НАПРЯМКИ ЗАХИСТУ ВИРОБНИКІВ ОЛІЙНО-ЖИРОВОГО КОМПЛЕКСУ В УМОВАХ СОТ

Глобалізація економічних процесів світу привносить у реальність певну суперечливість, бо з однієї сторони діяльність економічних агентів має вектор на досконалу конкуренцію, запорукою якої повна лібералізація зовнішньої торгівлі, а з іншої сторони, кожна з країн світової спільноти прагне отримати найбільші переваги шляхом захисту внутрішніх ринків і виробників. Якщо поглянути на діяльність Світової організації торгівлі, то бачимо з одного боку її цілеспрямування на досягнення загального добробуту, а з іншого, суттєву нерівність у торгівельних правах її членів, які слід «виборювати» у результаті багатосторонніх торгівельних переговорів (преференції від членства у СОТ не є автоматичними). І як показала практика, для таких перемовин слід мати колосальний досвід та сильну політичну волю. На переконання більшості фахівців, умови входження до СОТ України могли бути набагато вигіднішими.

Зупинимося на такому важливому питанні: якими інструментами в умовах СОТ володіє Україна для захисту внутрішніх виробників, а саме олієпереробних підприємств. По-перше, зазначимо, що держава втратила важелі тарифного регулювання експортних потоків насіння соняшника. Згідно домовленості у рамках переговорного процесу у СОТ українська держава знизила експортне мито до 10%, що переспрямувало потоки сировини закордон. Тут не можемо не сказати про закінчення переговорного процесу про Зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Європейці, прагнучи завантажити власні олієпереробні потужності, вимагають повного скасування експортного мита на насіння соняшника. Фахівці вважають, що цитуємо: «враховуючи факт, що Україна є одним з найбільших експортерів соняшникової олії і поставляє у рік продукції переробки олієжирового комплексу на 2 млрд. дол., відміна мита викликає серйозні економічні наслідки для країни, наприклад, експортний виторг може зменшитися утричі [1] ».

Разом з тим, наведемо цифри, які демонструють приклади державної підтримки у ЄС та в Україні [2]. Розмір державної підтримки виробників агропродукції в ЄС складає біля 45 млрд. євро, в Україні – 3 млрд. грн. (станом на 2010 рік). ЄС може стимулювати експорт державними субсидіями, Україна зобов’язалася перед СОТ не їх не застосовувати.

Порядок державної підтримки у рамках СОТ регулюється ратифікованими Україною угодами про субсидії та компенсаційні заходи та про сільське господарство. Проаналізувавши зазначені документи та практику державної допомоги, можна сказати, що переважна більшість напрямків державної допомоги є забороненою. По-перше тому, що українські державні субсидії мають адресний характер. Вітчизняним законодавством закладалася допомога адресно щодо галузі (як приклад, вугільна), або підприємств (як правило збанкрутілих); або регіонів (наприклад депресивних). Є забороненими, або такими що дають підстави для вжиття заходів широко використовувані в Україні прямі грошові дотації, вливання капіталу, державні позики, державні гарантійні позики, пряме списання заборгованості чи покриття урядом заборгованості, податкові пільги, відстрочення сплати податків, надання урядом товарів чи послуг, закупівля урядом на пільгових умовах товарів, доручення урядом установі виконувати певні функції.

Якщо говорити про виробників соняшникової олії (мається на увазі вертикально-інтегровані агрохолдинги), то можуть втратити, поряд із уже зазначеними, такі широко обговорювані напрямки підтримки як використання методу прискореної амортизації, пільги у податках на землю, прибуток, майно, ПДВ та спрощене оподаткування для сільгоспвиробників, пільгове кредитування у виді субсидії з державного і обласних бюджетів у вигляді компенсації частки (2/3) відсоткової ставки під кредитами, прямі дотації на вирощування рослинної продукції; бюджетне кредитування: кредитування із спеціального фонду на пільгових умовах, товарне кредитування (гарантії суб’єктів держави), бюджетні кредити під пільговий відсоток, фінансовий лізинг часткову компенсацію вартості сільгосптехніки, страхування: державна підтримки страхування у АПК, субсидії виробникам для фінансування 50% страхового внеску тощо.

До того ж, як свідчить аналіз, ситуація з допомогою виробникам ускладнюється незавершеністю правового механізму регулювання комплексу питань державної підтримки суб’єктів господарювання, так відсутні чіткі правила надання, моніторингу та контролю за наданням державної допомоги суб’єктам господарювання; не визначено саме поняття державної допомоги, її форм, підходів та принципів державної політики у сфері надання та використання субсидій.

Згідно з правил СОТ дозволеним є неадресні горизонтальні програми субсидування [3]. Розглянемо напрямки, та проаналізуємо можливості їх застосування. Так, це державна підтримка до конкурентної науково-дослідної діяльності підприємств - вивчення інформації та проведення досліджень, необхідних для розвитку технологічних потужностей, впровадження інновацій, управлінських технологій та адаптації до міжнародних стандартів. Зараз переважна більшість аналітичних досліджень ринку олійних культур - це комерційні проекти з дорогими (для науковців) продуктами.

Послуги у сфері маркетингу - сприяння проведенню маркетингових досліджень для поширення серед національних виробників інформації про зовнішні ринки збуту: технічні стандарти та вимоги щодо якості, маркетингові канали збуту, потреби та уподобання зарубіжних споживачів тощо. Тут слід сказати що, як показало практика, на сьогодні доступ до інформації про стан ринку олійних культур, тенденцій на світових ринках (навіть для дослідницьких цілей) є платним. Інформація про виробників, ціни, дії конкурентів загалом закрита.

Сприяння впровадженню міжнародних стандартів якості - програми адаптації до міжнародних стандартів якості, санітарних та фітосанітарних норм безпеки є суттєвими факторами конкурентоспроможності товарів;

розвиток загальної інфраструктури обслуговування виробництва та експорту - транспортної, телекомунікаційної інфраструктур та сектора фінансових послуг сприяють зменшенню виробничих транзакційних (операційних) витрат та поліпшенню доступу до зовнішніх та внутрішніх ринків збуту та ринків ресурсів. Як і загалом, в економіці країни, розвиток інфраструктури олійно-жирового комплексу потребує суттєвий вкладень.

Навчання та перекваліфікація робочої сили та управлінців - важливий напрям субсидування для підвищення конкурентоспроможності робочої сили, оскільки в жодній країні без участі держави ринок не забезпечує оптимального обсягу таких навчальних послуг. Стан професійної підготовки фахівців в Україні можна охарактеризувати як катастрофічний. Якщо говорити про сільське господарство, то можна відмітити взагалі дефіцит робочої сили, та існування нагальної потреби у відродження села.

Підтримка малого бізнесу - важливий напрям горизонтальних субсидій, який вирішує як завдання розвитку та адаптації до конкуренції в міжнародних масштабах, так і соціальні завдання. Відносно цього напрямку можна сказати, що головна частина виробників у досліджуваній галузі – це масштабні інтегровані холдинги, тому скористатися цим напрямком підтримки вони не зможуть. Мале підприємництво у даній сфері економічної діяльності неконкурентоспроможне.

Впровадження підприємствами нових стандартів охорони довкілля - субсидування спрямовується з метою забезпечення сталого соціально-економічного розвитку та адаптації до міжнародних правил охорони довкілля. Охорона довкілля та екологічність виробництва продукції важлива стаття витрат сучасного підприємства, тому вкрай необхідна державна допомога у цьому напрямку.

Таким чином, можна сказати, що головною задачею на державному та галузевому рівні є розробка дієвого механізму захисту та підтримки олієпереробних підприємств згідно правил СОТ, що вимагає першочергово вдосконалення правового поля та впровадження дієвих інструментів дії у рамках дозволених розмірів «жовтої скриньки» та необмеженої «зеленої скриньки». Принциповими є питання відстоювання торгівельних прав Україною як члена СОТ захисту внутрішнього ринку рослинної олії через утримання оптимальних для економіки країни розмірів експортного мита.

Література:

1. Українські виробники соняшникової олії знову забули про спокій. Електронний документ]. Режим доступу : http://www.ukragroconsult.com/ukragrokonsalt/novosti-temp/ukrainskie-proizvoditeli-podsolnechnogo-masla-snova-zabyli-o-pokoe

2. Соняшникова олія в Україні може суттєво подорожчати. Електронний документ]. Режим доступу : http://www.ukragroconsult.com/ukragrokonsalt/novosti-temp/podsolnechnoe-maslo-v-ukraine-mozhet-silno-podorozhat

3. Державна допомога виробникам в Україні: реформування відповідно до норм СОТ та ЄС / За ред. С. Касьянова. - К.: Нора-Друк, 2004. - 86 с. – С. 14-15. с. 19.