НЕСТАБІЛЬНІСТЬ БІОРИТМІВ ЯК ПРИЧИНА ПОГІРШЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЛЮДИНИ

На стан самопочуття, працездатність, надійність людини та її здатність до концентрації впливає велика кількість факторів. Одним з них є періодичні коливання функціонального стану організму, що називають біоритмами. У літературі є рекомендації з врахування біоритмів, особливо добового біоритму, під час навчання студентів у ВНЗ [1, с. 96], однак в цілому проблема впливу біоритмів на ефективність праці та навчання ще не була предметом ретельного дослідження, що визначає актуальність даної роботи.

Мета роботи полягає у визначенні основних причин та наслідків впливу біоритмів на працездатність людини.

В сучасній науці є декілька підходів до визначення сутності та періодичності коливань в організмі живих істот, але незаперечним залишається той факт, що ця періодичність дійсно має місце і, крім того, здійснює величезний вплив на всю життєдіяльність організму.

Біоритм – це ритм фізіологічних процесів, що властивий усім живим організмам, їхній характер завжди індивідуальний. Як зазначено в опрацьованих джерелах, в організмі людини діють понад сто різноманітних ритмічних процесів. Останнім часом з'явилось багато публікацій щодо ефективності при регламентації режиму праці й відпочинку робітників, враховуючи три синусоїди з періодами 23, 28 і 33 доби, основаних на таких біоритмах:

1. Фізичний ритм – тривалість періоду 23 дні, перепад кожні 11,5 днів. Він впливає на фізичну силу і силу волі.

2. Психічний ритм – тривалість періоду 28 днів, перепад кожні 14 днів. Обумовлює динаміку почуттів, настроїв, творчих сил.

3. Інтелектуальний ритм – тривалість періоду 33 дні, перепад кожні 16,5 днів. Впливає на розумові здібності, концентрацію думок, натхнення.

Кожний з перелічених циклів, які відраховуються з моменту народження, мають два періоди: додатний — перша половина і від'ємний — друга половина. День переходу з одного періоду в другий називають "критичним", або "нульовим", тобто вважається, що в цей день ймовірність нещасних випадків значно збільшується. В цей час можуть відбуватися спонтанні порушення нормальних фізичних функцій, працездатності, контролю над волею і розумом. Такі фази тривають 24 години і можуть захоплювати час попереднього і наступного дня. Це зумовлено тим,що відлік біоритмів починають від дня, або часу народження. В такі дні слід бути особливо обережним, щоб не скоїлося неприємності.

Біоритм – це природній феномен, з якого здоровий організм справляється без наслідків, тому не слід недооцінювати критичні періоди нашого організму, але не слід їх і боятися. Ретельніший аналіз показав, що більший вплив мають інші, досить добре досліджені біоритми, зокрема добові, тижневі, сезонні [2, с. 11].

Суттєвий вплив на працездатність людини чинять порушення нічного сну. Недосипання спричинює сонливість під час денної робочої зміни. Відомо, наприклад, що 45 % порушень правил дорожнього руху водіями відбувається в результаті засинання за кермом. При акліматизації до нових, незвичних екстремальних чи кліматичних умов відбуваються зміни в діяльності серцево-судинної, дихальної, травний систем, терморегуляції. Деякі люди неадекватно сприймають зовнішні явища [6, с. 215]. Такі ж порушення виникають на початку після переходу на вечірню, нічну, добову і трьохзмінну роботу. Це ще раз підтверджує необхідність додержання фізіологічно обґрунтованого режиму праці та відпочинку працівників.

Взагалі, під працездатністю розуміють здатність до тривалого збереження оптимальних показників праці. Коливання працездатності обумовлено психологічною і фізичною пристосованістю організму і виражено у циклах:

1. 24-годинний біологічний ритм. Найвища активність спостерігається в період з 12 до 15 годин, найнижча з 0 до 5 ранку.

2. Коливання впродовж тижня: понеділок – низька працездатність; середина тижня – підвищення працездатності; кінець тижня – падіння.

3. Річний цикл. Індивідуальна залежність від часу року: від періодів роботи і відпустки й особистих біоритмів пов'язаних з моментом народження людини.

4. Кар’єрний цикл. Залежність від початку роботи на посаді, швидкості адаптації, психологічних процесів вигорання, професійної компетентності.

Біоритмічне коливання працездатності протягом тижня пояснюється стомленням. Стомлення є функціональним станом, що виникає внаслідок інтенсивного й тривалого навантаження і проявляється в тимчасовому порушенні деяких фізіологічних і психологічних функцій суб’єкта, а також у зниженні працездатності, що супроводжується почуттям слабкості, розладом когнітивних процесів, уваги, порушення в моторній сфері, перевага мотивації на завершення роботи й відпочинок [3, с. 131]. Довготривала робота в нічний час супроводжується перебудовою добових ритмів і виявляється важкою для багатьох людей не стільки через зниження працездатності вночі, скільки через порушення самого режиму, ритму життя.

У сучасній медицині вивченням біоритмів різних захворювань і розробкою методів ефективного впливу на хворобу займається новий напрямок – хрономедицина. Нею уже виділені два основних положення.

По-перше, з огляду на особливості біоритму хвороби, хворим призначають прийом ліків і фізіотерапевтичних процедур у період найбільшої активності хворих органів. Це дозволяє досягати лікування набагато меншими дозами лікарських засобів, що приводить і до зниження побічних ефектів хіміотерапії.

По-друге, хворому вводять ліки чи виконують фізіотерапевтичні процедури за якийсь час до загострення хвороби. Наприклад, проведення сеансу нагромадження вуглекислоти до настання астматичного приступу може взагалі ліквідувати його.

Саме коли людина хвора, її організм підкоряється загальнім фізичним процесам, і самостійно, позбавляючись від зовнішніх подразників, налаштовується на необхідну йому хвилю, необхідний ритм [4, с. 54].

Та це щодо стабільних біоритмів, а як відбувається їх порушення?

Щоб досягти максимально високих показників під час праці, потрібно знати і по можливості уникати чинників, що спричиняють порушення біологічних ритмів. Такими є: вплив стресових ситуацій на організм, порушення режиму праці та відпочинку, відсутність регулярного фізичного навантаження, дефіцит основних біологічно активних речовин, у тому числі нераціональне харчування, часті ділові поїздки, зловживання тонізуючими засобами (кава, сигарети, чай), ліками, зокрема снодійними, погані екологічні умови проживання [2, с. 13].

Порушення біологічних ритмів призводить до сильного психологічного навантаження, втрати здатності до тривалої концентрації. Відсутність ясності в оцінці ситуації спричиняє за собою стан безвихідності і відмову від опору [5, с. 29]. Такий стан тягне за собою велику кількість проблем загально соціального характеру і шкідливо впливає на психічний стан самої людини. В свою чергу, В. О. Сухомлинський стверджує в одній із своїх робіт, що життя духу відображається на здоров’ї: «Серцеві потрясіння призводять до загального розладу всіх систем організму підлітка. Я знаю випадок, коли обурення злом, несправедливістю, вже через декілька хвилин призводило до різкого підвищення температури, а потім до тривалого захворювання нервової системи», – пише він в одній із своїх робіт [6, С. 29]. Насамперед, різко погіршується самопочуття і слабшає імунітет. Дуже часто в людей, що відносяться до ранкових типів, але працюють вночі чи протягом доби, порушується діяльність серцево-судинної системи і терморегуляція. Вони легкозбуджувані, постійно почувають втому та слабкість, їх організм не відновлюється під час відпочинку. Крім того, вони частіше, ніж інші, стають "жертвами" загострень хронічних хвороб і простудних захворювань – ОРЗ, грипу, бронхіту. Вчені називають це явище "станом біологічного нездоров'я".

Отже, вчення про біоритми ґрунтується на тому, що фізичні, психічні та інтелектуальні кондиції кожної людини хвилеподібні і протікають циклічно. Періоди циклу можна розрахувати і таким чином виявити свої сильні і слабкі дні. Використовуючи їх у плануванні своєї робітничої діяльності, можна досягти найвищої ефективності від своєї діяльності. Також біоритми дуже важливі з медичної точки зору, слабкі дні впливають не лише на емоційний стан, а й на загальний стан здоров’я. Відсутність уваги до нього може призвести до різноманітних хронічних хвороб, які, в свою чергу, призводять до загального погіршення рівня працездатності.

Тому, давайте звернемо увагу на біоритмічні процеси в наших організмах, адже саме від них залежить наші працездатність, настрої та здоров’я.

Література:

1. Мойкин Ю. В., Киколов А. И. и др. Психофизиологические основы профилактики перенапряжения – М. : Медицина, 1987 – 256 с.

2. Д. Р. Андрейчук, Врач-интерн областной детской клинической больницы, Хронобиология — что это такое? // «Новости медицины и фармации в Украине» – стаття номер 17(224) г. Черновцы, – 2007 – 76 с.

3. Зелінська Я. Особливості психічного вигорання в аспекті професійного стресу // Соціальна психологія № 6 (38), – 2009 – 186 с.

4. Смірнов С.М. Біологічні ритми і наше здоров'я. – М., 2000.– 98с.

5. О. О. Герасименко Як подолати паніку? // Безпека життєдіяльності №4, 2011 – 40 с.

6. С. О. Нікітчина Здоров’язберігаючі погляди В. О. Сухомлинського на навчально-виховний процес – інтелектуальний резерв якості педагогічної діяльності // Безпека життєдіяльності № 3, – К. – 2011 – 40 с.