З ДОСВІДУ СТВОРЕННЯ МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ «НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА З ПРИРОДОЗНАВСТВА ТА КРАЄЗНАВСТВА»

Постановка проблеми. На сучасному етапі Постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року затверджена система заходів з екологічної освіти й виховання. Виховання екологічної культури як складової загальної культури особистості зафіксовано в Державній національній програмі «Освіта. Україна XXI століття», в Концепції національного виховання. Відповідно до цих документів, студенти повинні засвоїти, що природне довкілля - це не лише середовище, а це середовище, в якому відбувається зростання людини як повноцінної особистості. Щоб ставитись бережливо до природи, студенти повинні мати знання про природу, вміти підтримувати екологічно безпечним своє найближче оточення. Краєзнавство, а саме його природознавча складова, - це шлях до патріотичного та естетичного виховання. Природознавство ж допомагає побачити та оцінити красу рідної природи, виховує у молодого покоління гордість за природні багатства рідної землі, забезпечує визначення сучасних екологічних проблем, допомагає правильно організувати роботу з питань охорони природи , формує екологічну культуру сучасної молоді..

Мета статті – узагальнити досвід створення методичного комплексу «Навчальна практика з природознавства та краєзнавства» на кафедрі природничих дисциплін у комунальному закладі «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради..

В навчальних планах вищих навчальних закладів четвертого рівня акредитації передбачена літня практика з природознавства. В ході даної практики студенти знайомляться з різноманітністю живої та неживої природи України та своєї місцевості, оволодівають методами та прийомами природоохоронної роботи, вчаться фіксувати, аналізувати природні явища, узагальнювати, робити висновки. На заняттях проводиться ретельна підготовка майбутніх фахівців до роботи з дітьми молодшого віку, виробляються навички проведення спостережень і екскурсій з молодими школярами та вихованцями дошкільних навчальних закладів.

Навчальна практика з природознавства і краєзнавства є важливою складової ланкою у процесі підготовки майбутніх вчителів початкової школи та вихователів дитячих дошкільних установ.

Програма передбачає використання науково-педагогічної концепції поетапного формування самосвідомості студентів відповідно до Державного стандарту освітньої галузі «Людина і світ», «Природознавство» та базовою програмою розвитку «Я у Світі». Цей процес передбачає поглиблення знань і вмінь, набутих під час лекцій і лабораторно-практичних занять з основ природознавства. Студенти під час практичної діяльності знайомляться з основною методикою польових досліджень, вчаться вести щоденники спостережень, фотографувати живі об’єкти, брати участь в конкретних природоохоронних заходах, використовувати найпростіші прийоми орієнтування на місцевості, закріплюють знання з техніки безпеки під час проведення екскурсії в природу, отримують навички самостійної навчально-дослідної роботи.

Питання організації навчальної практики з окремих дисциплін розглядались в роботах різних авторів. Організації навчальної практики з ботаніки присвячені роботи Бавтуто Г.А., Гуленкова М.А., Потульницького П. М., Прокудіна Ю.М.; навчальної практики з зоології та екології – роботи Лисецького О.С., Кривицького І.О., Кришталь О.П., питанням краєзнавчої практики – роботи Крачило М.П., Строєва К.Ф., Таліїє В.І., Прокопенко І.Ф., Кузнецової В.І.. Однак, при підготовці кваліфікованих фахівців для роботи в сучасній школі актуальним стало питання організації і проведення комплексної практики з природознавства та краєзнавства, яка б включала розділи: землезнавство, ботаніка, зоологія, екологія і краєзнавство.

Комплексний характер практики дозволяє показати студентам діалектику взаємозв’язків природи, розвиває інтерес до навчання, виховує у них дбайливе, бережливе ставлення до природних багатств.

Робота по забезпеченню якісної підготовки студентів на заняттях природничого циклу до проведення уроків « Я і Україна» , організації виховних заходів з дітьми молодшого віку крім теоретичної підготовки вимагає ще й ретельної практичної підготовки, яка здійснюється саме в період навчальної практики .

Багаторічний досвід роботи спонукав творчий колектив кафедри природничих дисциплін (Пальчик О.О., Погорелова С.М., Прокопенко Л.І., Тетьоркіна В.А.) до створення методичного комплексу забезпечення даного виду практики в контексті сучасних вимог.

Першочерговою задачею була розробка авторської навчальної програми «Навчальна практика з природознавства і краєзнавства». Особливістю даної програми є те, що вона розрахована на проведення навчальної практики з природознавства та краєзнавства в умовах великого міста і з використанням різноманітних базових об’єктів. Під час розробки навчальної програми було враховано досвід організації і проведення практики з землезнавства [1], зоології [2], ботаніки [3] в інших вищих навчальних закладах. Таким чином навчальна програма, розроблена викладачами кафедри природничих дисциплін у комунальному закладі «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради розрахована на 1,5 кредиту навчального часу і включає розділи: вступ, землезнавство, рослинний світ своєї місцевості, тваринний світ, екологічний стан своєї місцевості.

В програмі чітко зазначена мета практики: узагальнити і закріпити на практиці набуті теоретичні знання з землезнавства, ботаніки, зоології, екології, краєзнавства; ознайомити студентів з сезонними змінами в житті рослин, способами розмноження і розповсюдження насіння, показати взаємозв’язки у біогеоценозах; навчити студентів розпізнавати тварин, визначати їх в природі, проводити дослідження чисельності певних видів тварин, , проводити заходи по охороні і збереженню тварин в природі; прищеплювати студентам любов до природи та дбайливе ставлення до неї; озброїти майбутніх вчителів необхідними знаннями і навичками для роботи з учнями початкової школи та вихователями дитячих дошкільних закладів.

Завдання практики: навчити студентів проводити систематичні спостереження за погодою використовуючи метеорологічні прилади і оформлювати результати спостережень; навчити студентів візуально розрізняти та описувати найбільш характерні для даного регіону види рослин і тварин; засвоїти основи геоботанічного опису ділянки рослинності.

Організація практики передбачає екскурсії підгруп (по 12-15 осіб) під керівництвом викладача, камеральну обробку матеріалів, ведення щоденників практики, виконання самостійних спостережень, виконання літніх завдань, участь в природоохоронних заходах, розробку екологічних стежок, оформлення звітів за результатами практики. Підсумковою формою контролю знань студентів є залік.

Навчальна практика з природознавства і краєзнавства може проводитьсь, на розгляд навчального закладу, сконцентровано в літній період, або шляхом чергування навчальної практики з теоретичними заняттями протягом навчального року з обов’язковим збереженням обсягу годин, встановлених навчальним планом. У залежності від місцевих умов час проведення практики може змінюватися протягом навчального року.

Для забезпечення навчального процесу був створений навчально-методичний комплекс «Навчальна практика з природознавства і краєзнавства» до якого увійшли, крім авторської навчальної програми (2011р), робоча програма, навчально-методичний посібник «Природа Харківщини» (2003р), методичні рекомендації для студентів «Навчальна практика з природознавства та краєзнавства (2009р). Методичні рекомендації для студентів «Навчальна практика з природознавства та краєзнавства» містять інформаційно-пізнавальний матеріал, методичні рекомендації до проведення екскурсій, методичні рекомендації до написання звітів за результатами екскурсій, завдання для самостійної навчально-дослідницької роботи студентів, список основної та додаткової літератури, перелік питань до підсумкового контролю знань студентів. Він складається з наступних тем:Завдання навчальної практики з природознавства і краєзнавства; Організація і проведення спостережень за погодою; Орієнтування на місцевості; Ознайомлення з водними багатствами своєї місцевості; Рельєф місцевості. Яри, їх характеристика; Мінеральні ресурси України та своєї місцевості; Геологічна будова району практики. Ґрунти та їх характеристика; Ознайомлення з тваринним світом України та своєї місцевості;Осінні явища в природі; Зимові явища в природі; Весняні явища в природі;Рослинний світ лісу, окремі тварини лісу; Рослинний світ та окремі тварини боліт, водоймищ; Рослинний світ луків, окремі тварини луків; Рослинний світ поля, окремі тварини поля; Рослинний світ населених пунктів; Екологічний стан своєї місцевості; Складання плану екологічної стежки.

Таким чином навчальний посібник для студентів повністю вміщує програмний матеріал і дає детальні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів в період практики.

До створення методичних матеріалів були залучені науковці інших навчальних закладів та неурядових організацій, що дало змогу створити сумісні методичні посібники, відеофільми.

Отже створення навчально-методичного комплексу «Навчальна практика з природознавства та краєзнавства» забезпечує спрямування творчого потенціалу викладача на формування стійкою інтересу до предмету, розвиток в майбутніх вчителів таких якостей, як винахідливість, ініціативність, впевненість у власних силах, вироблення вміння оперувати набутими знаннями у практичних ситуаціях, планування педагогічних дій та передбачення їх результатів, удосконалення навичок самоаналізу, самоконтролю, самооцінювання. А все це, насамперед, впливає на професійне становлення майбутніх вчителів та вихователів підростаючого покоління.

Література:

1.Кузнецова B.I. Загальне землезнавство . - Харків: ХДПУ, 1991.

2.Лисецький О.С., Кривицький І.О. «Польова практика з зоології для студентів II курсу біологічного факультету». - ХДУ, 1981.

3.Прокудін Ю.М. «Методика рекомендацій до проведення навчальної практики з ботаніки для студентів II курсу біологічного факультету». - ХДУ, 1984.