ТЕСТ ЯК ОДИН З ВИДІВ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ У ВНЗ

Геополітичні, комунікаційні та технологічні зміни в суспільстві втягнули як в безпосереднє так і в опосередковане спілкування доволі велику кількість людей різноманітного віку, професій, інтересів. Відповідно зросли і потреби у використанні іноземних мов. Пріоритетним напрямком у вивченні іноземних мов стало опанування ними, як засобом спілкування.

В області вивчення різних методів контролю досягнуто значних результатів. Вченими були визначені зміст і завдання контролю, зокрема тестового, його функції в процесі навчання; створена класифікація контрольних завдань, сформульовані основні вимоги до розробки контрольних завдань, самої процедури адміністрування контролю; проаналізовані та описані особливості організації контролю різних видів мовленнєвої діяльності, іншомовних мовних навичок та мовленнєвих умінь; розглянуто специфіку контролю на молодшому, середньому та старшому етапах у середніх та вищих навчальних закладах (В.Л. Банкевич, М.С. Бернштейн, М.Є. Брейгіна, Ж.В. Вітковська, М.І. Володін, В.О. Гордієнко, О.Ю. Горчев, Г.В. Іванова, В.О. Кокота, Н.І. Красюк, О.А. Куніна, Л.В. Лисенко, О.О. Леонт’єв, О.Г. Поляков ,І.А. Рапопорт, В.Л. Рись, М.В. Розенкранц, Р. Сельг, І. Соттер, О.Л. Товма, С.К. Фоломкіна, І.О. Цатурова, М.С. Штульман, Г.Б. Юдис тощо).

Процес контролю й оцінки навчальної діяльності учнів має спиратися на вимоги принципів систематичності, об'єктивності, диференційованості й урахування індивідуальних особливостей учнів, гласності, єдності вимог та доброзичливості. Використовуючи оцінку, учитель має володіти педагогічним тактом, виявляти високий рівень педагогічної культури. Адже “найголовніше заохочення, – зауважував В.О. Сухомлинський, – і найсильніше (та не завжди дійове) покарання в педагогічній праці – оцінка. Це найгостріший інструмент, використання якого потребує величезного вміння і культури” [6].

Щодо методів контролю знань, умінь та навичок, то в історії розвитку школи виокремилися такі основні методи контролю знань, умінь і навиків учнів: усна перевірка, письмова перевірка, практична перевірка та тестова перевірка. Більш детально розглянемо тестову перевірку.

Останнім часом, на думку багатьох дослідників (С.Ю. Ніколаєва, І.В. Коломієць, Х. Дуглас Браун, Дж. Хант, М. Гронланд та ін.), методистів та вчителів, одним з найбільш ефективних способів контролю при вивченні іноземної мови є тест.

Розглянемо структуру тесту. Він складається з тестових завдань, які об'єднуються у субтести. До субтесту входять тестові завдання, спрямовані на один конкретний об'єкт тестового контролю, наприклад, визначення рівня володіння граматичною або лексичною навичкою, умінням аудіювання і т. ін. [5].

Тестовий контроль або тестування як термін означає у вузькому значенні використання і проведення тесту, і в широкому значенні як сукупність етапів планування, складання і випробування тестів, обробки та інтерпретації результатів проведення тесту [4].

За визначенням С.К. Фоломкіної, під тестом розуміються завдання, що мають специфічну організацію, яка дозволяє всім учням працювати одночасно в однакових умовах і записувати виконання символами [9; c. 12].

Завдання тестів завжди мають однозначне рішення, визначення правильності відповіді здійснюється по заготовленому ключу. Застосування тестів при контролі доцільне тому, що вони задають напрям розумової діяльності учнів, привчають їх варіювати процес переробки сприйманої інформації.

Структуру тесту утворює спосіб зв'язку завдань між собою. Кожне завдання звязане з іншим через загальний зміст і загальну варіацію тестових результатів. Завдання розташовуються в міру складності: від найпростіших до найскладніших.

У процесі складання тесту тестові завдання відбираються і впорядковуються в залежності від призначення цього тесту. В цілому, комплекс тестів включає тести для визначення сформованості комунікативної компетенції в усіх видах мовленнєвої діяльності : аудіюванні, письмі, читанні, говорінні [1].

Якість тесту визначається мірою його надійності та питанням валідності отриманих результатів. Валідність означає придатність тестових результатів для тієї мети, заради чого проводилось тестування [1].

Валідність залежить від якості завдань, їх числа, від ступеня повноти охоплення змісту навчальної дисципліни у завданнях тесту.

Результати тестування підлягають кількісному визначенню, на основі якого студент отримує оцінку успішності. Така оцінка є більш об'єктивною і надає інформацію про якість засвоєння матеріалу [1].

У навчанні іноземних мов застосовується лінгводидактичне тестування. Лінгводидактичним тестом називається підготовлений відповідно до певних вимог комплекс завдань, які пройшли попереднє випробування з метою визначення якісних показників і які дозволяють виявити в учасників тестування рівень їх мовної або комунікативної компетенції та оцінити результати тестування за заздалегідь встановленими критеріями [2; c. 271]. Основними показниками якості лінгводидактичного тесту є валідність (показує, що саме вимірює тест і наскільки ефективно він це вимірює, означає його придатність для визначення рівня володіння певними іншомовними мовленнєвими навичками і вміннями), надійність, диференційна здатність(вказує на здатність даного тесту виявляти встигаючих і невстигаючих тестованих, тобто з достатнім і недостатнім рівнем володіння іншомовними навичками і вміннями), практичність (визначає доступність та посильність інструкцій тесту і змісту тестових завдань для розуміння тих, хто виконує тест; простоту організації проведення тестування в різних умовах; перевірку відповідей і визначення результатів та оцінки [2; c. 273]) та економічність (передбачає мінімальні витрати часу, зусиль і коштів на підготовку тесту від планування до видання) [2; c. 219].

Лінгводидактичні тести бувають стандартизовані і нестандартизовані.

Стандартизований тест є таким, який пройшов попереднє випробування на великій кількості тестованих і має кількісні показники якості. Серед стандартизованих тестів, які вимірюють ступінь володіння, наприклад, англійською мовою, відомі такі як TOEFL (Testing of English as a Foreign Language, USA); PET (Preliminary English Test), BEC (Business English Certificate), FCE (First Certificate in English). Стандартизовані тести супроводжуються паспортом, в якому містяться норми, умови та інструкції для багаторазового використання тесту в різних умовах [5; c. 273].

Нестандартизовані тести розробляються самим учителем для своїх учнів. Такі тести складаються на матеріалі конкретної теми для перевірки рівня сформованості певної навички або вміння. Нестандартизовані тести застосовуються під час поточного контролю з метою забезпечення зворотного зв'язку у навчанні іноземної мови. Нестандартизовані тести не потребують визначення усіх кількісних показників якості. Але доцільно виявити в такому тесті дуже важкі і занадто легкі питання і замінити їх більш прийнятними. Для визначення важких або легких завдань користуються такою методикою: підраховують відсоток тестованих, які виконали завдання. Якщо лише 15% і менше тестованих правильно виконали завдання, воно може вважатися важким. Якщо 85% тестованих справились із завданням, воно вважається легким [10; c. 18].

Тестовий контроль або тестування як термін означає у вузькому смислі використання і проведення тесту, і в широкому – як сукупність етапів планування, складання і випробування тестів, обробки та інтерпретації результатів проведення тесту [5; c. 271].

Основна відмінність тесту від традиційної контрольної роботи полягає у тому, що він завжди припускає вимірювання. Тому оцінка, що виставляється за підсумками тестування, відрізняється більшою об'єктивністю і незалежністю від можливого суб'єктивізму вчителя, ніж оцінка за виконання традиційної контрольної роботи, яка завжди суб'єктивна, оскільки заснована на враженні вчителя, не завжди вільного від його особистих симпатій або антипатій по відношенню до того, або іншого учня. Головна відмінна риса тесту - об'єктивність, що гарантується вимірюванням, функція якого полягає в тому, щоб поставляти кількісну інформацію [7].

Найбільш суттєві признаки поняття “тест” – це недвозначність, безпосередня фіксація результатів іспитів, порівняння яких із заздалегідь підготовленими ключами відповідей дозволяє легко і точно встановити правильність чи помилковість дій тестуємих. Тільки за умови дотримання цих двох вимог результати тестування не залежать від суб’єктивних висновків осіб, що проводять тестування і оцінюють його результати [3].

Факт відсутності в немовних ВНЗ України уніфікованої системи оцінювання рівня володіння мовою підтверджується результатами інтерв’ю з викладачами англійської мови професійного спрямування. Респонденти зазвичай користуються наведеними нижче підходами до розробки матеріалів контролю та оцінювання знань студентів:

· запозичення тестових матеріалів із підручників;

· запозичення готових тестових матеріалів із різних видань, безкоштовних зразків та наведених тестів в Інтернеті;

· запозичення готових тестів для перевірки прогресу у вивченні підручників;

· адаптування автентичних матеріалів самостійно.

Усі чотири наведені підходи, однак, мають свої недоліки. Перші три підходи, незважаючи на те, що це тести розроблені професіоналами, несуть у собі ризик невідповідності потребам студентів, які вивчають англійську мову професійного спрямування (потребам, специфічним в кожному окремому випадку), цілям курсу, матеріалам та оцінюванню. Якщо немає підручника, який би абсолютно відповідав усім потребам студентів та цілям курсу, то безглуздо вживати запозичений з підручника тест, розроблений для іншого контексту навчання/вивчення англійської мови професійного спрямування, бо іспит не буде відображати принципи і/або цілі навчання, які, як передбачається, він повинен виміряти. Другий недолік має місце під час використання четвертого підходу до розробки тестів, який практикується в немовних ВНЗ України: адаптування автентичних матеріалів до конкретних потреб та цілей контролю. Ця робота вимагає від викладача пройти відповідний тренінг з сучасних принципів контролю та оцінювання й принципів складання тестів. Нажаль, українські викладачі англійської професійного спрямування не мають таких знань.

Розробка тестів з англійської мови професійного спрямування – це повсякденна проблема, з якою викладачі зіштовхуються під час їх щоденної викладацької діяльності. Тому вважається важливим проаналізувати, як викладачі оцінюють об’єктивні та суб’єктивні форми тестування щодо їх відповідності потребам студентів, щодо їх можливості відображати мовні навички студентів, щодо їх доречності до рівня володіння англійською мовою професійного спрямування студентами. Крім того, також важливо розглянути точки зору викладачів на можливості таких тестів оцінити професійні комунікативні навички та відповідність їх видам діяльностей, які практикуються в цільовій професійній ситуації студентів [8].

Перспективою подальших досліджень може бути поглиблене вивчення функцій тестового контролю, більш детальне визначення та аналіз типів тестів, а також аналіз інших методів контролю та оцінки знань іноземних мов у ВНЗ.

 

Література:

1. Комунікативна методика як основа підвищення якості процесу при навчанні аудіюванню англійської мови за професійним спрямуванням / Л. Карпець, В. Огієнко // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах : збірник наукових праць. – Вип. 13. – С. 258–264

2. Методика обучения иностранным языкам в начальной и средней общеобразовательной школе / [под ред. В.Н. Филатова]. – Ростов-на-Дону, 2004. – С. 314–326.

3. Методи і прийоми контролю рівня володіння іноземною мовою [Електронний ресурс] / В.В. Лубеннікова, О.Л. Бурдакова // Філологічні науки. – № 5. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/20_PRNiT_2007/Philologia/23936.doc.htm

4. Моісєєва Ф.А. До питання тестового контролю у навчанні іноземних мов [Електронний ресурс] / Ф.А. Моісєєва, Н.В. Білан. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/NIO/Philologia/moiseeva.doc.htm

5. Ніколаєва С.Ю. Практикум з методики тестування іншомовної лексичної компетенції / С.Ю. Ніколаєва. – М.: ІЗМН, 1996. – 321 с.

6. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5-ти т. / В.О. Сухомлинський. – Т.3. – К.: Рад. Школа, 1977. – С.167.

7. Тест як один із засобів контролю навчання іноземної мови [Електронний ресурс] / Л.А. Куликова, Т.І. Харченко // Педагогічні науки (Сучасні методи викладання). – № 5. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/15_NPN_2009/Pedagogica/46532.doc.htm

8. Тодорова Н.Ю. Стан контролю рівня володіння англійською мовою в немовних ВНЗ України [Електронний ресурс] / Н.Ю. Тодорова. – Режим доступу: http://ea.donntu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/2034/1/state.pdf

9. Фоломкина С.К. Тестирование при изучении иностранного язика / С.К. Фоломкина // Иностранные языки в школе. – 1986. – №2. – С. 12 – 16.

10. Рапопорт И.А. Прагматические тесты: сущность, специфика, перспектива. // Иностранные языки в школе. – №2 – 1985. – С. 18 – 24.