ІННОВАЦІЙНА СТРУКТУРА ВНЗ: ДОСВІД ПРОВІДНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ РОСІЇ

Освітній процес є основним бізнес-процесом у віщому навчальному закладі (ВНЗ), отже, саме він повинен стати центром уваги керівництва. Відповідна організація і оптимізація освітнього процесу веде до зростання прибутку через скорочення витрат. Забезпечення високої якості освіти як процесу дозволяє підвищити конкурентоспроможність освітніх послуг, що позитивно впливає на їх споживчу вартість та ціни. Важливою ознакою правильно організованого бізнес-процесу є його гнучкість і можливість легко реагувати на зміни запиту. З цієї точки зору традиційний підхід до організації освітнього процесу у ВНЗ не витримує критики.

Більшість дослідників сходяться на думці, що існуючі структури управління у ВНЗ, які склалися за роки адміністративно-командного стилю управління і не зазнали практично ніяких змін, не дозволяють ВНЗ ефективно реагувати на зміни зовнішнього середовища і адаптуватися до нових економічних умов. Жорсткість структури не дає сьогодні ВНЗ можливості реалізувати стратегії підприємницького управління з багатьох аспектів діяльності, отже, необхідна радикальна перебудова організаційної структури ВНЗ, яка повинна спричинити необхідні зміни бізнес-процесів його освітньої діяльності [1].

В даному випадку, під. структурою (лат. structura - будова) – розуміється форма організації системи, єдність стійких взаємозв'язків між складовими елементами системи. [2, c.420]

Низка університетів проводять реструктуризацію своєї організаційної структури з метою переходу на нову, інноваційну структуру. Віщі навчальні заклади знаходять ряд переваг в інноваційній структурі управління:

- Розвиток науки та трансферу технологій;

- Зростання рівня мотивації персоналу ВНЗ;

- Розвиток наукових шкіл та колективів;

- Підвищення рівня працевлаштування випускників ВНЗ;

- Більш приваблива освітня пропозиція.

Все це сприяє створенню позитивного іміджу ВНЗ. Зокрема, як зазначають працівники ВНЗ, задіяні у створенні інноваційних структур, європейські університети все більшу увагу приділяють трансферу технологій. Перш за все це сприяє не тільки отриманню додаткових прибутків, а створенню образу навчального закладу, випускники и наукові працівники якого не лише мають високий освітній рівень, але і є творцями та бенефіціантами економічного успіху, пов'язаного з комерціалізацією технологій [3, c.32].

Владивостоцький державний університет економіки і сервісу (ВДУЕС) для реалізації клієнтоорієнтованого підходу у ВНЗ застосував інноваційну матричну систему управління (рис. 1), запропоновану Н. П. Макаркіною, О. Б. Томіліним, І. М. Фадєєвою [4].

В даному випадку, об'єктом реорганізації стали базові підрозділи - «операційне ядро» - інститути.

Робота проводилася на підставі таких базових принципів:

1. Виділено стратегічно важливі для університету напрями підготовки, на які університет має намір робити ставку в своєму розвитку, за ознаками:

- Відповідності профілю університету,

- Шансу реального лідерства за цими напрямками в регіоні,

- Обмеження за кількістю таких напрямів (за рекомендаціями експертів, їх не може бути більше 5-6),

- Формування стійкої асоціації даних напрямів підготовки з ВДУЕС у потенційних клієнтів.

Рис. 1. Інноваційна матрична система управління вищим навчальним закладом

2. Виділені напрями покладені в основу побудови оргструктури інститутів з умовою обов'язкового відображення даного напрямку в найменуванні інституту.

В результаті було сформовано 6 інститутів і 29 кафедр (замість 12 інститутів і 40 кафедр). Число знов сформованих інститутів, на думку керівництва університету, є цілком оптимальним для масштабів підготовки: 42 спеціальності віщої професійної освіти (ВПО), 20 спеціальностей середньої професійної освіти (СПО), 8000 чоловік - контингент очної форми навчання ВПО в головному вузі, загальний контингент - 23 550 студентів. Середній штат кафедри - 17, 5 одиниць, мінімальний - 10 одиниць. Саме такий склад кафедри дозволяє їй найбільш динамічно розвиватися, утворювати наукові школи, вести дослідницькі проекти за кількома спорідненими напрямами, забезпечувати якісну підготовку фахівців, ефективно організовувати процес відтворення наукової еліти в магістратурі, аспірантурі, розвивати додаткові освітні програми та позаосвітні види діяльності, що приносять дохід.

Інноваційна структура Уральського федерального університету (Урфу) об'єднує підрозділи, покликані сформувати на базі Урфу середовище для розвитку наукоємного бізнесу шляхом комерціалізації результатів наукових досліджень і розробок у сфері високих технологій.

До складу інноваційної структури Урфу входять [5]:

- Центр інтелектуальної власності;

- Центр трансферу технологій та підприємництва;

- Управління інноваційного маркетингу;

- Бізнес-інкубатор;

- Центр освітніх технологій та кадрового забезпечення інноваційної діяльності

 У Московському державному університеті ім. Ломоносова (МДУ) сформований відповідний відділ, який складає окремий орган управління інноваційним розвитком під назвою «Управління інноваційної політики та організації інноваційної діяльності» (рис. 2)

Рис. 2. Структура Управління інноваційної політики та організації інноваційної діяльності МДУ

Розглянемо Центр трансферу технологій (ЦТТ) МДУ ім. М. В. Ломоносова.

Цілі функціонування ЦТТ МДУ [6]:

- Сприяння розвитку інноваційної діяльності в МГУ;

- Створення умов ефективної взаємодії університету з промисловість.

Основні завдання ЦТТ МГУ:

- Організація процесу взаємодії науки з бізнесом на початковому етапі;

- Створення баз даних перспективних технологій, створених в університеті;

- Створення баз даних потреб бізнесу, перш за все, регіону (Москви);

- Підготовка кадрів для інноваційної діяльності.

Науковий парк МДУ (НП МГУ) - один з перших в Росії науково-технологічних парків - був створений в МДУ ім. М. В. Ломоносова у 1992 році.

Цілі Наукового Парку МГУ:

- Розвиток інноваційного підприємництва на базі технологій, розроблених в МДУ ім. М.В. Ломоносова;

- Сприяння розвитку малих і середніх інноваційних компаній;

- Всебічна підтримка підприємців, що працюють у науково-технічній сфері (інкубація).

Науковий парк МДУ (НП МДУ) є членом Союзу Інноваційних Технологічних Центрів Росії, Асоціації «Технопарк».

Таким чином, можна стверджувати, що реорганізація структури управління університетом з інноваційним підходом базується на двох принципах. З одного боку, інноваційне управління вбудоване саме в структуру управління університетом на кожному ієрархічному рівні, як це демонструє інноваційна матрична система управляння ВДУЕС. Такий підхід дозволяє формувати інноваційну діяльність безпосередньо на містах, тобто підрозділах.

Другий підхід базується на виділенні підрозділу, який відповідає за інноваційну діяльність ВНЗ. Яскравим прикладом такої інноваційної структури є структура управління інноваційної політики та організації інноваційної діяльності МДУ. Такий підрозділ постає осередком інноваційної думки університету, дозволяє акумулювати науковий досвід та впроваджувати його в практичне застосування шляхом трансферту технологій, наукових парків та інкубаторів.

Проте такий підхід неможливо застосувати низці ВНЗ з причини вузьконаправленості та відносно невеликих розмірів останніх. Для таких університетів більш можливим виявляється перший тип інноваційної структури. Загальним для двох типів залишається необхідність трансферту інновацій в практичну діяльність, зокрема в освітній процес.

Результати аналізу інноваційних структур, що позиціонують в роботі можуть бути додатковим доповненням та уточненням уявлення щодо можливих підходів до інноваційної структури ВНЗ, в тому числі і українських університетів, які спроможні регенерувати інноваційні мислення, що формують науковий та економічний потенціал країни.

Література:

1. Арзякова О. Н., Платонов А. М. Механизм управления внебюджетной деятельностью государственного Вуза как делового предприятия // Университетское управление. 2000. № 3(14). С. 50–53.

2. Кнорринг В. И. Теория, практика и искусство управления. Учебник для вузов по специальности "Менеджмент". - 2-е изд. - М.: Издательство НОРМА, 2001. - 528 с.

3. Бонковскі А. Європейські схеми дій на підтримку академічного підприємництва // Вступ до академічного підприємництва. – Лодзь- Познань-Львів, 2006. – С. 31–40.

4. Макаркин Н. П., Томилин О. Б., Фадеева И. М. Матричное управление в высшем учебном заведении // Университетское управление: практика и анализ. 2004. № 1(30). С. 43–47.

5. Уральський федеральний університет ім. першого Президента Росії Б.Н. Єльцина. - Режим доступу: http://urfu-inno.ru/pages/glavnaja/o-nas.php

6. Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова - Режим доступу: http://www.stix.ru/innov13/struct.php