ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

Зміни в економіці та зміни у свідомості – процес взаємозалежний та взаємообумовлений. Ця закономірність вивела на полігон педагогічних досліджень проблему формування економічного мислення особистості взагалі, та вчителя, зокрема. Нове економічне мислення зумовлено невідповідністю звичних, застарілих, сформованих в інших економічних умовах економічних уявлень новим обставинам і вимогам життя. Вчені О.Бєляєв, М. Диба, В. Кириленко та інші зазначають, що певні локальні соціально-економічні перетворення, становлення нової економічної системи, потрібують адекватного економічне мислення та відповідна економічної поведінки [7, с.144].

В теоретичних дослідженнях економічне мислення визначене як явище суб’єктивного порядку, безпосередньо пов’язане з економічним життям суспільства як його органічна частина, як процес відтворення людською свідомістю у визначеній логічній послідовності економічних взаємин із відповідними їм економічними законами, як «…процес осмислення і переосмислення, засвоєння людьми нагромаджених суспільством економічних знань» [7, с.139]; результатом якого є уміння знаходити оптимальні для зростання ефективності окремого підприємства галузі народного господарства варіанти розвитку, оволодіння найновішими прийомами технологічних, проектно-конструкторських розробок, сформованість техніко-технологічної культури, орієнтації на раціональне використання економічних і природних ресурсів тощо [4].

Важливим потенціалом економічне мислення вважається не стільки пізнання та рефлексія економічної дійсності, а вибудовання стратегії її оптимізації та перетворення, пристосування адаптації до мінливих економічних життєвих реалій. Якщо економічне мислення соціуму, окремих особистостей не буде розвиватися відповідно до змін, то воно буде гальмувати економічний розвиток суспільства у цілому. Тому, від цілеспрямованого формування сучасного економічного мислення, що відповідає соціальним ринковим відносинам, буде істотно залежить глибина, динамізм перетворень в економіці.

Економічне мислення властиве кожному суб’єктові суспільних процесів та життєдіяльності в певному соціокультурному просторі. Але на рівні індивідуальної економічної свідомості воно є продуктом соціальним, оскільки кожна людина входить в систему певних суспільно-економічних взаємин, що виникають в професійному середовищі. Таким чином, формування економічної свідомості фахівця зумовлено двома важливими чинниками: макрочинник - економічна стратегія держави; мікрочинник – економічні взаємовідносини та корпоративна система управління в професійному виробничому середовищі.

Крім того, вчені вказують іще і на психологічний чинник. Відомо, що в умовах економічного дисбалансу психологічний настрій суспільства впливає на тривалість і форми протікання кризи, її наслідки. З цього погляду Л.Гринін стверджує, що для розуміння походження й особливостей кризи врахування психологічного фактору важливе чи не в тій же мірі, як і для розуміння причин військових перемог, поразок або причин революцій [2].

На підставі цього, актуалізуємо тезу про те, що в умовах світової фінансової кризи, формування відповідного сучасного економічного мислення кожного члена суспільства, як фахівців так і підротсаючогог покоління є однією з провідних задач педагогічної науки і практик, оскільки, з одного боку, сучасне економічне мислення є необхідним для тверезої оцінки особистого економічного становища та початку ефективних дій, спрямованих на його покращення; з другого боку, як суспільне явище, воно може бути рушійною силою для подолання результатів економічної кризи українського суспільства в цілому.

У зв'язку пошук шляхів і засобів оптимізації процесу підготовки підростаючого покоління до життя в нових економічних та соціокультурних умовах стає актуальним об’єктом педагогічних досліджень, що підтверджується науковими розвідками таких вчених, як М.Бурдаш, Т.Джагаєва, Т.Грищенко, А.Кореньков, Т.Лапіна, С.Мухіна, Р.Ога, О.Устінова інші науковці. Вчені з різних точок зору розкривають сутність економічної освіти школярів та студентів та визначають шляхи її удосконалення (І.Бризгалов, А.Ковальська, Т. Пільщікова, І.Рябова, інші науковці). Одним атрибутів економічної грамотності, освіченості, компетентності вчені вважають економічне мислення. Воно в основному в умовах ВНЗ формується на засадах викладання дисциплін економічного циклу: основи економічної теорії, управління навчальними закладами, економічка людського ресурсу тощо (О.Аксьонов, В.Антонюк, В.Бондар,О.Дрожанова , І.Зязюн, інші науковці).

Методологічним концепціями формування економічного мислення та економічної свідомості стали філософсько-теоретичні узагальнення та праці А.К. Уледова, В.Д. Попова, В.І. Фофанова та інших. Згідно Архипову А.Ю. економічне мислення є формою вираження економічної свідомості, яку слід розглядати стосовно конкретних економічних ситуацій [1, с.10].

Свого часу питання економічного мислення школярів порушували А.С. Макаренко, С.Т. Шацький та інші просвітителі . Психологічний аспект і фактор формування економічного мислення школярів і студентів в контексті їх розвитку та професійного становлення розкрито в дослідженнях B.П.Алексєєва, Б.Г. Ананьєва, І.П. Волкова, І.С. Конова, К.К. Платонова, В.А. Ядова та інших представників психологопедагогічної науки [3]. У роботах економістів Л.І. Абалкіна, А.М. Бірмана, В.К. Розова, П. Хейне застосовується поняття «новий тип економічного мислення». За узагальненням Т.Джагаєвої, такому типу характерні глибока наукова обгрунтованість прийнятих рішень, дотримання вимог об'єктивних економічних законів, новаторський підхід до вирішення господарських завдань з урахуванням соціальних, економічних, психологічних аспектів висвітлені [3].

Серед питань, які досі стають мало дослідженими, залишаються не розкритими, дискусійними, можна визначити: певне відставання в педагогічному процесі економічної теорії від сучасної практики; відсутність чіткої стратегії на формування економічної культури суспільства у цілому та кожної професійної спільноти з урахуванням її фаху, зокрема; відсутність мобільних технологій, оптимізуючи процес формування економічного мислення на перспективу можливих суспільних коливань та економічних криз; На ці суперечливі позиції вказують і вчені. Так,зокрема, Р.Ога на підставі аналізу джерел, присвячених проблемі формування культури економічного мислення показує, що, незважаючи на досить значну освітленість у багатьох дослідженнях, її теоретичні сторони і практичні висновки потребують переосмислення і коригування відповідно до сучасних умов економічної дійсності [6]. Нові економічні умови вимагають від особистості вміння швидко реагувати на запити практики, приймати нестандартні рішення і задовольняти власні освітні потреби, передбачати наслідки своєї господарсько-економічної діяльності [5]. Кореспондується з компетентнісним підходом до формування економічного мислення позиція О.Бєляєва, М.Диби, В.Кириленка, оскільки вчені вважають: чим більш ґрунтовні, глибші економічні знання суб'єкта господарювання, тим повнішою є потенційна можливість розкриття його економічного мислення [7, с.141]. Тому необхідне формування знань принципів функціонування ринкової економіки, розвиток у школярів і студентів економічного мислення, адекватного сучасним умовам. У зв'язку з цим сучасна освіта повинна включати в себе формування культури економічного мислення як необхідний елемент ділового потенціалу соціально-орієнтованої особистості (Р.Ога) на засадах компетентнісного підходу.

Головний шлях оптимізації формування економічного мислення уявляється в урахуванні подвійності позицій: аналізу формування економічної свідомості теоретичним шляхом, та на рівні повсякденної свідомості, тобто відтворення економічної структури емпіричним шляхом, із практики економічного життя. Між цими двома рівнями формування економічного мислення маємо те спільне, що зумовлює їхню єдність і не дає змоги жорстко протиставляти одне одному, але маємо і специфіку, що визначає певні грані економічного мислення — теоретичного аспекту й повсякденного прояву [7, с.142].

На нашу думку, на сьогоднішній день теоретичний рівень економічного мислення учнів шкіл і вузів значно відстає від емпіричного. Це пов’язано з недостатністю залучення до реальних практичних дій економічного характеру порівняно з теоретичним, слабким залученням молоді до участі у науково-практичних конференціях, відсутності системного підходу до різноманітних видів позаурочної діяльності: проектної, науково-дослідницької, факультативної, індивідуальної, творчої, яка присвячена проблемам економіки держави. Поодинокі приклади таких проектів існували, навіть, на рівні проведення Олімпіад. Однак, до них залучають найкращих учнів, а сформованість економічного мислення актуальна для кожного громадянина, як засіб збереження його людського потенціалу, відчуття його гармонійного існування у суспільстві. Необхідно велику увагу приділити розробці практичних завдань, які ставлять перед майбутніми вчителями проблеми, наближені до актуальних у сьогоденні. Проте і теоретичний рівень економічного мислення необхідно підвищувати за рахунок спеціально розробленої методики, яка має включати інтерактивні методи: дискусії, творчо-пошукові завдання, широке використання інноваційних засобів навчання; ділові ігри тощо.

Отже, найголовнішим в зазначеному аспекті для педагогічної науки стає створення гнучкої, мобільної методичної системи формування економічного мислення фахівців, зокрема, вчителів в їх перспективі покращувати стан економічної освіти підростаючого покоління.

Література:

1.Архипов А.Ю. Экономическое мышление: Содержание и пути формирования при переходе к социальной рыночной экономике: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. экон. наук: спец. 08.00.01 / Архипов Алексей Юрьевич // Рос. акад. управления, Центр проблем рыноч. экономики. – М., 1994.

2. Гринин Л.Е. Психология экономических кризисов / Л.Е. Гринин // Историческая психология и социология истории. – 2009. – № 2. – С. 77.

3. Джагаева Т.Э. Педагогические основы развития экономического мышления школьников и студентов в условиях региона: автореферат диссертации на соиск. учен. степ. канд. пед. наук: спец. 13.00.01 “Общая педагогика” / Татьяна Ерастовна Джагаева. – Владикавказ, 1999. – 193 с. – С. 3-

4. Економічний словник-довідник [Електронний ресурс]. — Режим доступу до словника: http://subject.com.ua/economic/dict/238.html.

5. Мухина С.П. Формирование экономического мышления студентов: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Мухина Светлана Петровна. – Саратов, 2002. – 161 c. – РГБ ОД, 61:02-13/1513-8.

6. Ога Р.К. Формирование культуры экономического мышления студентов технического вуза: автореферат диссертации на соиск. учен. степ. канд. пед. наук: спец. 13.00.01 “Общая педагогика” / Ога Раиса Кадыровна. –Казань, 2007.

7. Соціальна економіка : Навч. посіб. / Кол. авт. О. О. Бєляєв, М. І. Диба, В. І. Кириленко та ін. — К.: КНЕУ, 2005. — 196 с.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Курлянд З.Н.