ІНФОРМУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА МІКРОСИСТЕМИ «МОВЛЕННЯ» (НА ПРИКЛАДІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З КОМПОНЕНТОМ-НАЗВОЮ РОСЛИН)

Посилення інтересу науковців до системного вивчення фразеології ставить перед дослідниками проблему ідеографічного опису фразеологічного складу мови, а також мікросистеми «Мовлення» у фраземіці. Проблемам фразеологічної ідеографії, а також мікросистемі «Мовлення» присвячений значний об'єм наукової літератури. Безумовно, заслуговують на увагу роботи А.М.Емірової, Ю.Ф.Прадіда, В.М.Телії, В.Д.Ужченко, Д.В.Ужченко та ін.

Інформування займає важливе місце в мовленнєвій діяльності людини. Особливо в наш інформаційний час і з нашими інформаційними системами, які створюються для швидкої доставки інформації у всі куточки світу. Якщо ми не отримуємо достатньо інформації, ми називаємо це інформаційним вакуумом, від якого нам дуже погано. Від інформації, яку доставляють нам, залежить наше відношення до оточуючих нас людей, до оточуючого нас світу, ця інформація може впливати на наші майбутні дії й т.д. Бо вона буває новою, правдивою або брехливою.

Мовлення цінне тому, що воно насичене думкою та інформативне. Думка отримує своє втілення та можливість бути переданою іншій людині, якщо вона виражена в слові, висловлюванні, реченні. Кожна людина індивідуальна й мовлення її теж індивідуальне. В мовленні відображається багато психологічних складових: характерологічні, емоційні, соціально-культурні. Частина особистісних психологічних складових може виявлятися в паралінгвістичних проявах – таких, як звучання голосу (спокійне, ласкаве, агресивне й т. п.), темпо-ритмічна структура розмови (говорити швидко, незрозуміло, з великими паузами, викарбовуючи слова). Народну думку притягували й притягують будь-які варіанти вираження своєї думки. До найулюбленіших можна з упевненістю віднести ФО. Характеризуючи саму форму розмови, ми будемо користуватися словом «висловлювання».

Можна виділити такі фразеологічні мікросистеми, які стосуються самого висловлювання: тривале висловлювання й відверте висловлювання. Тривале висловлювання на будь-яку тему не входило й не входить в ряд позитивних рис співбесідника. Це яскраво виражається у фразеології. Висловлювання Уїльяма Шекспіра «Brevity is a soul of wit», що має дослівний переклад «Стислість – душа розуму», в силу популярності його автора, відомо у всьому світі. Але завдячуючи А.П. Чехову, який перефразував данний афоризм, тепер воно відоме як «Стислість – сестра таланту». Цей афоризм часто застосовують, коли говорять про людину, яка зловживає «довжиною» своєї думки.

ФО боби (на бобах) розводити – ‘займатися пустими розмовами, затримувати увагу на пустощах‘ (ФО з’явилася завдяки гадалкам, які провіщали по бобах), на нашу думку, вона заснована на метафоризації значення «почати робити щось тривале, нудне, неприємне» й побудоване на каламбурі слова розводити. Треба згадати, що каламбур (франц. calembour – гра слів) – алогічний мовний витвір, острота, заснована на грі слів, на смисловому поєднанні в одному тексті або різних значень одного слова, або різних слів (словосполучень), тотожних чи подібних за звучанням; або слів, які формально є синонімами чи антонімами, а за змістом знаходяться в різних синонімічних і антонімічних рядах».

Треба відмітити, що В.В. Виноградов писав «є всі підстави думати, що жартівливо-просторічне значення слів розводити – розвести затіяти або говорити що-небудь безглузде й стомлено-нудне, довге відмежувалося від фразеологічної єдності: боби розводити».

В українській мові людину дуже балакучу, яка говорить багато зайвого часто порівнюють з такою рослиною як горох. Наприклад, ФО сипати словами як горохом ‘говорити довго, багато й беззмістовно‘, торохтить Солоха, як діжка з горохом ‘вести пусті балачки’. Балакала, говорила сім мішків гречаного Гаврила ‘вести пусті, нікому не потрібні розмови‘.

Людина, відверто висловлюючись, інформує інших про свої думки, про своє відношення до когось або чогось, нічого не приховуючи. Безперечно, це позитивна риса людини чи просто навіть подібна дія з боку людини, цитуючи слова Д. Болінджера про те, що в нашому суспільстві «брехня починає культивуватися як мистецтво». Дивовижним залишається той факт, що народна думка, у порівнянні з численними видами брехні, приділяє так мало місця у фразеологічних засобах вираження мови такій позитивній рисі людини, як відвертість у своїх висловлюваннях. Даний факт наштовхує на припущення, що відвертість дійсно є рідкістю в нашому суспільстві.

Люди, як правило, теж відверті, висловлюючись про те, що у них на душі, на серці. Але такі висловлювання ще й наскрізь пронизані емоціями. Світ емоцій дуже складний і різноманітний. Тонкість його організації та многогранність вираження нерідко не усвідомлюються самою людиною. Якщо в психіці, на думку відомого німецького вченого кінця XIX – початку XX ст. Вільгельма Вундта, можна виділити біля п’ятидесяти тисяч відчуттів, то емоцій нараховується значно більше. Багато вчених присвятили свої праці дослідженню лексичних і фразеологічних позначень емоцій в мові (див. праці Ю.Ф. Прадіда, Л.Г. Бабенко, І.В. Кашиної, А.М. Емірової й ін.). «Фразеологізми, що характеризують емоційний стан людини, мають стати не тільки предметом серйозних теоретичних досліджень, а й предметом фразеографії», відзначає Ю.Ф. Прадід в своїй вступній статті «Емоції людини та їх вираження фразеологічними засобами мови» до російсько-українського та українсько-російського фразеологічного тематичного словника «Емоції людини».

Існує широкий діапазон фразеологічних засобів мови для позначення таких емоційних станів людини, як огида, радість, гнів, захоплення, страх, сум та ін. Але ФО, які мають інші значення, наприклад в нашому випадку, значення, що стосуються мовленнєвої діяльності людини, при цьому тонко відображають емоційний стан людини.

ФО [печеного] гарбуза дати (піднести, винести); гарбуза потягти і т.д. ‘відмовляти у проханні або отримати відмову під час сватання‘ має негативне емоційне забарвлення, наприклад, як сум, відчай. ФО в яблучко; скажу, як до кошика грушки зложу ‘прямо і відкрито сказати про щось‘, не звертаючи увагу на почуття співбесідника.

Поява цієї розвідки спричинена відсутністю системного дослідження ФО з компонентом-назвою рослин на визначення місця мікросистеми «Інформування» в системі «Мовлення людини». Усі окреслені репрезентанти фразеологічної мікросистеми «Мовлення» потребують подальшого детального вивчення. Результати нашої роботи сприятимуть подальшому лінгвістичному дослідженню фразеологічної ідеографії, виробленню загальної типології методів дослідження фразеологічних мікросистем в ідеографічному аспекті.

Література:

1. Бирих А.К. Русская фразеология. Историко-этимологический словарь: Около 6000 фразеологизмов / А.К. Бирих, В.М. Мокиенко, Л.И. Степанова; В.М. Мокиенко (ред.). ­ / Санкт-Петербургский гос. ун-т. Межкафедральный словарный кабинет им. Б.А. Ларина. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: ООО «Издательство Астрель и др.», 2003. – 926 с.

2. Эмирова А.М. К теоретическим основам фразеологической идеографии / Эмирова А.М. // Вопросы фразеологии. – Самарканд, 1979. – Вып. XIV. – С. 50-61.

3. Ужченко В.Д. Фразеологія сучасної української мови: Навч. посіб. / В.Д. Ужченко, Д.В. Ужченко. – К.: Знання, 2007. – 494 с.

4. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация / Тер-Минасова С.Г. – М.: Слово, 2000. − 624 с.

5. Ужченко В.Д. Фразеологічний словник української мови / В.Д. Ужченко, Д.В. Ужченко. – К.: Освіта, 1998. – 224 с.

6. Прадід Ю.Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень) / Прадід Ю.Ф. / НАН України, Ін-т української мови; Відп. ред. О.О. Тараненко. – К.: Сімферополь, 1997. – 252 с.

7. Прадид Ю.Ф. Русско-украинский и украинско-русский фразеологический тематический словарь: Эмоции человека / Прадид Ю.Ф. – Симферополь: Редотдел Крымского комитета по печати, 1994. – 243 с.