ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ЇЇ РЕЗУЛЬТАТІВ В ОБЛІКУ

Інвентаризація виробничих запасів проводиться не менше одного разу на рік згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996-ХІV від 16 липня 1999 р. Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна.

Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власниками підприємства, коли її проведення є обов’язковим ­­− згідно із законодавством.

Проведення інвентаризації є обов’язковим:

• перед складанням річної бухгалтерської звітності;

• при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передавання справ);

• при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);

• після пожежі або стихійного лиха (на день після закінчення явищ);

• у випадку ліквідації підприємства;

• згідно розпоряджень судових та слідчих органів;

• при передачі майна підприємства в оренду;

• при передачі підприємства з одного підприємства в інше, з одного розпорядження в інше (на встановлену дату передачі) [5].

Відповідальність за організацію інвентаризацій несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об’єкти, кількість і терміни проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим.

Виробничі запаси (товарно-матеріальні цінності) вносяться до інвентаризаційного опису по кожному окремому найменуванню. При їх інвентаризації встановлюється фактична наявність сировини, матеріалів, палива, купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів, тари, запасних частин, малоцінних і швидкозношуваних предметів, готової продукції та інших матеріальних цінностей.

Інвентаризація виробничих запасів, як правило, здійснюється в порядку розташування цінностей у даному приміщенні. Під час інвентаризації не можна допускати безладного переходу від одного виду товарно-матеріальних цінностей до іншого. При зберіганні цінностей у різних ізольованих приміщеннях в однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація здійснюється послідовно по місцях зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбовується і комісія переходить для роботи в наступне приміщення [2].

Товарно-матеріальні цінності, що належать іншими підприємствам і перебувають на відповідальному зберіганні, інвентаризуються одночасно з власними виробничими запасами. На ці цінності складається окремий інвентаризаційний опис, в якому робиться послання на відповідні документи, що підтверджують прийняття цих цінностей на відповідальне зберігання.

Товарно-матеріальні цінності, що надходять на підприємство під час проведення інвентаризації, приймаються матеріально відповідальними особами у присутності членів інвентаризаційної комісії та вносяться до окремого інвентаризаційного опису «Товарно-матеріальні цінності, що надійшли під час інвентаризації», в якому вказується, коли і від кого надійшли матеріали, дата і номер прибуткового документа, найменування, кількість, ціна і загальна сума цінностей, що надійшли. Водночас на прибутковому документі за підписом голови інвентаризаційної комісії робиться позначка «після інвентаризації» з посиланням на дату і номер опису, до якого занесено ці цінності [1].

На великих складах при тривалому проведенні інвентаризації у виняткових випадках і тільки з письмового дозволу керівника і головного бухгалтера підприємства у процесі інвентаризації товарно-матеріальні цінності можуть відпускатися матеріально відповідальними особами у присутності членів інвентаризаційної комісії. Такі цінності вносяться до окремого інвентаризаційного опису за найменуванням «Товарно-матеріальні цінності, відпущені під час інвентаризації». У видаткових документах у таких випадках також робиться відповідна позначка за підписом голови інвентаризаційної комісії.

При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що перебувають у дорозі, відвантажених, не оплачених у строк покупцями, а також тих, що знаходяться на складах інших підприємств або організацій, перевіряється обґрунтованість сум, облікованих на відповідних рахунках. Причому на рахунках бухгалтерського обліку можуть залишитися тільки суми товарно-матеріальних цінностей, підтверджені належним чином оформленими документами. Інвентаризаційні описи (акти) складаються окремо по кожному такому виду цінностей.

В описах на товарно-матеріальні цінності, що перебувають у дорозі, по кожному окремому відправленню наводяться такі дані: найменування (згідно з документом), кількість і вартість (згідно з даними обліку), дата відвантаження, а також перелік і номери документів, на підставі яких ці цінності, які не прибули у встановлений термін і значаться в обліку як матеріали в дорозі, необхідно перевірити, яких заходів вжито до їх розшуку.

У процесі інвентаризації визначається фактична наявність цінностей, виявляються відхилення від даних книг обліку і причини відхилень. Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому бухгалтерія складає звірювальну відомість, в якій послідовно виконуються такі розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці; здійснюється розрахунок природної нестачі; визначається кінцеві результати інвентаризації [3].

Порядок відображення результатів інвентаризації запасів наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Відображення в бухгалтерському обліку результатів

інвентаризації запасів

Результати інвентаризації після затвердження керівником відображаються у бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому проведена (закінчена) інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. У пояснювальній записці до річного звіту підприємства, установи наводяться відомості про результати проведених протягом року інвентаризацій.

По завершенні інвентаризації виробничих запасів складають інвентаризаційний опис. Оформлені інвентаризаційні описи комісією передаються до бухгалтерії, де дані інвентаризації порівнюються з даними бухгалтерського обліку (лишки або нестачі, якщо вони мали місце). Виробничі запаси, по яких виявлено розходження з даними бухгалтерського обліку, записують в порівняльну відомість, а матеріально відповідальні особи повинні дати інвентаризаційній комісії письмові пояснення що до причин їх виникнення. Свої висновки і пропозиції що до урегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформлює протоколом і подає на затвердження керівнику підприємства. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків та списання нестач запасів і затвердити протокол у п’ятиденний термін [4].

 

Література:

1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. – 7-ме вид., доп. і перероб. / Бутинець Ф.Ф. – Житомир: ПП «Рута», 2006. – 832 с.

2. Приймачок О.М. Облік виробничих запасів і аналіз ефективності їх використання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.04 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» / О.М.Приймачок. − Київ, 2005. – 24 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу: lib.ua-ru.net.

3. Сенюк Є. Економічна сутність запасів та їх оцінка на підприємстві / Сенюк Є. //Стратегії економічного розвитку підприємств в умовах глобалізації. − 2009. − №1. − C. 12-14. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: conf-cv.at.ua.

4. Сопко В. В. Бухгалтерський облік: Навч. Посібник / Сопко В. В. – [3-тє вид., перероб. і доп.]. – К.: КНЕУ, 2004. – 578 с.

5. Хом’як Р. Л. Бухгалтерський облік в Україні: Навч. посібник. / Р. Хом’як, В. Лемешівський. – [7-ме вид., перероб. і доп.]. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», «Інтелект-Захід», 2008. – 1224 с.