РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ КУРСАНТІВ МВС УКРАЇНИ У ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

ВСТУП. В умовах росту правопорушень у суспільстві реальність вимагає від співробітників ОВС високого рівня професіоналізму. Систематичне виконання завдань з великим фізичним та психологічним навантаженням створює дефіцит часу для підтримки працездатності на оптимальному рівні. Ці актуальні проблеми послужили вивченню процесу формування професійних якостей курсантів у педагогічних джерелах А.О. Лігоцького, В.Ф. Бойко, І.П. Закорко, О.В. Запорожанова, В.М. Пліско, В.В. Крутова, С.Е. Бутова та ін.

Головним у розвитку професійної майстерності курсантів є засоби і методи фізичної підготовки. Це дозволило визначити нормативну базу для вдосконалювання фізичних якостей, а концентрація і інтенсифікація навчального процесу забезпечили успішне оволодіння професійними вміннями і навичками [1]. Для успішного навчання особового складу варто створювати гарну матеріально-технічну базу, забезпечувати навчальний процес відповідною інфраструктурою. Деякі спеціалісти вважають, що треба спочатку розвивати фізичні якості, потім формувати професійні якості. Після нашого дослідження вважаємо, що у процесі занять з фізичної підготовки необхідно формувати навички у виконанні прикладних вправ разом із загально розвиваючими вправами.

Аналіз вітчизняних і закордонних джерел дозволяє зробити висновок, що ефективність професійних якостей у навчанні забезпечується шляхом комплексування засобів і методів, застосування вправ прикладного характеру.

Найбільш важливим аспектом у вихованні курсантів є навчальні заняття , які необхідно проводити комплексно з великим навантаженням та інтенсивністю. Комплексні заняття проводяться з метою підвищення фізичної підготовленості курсантів. У зміст занять включені вправи з різних розділів фізичної підготовки у різних поєднаннях, заняття проводяться на двох і більше навчальних місцях з послідовним переходом з одного навчального місця на інше. В цьому випадку спочатку відпрацьовуються вправи на розвиток швидкості або сили, спритності, прийоми і дії пов’язані з координацією рухів, а потім вправи на витривалість. Варіанти вправ та дій визначаються викладачем, відповідно до періодів і завдань навчання, рівня фізичної підготовленості курсантів та матеріального забезпечення занять [2].

На початковому періоду комплексні заняття направлені на підвищення рівня загальної фізичної підготовленості та формування основних рухових дій. Особливість проведення комплексних занять полягає в тому, що на них не вивчаються нові прийоми та дії, а багато разів повторюються найбільш ефективні раніше вивчені прийоми.

Відомо, що дії курсантів в умовах несприятливих факторів викликають зміни у функціональному стані організму, що іноді приводить до погіршення показників професійності. Щоб компенсувати ці негативні явища, на заняттях необхідно моделювати дії, у яких курсанти виконували б вправи, наближені до реальних обставин.

З метою підвищення професіоналізму наше дослідження дозволило підтвердити на практиці теоретичні передумови про необхідність включати у навчальні заняття модельні ситуації.

Фізична підготовка не повною мірою забезпечує задовільний рівень підготовленості найбільш слабких курсантів. Це дуже важливо в цей час, коли на навчання призивається молодь, що не має належної фізичної підготовленості [3].

Заняття з фізичної підготовки необхідно проводити з високою інтенсивністю та концентрацією, щоб створити міцний динамічний стереотип формування рухових умінь і навичок, тобто професіоналізму. Створений динамічний стереотип у процесі систематичних, безперервних і цілеспрямованих навчальних занять сприяв виконанню курсантами головного завдання: у будь-який час доби й погоду, у кризових ситуаціях застосовувати свою майстерність. Однак у навчанні з курсантами є багато невирішених проблем. До їхнього числа варто віднести максимальне підвищення рівня працездатності у складній обстановці. Треба відзначити, що фізичні вправи з формування умінь і навичок, виконані курсантами, які були раціональними, точними і ефективними в діях, повинні доводитись до автоматизму й досконалості. Важливою умовою у підвищенні професіоналізму курсантів є систематичні навчальні заняття, на яких вони відпрацьовують професійні дії, які наближені до реальних ситуацій.

З метою вдосконалювання професіоналізму зверталася особлива увага на підвищення особистої фізичної підготовленості, формуванню розумових здібностей і морально-вольових якостей. Відомо, що успіх у протиборстві із правопорушниками залежить від фізичної й моральної підготовки курсантів. На наш погляд, перед курсантами у ході навчання стояли надзвичайно важкі завдання, до успішного рішення яких потрібна була висока організація проведення навчальних занять зі спеціальної фізичної підготовки з елементами різнохарактерних вправ.

Нами пророблені кроки по систематизації і класифікації фізичних вправ у ході спеціальної фізичної підготовки, узагальнені тільки основні ідеї на рівні методологічних основ педагогіки ефективності засобів, методів, організації модельних ситуацій.

Своїм змістом, методами і формами пізнання дозволило глибоко обґрунтувати навчальні заняття, більш детально сформувати вміння, навички із застосуванням вправ у ході спеціальної підготовки, до застосування в реальній бойовій обстановці [4].

Дослідження дає можливість для подальшого вдосконалювання теорії й практики підготовки курсантів, тому що створює діалектичну єдність і механізми наукових вишукувань у даній області.

Таким чином ефективність формування професійних якостей у курсантів методами фізичної підготовки можна досягти за рахунок інтенсифікації професійної підготовки на основі застосування загально розвиваючих і прикладних вправ.

Практична перевірка розроблених нами концептуальних педагогічних напрямків до розвитку професійної майстерності курсантів підтвердила її високу і надійну ефективність у реальних умовах. Наші дослідження дозволили розкрити значення цілеспрямованого використання вправ до розвитку й удосконалювання професіоналізму особового складу на заняттях. При цьому, раціонально використовуючи загально розвиваючі й прикладні вправи, вибірково впливати на розвиток будь-якої фізичної, розумової й психологічної якостей особистості.

Таким чином, при комплексному плануванні навчання враховувати вихідний і кінцевий рівень фізичної підготовленості й фізіологічних показників організму. Найбільший ефект у розвитку професійної майстерності досягається при оптимальному сполученні занять загально розвиваючих та прикладних вправ з переважним виділенням часу на виконання останніх

Тому з метою досягнення максимального ефекту необхідно правильно будувати структуру заняття та підібрати найбільш ефективні вправи.

Слід зазначити, що застосовувані методики у ході занять з фізичної підготовки спираються на методологічну основу теорії й практики педагогіки, на всебічне застосування засобів і методів фізичної підготовки. Тільки в діалектичній єдності цих напрямків можна домогтися успіху в навчанні й виховання курсантів.

Література:

1. Ануфрієв М.І., Бутов С.Є., Гіда О.Ф., Решко С.М.. Основи спеціальної фізичної підготовки працівників МВС.- Київ: Національна Академія МВС, 2003. -338с.

2. Гришина Ю.И. Общая физическая подготовка. Знать и уметь изд «Феникс». Волгоград. 2010. -415с.

3. Бабенко В.Г., Попов О.В., Янко І.В. Заходи фізичного впливу. Методичні рекомендації. К.-МВС.- 2001. -24с.

4. Романчук С.В. Место и значение физической подготовки в системе подготовки специалистов.-Харьков.2007.-123с.