ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ ІНЖЕНЕРІВ-ТЕХНОЛОГІВ

Сьогодні істотно змінюються вимоги до підготовки фахівців для хімічної промисловості України. Процес навчання студентів має бути зорієнтований на підготовку випускників до роботи на хімічних комплексах в нових соціально-економічних умовах. Для хімічної промисловості ми повинні готувати таких фахівців, які б постійно навчалися, розвиваючи професійні здібності, світогляд. Фахівець повинен вміти при роботі на підприємстві самостійно приймати необхідні рішення, брати активну участь в трудовому процесі колективу, вирішувати питання інтенсифікації виробництва, захисту навколишнього середовища.

Метою сучасної освіти є підготовка таких фахівців для промислового виробництва, які спроможні відповідати за своє професійне майбутнє, здатних утвердити себе в умовах конкуренції на ринку праці, тому основна мета професійної освіти і навчання полягає у підготовці компетентних фахівців, які володіють уміннями і навичками для задоволення потреб хімічної промисловості України.

Одним із шляхів досягнення поставленої мети є впровадження в навчальний процес методу проектів, який спрямований на навчання через відкриття, вміння розв’язувати проблемні ситуації промисловості та удосконалювати технологічний процес. Це один із досконаліших методів сучасних освітніх технологій [1, 2].

Метод проектів широко використовується на кафедрі хімічної технології неорганічних речовин Української інженерно-педагогічної академії при вивченні фахових хімічних дисциплін у підготовці інженерів-технологів для хімічної промисловості України.

При вивченні дисципліни «Хімічна технологія неорганічних речовин» студентам запропоновано виконання проекту, який здійснюється в чотири етапи.

Перший етап – підготовчий. На цьому етапі викладач знайомить студентів з тематикою проектів і планом роботи над ними, алгоритмом виконання, вимогами до оформлення пояснювальної записки, креслень, порядком захисту проекту. Викладач дає зразки виконаних раніше зразкових проектів, з якими студенти можуть ознайомитися.

Тему проекту студент або сам вибирає, або йому пропонує викладач.

Після вибору теми проекту студент складає план роботи на ним, визначає обсяг знань, умінь і навичок, необхідних для виконання проекту.

Другий етап – конструкторський. На цьому етапі студенти проводять збір необхідних матеріалів про необхідний технологічний процес, обладнання для його проведення, вихідні дані для виконання технологічних розрахунків, які студенти виконують з метою вибору оптимального технологічного режиму і вибору обладнання.

Розрахунки студенти проводять або на практичних заняттях, або вдома. Ескізи обладнання студенти виконують в академії, а креслення – вдома.

Третій етап – технологічний, який включає в себе безпосередньо практичну роботу над проектом з урахуванням вимог технології, техніки безпеки, стандартів. Викладач здійснює контроль за роботою студентів і корегує їх діяльність.

Наприклад, при вивченні розділу «Технологія мінеральних добрив і солей» один із проектів студенти вибрали на тему «Захист навколишнього середовища у виробництві азотних добрив».

Мета проекту: розробити методи знешкодження викидів в атмосферу при виробництві азотних добрив.

Задачі проекту:

• навчити студентів аналізувати сучасний стан хімічної промисловості України;

• вміти проводити екологічний аналіз стану навколишнього середовища;

• вивчити та засвоїти методи знешкодження викидів хімічних підприємств.

Технологія проектування при вивченні фахових хімічних дисциплін передбачає розв’язання студентами конкретної проблеми з хімічної технології, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого – інтегрування знань, умінь, навичок, які студент набув у ВУЗі.

Під час виконання проекту студент не просто відтворює те, що засвоїв під час лекцій, практичних і лабораторних занять, а розвиває, доповнює і вдосконалює свої уміння і навички.

Сучасний випускник технічного ВУЗу хімічного напрямку повинен самостійно вирішувати різноманітні проблеми сучасного стану екології хімічної промисловості, використовувати одержані в вузі знання для вирішення цих проблем. Майбутні інженери-технологи повинні володіти критичним і творчим мисленням, мати багатий запас вмінь і навичок для вирішення практичних задач під час роботи на хімічних комплексах. Якщо студент не буде вміти самостійно працювати з технічною інформацією та здобувати знання, він буде не в змозі розраховувати на успіх у професійній діяльності. Робота над проектом дає змогу вирішити всі ці проблеми.

Учбовий проект є комплексним методом, що сполучає в собі елементи навчання і дослідження, відтворює за допомогою моделювання соціальний зміст майбутньої діяльності, характерної для певних видів роботи на хімічних підприємствах. Її робота починається з визначення професійних завдань, згідно з якими вибирається тип проекту, промислова ситуація хімічного підприємства. Залежно від вибраного проекту визначається рівень вирішення проблеми, а також підбирається спосіб її рішення. Алгоритм проектувальних дій студентів будується на цілеспрямованій взаємодії викладача і студента, яка враховує мотивацію і індивідуальні особливості студентів, дозволяє кожному студентові скласти свій конкретний план дій і керуватися ним на протязі роботи над проектом та контролювати якість одержання кінцевого результату.

При плануванні роботи над проектом головним завданням ми ставили вивчення засобів добору, методів аналізу інформації, встановлення критеріїв оцінки результатів, збір та аналіз інформації, формулювання висновків. Студентам при вивченні теми проекту рекомендується проблема наслідків впливу діяльності хімічних підприємств на навколишнє середовище. Для визначення найбільш ефективних методів добору інформації і обробки даних проекту нами було сформовано чотири "експертні" групи, які працювали за такими напрямками:

• вплив хімічних виробництв на навколишнє середовище;

• проблема чистої води в Донбасі;

• переробка відходів содового виробництва;

• безвідходна технологія у виробництві соди;

• екологічний моніторинг в містах Донбасу.

Використання методу проектів як творчого і дослідницького підходу до вивчення основ екології є основою технології екологічного виховання, яка забезпечує реалізацію механізму формування цілісної екологічної свідомості студентів, гуманізацію процесу їх екологічної освіти.

За результатами виконання проекту виявлена:

• висока активність кожного з учасників проекту у відповідності з його індивідуальними можливостями;

• колективна творчість прийняття рішень;

• дружній характер спілкування і взаємодопомога між собою;

• уміння відповідати на питання опонентів лаконічно і аргументовано.

Під час вивчення навчальної теми застосування методу проектів дало можливість оволодіти студентам такими уміннями:

• здійснювати дослідницькій експеримент;

• самостійно переносити знання для вирішення нових задач;

• добирати потрібну інформацію з різних джерел;

• аналізувати одержану інформацію;

• висувати обґрунтовані гіпотези рішень проблем хімічної промисловості та довкілля;

• генерувати нові ідеї та оформляти своїх пошуків.

У реалізації методу проектів виступають дві сторони: студент і викладач. Студенту надається можливість самостійно придбати знання у процесі рішення практичних завдань або проблем, що вимагають інтеграції знань з різних предметних галузей. Викладач в межах проекту надається роль розробника, координатора, експерта, консультанта, порадника, наставника. Це пояснюється першочерговими завданнями освіти і вищій школі, які полягають у тому, що необхідно не тільки правильно навчити, але й прищепити інтерес до процесу одержання знань, розвити творчі здібності і ініціативу, навчити навичкам аналізу, систематизації, плануванню і самоосвіти.

Встановлено, що проектна діяльність розвиває творчий потенціал, дослідницькі уміння і навички, формує усвідомленість, гнучкість мислення, розвиває такі якості особистості, як самостійність, ініціативність, відповідальність, взаєморозуміння, уміння відстоювати свою позицію, впевненість у собі. Неодмінною умовою проектної діяльності є наявність заздалегідь вироблених уявлень про кінцевий продукт діяльності, етапів проектування (визначення цілей і задач проекту, доступних і оптимальних ресурсів діяльності, створення плану; організація діяльності з реалізації проекту), включаючи його осмислення і рефлексію результатів діяльності.

Література:

1. Пєхота О.М. Освітні технології: навч.-метод. посіб. // О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; за заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.

2. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров // Е.С.Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров; Под ред. Е.С. Полат. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 272 с.