СОЦІОПРИРОДНІ ЦІННОСТІ - СМИСЛОВЕ ЯДРО ЕКОЦЕНТРИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Планетарний масштаб сучасних екологічних проблем обумовлює необхідність екологізації системи освіти на всіх рівнях у цілому та професійної діяльності майбутніх фахівців початкової освіти, зокрема, а також їх активне включення у вирішення екологічних ситуацій різного рівня з метою формування екологозорієнтованої особистості, здатної здійснювати свою життєдіяльність у всіх сферах з позицій ціннісних орієнтацій.

У теорії і практиці вищої педагогічної освіти набуто значний досвід, що є основою формування цінностей у майбутніх фахівців початкової освіти. Насамперед, це наукові наробки, в яких розкрито проблеми формування екологічного світогляду майбутніх учителів у процесі екологічної освіти й виховання (Г. Білявський, О. Головко, І. Костицька, Т. Нінова, М. Падун, Г. Пустовіт, Ю. Саунова, С. Совгіра, А. Федорук, С. Шмалєй та ін.), посилення ролі екологічної домінанти у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів (Г. Білецька, А. Захлєбний, І. Зверєв, В. Ільченко, О. Мащенко, І. Суравєгіна та ін.), формування відповідального ставлення молоді до навколишнього середовища (Л. Білик, В. Вербицький, М. Назарук, Н. Негруца, Н. Пустовіт, С. Сапожніков, Н. Чернова та ін.).

Питання формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкових класів досліджувала М. Хроленко, проблема їх підготовки до екологічного виховання молодших школярів розкрита в роботі Н. Казанішевої, І. Малишевською схарактеризовано особливості підготовки зазначених фахівців до використання засобів природотерапії у професійній діяльності, Л. Колбіною ґрунтовно досліджено процес підготовки майбутніх учителів до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів.

Віддаючи належне теоретичній і практичній значущості вищевказаних наукових праць учених, слід, однак, зауважити, що в них не приділялося належної уваги вивченню соціоприродних цінностей майбутніх фахівців початкової освіти, що й обумовлює зацікавленість даною проблемою.

Враховуючи обмеженість викладу матеріалу, зосередимо увагу на екоцентричному світогляду майбутніх фахівців початкової освіти смисловим ядром якого виступають соціоприродні цінності.

Так, ключовою умовою виходу із сучасної глибинної екологічної кризи з філософських позицій виступає переорієнтація сформованого традиційного світогляду на екологозорієнтоване, що базується на ідеї синтезу природи та людини, їх спільному розвитку як органічної єдності. У цьому сенсі сталий розвиток людини та природи сьогодні визначено як узагальнююча ідея екологічної освіти.

На основі аналізу наукової літератури та дисертаційних робіт установлено, що проблема підготовки фахівців до здійснення екологічної взаємодії людини з природою розглядалася на рівні непедагогічних (Н. Немченко, С. Сапожніков та ін.) і педагогічних (переважно біологічних) спеціальностей (С. Совгіра, В. Танська та ін.). У працях Л. Білик, Л. Фенчак, Л. Титаренко, С. Якименко ставились питання формування окремих елементів екологічного світогляду (знань, умінь, поглядів, переконань, цінностей, досвіду діяльності в природі).

Наукові здобутки вчених (Т. Гардашук, М. Кисильова, О. Плахотнік, Г. Пустовіта та ін.), присвячені різним аспектам становлення особистості в цілому, так і окремих складових світогляду, та врахування специфіки професійної підготовки майбутніх фахівців початкової освіти, уможливили їх використання для реалізації завдань нашого дослідження і дали можливість розкрити сутність екоцентричного світогляду зазначеного фахівця.

Так, поділяючи позицію Н. Борисенко [1], визначаємо екоцентричний світогляд майбутніх фахівців початкової освіти як системне особистісне утворення, що виступає нормативним регулятором гармонійної взаємодії людини з природою і виявляє себе в системності екологічних знань, розумінні світоглядних ідей, що визначають уміння аналізувати і прогнозувати наслідки діяльності людини в природі, вмінні організовувати екологічну й еколого-педагогічну діяльність, відповідальному ставленні до довкілля.

У контексті зазначеної проблеми варто акцентувати увагу на акмеологічному підході до розвитку екологічної свідомості особистості майбутнього фахівця.

На основі акмеологічних принципів розвитку екологічної свідомості майбутніх фахівців початкової освіти визначемо основні акмеологічні технології, що включають в змістово-процесуальному плані «розширення» знань про природу в цілому і, зокрема, про природу розвитку людини; розвиток суб’єкт-суб’єктного ставлення до природи, до інших людей і до самого себе як частини природи, здатності до усвідомленого розвитку, самоактуалізації своїх природних можливостей; розвиток здібностей до комунікативної взаємодії з самим собою, з іншими людьми та з об’єктами навколишнього природного середовища; в організаційно-методичному плані – методи і засоби розвитку сприйняття природних об’єктів, самоаналізу, ігрові та тренінгові методи (у тому числі імітаційно-рольові ігри, психологічні тренінги, які включають вправи на розвиток перцептивних відчуттів), екологічні дискусії та ін.

Розглядаючи питання соціоприродних цінностей майбутніх фахівців початкової освіти як змістового ядра екоцентричної свідомості, варто звернути увагу на дисертаційне дослідження російської вченої Р. Турчаєвої «Формування екологічної свідомості майбутніх спеціалістів» [2]. Так, у дисертації досліджено наступні психолого-акмеологічні детермінанти, дія яких визначає ефективність зазначеного процесу: пізнавальні (формування уявлень про взаємозв’язки в системі «людина – природа» і в самій природі, екологозорієнтованого відношення до природи, а також системи вмінь і навичок (технологій) взаємодії з природою); ціннісно-смислові (освоєння студентами екологозорієнтованих цінностей, формування екологоціннісних орієнтацій); емоційно-ціннісні (формування суб’єкт-суб’єктного типу особистісного (суб’єктивного) ставлення до природи за допомогою суб’єктифікаціїї природних об’єктів і на основі сформованих екологоціннісних орієнтацій); психодидактичні (комплексне планування психодидактичних завдань з розвитку екологічної свідомості майбутніх спеціалістів за допомогою використання активних методів навчання, в т.ч. моделювання екологічних ситуацій, дій, діяльності у навчанні, рефлексивного діалогу, еколого-психологічних і акмеологічних тренінгів взаємодії з природою); діагностичні (використання в процесі занять комплексу діагностичних методів вивчення індивідуальних особливостей фахівця, включаючи особливості екологічної свідомості, що дозволяє враховувати індивідуальні особливості та можливості студентів) [2, с. 17]. Також у роботі показано, що ефективність розвитку екологічної свідомості майбутніх фахівців у внз обумовлена рядом власне акмеологічних детермінант.

Системоутворюючим елементом в системі психолого-акмеологічних детермінант розвитку екологічної свідомості виступає ціннісно-смисловий (смисловим ядром формування екологічної свідомості особистості є соціоприродні цінності, а процес їх освоєння – найважливіша умова її розвитку). З метою ефективного розвитку екологічної свідомості майбутніх фахівців початкової освіти в рамках освітнього процесу вузу необхідно створити екологозорієнтоване акмеологічне середовище (за Р. Турчаєвою) як комплекс можливостей для включення студентів в екологозорієнтовану діяльність, спрямовану на засвоєння ними соціоприродних цінностей.

Соціоприродні цінності майбутніх фахівців початкової освіти доцільно розглядати в рамках підходів, що визначають поняття «цінність» як значення даного предмета, явища дійсності для суб’єкта, як відношення, що пов’язує об’єкт із суб’єктом; як якийсь особливий сенс, як орієнтир суб’єктивної діяльності в світі соціальних відносин.

Разом з тим варто зазначити, що формування системи соціоприродних цінностей на сучасному етапі йде за трьома напрямками: 1) на основі узгодження із запитами глобальної екологічної дійсності на планеті; 2) на базі толерантності по відношенню до раніше існуючих цінностей у системі «людина – природа»; 3) у результаті пристосування раніше існуючих цінностей до нових умов взаємодії людини, суспільства і природи.

Повертаючись до екологозорієнтованого акмесередовища, відмітимо, що його сутність полягає в орієнтації на адаптацію до індивідуальних особливостей кожного студента; надання комплексу можливостей для розвитку пізнавальної, особистісної, емоційно-вольової, моральної сфер майбутнього фахівця, його соціалізації, ефективної реалізації особистісного потенціалу, прояви суб’єктності в різних сферах життєдіяльності. Серед суттєвих характеристик акмесередовища, що забезпечує активізацію процесу розвитку та саморозвитку особистості, визначаємо такі: свобода вибору для суб’єктів освітнього процесу, орієнтація на принципи особистісно-орієнтованого навчання; установка в педагогічному спілкуванні на суб’єкт-суб’єктну взаємодію, організація акмеологічної підтримки саморозвитку студентів.

Екологічність такого середовища визначається можливістю організації екологозорієнтованої діяльності студентів, яка повинна бути максимально різноманітною за формами організації і різною за змістовою спрямованістю для викладача та студента, за умовами та рівнями організації; здійснюватися студентами і викладачами в процесі безпосередньої взаємодії з природою; виступати провідною умовою розвитку екологічної свідомості фахівця.

Таким чином, вивчення вищезазначеної проблеми передбачає ґрунтовне дослідження на практиці, що передбачено у перспективі.

Література:

1. Борисенко Н.М. Педагогічні умови формування екоцентричного світогляду майбутніх учителів початкових класів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти / Н.М. Борисенко / Херсонський держ. ун-т. – Х., 2010. – 20 с.

2. Турчаева Р.А. Развитие экологического сознания будущих специалистов : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. психолог. наук: спец. 19.00.13 «Психология развития, акмеология (психологические науки)» / Р.А. Турчаева.  М., 2008.  29 с.