ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ ВНЗ: ТЕОРЕТИЧНІ Й ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ

Ситуація з працевлаштуванням випускників вузів в Україні носить дуже суперечливий характер. З одного боку, ми маємо справу з поряд законодавчо закріплених гарантій і норм, а з іншого боку – в реальному житті ці норми часто «не працюють».

Проблема випускників у пошуку роботи в тому, що роботодавець хоче отримати вже готового працівника, котрий прийде і зразу ж почне виконувати той обсяг роботи котрий йому дадуть, виконувати усі доручення та обов’язки, які на нього покладуть. Ускладнює цю ситуацію, положення на ринку праці, бо кількість вільної робочої сили значна і роботодавець може вибирати. Перешкодою на шляху працевлаштування стає підготовка випускників, котра не відповідає запитам роботодавців. Зараз, дуже часто так трапляється, що молодь не може себе гарно представити перед роботодавцем, показати себе з найкращого боку, та зацікавити роботодавця, переконати що саме він має займати обране робоче місце та якнайкраще впорається з поставленими перед ним завданнями.

Метою роботи є: по-перше – комплексне дослідження правових питань працевлаштування в Україні; по-друге – проаналізувати основні проблеми і тенденції працевлаштування молоді на ринку праці, а також визначити напрями підвищення рівня працевлаштування серед молодого населення.

В Кодексі законів про працю України прописані гарантії працевлаштування випускників освітніх установ. Згідно ст. 197 «Працездатній молоді – громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання в загальноосвітніх, професійних учбово-виховних і вищих учбових закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення з термінової військової або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на термін не менше двох років. Молодим фахівцям – випускникам державних учбових закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Ще детальніше ці гарантії прописані в Законі «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні». Ст. 7 – «Про працю молоді» – свідчить наступне:

«Держава забезпечує працездатній молоді надання першого робочого місця на термін не менше два роки після закінчення або припинення навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих учбових закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення з термінової військової або альтернативної (невійськової) служби. Дворічний термін першого робочого місця обчислюється з урахуванням часу роботи молодого громадянина до заклику на термінову військову або альтернативну (невійськову) службу. Випускники вищих закладів освіти мають право на вільний вибір виду діяльності та місця роботи відповідно до здібностей і професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб (окрім випадків, передбачених чинним законодавством: пільговий прийом; особливі вимоги до професійної діяльності тощо)».

Випускники та студенти вищих закладів освіти мають право звертатися за працевлаштуванням до:

- вищих закладів освіти – під час навчання;

- державної служби зайнятості за місцем постійного проживання – після закінчення навчання;

- власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації незалежно від форм власності (далі – замовника) – як протягом навчання, так і після закінчення навчального закладу.

Працевлаштування випускників, які навчалися за договорами на підготовку спеціалістів з вищою освітою, здійснюється згідно з умовами визначеними договорами (генеральними, прямими, цільовими). Зокрема, прямий і цільовий договори на підготовку та працевлаштування спеціалістів з вищою освітою, як правило, повинен передбачати такі основні зобов'язання сторін:

Замовник - надати випускникові роботу на період не менше трьох років відповідно до його спеціальності, кваліфікації і професійної підготовки з урахуванням вимог кваліфікаційної характеристики, а також у разі необхідності забезпечити молодого спеціаліста житлом відповідно до чинного законодавства.

Випускник – оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченої відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника строк, визначений договором.

Молоді фахівці, які звернулися в державну службу зайнятості у пошуках роботи, отримують безкоштовну інформацію і професійну консультацію з метою вибору майбутньої діяльності, професії, а також вони проходять професійну підготовку або перепідготовку, якщо знадобиться такова.

Наша держава сприяє створенню молодіжних центрів праці, молодіжних громадських організацій для забезпечення роботою молоді, а також реалізації програм професійного навчання молоді і вдосконалення її професійних здібностей. Такі положення про молодіжні центри затверджуються Кабінетом Міністрів України. Ці центри сприяють працевлаштуванню молоді, зокрема що вчаться, студентів, аспірантів в позаурочний час, надають послуги, що пов’язані з профорієнтацією.

Таким чином, вищезазначений аналіз поглядів вчених, а також положень діючого законодавства дозволяє зробити висновок про те, що на цей час система працевлаштування як молоді взагалі так і випускників вищих навчальних закладів має суттєві недоліки.

Законодавством передбачена певна кількість гарантій для молоді та випускників вищих навчальних закладів, що прагнуть працювати, проте часто вони стикаються з відсутністю зацікавленості роботодавців забезпечувати роботою молодь, особливо недостатньо освічену і без досвіду роботи. З іншого боку, молода людина, не знайшовши роботу за фахом, починає шукати інші шляхи заробітку, тим самим втрачаючи свою кваліфікацію та навички, здобуті під час освіти. Врешті-решт, частина молоді втрачає бажання офіційно працювати взагалі, що сприяє посиленню тіньового сектору економіки, корупції та кризи. А зважаючи на те, що умови на ринку праці на цей час продиктовані жорстокими вимогами ринкової економіки, яка зазвичай прихильна до спеціалістів із досвідом роботи, молодим працівникам дуже важко отримати роботу.

Єдиним можливим варіантом виходу з зазначеної соціальної кризи вбачається приведення діючої нормативно-правової бази у відповідність до положень Основного Закону України та провідної світової соціальної практики, а також забезпечення якісного державного нагляду за підтриманням механізму працевлаштування молоді та випускників вищих навчальних закладів в Україні.

Література:

1. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б.С. Стичинський, І.В. Зуб, В.Г. Ротань. – [4-те вид., попов. та переробл.]. – К.: Вид-во А.С.К., 2003. – 1024 с.

1. Прилипко С.М. Трудове право України: Підручник / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – Х: Видавець ФОП Вапнярчук Н.М., 2008. – 664 с.

2. Рынок труда, занятость населения, экономика ресурсов для труда: учеб. пособ. / Под ред. А.И. Рофе. – М.: Изд-во «МИК», 1997. – 160 с.

Науковий керівник:

к.ю.н., доц. Селезень С.В.