ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

Постановка проблеми В останні роки ситуацію з учнівським контингентом навчальних закладів системи ПТО характеризує стійке зростання частки учнів соціально вразливих категорій (дітей-сиріт, дітей, що потребують корекції фізичного та розумового розвитку, дітей з неповних сімей). Забезпечення якості первинної професійно-технічної підготовки учнів, особливо з огляду на означену тенденцію, потребує високого рівня професіоналізму педагогічних працівників. Тож, зростають вимоги до формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання в умовах ВНЗ.

Аналіз досліджень і публікацій показав, що протягом останнього десятиліття відбулося розширення змісту інтегрального поняття «педагогічна майстерність» завдяки уточненню науковцями термінів «компетентність», «компетенції», «педагогічна культура», «готовність до педагогічної діяльності». Педагогічна майстерність досліджувалася вченими в різних аспектах: теоретичні основи педагогічної майстерності (І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос, О.Г. Мирошник, В.А. Семиченко, Н.М. Тарасевич та інш.); формування професійної компетентності педагога (О.М. Алексюк, І.Д. Бех, І.А. Зязюн, В.Н. Кузьмiна, А.К. Маркова, В.В. Олійник, В.А. Семиченко); формування психолого-педагогічної компетентності педагога (М.І. Лук’янова); формування соціально-психологічної компетентності педагога (Я.Л. Коломенський, Л.В. Кондрашова, Г.С. Костюк, В.А. Крутецький, С.Д. Максименко, Н.В. Чепелєва) та інше. Предметом дисертаційних досліджень були: зміст психологічної готовності до педагогічної діяльності (Г.П. Дзвоник, О.О. Глушко, Л.В. Кондрашова, В.О. Моляко); психологічна компетентність педагога (В.Н. Козієв, С.О. Гура, У.Новацка, М.Ю. Малаканова).

Водночас залишаються невирішеними протиріччя між зростанням вимог інформаційного суспільства до рівню професіоналізму педагогів та недостатньо динамічними темпами реформування інженерно-педагогічної освіти. На сьогодні проблема формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання не була предметом спеціальних досліджень в Україні. Отже, виникає необхідність у з’ясуванні передумов успішного розв’язання проблеми формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання в процесі підготовки.

Метою статті є обгрунтування передумов успішного формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання. Досягнення мети дослідження потребує аналізу сучасних досліджень для виокремлення проблем професійно-педагогічної освіти, вирішення яких необхідне для організації успішного процесу формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання в процесі підготовки у ВНЗ.

Основна частина. Педагогічна майстерність розглядається науковцями як високий рівень педагогічної діяльності. Специфіка професійно-педагогічної освіти виявляється в інтеграції психолого-педагогічних, спеціальних галузевих, виробничо-технологічних знань та умінь, які набуває студент в процесі професійної підготовки. Для забезпечення цілісності наукового аналізу проблеми формування у студентів необхідних професійних якостей необхідно розглядати професійно-педагогічну освіту і як процес формування спеціаліста, і як результат формування.

Процес формування спеціаліста, за словами О.І. Щербак, це – «забезпечення підготовки людини до діяльності за конкретною професією; до виконання повного спектру професійно-педагогічних функцій і до професійної самореалізації. Результат формування майбутнього фахівця – сукупність засвоєних людиною спеціальних знань, умінь і навичок та соціально і професійно важливих якостей дозволяють їй успішно працювати у сфері професійної освіти, виступають результатом професійно-педагогічної освіти» [1; с. 52].

Науковий аналіз стану підготовки майбутніх педагогів професійного навчання у ВНЗ України показав, що процес і результат формування педагогічної майстерності сьогоднішніх студентів залежить від успішності розв’язання загальних та специфічних проблем професійно-педагогічної освіти.

Так, О.Е. Коваленко наголошує на необхідності забезпечити відповідність сучасного стану системи професійно-педагогічної освіти глобальним соціально-економічним перетворенням у господарстві та промисловості; скоротити дефіцит педагогічних кадрів для системи ПТО; переглянути та удосконалити структуру інженерно-педагогічних спеціальностей; розробити систему багатоступеневої підготовки кадрів для ПТО та встановити відповідність кваліфікацій вищої освіти посадам працівників ПТНЗ; переглянути зміст та технології навчання майбутніх інженерів-педагогів у відповідності до сучасних вимог педагогічної та інженерної освіти [2; с. 8].

Підкреслюючи важливість створення мережі спеціалізованих вищих навчальних закладів, які забезпечують підготовку викладачів, майстрів виробничого навчання та педагогів професійного навчання за галузями виробництва та сферами діяльності, О.І. Щербак акцентує увагу на використанні досягнень вітчизняного та зарубіжного досвіду підготовки педагога професійного навчання [1; с. 52].

Забезпечення «готовності сучасного педагога професійної школи до виховання людини, ефективної в національному і глобальному демократичному просторі; до формування самодостатньої людини», на думку В.Г. Кременя, передбачає «здійснення переходу від авторитарної до толерантної педагогіки, наданні всьому процесу взаємодії з учнем конструктивно-позитивного змісту» [3; с.138]. Тому, як вважає Н.Г. Ничкало, є необхідним піднесення наукового потенціалу педагогів професійної школи [4; с. 11].

В Концепції розвитку інженерно-педагогічної освіти (О.Е. Коваленко, В.І. Лобунця, М.І. Лазарєва, А.П. Тарасюк) зазначається, що умовою здійснення неперервної підготовки фахівців є забезпечення відповідності навчальних планів підготовки інженерно-педагогічних кадрів Державному стандарту та їх узгодженість; охоплення профілями інженерно-педагогічних спеціальностей кола реально існуючих робітничих професій, близьких за своїм профілем; забезпечення поліфункціональності підготовки інженерно-педагогічних кадрів на основі зв’язку законів розвитку галузі та педагогічної науки; інтеграції технічного та гуманітарного знання як у традиційних дисциплінах, так і при впровадженні нових.

Для вирішення проблем професійно-педагогічної освіти О.І. Щербак вважає за необхідне розробити теоретико-методологічні основи проблем підготовки педагогів професійного навчання та визначити стратегічні підходи до прогнозування розвитку цієї освітньої ланки [1; с.53].

В умовах інформаційного суспільства провідні науковці (О.Е. Коваленко, В.І. Лобунець та ін.) пов’язують майбутнє інженерно-педагогічної освіти з організацією навчального процесу на основі інформаційно-комп’ютерних технологій; з оновленням методів і форм підготовки сучасного педагога завдяки використанню інтерактивних методів навчання та мультимедійних засобів; зі створенням міцного фундаменту розвитку вмінь самостійної роботи як риси особистості студента – майбутнього інженера-педагога.

Практики вважають, що формування педагогічної майстерності «пов’язане із створенням культурно-інноваційного середовища, інформаційного забезпечення науково-методичної діяльності педагога на основі інноваційних технологій; формуванням інформаційної культури та інформаційної компетентності» [5; с. 40].

Висновки Таким чином, розв’язання в освітньому процесі проблем, що характерні для сучасного стану професійно-педагогічної освіти, виступає передумовою успішного формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання.

Перспективами подальших досліджень є розробка моделі формування педагогічної майстерності майбутнього педагога професійного навчання металургійного профілю.

Література:

1. Щербак О.І. Проблеми професійно-педагогічної освіти в сучасних умовах / О.І. Щербак // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: збірник наук. пр. / Укр. інж.-пед. академія. - Х., 2007. - Вип. 18-19. - С. 50-56.

2. Коваленко О.Е., Брюханова Н.О., Мельниченко О.О. Теоретичні засади професійної педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів в контексті приєднання України до Болонського процесу: Монографія. – Харків: УІПА, 2007. – 162 с.

3. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. – К.: Грамота, 2005. – 448 с.

4. Ничкало Н.Г. Підносити науковий потенціал педагогів професійної школи / Н.Г. Ничкало // Професійно-технічна освіта. - 2006. - № 1. – С. 11-12.

5. Пальчук М. Компетентність педагога професійної школи як інтегральна характеристика його професійних і особистісних якостей // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2007. - № 5.- С.35- 42.