ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

На сучасному етапі відбувається реформування системи освіти, яке передбачає зміну освітньої парадигми, перегляд змісту навчання, використання таких підходів до навчально-виховного процесу, які сприяли б формуванню компетентних фахівців, здатних максимально реалізувати свій потенціал у конкретній сфері трудової діяльності. Тому гостро постає питання про модернізацію вищої освіти, удосконалення традиційної системи професійно-методичної підготовки майбутніх вчителів початкової школи, підвищення рівня професіоналізму, компетентності, інтелектуальної культури вчителя.

Необхідно підготувати вчителя, який може змінити акценти з інформаційного на проблемно-діяльнісний тип навчального процесу, працювати в умовах особистісно-орієнтованої системи навчання і ви­ховання, особливості якої майбутній спеціаліст має відчути і засвоїти, ще навчаючись у вищому педагогічному нав­чальному закладі.

Важливою складовою професійної компетентності вчителя є методична компетенція. Під методичної компетенцією ми розуміємо оволодіння знаннями методологічних і теоретичних основ методики навчання предметів, концептуальних основ структури і змісту засобів навчання та уміння творчо застосувати ці знання в педагогічній діяльності.

Важливим напрямом професійно-методичної підготовки майбутніх вчителів початкових класів є якісна методична підготовка до викладання освітньої галузі ”Мова й література”, адже з-поміж предметів початкового шкільного курсу вирішальна роль у навчанні, вихованні і розвитку особистості належить рідній мові.

Реалізація нової мети освітньої галузі ”Мова й література ” – розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва – вимагає якісної мовно-мовленнєвої і методичної підготовки вчителя початкових класів у вищому педагогічному навчальному закладі.

Підготовка майбутнього вчителя в контексті його мовної і мовленнєво-методичної підготовки виходить на рівень його базової професійної компетентності, оскільки вона безпосередньо корелює з мовленнєвими вміннями застосовувати інтерактивні методи навчання. Майбутній учитель повинен уміти організувати діалог, дискусію, групову роботу, володіти різними засобами підтримки уваги і працездатності учнів, їхньої мотивації до навчальної праці – все це вимагає активної мовленнєвої діяльності.

Тому процес навчання у вищій школі має здійснюватись на принципах діалогізації, проблематизації та індивідуалізації. Суть їх полягає в тому, щоб організовувати постійний обмін інформацією, рольову взаємодію, міжособистісне спілкування, забезпечити рівність партнерів, їх емоційну відкритість. Дотримання зазначених принципів вимагає від викладача постійної уваги до стимулювання мислительної діяльності студентів, створення умов для самостійного пошуку ними шляхів розв’язання пізнавальних задач, що можливе тільки за умови застосування сучасних активних методів.

Успішне вирішення питання формування методичної компетентності підготовки вчителя початкових класів можливе за умови впровадження в навчальний процес інноваційних технологій, які надають перевагу особистісно-суб’єктивному фактору, сприяють формуванню самостійних творчих умінь студентів на основі креативного мислення.

Сучасний навчальний процес немислимий без творчої атмосфери, що „передбачає вільне спілкування, обмін думками, ідеями, а найголовніше – особистісну включеність майбутніх педагогів у творчість” [1; с.289].

На нашу думку, формування творчого, ініціативного педагога здійснюється тоді, коли майбутній учитель уже під час навчання у вищій школі буде поставлений в умови, наближені до його практичної діяльності за допомогою креативних методів, які орієнтовані не на пасивне навчання, а на активне й сприяють створенню творчої атмосфери на заняттях, розвитку навичок професійного спілкування з метою розв'язання певних завдань; формують уміння моделювати, прогнозувати й аналізувати педагогічні ситуації на різних етапах уроку української мови та літературного читання в початковій школах.

У процесі формування професійно-методичних умінь особливого значення набуває дослідницька креативна компетенція, основним шляхом формування якої є моделювання ситуацій та розв’язання методичних задач. Вважаємо, що це і є однин із шляхів удосконалення методичної компетентності.

Метод моделювання навчальних стимулює студентів до самоаналізу, самооцінки та саморозвитку, готує майбутніх педагогів до співпраці з учнями. Вважаємо, що його слід ширше впроваджувати у навчальний процес підготовки майбутніх вчителів.

Моделювання будь-якої педагогічної ситуації складається з таких етапів: аналітичного(аналіз й оцінка завдання та усвідомлення самої ситуації, яку необхідно змоделювати); проекційного( плануванням форми, методів і засобів для моделювання педагогічної ситуації, методична розробка фрагмента уроку); виконавчого(практичне відтворення розробленого проекту).

Метою моделювання і програвання педагогічних ситуацій на практичних заняттях з методики викладання української мови – формування готовності майбутніх фахівців до роботи в початковій школі, зокрема проводити уроки української мови та літературного читання. Під поняттям «моделювання і програвання педагогічних ситуацій» розуміємо створення таких ситуацій-моделей, де реальні об'єкти (учні певного класу) замінюються подібним до нього (моделлю – студентська аудиторія), взаємостосунки між учасниками діяльності складаються штучно та організовані спеціально під керівництвом викладача. Під час проведення таких занять студенти імітують діяльність учнів, а один зі студентів виступає у ролі вчителя. Так відтворюється модель навчального процесу. При цьому, одну й ту ж педагогічну ситуацію варто моделювати по-різному, тоді якість змодельованої ситуації буде безпосередньо залежати від знань студента та його креативного мислення. Однак вважаємо, що доцільно програвати( моделювати) не всі компоненти уроків, а лише найбільш важливі, методично значущі їх частини, що дозволяє апробувати кілька способів і організаційних форм проведення занять з мови й читання в школі.

Важливу роль у розвитку творчої діяльності та нагромадженні професійно-методичного досвіду студентів відіграють методичні задачі. Під методичною задачею розуміють таке навчальне завдання, в якому моделюється певний елемент методичної ситуації. Її розв’язання передбачає усвідомлення проблеми, умов, стосовно яких задача має бути розв’язана, актуалізації необхідних знань і виконання грамотних дій для виходу з цієї ситуації. Як правило, методична задача має форму педагогічної конструкції з чітко визначеною методичною проблемою, яку слід розв’язати [4; с.183]. Матеріалом для таких задач є різні види вправ і завдань, уроки або їх фрагменти. На практичних заняттях з методики викладання української мови можуть бути такі методичні задачі:

1. Задачі, в яких вимагається проаналізувати готовий варіант розв’язання методичної ситуації, обґрунтувати доцільність (недоцільність) добору вчителем вправ, типу і структури уроку, методичного підходу до опрацювання певної теми тощо. До прикладу: а) вчитель на початку уроку навчання грамоти (читання) повідомив першокласникам, що вони сьогодні познайомляться з новою буквою ”ен” і показав її. Якої помилки допустив учитель? Який принцип аналітико-синтетичного методу вчителем був порушений?

2. Задачі, для розв’язання яких необхідно вибрати один із кількох запропонованих варіантів вирішення методичної проблеми. До прикладу, проаналізуйте конспекти двох уроків на одну й ту ж тему, підготовлених молодими вчителями, визначте їх тип. Порівняйте структуру цих уроків:визначте подібність і відмінність між уроками , вкажіть,які методичні прийоми використали вчителі; оцініть доцільність використаного дидактичного матеріалу та лінгвістичну грамотність формулювань питань і завдань вчителів тощо.

3. Задачі, що спрямовані на розвиток практично-методичних умінь ( аналіз та добір завдань) , необхідних для формування мовно-мовленнєвої компетентності молодших школярів. Наприклад: Прочитай текст і віднеси його до опису,розповіді чи міркування. Які методи для ознайомлення учнів з текстом-описом ти використаєш?

3. Задачі, спрямовані на самостійний пошук розв’язку методичної проблеми чи самостійне виконання методичних дій за певних умов. До прикладу, доведіть, що форма подачі теоретичних відомостей та орфографічних правил, а також методичний підхід до їх опрацювання в шкільних підручниках для початкових класів орієнтує учнів не стільки на запам'ятовування, скільки на усвідомлене засвоєння способів їх застосування в мовленнєвій діяльності.

4. Задачі, які спрямовані на з’ясування причини типових помилок усних відповідей чи письмових робіт учнів класу. До прикладу, проаналізуйте творчі роботи учнів й з’ясуйте, які типові помилки зустрічаються в них. Якої помилки допустив вчитель на етапі підготовки учнів до творчої роботи?

Розв’язання подібних завдань у процесі моделювання ситуацій чи вирішення методичних задач створює на заняттях атмосферу пошуку і творчості, ініціює здатність студента до творчої самореалізації та сприяє перенесенню теоретичних набутих знань, умінь та навичок безпосередньо в практичну методичну діяльність, сприяє удосконаленню професійно значущих, особистісних якостей, умінь та здібностей, висуває студента в центр навчального процесу, роблячи його активним суб’єктом навчальної діяльності, удосконалює рівень методичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів до реалізації освітньої галузі «Мова і література».

Вважаємо ефективним такий вид організації семінарського заняття як аукціон "Потік ідей", який є колективним методом вирішення проблемних задач тощо. Основною метою такого семінару є визначення методичної проблеми. Кожен студент протягом 5-ти хвилин повинен запропонувати свій спосіб вирішення проблеми. Один із студентів веде протокол цікавих педагогічних знахідок, у якому фіксує всі відповіді студентів. У кінці заняття викладач разом із студентами визначає найкращий спосіб вирішення проблеми. Принцип цього методу: повна відсутність критики, заохочення ідей, рівноправність учасників, велика кількість різноманітних рішень протягом невеликого проміжку часу для подальшого їх обговорення та оцінювання. Цей метод доцільно використовувати для розв’язання недостатньо розроблених питань методики : Як навчити читати дитину швидко?

Формуванню методичної творчості сприяє такий вид семінару як "прес-конференція", на якому застосовується групова технологія. Студенти діляться на дві групи. Кожен студент готує питання відповідно до теми. Після виступу кожного студента група опонентів задає питання. У процесі групової роботи викладач виконує різноманітні функції: контролює хід роботи у групах; консультує, відповідає на запитання, координує діяльність, при необхідності допомагає окремим студентам або групі в цілому.

У процесі формування якісної методичної підготовки майбутніх учителів початкових класів доцільно застосовувати також метод проектів, який спрямований на розвиток пізнавальних навичок студентів, умінь самостійно проектувати нетрадиційні уроки.

Таким чином, різні інноваційні форми організації занять з майбутніми вчителями допомагають їм усвідомити, що готові розробки уроків, які містяться в численних методичних посібниках та фахових журналах потребують творчого осмислення, а це приведе врешті-решт до формування професійно-мобільних спеціалістів, здатних до швидкої адаптації в освітній та соціально-культурній сферах, наділених високим творчим потенціалом та гнучким методичним мисленням.

  Запропоновані методи організації практичних занять, на нашу думку, сприяють підготовці студентів до формування в учнів початкових класів мовно-мовленнєвої компетентності, вирішенню проблеми освіти, виховання, розвитку молодших школярів засобами рідного слова. Інтерактивні методики сприяють активному формуванню у студентів методичної компетентності, розвивають та вдосконалюють інтелектуальні вміння, креативне мислення, а також дозволяють активно формувати професійні якості майбутніх фахівців.

Література:

1. Андрієвський Б.М. Професійно-наукова підготовка майбутнього вчителя початкових класів: монографія / Б.М. Андрієвський, Л.Є. Петухова.– Херсон: Айлант, 2006.– 176 с.

2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології / Дичківська І.М. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

3. Методика навчання української мови : навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів// За наук. редакцією дійсного члена АПН України М. С. Вашуленка. – К.:Літера ЛТД,2010. – 364с.

4. Потоцька Т.Ф Підготовка майбутніх вчителів до методичної творчості / Потоцька Т.Ф // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - 2007. – №1. - Бердянськ: БДПУ, 2007. - С.179-184.