СЛЕНГ У МОВІ УКРАЇНСЬКОМОВНИХ ТА АНГЛІЙСЬКОМОВНИХ ЗМІ: ПРИЧИНИ ЗРОСТАННЯ ПОПУЛЯРНОСТІ

На сьогоднішній день можна констатувати зростання популярності сленгу. Так, дослідники У. О. Потятник, В. А. Хомяков,  С. А. Мартос, Е. Партрідж зауважують, що сучасні американський і британський варіанти англійської мови вже не так сковані нормами мови літературної, і, як результат, в їхній словниковий склад входять одиниці, які ще не набули статусу літературних слів [3, с. 110]. Комерційні механізми призводять до того, що більшість текстів, особливо рекламних, розраховані не на соціальну та інтелектуальну еліту, а на звичайну людину, людину з натовпу.

Входження сленгу до мовного вжитку завдяки газетним виданням бере свій початок з давніх-давен. У вересні 1862 р. у шотландській газеті “Каледоніан Меркюрі” (“Caledonian Mercury”) вперше з’явився такий пейоративний вираз жителів Нової Англії як “skedaddle” – “тікати”: “Бувай, приятелю, я звідси тікаю” [6]. Якщо первісно слово означало квапливий відступ солдат, пройнятих панікою, то вже за місяць сленгізм почали вживати повсюдно. До газети “Таймс” (“Times”) надходили листи з відомостями про етимологію цього виразу, які були передруковано в декількох провінційних виданнях [6]. Британський журнал “Панч” (“Punch”) та інші гумористичні журнали швидко ввели сленгізм “тікати” в лексикон своїх американських героїв. Вплив слова “тікати” на британську публіку був настільки сильним, що у газеті “Таймс” появу цього сленгізму було жартома зараховано до найвизначніших результатів війни поряд із загибеллю тисяч людей та мільйонами доларів боргу [6].

Говорячи про причини широкого розповсюдження сленгу, вчені сходяться на тому, що головним чинником, що обумовлює зростаючу популярність сленгу, стали ЗМІ [2, с. 130; 3, с. 110]. Зокрема, відзначається новий феномен вільного використання сленгу не тільки “жовтою” (таблоїдною, бульварною) пресою, але і загальнонаціональною (державною, приватною) [3]. Слід також зауважити, що цей процес − свідомий, спрямований на те, щоб зробити виклад матеріалу живішим, наочнішим, емоційнішим, наближенішим до пересічної людини, для якої, на думку В. А. Хомякова сленг є природним [3, с. 111].

Вживання сленгу в таких авторитетних англомовних виданнях, як “Washington Post”, “New-York Times”, “Washingtonian”, “Chicago Tribune”, “New-Yorker”, “Wall-Street Journal”, “Time”, “Saturday Review”, дає привід припустити, що він 1) позбавляється первісної обмеженості у сфері вживання, 2) втрачає роль атрибута неосвічених людей, 3) виходить за рамки усного мовлення, яке раніше вважали єдиним середовищем функціонування нестандартної мови [3, с. 111].

Таким чином, можна відзначити дві причини активного включення сленгу в мовний обіг такої сфери, як публіцистика:

1) демократизація цих сфер суспільного життя;

2) комунікація, яка в ХХI ст. стає дійсно масовою.

Соціолінгвісти відзначають, що мас-медіа, а особливо конкуренція між ними, зумовили процеси, які стали визначальними для активізації сленгового вокабуляру на стилістично вищому рівні. Зупинімося докладніше на деяких з цих процесів.

По-перше, мас-медіа створили для лексичних одиниць можливості ширшого поширення і, таким чином, сприяли тому, що деякі з них стали загальнонаціональними, виходячи за етнічні рамки і набираючи популярності. Наприклад, слово “kosher” вживалося спочатку тільки серед представників єврейських громад у США і яке означало буквально “кошерний, дозволений законами юдаїзму”, завдяки пресі стало загальновідомим і розширило своє значення, і тепер означає “відповідний, правильний” [3, с.111].

По-друге, засоби масової інформації сприяли виникненню нових тенденцій. Це виявилося, зокрема, в тому, що непрофесіонали стали використовувати в своїх промовах терміни, які раніше вважалися атрибутом вокабулярів закритих соціальних груп. Наприклад, вираз “to go into a flat spin” виник як авіаційний термін для позначення втрати контролю над літаком, однак з часом він вийшов за професійні кордони вживання і сьогодні означає “втратити орієнтацію, розгубитися” [3, с. 111-112]. В 1949 р. в журналі “Амерікан Спіч” (American Speech) був використаний сленговий вираз “I don’t buy that idea” – “Я на це не куплюся”. Автор статті пояснив: якщо зацікавлена людина “купилася”, це означає, що вона повірила аргументам без підтвердження [8]. Ще з XVIII ст. видавництву “Рендом Хаус” (“Random House”) знайомий сленгізм “Namby-Pamby” – “нюні-слюні”, тобто щось сентиментальне, слабке, претензійне, прісне по суті. Виник цей сленгізм наступним чином: поет на ім’я Амброс Філіпс писав вірші для маленької дочки графа. Інший поет написав жахливу пародію “Нюні-слюні” на вірші А. Філіпса, в якій нещадно критикував автора [8].

По-третє, ЗМІ створили передумови для міграції лексики, і, отже, для її інтерференції в англомовному середовищі. Наприклад, географічна віддаленість Австралії зробила б неможливими процеси поширення і зростання популярності австралійського сленгу, які спостерігаються сьогодні. Наприклад, вираз “dob in” – “скинутися, влаштувати складчину” прийшло саме з австралійського сленгу [3, с. 112]. У публіцистиці також зустрічається вираз “piss off” – “розсердитися”: “They all got pissed off at us” – “Вони були злючі на нас” [5].

Етимологія сленгізму “мачо” дає нам підстави розглядати його як приклад міграції лексики. Термін виник в іспаномовних країнах, а вже в 1964 р. фігурує в журналі “Панч” (“Punch”) при описанні чоловічої “мужності, змужнілості” в іронічному та скептичному контексті. Приклад з української преси: “Путін зробив все <…> для створення власного образу "справжнього російського мачо", який і на "літаку" може, і "у танку", і на гірських лижах, і на рингу” [1].

Також сленг, а саме “сор” замість “policeman”, “foe” – “enemy”, “to irk” – “to irritate” використовують в промовистих заголовках газетних текстів та при передачі прямої мови. Наприклад, заголовок “Don't Shoot; The Culture of Cops and Guns”– “Не стріляти: Копи та зброя”. Jack Ryan said: “Cops, at least most of them, don't like to shoot their guns” – Джек Раян сказав: “Копи, принаймні більшість з них, не люблять використовувати зброю” [7]. Що стосується української преси, то цікавою є стаття з назвою “Ментоград” та інтерв’ю з Дмитром Видріним: “Тоді це розцінили або як стьоб політолога, або як жовч політика, що представляє партію, яка програла на виборах” [4].

У статті про “Гінгліш” (поеднання гінді та англійської мови) спостерігається явище конверсії (особливість словотворення сленгу як можливість розриву слова і використання як інфікс іншого слова): “Incidentally, this English-with-a-smattering-of-Hindi has been my style of writing since my days of working with the Times of India. At that time, it really used to irk the old-school editors” – “До речі, ця англійська-з-поверховим-знанням-гінді була моїм стилем письма ще з часів роботи з “Таймс оф Індія”. У той час, це дійсно піддратовувало стару школу редакторів” [9].

Варто зазначити, що залучення лексики, яка виходить за рамки літературної мови, явище не нове в публіцистиці як англійськомовних, так і українськомовних ЗМІ, що пояснюється тим, що лексична система мови ЗМІ, як і субсистема сленгу — найдинамічніші системи сучасних мов. В газетному тексті обох мов все частіше сленг використовується без лапок. Йому відкривається вільний доступ до літературної мови. Вживаючи сленгізми, автори керуються, перш за все, міркуваннями яскравішої, наочної і емоційно-експресивної альтернативи.

Сленг в газетному тексті – це одне з лінгвістичних засобів впливу на читача, формування його світогляду, поведінки, сприйняття та оцінки навколишнього середовища, що й пояснює причини зростання його популярності.

 

Література:

1. Лещенко С. Олександр Морозов: У Ющенка немає шансів на другий термін... − [Електронний ресурс] / С. Лещенко // Українська правда. – 08. 04. 2008. – Режим доступу : http://www.pravda.com.ua/articles/2008/04/8/

2. Маковский М. М. Английские социальные диалекты : [учеб. пос.] / М. М. Маковский — 2-е изд., доп. – М.: КомКнига, 2005. –168 с.

3. Потятиник У. О. Соціолінгвістичні та стилістичні аспекти функціонування американського сленгу / У. О. Потятиник // Іноземна філологія. – 1999. – № 111. – С. 109-114.

4. Сюмар В. Політичний ТОП-подіум та пустка. − [Електронний ресурс] / Вікторія Сюмар // Українська правда. – 26. 05. 2011. – Режим доступу : http://www.pravda.com.ua/articles/2011/05/26/6242099/

5. Hetherington T. Steaks on the Battlefield in Afghanistan. − [Електрон. ресурс] / Tim Hetherington // New York Times. – 28. 09. 2011. – Режим доступу : http://www.nytimes.com/2011/10/02/magazine/lives-diy-steaks-in-afghanistan

6. Nicholson B. The Newest Thing in Slang. − [Електрон. ресурс] / Bob Nicholson // Academia.edu. – 10. 09. 2010. – Режим доступу: http://manchester.academia.edu/BNicholson/Talks/24807/The_Newest_Thing

7. Sexton J. Ideas & Trends: Don't Shoot... − [Електронний ресурс] / Joe Sexton // New York Times. – 11. 01. 1998. – Режим доступу : http://www.nytimes.com/1998/01/11/weekinreview/ideas-trends-don-t-shoot.

8. Slang in Popular Writing − [Електронний ресурс] / 25. 03. 2011. – Режим доступу : http://socyberty.com/languages/slang-in-popular-writing/

9. Timmons H. A Conversation With: Rashmi Bansal. − [Електронний ресурс] / Heather Timmons // New York Times. – 19. 09. 2011. – Режим доступу : http://india.blogs.nytimes.com/2011/09/19/a-conversation-with-rashmi-bansal/