СИНТАКСИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ НАПІВПРЕДИКАТИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ

(на прикладі перекладів з російської мови на англійську епістолярних і драматургічних творів А.П.Чехова)

Стаття присвячена проблемі адекватності перекладу напівпредикативних конструкцій з російської мови на англійську (на матеріалі епістолярних і драматургічних творів А.П.Чехова). В статті аналізуються перестановка та розчленовування речення як види синтаксичної трансформації, в тому числі ‒ їх залежність від стилістичної приналежності тексту.

Із складного і все ще недостатньо розробленого комплексу питань, пов’язаних із проблемою адекватності перекладу, зупинимося на одному, а саме ‒ синтаксичній трансформації. Проблемою адекватності перекладу займалося багато відомих лінгвістів, серед яких В.Д. Аракин, О.Д. Швейцер, Я.І. Рецкер, В.Н. Комісаров, Є.В. Бреус, Л.К. Латишев та інші, але їх роботи здебільшого стосувалися перекладу з англійської мови на російську. У лінгвістів немає також єдності щодо визначення такого явища, як напівпредикативність, яке ототожнюють з другим предикатом чи відносять до неповної предикації, вважаючи його гібридним по своїй природі. У статті зроблено спробу дослідити адекватність перекладу напівпредикативних конструкцій з російської мови на англійську на прикладі епістолярних та драматургічних творів А.П.Чехова.

Однією з трансформацій, яка здійснюється на синтаксичному рівні, є перестановка. Перестановка ‒ це зміна розташування (порядку проходження) мовних елементів в тексті перекладу в порівнянні з текстом оригіналу. Елементами, що можуть піддаватися перестановці, є слова, словосполучення, синтаксичні конструкції, частини складного речення і самостійні речення в складі тексту.

Перестановки викликаються цілим рядом причин. Основною причиною є відмінність в складі речення в англійській і російських мовах. Закріплений порядок слів англійського речення звичайно носить ієрархічний характер. Спочатку стоять головні члени речення – підмет і присудок, потім другорядні. У російській мові порядок слів відносно вільний, нефіксований, але в ньому помітна тенденція поміщати основний зміст вислову (рему) в кінці речення, виражаючи його підметом. У російській мові звичне розташування членів речення відповідає моделі: обставини, присудок, підмет, тобто порядок, зворотний прийнятому в англійській мові. Другорядний член речення може стояти в початковій позиції, якщо він є початковим моментом вислову і вводить так звану тему – те, про що робиться повідомлення. У англійській мові тематичний підмет стоїть на початку речення згідно встановленому твердому порядку слів. Зазвичай (але не завжди), темі властиве початкове положення у вислові. Цей факт можна проілюструвати прикладом з п'єси А.П. Чехова "Чайка".

Сорин (Нине). Пойдемте к сестре ... Мы все будем умолять ее, чтобы она не уезжала. Не правда ли? (Глядя по направлению, куда ушел Шамраев) [1;с.160].

Sorin (To Nina). Let us go and find my sister, and all beg her not to go. (He looks in the direction in which Shamraeff went out) [3; с.33].

Трансформація відбувається в реченні, що містить напівпредикативну конструкцію, а саме, відособлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом. Як ми бачимо, підмет російського речення стоїть після присудка, а в перекладі—перед. Це пояснюється причинами різної будови речень російської і англійської мов, які описувалися вище.

Перестановка викликається не тільки необхідністю виділення центру повідомлення (реми), але і іншими повідомленнями логічного порядку, наприклад, принципами синтаксичної ієрархії у зв'язку з передачею підмета головного та підрядного речення. Те ж саме іноді відноситься до порядку розташування головного речення та підрядного, що містить відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом.

Я верю, что, прочитав ее, многие разочаруются [2; с.51].

I am sure, that many people will be disappointed when they read it [4; c.68].

Даний вислів узятий з листа А.II. Чехова, написаного 28 березня 1886 року і адресованого Д.В. Григоровичу. У оригіналі речення складається з двох частин, причому до складу підрядного з'ясувального речення входить дієприслівниковий зворот. У перекладі складне двочленне речення стає тричленним, дієприслівниковий зворот передається за допомогою підрядного обставинного речення, причому місце розташування конструкції змінюється. Якщо в оригіналі конструкція знаходиться перед підрядним з'ясувальним, то в перекладі підрядне обставинне речення із значенням часу, в яке вона трансформується, займає постпозицію, що залежить від підрядного з'ясувального. Це пояснюється тим, що російський дієприслівник означає дію, що передувала дії, позначеній дієсловом "разочаруются". Для того, щоб передати це, перекладач вживає підрядне обставинне речення із значенням часу.

Кресло останавливается в левой половине комнаты; Полина Андреевна, Маша и Дорн садятся возле; Медведенко, опечаленный, отходит в сторону [1; c.180].

Sorin in his chair is wheeled to the left-hand side of the room. Paulina, Masha and Dorn sit down beside him. Medvedenko stands sadly aside [3; c.57].

У даному прикладі, узятому з п'єси «Чайка», спостерігається перестановка і заміна відокремленого означення, вираженого поодиноким дієприкметником. Російський дієприкметник замінюється англійським прислівником, саме тому міняється порядок слів в реченні, оскільки англійському прислівнику властиве положення після дієслова, дію якого він описує. Проте, нерідкі випадки однакового розташування членів речення і його смислового розчленовування в англійській і російській мовах. У даному випадку йдеться про синтаксичне уподібнення, яке є типом "нульової" трансформації. Дана трансформація зустрічається тільки тоді, коли у вихідній мові і в мові, на яку перекладають, є паралельні синтаксичні структури або конструкції. Наприклад, в російській і англійській мовах є паралельні напівпредикативні конструкції, а саме ‒ дієприкметникові звороти.

У него на плотине блестит горлышко разбитой бутылки и чернеет тень от мельничного колеса—вот и лунная ночь готова, а у меня и трепещущий свет и тихое мерцание звезд, и далекие звуки рояля, замирающие в тихом воздухе… Это мучительно [1; c.187].

There you have a moonlight night before your eyes, but I speak of the shimmering light, twinkling stars, the distant sounds of a piano melting into the still air, and the result is abominable [3; c.62].

Речення, узяте з драматургічного тексту твору А.П. Чехова, є яскравою ілюстрацією вище сказаних слів про паралельні конструкції, виражені дієприкметниковими зворотами.

Синтаксичне уподібнення часто зустрічається і при перекладі епістолярних текстів Антона Павловича. Наприклад, у листі, написаному ним 28 червня 1888 р. О.Н. Плещєєву:

То есть душу можно отдать нечистому за удовольствие поглядеть на теплое вечернее небо, на речки и лужицы, отражающие в себе томный, грустный закат [2; c.87].

Really one might sell one’s soul to the devil for the pleasure of looking at the warm evening sky, the rivers and the pools reflecting the sad, languid sunset…[4; c.124].

Як видно з вище наведених прикладів, синтаксичне уподібнення однаково виявляється при перекладі як драматургічних, так і епістолярних текстів. Ця трансформація доречна в даних випадках, і за її допомогою передається стилістичне, лексичне і синтаксичне значення конструкцій. Проте, як відомо, інколи спроби перекласти дослівно той або інший текст призводять якщо не до повної незрозумілості цього тексту, то в усякому разі до важкості і неясності.

Розчленовування речення. Відмінності, пов'язані з мовною вибірковістю, знаходять своє втілення і в ступені дискретності при описі наочної ситуації. Ситуація, яка в одній мові описується за допомогою однієї ознаки, в іншій мові вимагає для свого виразу двох або більш ознак. Англійській мові властиві економніші способи виразу думки, чим це має місце в російській мові, тобто російська мова є більш дискретною, ніж англійська, що веде до розширення об'єму тексту, що перекладається.

Таким чином, розчленовування речення ‒ спосіб перекладу, при якому синтаксична структура речення в оригіналі перетвориться в дві і більш предикативні структури мови, на яку перекладаємо. Ця трансформація обумовлена структурно-типологічними розбіжностями між реченнями вихідної та перекладної мови.

Трансформація розчленовування призводить до перетворення простого речення вихідної мови в складне речення перекладної мови, при цьому складні синтаксичні конструкції речень замінюються простими.

Так, при перекладі простих речень, що містять напівпредикативні конструкції, з російської мови на англійську такі речення часто замінюються складними, а саме складнопідрядними. Це пояснюється тим. що деякі не особові форми дієслова, що входять в напівпредикативну конструкцію, не мають в англійській мові прямих відповідностей. Наприклад, у листі Н.О. Плещєєву, 28 червня 1888 р.:

На пасеке обитает дед, помнящий царя Гороха и Клеопатру Египетскую [2; c.88].

At the bee house there is an old grandsire who remembers Old King Cole and Cleopatra of Egypt [4; c.125].

У листі Д.В.Григоровичу, 12 лютого 1887 р.:

Ощущая во сне холод, я всякий раз вижу людей [2; c.81].

When I feel cold in my sleep I dream of people [4; c.130].

У цих прикладах фіксується заміна напівпредикативних конструкцій російських речень англійськими підрядними реченнями, в першому випадку це підрядне означальне речення, а в другому ‒ підрядне обставинне із значенням часу. Такі зміни пояснюються тим, що в англійській мові неможливо утворити дієприкметник від дієслів, що позначають відчуття і розумову діяльність. Таким чином, перекладач був змушений вжити підрядні речення замість напівпредикативних конструкцій.

В драматургічних текстах такі заміни мотивовані іншими причинами. В них вживаються дієприкметникові звороти, які містять дієприкметники активного стану минулого часу, що позначають дію. яка передувала дії, позначеної присудком. Наприклад:

Тригорин. А я все отстаю и отстаю, как мужик, опоздавший на поезд [1; c.165].

Trigorin. I am left behind them like a peasant who has missed his train at a station [3; c.38].

При перекладі епістолярних текстів часто зустрічається такий вид синтаксичної трансформації, як зміна предикатів. Одна і та ж наочна ситуація в російській мові може бути описана за допомогою різних предикатів або, що для нас є більш важливим, напівпредикатів.

Однією з основних причин трансформацій, що супроводжуються заміною предиката або напівпредиката, є вибірковість російської і англійської мов по відношенню до ознак наочної ситуації. В тих випадках, коли дія означає перехід в якісно або кількісно новий стан, в російській мові звичайно використовується предикат дії, тоді як в англійській мові віддається перевага предикату стану. При цьому вихідна і кінцева форми з'єднані відношенням процес ‒ результат. Наприклад, з листа М.В.Кисельовій, 14 січня 1887 р.:

Я не знаю, кто прав: Гомер, Шекспир, Лопе де Вега, вообще древние, не боявшиеся рыться в «навозной куче», но бывшие гораздо устойчивее нас в нравственном отношении, или же современные писатели, чопорные на бумаге, но холодно-циничные в душе и в жизни? [2; c.68].

I do not know which are right: Homer, Shakespeare, Lopez de Vega, and, speaking generally, the ancients who were not afraid to rummage in the «muck heap», but were morally far more stable that we are, or the modern writers priggish on paper but coldly cynical in their souls and in life [4; c.119].

В даному випадку дієприкметник відокремленого дієприкметникового звороту, що є частиною напівпредикативної конструкції, перекладається за допомогою предиката стану, який передається поєднанням дієслова to be в негативній формі і прикметника аfraid.

Таким чином, як бачимо, в текстах різної стилістичної приналежності значення напівпредикативної конструкції передається по-різному, тому що епістолярні та драматургічні тексти в російській та англійській мовах мають свій набір конструкцій, стилістично обумовлений. Причиною трансформацій напівпредикативних конструкцій на синтаксичному рівні є, по-перше, передача комунікативного завдання, по-друге, в різних мовах напівпредикативні конструкції в реченні виконують різні синтаксичні функції, і, по-третє, відмінність, яка пов’язана з мовною вибірковістю. Англійській мови властиві економніші способи передачі думки, чим це має місце в російській мові.

Література:

1. Чехов А.П. Собрание сочинений в 12 т. ‒ М.: Правда, 1985. ‒ Т. 10: Драматические произведения. ‒ 1985. ‒ 432с.

2. Чехов А.П. Собрание сочинений в 12 т. ‒ М.: Правда, 1985. ‒ Т. 12: Избранные письма. ‒ 1985. ‒ 448с.

3. Plays by Anton Chekhov. Volume 1. The Swan Song. The Seagull. Uncle Vanya. Translated by Mariane Fell. The Three Sisters. Translated by Constance Garnett.—New York. The Macmillan Company. 1922. ‒ 179p.

4. Letters of Anton Chekhov. Translated by Constance Garnett. ‒ New York. The Macmillan Company. 1920. ‒ 416p.