виконання тесту[2, с. 42].

Враховуючи вищесказане, метою автора було розробити систему тестування для державного екзамену, яка б виключила застосування громіздких навчальних систем, але полегшила роботу викладачів за рахунок автоматизації створення тестових завдань. Система повинна забезпечити безпомилкову роботу при використанні користувачами та автоматизувати звітність результатів тестування.

  1. Модель програми тестування

Програма складається з двох частин:

  • Програма керування тестами

  • Програма тестування

Взаємодія з користувачем відбувається вже на початковому етапі. Оскільки програма призначена для екзамену, кожен користувач може пройти тестування лише один раз. Вся інформація бази даних автоматично кодується при внесенні та декодується при виводі на екран.

Програма керування тестами – це інтерфейс доступу до всіх тестових питань, варіантів відповідей, списків студентів. Даний інтерфейс повністю відокремлений від інтерфейсу користувача що проходить тестування.

Програма тестування має ряд особливостей, які пов’язані насамперед із наповненням тестів та з процесом проходженням тестування користувачем.

Мал. 1.1 Інтерфейс користувача

Враховано, що користувач повинен відповісти на 10 випадковим чином вибраних питань з кожного предмету. Інтерфейс унеможливлює повторний вибір предмету зі списку чи вибір однакових питань (мал 1.). Система є стійкою до помилок користувача. Особа що тестується не повинна вводити жодної інформації, а лише вибирати потрібне зі списків, що виключає можливість помилок внесення даних.

Кожен тип питання має свої особливості в описі специфікацій. Це пов’язано зі специфікою параметрів цих типів питань. Варіантом відповіді може бути текст або зображення.

  1. Обробка результатів тестування

Відповідь користувача, що тестується, обробляється під час завершення тестування.

Оцінка відповіді проводитися наперед заданим алгоритмом, а саме переведенням набраних балів у 50-бальну систему. Результат буде диференційована оцінка у 50-бальній та 5-ти бальній системі.

Мал 2.1. Звіт результатів тестування.

Зворотний зв'язок між студентом і системою є дуже важливим чинником при використанні тестування. Питання тестів містяться у базі даних. Студент взаємодіє з базою даних через інтерфейс.

Методи забезпечення зворотного зв'язку після перевірки тесту:

 звіт з результатами тестування містить інформацію про правильні відповіді з кожного предмету та загальну кількість набраних балів.

 звіт результатів тестування виводиться на екран та на друк.

Висновки

Було вирішено ряд питань щодо підвищення якості контролю знань студентів.

На прикладі використання системи тестування для державного екзамену показано, що використання автоматизованого тестування підвищує ефективність тестових вимірювань, точність результатів, дає більш об'єктивну оцінку знань, умінь і навичок студентів, а також дозволяє економити час і, відповідно, вартість проведення тестування.

Описана структура системи тестування та методика їх впровадження для контролю знань в процесі екзамену.


Література:
  1. МОУ. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах – 1993 – С. 1.

  2. Кравцов Г.М. Тестування як основна технологія контролю знань слухачів курсу ECDL – Інформаційні технології в освіті / Г.М. Кравцов, В.Д. Шарко. – Вип. 8.– Херсон. – 2010. – С. 39-46.

  3. Титенко С.В. Практична реалізація технології автоматизації тестування на основі понятійно-тезисної моделі. Образование и виртуальность / С.В. Титенко, О.О. Гагарін. – 2006.

  4. Сметанюк Л.В. К теории и практике использования адаптивных тестов. – Інформаційні технології в освіті / Л.В. Сметанюк, Г.М. Кравцов. – Вип. 3. – Херсон. – 2009. – С. 148-155.