ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ РОЗУМОВИХ ОПЕРАЦІЙ У ПРОЦЕСІ АДАПТАЦІЇ ПІДЛІТКІВ ДО СЕРЕДНЬОЇ ЛАНКИ НАВЧАННЯ

У сучасному житті відбувається багато змін: соціальних, політичних, економічних, під впливом яких Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та життєвий простір Європи. У зв’язку з цим на перший план виходить особистість, її інтелектуальний і творчий потенціал, а також такі її якості як відкритість новому досвіду, вміння розв’язувати певні питання в нестандартних ситуаціях, творче ставлення до оточуючої дійсності, які виступають найважливішими умовами прогресивного розвитку суспільства.

Ось чому, згідно з Державною національною програмою «Освіта (Україна ХХІ століття)», в державі здійснюється реформування системи освіти, метою якого є створення умов, за яких більша частина людей зможе бути соціально мобільною, активною й творчою в європейському співтоваристві.

Одним із головних і пріоритетних напрямів освітянської діяльності є забезпечення життєздатності дитини, що передбачає її гармонійну адаптацію та функціонування в соціальному середовищі. При цьому важлива роль належить передусім адаптації дитини до нових умов навколишньої дійсності. У віковому розвитку вона повинна пройти низку етапів соціального існування, тобто соціалізації (дитячий садок, початкова школа, середня школа тощо), на кожному з яких дитина зазнає певних труднощів. І саме від позитивного вирішення проблеми адаптації на кожному з цих етапів, передусім в навчальному закладі, залежить подальший розвиток дитини.

Особливої актуальності набуває проблема психологічної адаптації особистості на етапі переходу з початкової до середньої ланки навчання, оскільки саме цей період, як правило, пов’язаний з істотними ускладненнями. Умови навчання в середній школі висувають високі вимоги до інтелектуального та особистісного розвитку. Між тим, рівень розвитку дітей у цьому віці не однаковий: в одних він достатній для успішного навчання і подальшого розвитку, а в інших – ледь досягає припустимої межі, що сприяє появі у дітей труднощів в процесі їхньої адаптації. Адаптаційний процес ускладнюється новим змістом, методами та формами навчання, зміною класного керівника, появою нових вчителів-предметників, кабінетною системою навчання; змінюється і віковий етап у розвитку дитини - вона стає підлітком.

Підлітковий вік характеризується суттєвими змінами у психіці дитини. На фоні виникнення такого психічного новоутворення як «відчуття дорослості», змінюються сформовані раніше життєві поняття, а також завдяки розвитку нового рівня мислення змінюються інші психічні процеси. Шкільне навчання в середніх класах сприяє розвитку теоретичного мислення у доступних цьому вікові формах. Слід зазначити, що в початковій школі діти тільки знайомляться з навчальною діяльністю, а в середній – вже опановують основи самостійних форм роботи, у них більш активно розвиваються пізнавальна й інтелектуальна сфери. Підлітків відрізняє підвищена пізнавальна активність, розширення обсягу знань, поява нових мотивів навчання, що дозволяє займатися самостійною творчою працею. Суттєві зрушення відбуваються також і в розвитку самосвідомості учнів, відбувається активне становлення особистості. Ось чому, успішна психологічна адаптація до навчання у п’ятому класі може стати для учня початком нового життя, нових творчих успіхів, розкриттям нових граней характеру, власних можливостей, прихованих ресурсів.

Різні аспекти проблеми психологічної адаптації вивчали такі вчені: Ю.А.Александровський, Б.Г.Ананьєв, В.В.Аршавський, Г.О.Балл, Ф.Б Березін, Л.С.Виготський, К.Роджерс, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, О.М.Матюшкин, А.В.Петровський, Ж.Піаже, В.С.Роттенберг, Н.І.Сарджвеладзе, О.Г.Солодухова, Н.І.Сперанська, Л.Д.Столяренко, М.Г.Ярошевський та ін.; соціально-психологічної, яка також набуває особливої значущості при переході до навчання у середній ланці школи - І.І.Бойко, С.І.Болтівець, І.М. Гоян, А.В.Захарова, О.А.Карабанова, І.С.Кон, А.Г.Лідерс, В.С.Мухіна, Є.В.Підчасов та ін.

На наш погляд, одним з основних критеріїв успішної адаптованості підлітків до середньої ланки школи визначається рівень розвитку розумових операцій. Ключове значення формування й розвитку мислення у даному онтогенетичному періоді підтверджується низкою досліджень (Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, О.Н.Гарнець, Ю.З.Гільбух, З.І.Калмикова, І.Я.Каплунович, Я.Кюрті, Н.С.Лейтес, О.М.Матюшкін, Р.Г.Натадзе, Н.І.Сперанська, Д.І.Фельдштейн, І.С.Якиманська та ін.).

Проблему мислення загалом вивчали такі видатні психологи і педагоги: П.П.Блонський, Д.Б.Богоявленська, А.В.Брушлінський, Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, Г.С.Костюк, Н.С.Лейтес, О.М.Леонтьев, С.Д.Максименко, О.М.Матюшкин, В.О.Моляко, Ж.Піаже, Я.А.Пономарьов, С.Л.Рубінштейн, М.М.Скаткін, В.О.Сухомлинський, О.К.Тихомиров, К.Д.Ушинський, В.Штерн, І.С.Якиманська та ін. Значна увага приділялась питанням розвитку різних форм мислення молодших школярів і підлітків (Г.О.Балл, Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, А.В.Запорожець, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, О.В.Скрипченко, Н.Ф.Тализіна, О.К.Тихомиров, І.С.Якиманська та ін.). Однак проблема розвитку розумових операцій в молодшому підлітковому віці у контексті успішності психологічної адаптації дітей до середньої ланки навчання, ще не була предметом спеціального дослідження у психолого-педагогічній науці.

Аналіз літератури показав, що система шкільного навчання в деяких випадках, особливо в критичні періоди становлення особистості дитини, яким є підлітковий вік, має здатність заблоковувати, а не сприяти розвитку розумових операцій учнів. Особливо гостро це проявляється при переході школярів до середньої ланки навчання. Ми вважаємо, що діти, у яких спостерігається позитивна динаміка розумових операцій, скоріше адаптуються до нових вимог і до нових умов навчання. При цьому мисленнєва діяльність саме на цьому етапі виходить на якісно новий рівень розвитку при достатній увазі і допомозі як з боку вчителів, так і з боку батьків. Проблема психологічної адаптації учнів до навчання в середній ланці школи стоїть дуже гостро і частково вирішується на рівні школи шляхом впровадження спеціальних заходів і методик. Однак, взаємозв’язок розумових операцій підлітків з процесом їхньої адаптації залишається поза увагою шкільної практики, відсутня програма, спрямована на активізацію і розвиток мисленнєвої діяльності школярів на цьому етапі. Ось чому виявляється актуальним і набуває особливої значущості дослідження динаміки розумових операцій в процесі адаптації підлітків до навчання в середній ланці школи.

У зв’язку з цим ретельної уваги на цьому перехідному етапі потребує проблема психологічної діагностики розумових операцій школяра і далі – визначення впливу соціально-психологічних факторів на їх розвиток. Необхідність даного дослідження обумовлена також і тим, що в науковій літературі зустрічаються неоднозначні дані щодо динаміки розумових операцій в молодшому шкільному віці (нестабільність, спад в одних дітей, підйом у других, стабільність у третіх, при цьому означені показники теж нестійкі і можуть як зростати, так і падати), дані щодо молодшого підліткового віку, їхній вплив на адаптацію переходу від молодших класів до середніх, зовсім відсутні. Між тим, за нашими даними, в цей віковий період показники мисленнєвої діяльності та адаптованість учнів взагалі зростають, але під впливом певних соціально-психологічних факторів і в результаті створення спеціальних сприятливих умов.

Не останню роль в розвитку розумових операцій підлітка на етапі адаптації до середньої ланки навчання відіграє реалізація ним своєї індивідуальності, оскільки розкриття мисленнєвих можливостей школяра залежить від його внутрішнього потенціалу, розуміння ним своїх здібностей, тобто свого «Я» у формі самосвідомості. Як підліток буде сприймати себе, як буде оцінювати себе і свої можливості, залежить від успішності проходження періоду адаптації, його пристосування до умов навчання в середній школі. Саме школа повинна бути головним фактором, який забезпечує цей процес.

Вивчення проблеми дозволяє зробити наступні висновки:

1. Розвиток розумових операцій учня відбувається в період його адаптації і навчання в середній ланці школи. При цьому саме мислення найбільше впливає на успішність адаптації підлітка. Однак, це можливе тільки в результаті його постійного розвитку і під впливом сприятливих соціальних і психологічних умов, які забезпечують цей розвиток.

2. На зростання якості мисленнєвої діяльності підлітка в цей період впливає рівень і ефективність його адаптації до нових умов навчання.

3. Високі показники розвитку розумових операцій, а також їхня позитивна динаміка в молодшому підлітковому віці можуть бути обумовлені не тільки психологічною, але й фізіологічною природою дитини.

4. Необхідною складовою розвитку розумових дій підлітків, які впливають на успішність адаптації до середньої ланки навчання, є передусім розробка комплексу методів вивчення їх особливостей і визначення показників адаптації учнів, усвідомлення особистісного потенціалу кожної дитини з метою подальшого прогнозування її досягнень.

Література:

1. Коблин Е.Г. Программа адаптации детей к средней школе: «Первый раз в пятый класс!» / Е.Г. Коблин // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. - № 5. – С. 29 – 36.

2. Опанасюк Г. Перебіг адаптації в дітей 1, 5 класів / Г. Опанасюк // Психолог. – 2009. - № 3-4, січень. – С. 10 – 11.

3. Подросток: Проблемы социальной адаптации. Документы и материалы / Под ред. С.П. Криворучко. – М.: ВЛАДОС, 1995. – С. 27 – 35.

4. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст. Проблемы становления личности: Пер. с нем. – М.: Мир, 1994. – 319с.

5. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 720с.

Науковий керівник:

доктор психологічних наук, професор Солодухова О.Г.