ДО ПИТАННЯ ПРО КРИТЕРІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ХОРЕОГРАФІВ

Наша держава сьогодні знаходиться в умовах реформи, яка відбувається в соціально-економічній галузі, це пов’язано з входженням України в європейський простір, переходом на багаторівневу систему освіти. У зв’язку з цим підвищується рівень вимог суспільства до фахівця, головною метою стає “підготовка висококваліфікованих фахівців, які будуть конкурентоспроможними на національному, європейському та світовому ринках праці”[1]. Тому процес формування компетентного спеціаліста є однією з важливих проблем педагогіки. На нашу думку, ця тенденція стосується і професійної підготовки майбутніх хореографів.

На сьогодні, існує складність теоретичної сторони досліджуваної проблеми, яка полягає у відсутності спеціальних наукових розробок, присвячених проблемі формування професійної компетентності майбутніх хореографів.

Позитивним моментом у теоретичній розробці є те, що існує низка наукових розробок, які розкривають різноманітні сторони теорії й практики формування компетентності фахівців інших професій. А також, в Україні та Росії останнім часом існує висока активність у дослідженнях, які розкривають окремі аспекти підготовки майбутніх хореографів (Л. Каміна, О. Таранцева, Г. Бурцева, В. Нікітін, Ю. Герасимова, Є. Громова, Т.Сердюк та ін.). Ще, у галузі мистецтвознавства за минулі десятиліття був накопичений чималий фонд наукових знань, який стосується теорії й практики підготовки танцівника (А. Ваганова, Н. Базарова, В. Костровицька, А. Писарєв, М. Тарасов, Г. Березова Г. Гусєв, А. Клімов, Т. Ткаченко, Н. Стуколкіна, А. Лопухов, А. Ширяєв, А. Бочаров, А. Борзов, Л. Цвєткова К. Василенко, В. Верховинець, А. Гуменюк, О. Колосок, С. Зубатов, О. Степовий).

Метою нашої статі є – визначення критеріїв професійної компетентності майбутнього хореографа.

Структура й зміст професійної компетентності майбутнього хореографа визначається специфікою його хореографічної діяльності, “її приналежність до сценічності визначають нестандартність професійної підготовки студента-хореографа у вузах культури й мистецтва. Зміст професійної хореографічної освіти зводиться не тільки до наукових знань, а включає емоційно-образний світ мистецтва, історичні традиції й сучасні інновації, ціннісні орієнтації й відносини, особистісні творчі прояви й сукупність видів хореографічної діяльності”[2, с.50–51].

Вітчизняні вчені, аналізуючи проблему компетентності, також розкривають зміст цього поняття через призму діяльності. Імовірно, у зв'язку із цим, поняття “компетентність”, “професійна компетентність”, “компетентність фахівця” вживаються в наукових працях як синонімічні, оскільки всі вони, по суті, пов'язані з можливістю здійснення трудової, професійної діяльності.

Загалом в теорії освіти професійна компетентність розглядається як необхідна умова готовності майбутнього спеціаліста до професійної діяльності. Тому, розглянемо змістовне наповнення понять “готовність”, яке на думку В. Сластьоніна, є основною педагогічною категорією, що сприяє більш повному розкриттю змісту професійної компетентності [3, с.41].

Це дозволить нам визначити власне значення поняття “професійна компетентність”, та зв'язати структуру готовності майбутніх хореографів і структуру їх професійної компетентності.

Насамперед відзначимо, що згідно з точкою зору Ю. Сенько, готовність до педагогічної діяльності – це новоутворення майбутнього фахівця, що є фундаментом його професійної компетентності [4, с.68].

Готовність допомагає фахівцеві правильно використовувати знання, досвід, вона являє собою такий психічний стан людини, коли вона усвідомлює цілі своєї праці, здатна аналізувати й оцінювати виробничу ситуацію, вибирати доцільні способи дії, передбачати можливі ускладнення й вибирати шляхи їхнього попередження й подолання, аналізувати й оцінювати досягнуті результати [5, с.9].

В. Сластьонін розглядає готовність як складний синтез тісно взаємозалежних і взаємообумовлених структурних компонентів: ціле-мотиваційного, змістовно-операційного, емоційно-вольового та оцінного [6, c.42].

Л. Гусейнова зазначає, що структура готовності складається з психологічної готовності, що передбачає свідоме ставлення до діяльності згідно власних здібностей і можливостей; практичної готовності – як потенційної можливості оволодіння системою професійних знань, умінь та навичок; моральної готовності, що ґрунтується на усвідомленні професії, на позитивному відношенні до майбутньої діяльності, на прагненні до максимального використання власних сил та можливостей у майбутній професійній діяльності. [7, с.9].

Отже, проаналізувавши зміст і структуру готовності до професійної діяльності, ми можемо сформулювати власне визначення поняття “професійна компетентність” майбутнього хореографа – це інтегральне, цілісне утворення особистості фахівця, яке включає в себе готовність людини до здійснення професійної діяльності на основі наявних знань, умінь, навичок і професійно-особистісних якостей. Структурними компонентами, які складають професійну компетентність, є: ціннісно-мотиваційний, когнітивний, творчо-діяльний та регулятивний.

З метою виявлення реального рівня сформованості професійної компетентності майбутніх, спираючись на запропоновану структуру професійної компетентності майбутнього хореографа, критеріями означених компонентів виступили:

• рівень розвитку ціннісно-мотиваційної сфери оволодіння фахом, показниками якого стали:

– професійно-змістовне й професійно-відповідальне ставлення до своєї професії, розуміння її соціальної значущості;

– позитивне ставлення, інтерес і здібності до спеціальності, внутрішнє прийняття її цілей, умов і завдань;

• усвідомлення себе як професіонала;

• стійка потреба в професійному самовдосконаленні, мотивація до високих творчих досягнень у рішенні завдань різного характеру складності;

• повнота й системність теоретичної обізнаності з показниками:

• загальнопрофесійні знання;

• професійні знання;

• спеціальні знання;

• методичні знання;

• характер досвіду хореографічної діяльності з показниками:

– уміння (рухові, перцептивно-рефлексивні, комунікативні, організаторські, гностичні і проектувальні);

– професійні якості (цілеспрямованість, саморегуляція, самоорганізація, креативність, працездатність, комунікабельність, готовність працювати в колективі, здатність освоювати нові технології, ерудованість, задоволеність професійною працею);

• рівень саморегуляції:

• здатність самоналагодження на професійну діяльність, уміння вчасно мобілізувати свій професійний (духовний, особистісний і фізичний) потенціал;

• оцінка й переоцінка своїх здібностей, корекція власних дій і поведінки; володіння способами професійно-особистісного самовираження, саморозвитку й самовдосконалення;

• адекватна самооцінка значущості своєї участі в спільній роботі; творча індивідуальність (розвиненість творчих якостей та індивідуального стилю).

Ми думаємо, що подальший порівняльний аналіз дозволить визначити чіткі рівні сформованості професійної компетентності майбутніх хореографів. Це, у свою чергу, допоможе нам точніше і об’єктивніше оцінити ефективність експериментальних методик.

Література:

1. Наказ МОН № 612 від 13.07.2007 “Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року”. Режим доступу – http://www.khai.edu/page.php?pid=567

2. Макарова Л.Н. Требования к компетентностной модели будущего хореографа / Людмила Николаевна Макарова, Марина Николаевна Юрьева // Высшее образование сегодня. – № 4. – 2010. – С. 50–53.

3. Исаев И. Ф. Педагогика: учеб. пос. для студ. пед. учеб. заведений / Исаев И. Ф., Мищенко А. И. Сластенин В. А. – М. : Школьная пресса, 2002. – 512 с.

4. Сенько Ю. В. Гуманитарные основы педагогического образования / Ю.В. Сенько. – М. : Академия, 2000. – 240 с.

5. Терехов П. Формирование педагогической компетентности специалиста в системе непрерывного социокультурного образования / П. Терехов // Вестн. высш. шк. – 2003. – №2. – С. 7–12.

6. Сластенин В.А. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной підготовки / В.А. Сластенин. – М. : Просвещение, 1976. – 160 с.

7. Гусейнова Л.В. Формування готовності майбутніх учителів музики до інструментально-виконавської діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 “Теорія та методика навчання музики і музичного виховання” / Л.В. Гусейнова. – К. – 2005. – 22с.