ГАЗЕТА ЯК ДРУКОВАНИЙ ЗАСІБ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Широке розповсюдження цифрових інформаційних технологій можна порівняти з винаходом друкарського верстату, а тому зміни у медіа-середовищі неминучі. Вже фактично окреслено новий вид засобів масових комунікацій (ЗМК), що зумовлює перерозподіл уваги споживачів, рекламного розвитку, впровадження технологічних новинок та нові тенденції у розвитку суспільства.

Актуальність теми зумовлена проблемою адаптації друкованих ЗМК до умов активного розвитку інтернет-ЗМК як одного з головних конкурентів серед читацької аудиторії та рекламодавців. Побутує думка, що з подальшим розвитком інтернет-ЗМК, широким розповсюдженням інформаційних технологій та, зокрема, широкополосного доступу до мережі Інтернет, а також зменшенням частки економічно активного населення серед читачів, які звикли до традиційної преси, друковані ЗМК зникнуть або опиняться на периферії медіа-ринку.

Ключовим чинником розвитку масових комунікацій виступає попит на інформацію, яка здатна забезпечити виживання та успішний розвиток особистості у поточних суспільних умовах. В суспільстві масові комунікації набувають активного розвитку: преса, радіо, телебачення і багато в чому визначають розвиток самого суспільства. Але механізм забезпечення виживання та особистого розвитку через передачу знань від покоління до покоління вже не спрацьовує. Таким чином, з'явився попит на інформацію про сьогоденний, новий контекст. Забезпечення індивідуалізації виробництва товарів і послуг може бути здійснено лише за наявності зворотного зв’язку, тобто комунікації, між економічно активними суб'єктами (ними виступають як організації, так і окремі люди в якості виробників або споживачів товарів та послуг). Результатом цієї комунікації є перехід до більш індивідуалізованих та демасифікованих ЗМК, з наявністю зворотного зв'язку з аудиторією та з активною участю споживачів у наповнені контентом.

Проявом цього є зростання кількості газет, теле- і радіпрограм, журналів, а також розповсюдження електронних книг, газет, журналів, інших онлайн-сервісів. Водночас спостерігаємо зменшення накладів, закриття масових газет і журналів. Тобто зростає різноманіття, розширюється спектр пропонованої продукції. Вона стає все більш адресною, розрахованою на потреби та інтереси конкретних споживачів.

Відповідно до процесу соціально-економічного розвитку, чинниками, що впливають на роль різних видів масової комунікації є характер інформації, яка необхідна для виживання та успішного особистого розвитку людини; соціальна мобільність; ступінь масифікації суспільства.

Виходячи з загального контексту масової комунікації, виділимо наступні види ЗМК, за принципом основного характеру інформації:

• засоби масових знань (ЗМЗ) – канал передачі інформації, яка не має комунікативного характеру, але формує загальну картину світу, визначає культурний, освітній, етичний рівень розвитку людини (освітні знання, історичні надбання, твори мистецтва, етичні норми та ін.);

• засоби масового інформування (ЗМІ) – канал передачі інформації новинного характеру, що є уніфікованою для широких мас суспільства та з незначним зворотнім зв'язком (новини);

• ЗМК – канал передачі інформації комунікативного характеру, що дозволяє встановлювати нові та змінювати існуючі зв'язки між членами суспільства, соціальними групами.

Результатом науково-технічного прогресу стала поява Інтернету та інших нових медіа-технологій, що стало визначальної рисою постіндустріального суспільства. Фактично, Інтернет перебрав на себе функції ЗМЗ. Але треба відзначити, що попит на ЗМЗ залишиться, адже лишаються загальнолюдські цінності, історичні знання, культурне надбання.

Розповсюдженою думкою, є те, що подальший розвиток інформаційних технологій призведе до зникнення Інтернету у його нинішньому розумінні та створення на його основі єдиного цифрового інформаційного простору.

Серед найбільш реальних механізмів розповсюдження та оплати контенту електронних газет медіа-футурологи розглядають співпрацю редакцій з компаніями мобільного зв'язку, які сприяють виробленню звички оплачувати контент, обслуговуючи практично все населення у країнах Європи. Мобільні оператори сприятимуть популяризації нових гаджетів і читачі зможуть отримувати справжні електронні газети, а редакції – доходи відповідно до кількості закачаних з мережі номерів їхніх видань. Однак існує думка, що зчитувачі не приживуться, якщо не матимуть таких функцій як: вихід в Інтернет, можливості розмов, функції ігор та роботи з файлами. Як наслідок, спеціалізовані газетні зчитувачі швидко еволюціонуватимуть і стануть універсальними медіа-пристроями.

Цифровий друк на сьогодні не є новим напрямом. Компанія Осе вийшла на цей ринок у 2001 році з програмою розвитку газетного бізнесу Осе Digital Newspaper Network. Але разом з тим залишається цифрова відсталість, а саме доступ до сучасних інформаційних технологій. Вона і стримує процеси кардинальних змін у медіа-середовищі.

Нині все частіше на верхні рядки популярності потрапляють мережеві видання, що існують лише в Інтернеті. Мережеві ЗМК мають цілу низку переваг у порівнянні з друкованою пресою. Це можливість негайної публікації матеріалів, завдяки якій видання оперативніші, відносно мала собівартість мережевих проектів і відсутність централізації. За рахунок цього відбувається притаманна суспільству демасифікація та індивідуалізація. Але легкість публікації за можливості збереження анонімності призводить іноді до зловживань: дезінформації, екстремізму, прихованої реклами.

Через легкість створення нового проекту, в Інтернеті з'являється все більше високоякісних ЗМК, що призводить до ефекту інформаційного шуму: один досвідчений журналіст, звільнившись від обмежень паперової площі, виробить в Інтернеті контенту (шуму) більше, ніж десятки молодих журналістів у друкованих виданнях.

Нинішній стан розвитку мережі Інтернет дослідники визначають як Веб 2.0 – методику проектування систем, за якої чим більше людей ними користуються, тим вони стають кращими. Особливістю Веб 2.0 є принцип залучення користувачів до наповнення та багаторазової вивірки контенту. Мова відіграє роль наповнювача інформацією, але питання її надійності, достовірності, об'єктивності не розглядаються.

Перспективою розвитку мережі Інтернет визначають концепцію Веб 3.0 – високоякісний контент і сервіси, які створені талановитими професіоналами на технологічній платформі Веб 2.0.

Нинішнє розмаїття інформаційних каналів збільшило шум на одиницю сприйняття. Тому поряд із втратою монополії преса отримала й іншу проблему – девальвацію повідомлення як такого. Повідомлень багато, автор кожного намагається виділитися, тож значимість повідомлення формується за рахунок гнучкості, а не глибини змісту. Це, в свою чергу, підриває довіру не тільки до преси, але й до інформаційного простору загалом.

Ще одна з ключових проблем друкованої преси – розповсюдження, точніше, оперативність доставки повідомлень до читачів. Інформація вживається потоком, а не випусками, тому періодичність преси є одним із чинників її зникнення. Розділяти потік на паперові та будь-які інші дискретні випуски стає безглуздим і з точки зору споживання, і з точки зору бізнесу. Старий і новий способи доставки інформації не тільки розрізняються швидкістю, але й створюють різні споживчі властивості. Наприклад, фізична доставка паперу примушувала пресу бути періодичною, а з розвитком мультимедіа періодичність слабшає, за бажанням, періодичне споживання інформації можна замінити цілодобовим.

Існує думка, що саме проблеми розповсюдження стануть причиною поступового зникнення друкованої преси. Настане момент, коли читачів ще буде достатньо, але підписні агенції не зможуть зібрати достатній обсяг замовлень, а роздрібні мережі не отримають належної виручки. А без масової пропозиції і масового збуту класична бізнес-модель друкованих ЗМК втрачає сенс.

Отже, на перший погляд, ми маємо глобальну кризу ЗМК, викликану розвитком інформаційних технологій, і першою під удар потрапляє саме друкована преса. Однак не варто говорити про те, що вже через декілька років друкована газета в теперішньому вигляді остаточно зникне.

Важливим фундаментом існування друкованих ЗМК є їхня навігаційна соціальна функція. Через статусність друкованих ЗМК та низку інших факторів вони від початку свого існування і дотепер зберігають функцію соціального навігатора – концентруючи та стандартизуючи думки, погляди, позиції з певних важливих питань. Тобто, читач певного друкованого ЗМК зазвичай має погляди, схожі з позицією цього ЗМК. Таке сприйняття і створює лояльну аудиторію та ефект приналежності читача до певної спільноти. ЗМК постачають суспільству виключно інформацію, ключова функція класичних ЗМК – саме орієнтувати читача у величезному обсязі інформації, який, до речі стає більшим з розвитком Інтернету та інших нових медіа-платформ.

Друковані ЗМК визначають не лише спосіб передачі інформації – це також і елемент поведінки, звички на рівні поколінь. Як результат, в умовах швидкого розвитку нових комунікаційних технологій нове покоління споживає інформацію через різні канали.