РОДОВЕ ДЕРЕВО ЯК ЦІННІСТЬ

Людство завжди цікавили питання про те хто ми, звідки пішли, хто наші предки? Людина стверджує себе як носій етичної свідомості, який мислить ціннісно і виражає себе як соціальний індивід, що переживає нестабільність і невизначеність власного існування [9, с. 96]. Відродження інтересу до минулого своєї родини має виховувати в людях повагу до своїх пращурів і заповнити вакуум «на місці традиційних форм життєвого укладу» [2, с. 136-149].

Інтерес до написання цієї статті викликала зацікавленість моїх батьків у дослідженні нашого родового дерева, розробка сімейного сайту і видання книги.

Об’єкт дослідження – ціннісні орієнтації особистості.

Предмет нашої статті – родове дерево як ціннісна орієнтація особистості.

Аксіологічні проблеми досліджувало багато відомих філософів: М.Вебер, О.Шпенглер і М.Гайдеггер, К.Ясперс, З.Фрейд і К.Г.Юнг, Ж.-П.Сартр і А.Камю та ін.

Питанням ціннісних орієнтацій особистості цікавився ряд вітчизняних філософів: А.М.Єрмоленко, С.Кримський, Ю.Г Кудрявцева, Б.О.Кістяківський, О.В.Кулєшов, Т.А.Кумеда, О.Б.Петінкова, В.М.Попов, С.Д.П'янзін, В.Г. Табачковський, В.І.Шинкарук.

Дослідженнями біографії та автобіографії як соціокультурного феномену займались І.В.Голубович, Т.В.Ємельянова, І.Я.Маткавська, В.Табачковський, І.Цехмістро, В.Шинкарук. У Росії феномен біографії досліджували О.Лосєва, Е.Соловйова, М.Мамардашвілі.

Серед соціологів, які цікавились біографічними питаннями, можна виділити Г.Зиммеля, М.Вебера, Т.Лукмана, У.Томаса.

З історичної точки зору біографічний підхід розробляли В.Дільтей, Ф.Лежан.

З розвитком цивілізації велике значення має наша історична спадщина. «Люди мають можливість перетворити її на своє сьогоднішнє надбання і, більше того, зробити активною силою для все нових ривків у майбутнє» [10]. Соціально-особистісний розвиток залежить від осягнення своєї історії та свого коріння. Сьогоднішній світ, спрямований у майбутнє, не може не торкатися питань з нашої історії. Самовизначення, самоусвідомлення пов’язані з біографією особи, її предків та родовим деревом. «Біографічна та автобіографічна рефлексія глибоко вкорінена в людській культурі» [1].

На сьогоднішній день біографічна проблематика стає однією з основних у соціогуманітарному знанні. Багато уваги приділяється дослідженням біографічних та автобіографічних наративів. «Саме поняття «наратив» стало трактуватися як певна соціокультурна конструкція, як механізм самоідентифікації людини, організації і осмислення соціального досвіду» [1, с. 4].

Також існують фонди, комітети (н-д, «Біографія і суспільство»), наукові спілки, які займаються дослідженнями біографічної тематики. В Україні існує Інститут історичної біографістики, Асоціація усних історій. Проводяться щорічні філософсько-антропологічні студії та міжнародні конференції, присвячені вищезгаданій темі [1, с. 4].

Поряд з біографічними дослідженнями існують просопоргафічні.

Одним з напрямів просопографічних досліджень є створення колективних біографій груп осіб, об'єднаних за певною ознакою: родинною, професійною, соціальною, політичною, етнічною тощо. Просопографія займається пошуком, атрибуцією і зведенням біографічних та всіх інших даних (зовнішність, риси вдачі й особисті якості, родинні зв'язки, сфера діяльності, кар'єра, різні життєві обставини тощо) про осіб, які згадуються в історичних джерелах, з метою максимально повного відтворення минулого як історії людей [8].

Саме такі дослідження за родинною ознакою викликають наш інтерес.

Поряд з нормами та ідеалами цінності є важливим елементом людської культури.

Через те, що цінності виявляються у явищах вольової сфери, їх «можна визначити як те, до чого прагне людина, що викликає у неї інтерес, потяг» [3, с. 50].

Для суспільства цінність є фундаментальною категорією і має соціально-діяльнісний характер. Ціннісна орієнтація висвітлює те, заради чого діє людина, чому вона присвячує свою діяльність. «І завдяки своєму інтегрально-науковому статусу вона може плідно застосовуватися у багатьох сферах соціальних і гуманітарних досліджень» [5, с. 32].

Базові цінності призначені забезпечувати трансляцію суспільного досвіду від покоління до покоління. Вони постають із життєвої необхідності [5, с. 32]. Універсалізм цінностей в «неповторності історичної долі людини» [5, с. 33].

Практична і пізнавальна діяльність людини «супроводжується ціннісним виміром» [6, с. 7].

«Цінність – імовірний предикат поняття «людина»» [7, с. 4]. Людина є носієм духовного начала. Цінності в житті людини визначають сенс її існування. Завдяки цим цінностям людина наповнює сенс свого існування, надає йому конкретики.

З давніх часів існувала така традиція: кожен повинен знати свій рід до сьомого коліна поіменно. Чим краще людина знає своє родове дерево, тим довше живе пам’ять про померлих родичів і тим більше бережуть і поважають живих. Кожен рід та його історія має чимало таємниць, унікальні факти та відомості про особистостей, гідних повернення з небуття. Безцінним набутком для Вашої родини є знання своїх коренів. Цінний подарунок для людини з сімейними цінностями – як утворилося Ваше родове ім’я, які його історичні та культурні корені. Щоб дані про кожного члена родового дерева були повні та правдиві потрібно попрацювати з архівними документами. Також в сімейному архіві можуть бути знайдені щоденники, листи, метрики, альбоми з фотокартками, вирізки з газет, які містять важливу інформацію про Ваш рід. Проведена робота допоможе визначити «феномен особистої індивідуальності» кожного члена Вашої родини, зробити цілісну реконструкцію життя Вашої родини і знайти ключ до розуміння цінної інформації. Ви зможете дослідити які чинники, особливості родинних стосунків вплинули на життя кожної особистості.

Зробимо такі висновки. Через біографію та родове дерево виражається виразність життя. Історичну пам'ять досліджують багато галузей гуманітарного знання. Деякі з них мають потребу в соціально-філософському аналізі. Але всі такі дослідження мають унікальний культурний смисл. Вихідна саморефлективність життя у своїх проявах створює, за В.Дильтеєм, історичний світ в цілому. «У цьому сенсі увага до біографії та автобіографії означає увагу до самої історії, Великої Історії» [1]. У культурі відтворюється інтерес до індивідуального життя і відбувається вкорінення біографії та родового дерева в цілому в структурах соціокультурного буття. Створене спільними зусиллями усіх членів сім’ї родове дерево стане важливим історичним документом нашої родини, відправною точкою для подальших досліджень. Його цінність з кожним поколінням буде тільки зростати.

Література:

1. Голубович І. В. Біографія як соціокультурний феномен (філософсько-методологічний аналіз): автореф. дис…. д. філос. наук : 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – І.В. Голубович . – Одеса, 2009.

2. Козловець М. Ідентичність: сакральне та профанне. / Микола Козловець // Філософська думка. – 2008. – №4. – С. 136-149.

3. Кулєшов О.В. Феноменологія цінності як аксіологічна проблема / О.В. Кулєшов // Гуманітарний вісник [Текст] : всеукр. зб. наук. праць. – Число 17. – Вип. 1 / М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2011. – С. 47-53. (Серія : Філософські науки).

4. Кумеда Т.А. Ціннісні орієнтації особистості в сучасному українському суспільстві / Т.А.Кумеда // Практична філософія. – 2010. – №4 (38). – С. 211-217.

5. Лар'яновський І.С. Цінності та їх роль у соціокультурних трансформаціях і пізнанні / І.С. Лар'яновський // Інтелект. Особистість. Цивілізація. [Текст] : Темат. Зб. наук. пр. із соц.-філос. пробл. / голов. ред. О.О.Шубін. – Донецьк : ДонНУЕТ, 2010. – Вип. 8. – С. 29-38.

6. Попов М. В. Цінність духовності та духовні цінності. / В.М.Попов // Практична філософія : Науковий журнал. – К., 2010. – № 3 (37). – С. 4-10.

7. П'янзін С.Д. Цінність як духовно-практичний феномен : автореф. дис…. к. філос. наук : 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – С.Д.П'янзін. – К., 2002.

8. Спеціальні історичні дисципліни: довідник. Під ред. І. Н. Войцехівської. –К.: Либідь, 2008. – 520 с.

9. Усанова Л. Ціннісні трансформації: сучасні проблеми та філософські пошуки. / Усанова Л., Усанов І. // Філософські обрії. – 2008. – № 19. – С. 87-97.

10. Халецький О.В. Роль соціально-культурної спадкоємності у розвитку особи : історико-філософський аспект : автореф. дис…. канд. філос. наук: 09.00.05 – історія філософії. – О.В.Халецький. – Л., 2006.