ВПЛИВ ФІЗИЧНОЇ ТА ППФП НА РОЗУМОВУ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ЛЮДИНИ В УМОВАХ СУЧАСНОГО ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Існування людини у будь-якому середовищі безпосередньо пов’язано з впливом на неї природних і штучних явищ. Особливо великий вплив на людину її розумову працездатність несе зовнішнє середовище.

Медики звертають особливу увагу на ряд чинників, які негативно впливають не тільки на здоров’ї людини її розумової працездатності, але і на її майбутню професійну працездатності, а саме: детренованість організму через нестачу рухової активності, напруження емоційного стану людини в процесі повсякденної розумової працездатності, несприятливого впливу на неї довкілля та інноваційних технологій.

Ця проблема комплексна, але важкість її вирішення потребує спільних зусиль медиків, фізіологів, психологів, фахівців фізичної культури, соціологів, економістів та ін. фахівців.

Підготовка фахівців у вищому учбовому закладі є відображенням динаміки зміни суспільства. Студентська молодь в процесі навчання повинна мати здатність до концентрації і перемикання уваги, переробки значних об’ємів інформації, уміти швидко і адекватно реагувати на зміни різних ситуацій, мати достатню стійкість до психоемоційних стресів, гіпокінезії і негативного впливу зовнішнього середовища.

При цьому прискорення темпів життя, ущільнення добового режиму, зростання потоку інформації, нераціональне харчування, шкідливі звички, пасивні форми відпочинку і інші негативні впливи створюють особливу психоемоційну напруженість у студентів. При всьому тому, з кожним роком знижується об’єм рухової активності молоді, що негативно впливає на стан здоров’я, знижує показники фізичного розвитку, несприятливо позначається на розумовій працездатності, а у майбутньому на професійно-прикладній підготовці. До того ж, більшість студентів, які поступають на перший курс, мають ті чи інші відхилення в стані здоров’я.

Крім того, аналіз практики фізичного виховання вказує на те, що кожного року спостерігається зниження рівня фізичної підготовленості і адаптивних можливостей людини до негативного впливу зовнішнього середовища, зростає відхилення у фізичному розвитку, кількість хронічних захворювань студентської молоді.

Одним із засобів ефективній адаптації до умов учбової діяльності у ВНЗ та усунення негативно впливу на стан здоров’я студентської молоді, може виступити фізична культура, як учбова дисципліна і найважливіший базовий компонент формування загальної культури молоді.

Сьогодні є актуальною розробка ефективних оздоровчих програм і програм професійно-прикладної фізичної підготовки (ППФП) для профілактики негативних наслідків, пов’язаних з впливом зовнішнього середовища, погіршенням здоров’я. При цьому повинні вжитись всіх форм та методів фізичної культури в процесі фізичного виховання [7; 11].

Робота виконана згідно плану науково-дослідницької роботи Донбаської державної машинобудівної академії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Профілактикою негативного впливу зовнішнього середовища на організм людини в процесі розумової працездатність займались фахівці різного профілю, у тому числі і фахівці з фізичної культури.

Досліджуючи функціональні можливості підвищення працездатності здорової людини, дослідники весь час ведуть пошук адаптаційних можливостей для майбутній продуктивній життєдіяльності людини у побуті та професійній підготовці. Тому при підготовці студентської молоді до сучасного виробництва важливо використати вже перевірений досвід спрямованого застосування засобів фізичної культури і спорту для підвищення функціональних здібностей, необхідних в професійній діяльності. ,,У суспільстві немає іншого засобу, окрім фізичної культури, за допомогою якого можна було б фізично готувати людей до нового виробництва” (Н.И. Пономарьов).

Питанню негативного впливу зовнішнього середовища, інноваційних технологій на здоров’я та розумову працездатність людини розглядали такі досвідчені науковці, як Агаджанян Н.А., Борисов Б.М., Вішаренко В.С., Даценко І.І., Дубініна Г.С., Мудрик В.І., Новіков Ю.В., Прохоров Б.Б., Толоконцев Н.А., Турзін П.С., Ушаков І.Б. Ці та інші вітчизняні і іноземні фахівці висловлюють думку, що особливе місце в сучасному середовищі займає психоемоційне напруження, стреси професійних і життєвих ситуацій, сучасний життєвий ритм, а також сучасні інноваційні технології теле- і радіокомунікацій, мобільного зв’язку, вплив довкілля та екології.

Використання фізичної та професійно-прикладної фізичної підготовки для покращення розумової працездатності людини, розглядали Виленский М.Я., Габриелян К.Г., Гурвич С.С., Ильинич В.И., Локтионова З.И., Раевский Р.Т., Філінков В.І., Сафин Р.С. Представлені автори у своїх роботах наголошують на цілеспрямованому використанні ППФП, як спеціально направленому засобі фізичної підготовки людини до майбутньої професійної діяльності.

Вплив фізичної та ППФП на професійну працездатність людини вперше почали приділяти ще у пізньому Середньовіччі. В цей час елементи психофізичної підготовки до професійної праці вже є присутніми у ряді систем виховання і освіти молоді.

На роль фізичних вправ в підготовці підростаючого покоління до праці звертали увагу видатні діячі XV - XIX вв.: Франсуа Рабле, Джон Локк, Йоганн Песталоцци, Йоганн Густс-Мутс, Жорж Домени. Саме у цей період виникав і формувався самостійний напрям у вивченні психофізичних можливостей людини з метою найбільш продуктивного його використання в певному виробництві.

На рубежі XIX - XX вв. у США значно розвинулася система організації праці і управління виробництвом, що дістала назву ,,тейлоризм”. Ця система ґрунтувалася на широкому застосуванні досягнень науки і техніки направлених на максимальне збільшення продуктивності праці за рахунок вдосконалення і використання функціональних можливостей людини.

У 20 – 30-х роках XX ст. в Радянському Союзі була опублікована серія робіт, в яких розглядалися питання спрямованого використання засобів фізичної культури для швидкого і якісного освоєння трудових навичок, підвищення ефективності праці, активного відпочинку і профілактики професійних захворювань. У подальші роки цей досвід знайшов застосування при розробці основ наукової організації праці і, зокрема, при формуванні самостійного напряму - спеціальної психофізичної підготовки людини до конкретного виду професійної праці. У теорії і практиці фізичного виховання така спеціальна підготовка дістала назву професійно-прикладної фізичної підготовки.

Професійно-прикладна фізична підготовка - це спеціально спрямована підготовки людини до певної професійної діяльності за допомогою використання засобів фізичної культури і спорту для (Виленский М.Я., Габриелян К.Г., Гурвич С. С., Ильинич В. І., Локтионова З.И., Раевский Р. Т., Сафин Р. С.).

Під час подальшого розвитку науково-технічної думки людину все більше оточує штучне технічне середовище. Медики і біологи звертають особливу увагу на ряд явищ, що негативно позначаються не лише на здоров’ї людини, але і його професійної працездатності, а саме: на детренованість організму через нестачу рухової активності; на напруження емоційного стану людини в процесі його повсякденної праці; на негативний вплив зовнішнього середовища. Всі ці явища по-різному впливають на людей, але загальне для усіх те, що природна фізіологічна адаптація людини не встигає за прискоренням темпів і зміною умов сучасного життя. Звідси постійне емоційне збудження, нервово-психічна втома і стомлення, тобто зниження працездатності і можливе виникнення захворювань.

Фізичне виховання завжди було одним із засобів підготовки людини до трудової діяльності і пристосування до соціального середовища.

Мета роботи – розглянути вплив фізичної та ППФП на розумову працездатність студентської молоді в умовах сучасного зовнішнього середовища.

Завдання дослідження. 1. Вивчення і узагальнення літературних джерел, що розглядають проблему впливу зовнішнього середовища на здоров’я та розумову працездатність людини.

2. Представити позитивний вплив фізичної та ППФП на розумову працездатність студентської молоді в умовах сучасного зовнішнього середовища та інноваційних технологій.

Методи дослідження. Аналітичний метод.

Результати дослідження. Найважливішим чинником забезпечення високої якості професійної підготовки випускників Вищих навчальних закладів (ВНЗ) є активна учбово-трудова і пізнавальна діяльність студентів.

Результати досліджень М. Фридман свідчать про те що здоров’я людини безпосередньо пов’язане з його працездатністю і стомлюваністю. Від стану здоров’я багато в чому залежить успішність учбової і виробничої діяльності студентської молоді.

Технічний прогрес має на сучасному етапі свої тіньові сторони, які не кращим чином позначаються на стані здоров’я людини та молоді.

Крім того, в умовах ринкової економіки і інноваційних технологій особливе місце займає психо-емоційна напруга, стреси професійних і життєвих ситуацій, сучасний життєвий ритм, а також сучасні інноваційні технології теле- і радіо комунікацій, стільникового зв’язку, вплив зовнішнього середовища і екології.

Довкілля нерозривно пов’язане з людиною, яка є активним об’єктом природи.

Одна з найбільш важливих екологічних проблем - це чистота повітряного басейну. Головним джерелом забруднення повітря для більшості міст є автомобільний транспорт. Постійне зростання кількості автомобілів надає певний негативний вплив на здоров’я та розумову працездатність людини (Аваліані С.Л., Андріанова М.М., Безручко Н.В., Борисов Б.М., Вішаренко В.С., Даценко І.І. , Келіна Н.Ю., Новіков, Ю.В., Ревич Б.А., Романов В.І., Романова Р.Л., Толоконцев Н.А.).

Найбільш чутливими органами до впливу атмосферного забруднення є органи дихальної системи. У процесі газообміну токсини надходять в кров. Тверді суспензії у вигляді частинок різних розмірів осідають в різних ділянках дихальних шляхів та утруднюють кровообіг в корі головного мозку. У продовж часу накопичення токсинів значно впливає на здоров’я та розумову працездатність людини [2, 4, 5, 10].

Існування людини у будь-якому середовищі пов’язано з впливом на нього і побутового середовища проживання - електромагнітних полів і випромінювань. Поряд з природними статичними електричними полями в умовах техносфери і в побуті людина піддається впливу штучних статичних електричних полів [3].

Дослідження авторів Буравльов Г.М., Желіба Є.Б., Завернуха І.М., Коваль Є.П., Русак О.Н. показують, що найбільш чутливі до електростатичних полів центральна нервова і серцево-судинна системи організму.

Електромагнітне випромінювання радіочастот широко використовується у зв’язку, телерадіомовленні, у медицині, радіолокації, радіонавігації і т.д.

Електромагнітні поля оказують на організм людини тепловий і біологічний вплив, крім того суттєво впливають на здоров’я та розумову працездатність.

Шум став невід’ємною частиною повсякденного життя людини. У роботах Гайченко В.А., Желіба Є.Б., Залуніна В.Ф., Коваль Є.П., Лапіна В.М. зазначено, що надмірне шумове навантаження різко знижує працездатність, зменшує ефективність відпочинку, призводить до хронічної перевтоми, глухоти. Шум здатний привести і до фізіологічних змін: до різноманітних розладів серцево-судинної системи, до хвороб залоз внутрішньої секреції і дихальних шляхів, що виникають у результаті загальної нервової напруженості. Шум має здатність ,,накопичуватись” в організмі і викликати різні захворювання і негативні відхилення у здоров’ї. Від надмірного шуму знижується імунний бар’єр, швидко збільшується частота захворювань; підвищується дратівливість. Шум розсіює увагу, істотно впливає на розумову працездатність і результативність праці [4, 5].

Гун Г.Є., Демірчоглян Г.Г., Жураковська А.Л., Морозов А.О., Степанова М., Ушаков І.Б. досліджували вплив комп’ютерних технологій на здоров’я користувачів.

Працююча за комп’ютером людина тривалий час повинна зберігати відносно нерухоме положення, що негативно позначається на хребті і циркуляції крові у всьому організмі.

Читання інформації з монітора викликає напруження очей. З часом це може призвести до порушення аккомодативної здатності очей, а також, до порушень зору та розумову працездатність [6].

Тривала робота на клавіатурі призводить до перенапруження суглобів кисті і м'язів передпліччя.

Монітори, забезпечені електронною гарматою, є сильним джерелом електромагнітних полів. Постійне ,,бомбардування” організму людини прискореними електронами приводить до різних розладів нервової системи та очей, суттєво впливають на здоров’я та розумову працездатність людини тим більш на молодь.

Робота за комп’ютером передбачає переробку великого масиву інформації і постійну концентрацію уваги, тому при тривалій роботі за комп’ютером нерідко розвивається розумова втома і порушення уваги.

Таким чином, людина, яка тривалий час працює за комп’ютером, піддається реальному ризику серцево-судинних захворювань, різних захворювань очей, рухового апарату, органів шлунково-кишкового тракту, психічних та розумових розладів.

Мільйони людей щодня користуються мобільними телефонами. Всесвітня організація охорони здоров’я визнала проблему електромагнітного забруднення середовища проживання людини найважливішою серед інших екологічних проблем. Тому все частіше медиків, науковців, так і самих користувачів турбує питання про безпеку мобільних радіотелефонів (Бецко О.В., Віхарєв А.П., Григор’єв Ю.Г., Нікітіна В.Н., Редковская В.Ю., Фуратова П.Н.).

Тривалий вплив радіохвиль на різні життєві системи людини мають різноманітні наслідки. Найбільш характерними при дії радіохвиль всіх діапазонів є відхилення від нормального стану центральної нервової системи та серцево-судинної системи людини. Суб’єктивні відчуття - головний біль, сонливість або загальне безсоння, стомлюваність, слабкість, підвищена пітливість, зниження пам’яті, неуважність, запаморочення, потемніння в очах, безпричинне відчуття тривоги, страху та ін. Доведено, що цілий ряд хвороб сучасної людини пов’язаний з дією радіохвиль на мозок, причому наголошується чітка залежність між кількістю захворювань та кількістю і потужністю радіостанцій. Відбиваючись від внутрішніх стінок черепа, радіохвилі фокусуються на гіпоталамусі, керуючому найважливішими процесами в організмі, порушуючи його функцію. Внаслідок чого порушується мікроциркуляція крові, забезпечення тканин киснем, знижується імунітет і вироблення гормону окситоціну, який володіє потужною протистресовою, протишоковою, антисклеротичною дією, накопичується надлишок надниркових гормонів у крові. При екрануванні мозку під впливом радіохвиль у гіпертоніків спостерігається швидке зниження артеріального тиску аж до розвитку непритомності [3].

Вивчення впливу зовнішнього середовища на здоров’я та розумову працездатність людини дає нам привід для розробки активних заходів профілактики тих негативних наслідків, які пов’язані з сучасним технічним прогресом і виробництвом. Проблема ця комплексна і складність її рішення вимагає спільних зусиль медиків, фізіологів, психологів, фахівців фізичної культури, соціологів, економістів та ін. фахівців. При цьому мають бути повністю використані можливості різноманітних засобів і форм фізичної підготовки в процесі фізичного виховання і ППФП.

Повноцінне використання професійних знань і умінь можливо тільки при хорошому стані здоров’я, високій працездатності молодих фахівців. Вони можуть бути придбані ними при регулярних і спеціально організованих заняттях фізичною культурою і ППФП. Якість підготовки, у тому числі і фізичною, набуває не лише особистого, але і соціально-економічного значення [7; 11].

Проблема використання засобів фізичної культури і ППФП в підготовці молоді до професійної діяльності розглядалася з початку ХХ століття.

Особливої уваги в питанні використання засобів фізичної культури і ППФП під час робочого дня приділялося виробничої гімнастики.

Отримано немало даних, що свідчать про позитивну роль виробничої гімнастики в підвищенні професійної працездатності, у вдосконаленні професійно важливих фізичних якостей, зміцненні здоров’я, підвищення розумової працездатності фахівця в умовах сучасного зовнішнього середовища та інноваційних технологій [7; 8].

Дослідники дійшли висновків про необхідність придбання студентами знань про психофізичний характер майбутньої діяльності і профілактики захворювань засобами фізичної культури і ППФП, вдосконалення психічних функцій, морально-вольових якостей раціонального використання фізичних вправ в режимі робочого дня, у побутовій діяльності та на відпочинку [7; 8; 11].

Результати дослідження Кабачкова В. А., Пашина А.А. показали що ефективнішим засобом підготовки студентської молоді до майбутньої професійної діяльності є створені тренувальні пристрої, які дозволили в короткий термін значно розвинути фізичні якості, рухові навички і психофізіологічні функції, необхідні для успішної розумової працездатності фахівця в умовах сучасного зовнішнього середовища та інноваційних технологій.

Відомий учений і педагог Ильинич В.І. обґрунтував методологію визначення програмного змісту професійно-прикладної фізичної підготовки студентів. Доведена необхідність розробки теоретичних основ і загального принципового змісту ППФП студентів для кожної групи професій, для визначення конкретного змісту ППФП студентів кожного факультету зважаючи на специфіку розумової працездатність і рівень функціональних навантажень в умовах сучасного зовнішнього середовища, необхідних для визначення міри засвоєння прикладних знань, умінь і навичок виховання фізичних і спеціальних якостей із застосуванням комплексу соціологічних, фізіологічних, психологічних і педагогічних методів і методик. У своїх роботах Ильинич В.І. визначає три основні напрями в роботах з професійно-прикладної фізичної підготовки студентів: методика медичного і педагогічного контролю за фізичною підготовленістю абітурієнтів і професійною фізичною придатністю студентів; визначення необхідного рівня розвитку фізичних якостей і переліку прикладних навичок; зміцненні здоров’я і розумової працездатності фахівця; озброєння майбутнього фахівця знаннями, основними методичними положеннями і прийомами необхідними для пропаганди і організації роботи по впровадженню фізичної культури і спорту в режим дня з урахуванням умов і характеру праці на кожній виробничій ділянці.

До теперішнього часу стало очевидним, що круг питань фізичної і ППФП студентів в процесі фізичного виховання не вичерпується спеціальною фізичною підготовкою до роботи по тій або іншій спеціальності [11].

Фізична і ППФП в процесі фізичного виховання є комплексом різних дій, спрямованих на формування фізичних якості, рухових навичок і психофізіологічних функцій необхідних для повноцінної розумову працездатності майбутніх фахівців в умовах сучасного зовнішнього середовища та інноваційних технологій.

Наявні в літературі матеріали дають основу вважати, що фізична підготовка та ППФП може виконувати важливу функцію забезпечення готовності до праці, підвищення працездатності соціальної активності і стану здоров’я стосовно сучасному середовищу та інноваційних технологій.

Висновки. Зміна місця і функціональної ролі людини в сучасному виробництві вимагає його спрямованою фізичної та ППФП.

Технічний прогрес та сучасне зовнішнє середовище має свої тіньові сторони, які не кращим чином позначаються на здоров’ї та розумовій працездатності людини, а тим більш на здоров’ї молоді. У зв’язку з цим э необхідність приступити до розробки активних заходів профілактики тих негативних наслідків сучасного зовнішнього середовища за допомогою фізичної та ППФП.

Проблема ця комплексна і складність її рішення вимагає спільних зусиль медиків, фізіологів, психологів, фахівців фізичної культури, соціологів, економістів і інших фахівців. При цьому мають бути повністю використані можливості різноманітних засобів і форм фізичної культури і ППФП не лише в процесі професійної освіти, але і в роки основної трудової діяльності.

Перспективи. Подальші дослідження спрямовані на розробку та апробацію програм для покращення розумової працездатності молоді під час навчання у ВНЗ..

Література:

1. Бабешко О.П. Виховання фізичної культури студентської молоді в сучасних умовах / О.П. Бабешко // Проблеми освіти. -К., 2001. – Вип. 25. – С.132-135.

2. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини / I.I. Даценко: [Навчалний посібник]. - Львів: Афіша, 2000. - 248 с.

3. Келина Н.Ю. Экология человека / Н.Ю. Келина, Н.В. Безручко: [Учеб. пособие]. - Р-н/Д: Феникс, 2009. - 395 с.

4. Мудрік В.І. Виховання екологічної свідомості у процесі фізичного виховання студентів / В.І. Мудрік, В.В. Марунін, О.Л. Прокопенко // Безпека життєдіяльності. – 2007, - №6. - С.30-31.

5. Навакатикян А.О. Здоровье и работоспособность при умственном труде / А.О. Навакатикян, А.И. Ковалева. – К.: Здоровье, 1989. -88с.

6. Новиков, Ю.В. Экология, окружающая среда и человек / Ю.В. Новиков - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. - 550 с.

7. Раевский Р.Т. Профессионально-прикладная психофизиологическая и психофизическая подготовка студентов машиностроительных специальностей: учеб. пособие для вузов / Р.Т. Раевский, В.И. Филинков. – Краматорск: ДГМА, 2003. – 100 с.

8. Романенко В.А. Управление функциональной готовностью к профессиональной деятельности / В.А. Романенко, Н.А. Перехрест, В.И. Филинков // Актуальные проблемы научно-методического и методико-биологического обеспечения спортивной тренировки. Региональные аспекты. – Донецк, 2004. – С. 35.

9. Романов В.И. Выбросы вредных веществ и их опасности для живых организмов / В.И. Романов, Р.Л. Романова. - М.: Физматкнига, 2009. - 376 с.

10. Филатов А.Т. Аутогенная тренировка / А.Т. Филатов. – 2-е изд. перераб. и доп. – К.: Здоров’я, 1987. – 128с.

11. Филинков В.И. Методы профессиональной физической подготовки студентов машиностроительной академии / В.И. Филинков / Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта: сб. науч. трудов. – Харьков: ХДАДМ, 2005. - № 23. – С. 350.