М. М. НОВИКОВ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

В історії науки важливим напрямом особливо з часів з часів незалежності стала біографістика. В українській науковій біографістиці є окремі особистості про яких можна з упевненістю сказати, що це була людина з великої літери – інтелігент та інтелектуал найвищого ґатунку, справжній професор, педагог і вчений.

Микола Миколайович НОВИКОВ, учасник Великої Вітчизняної війни, кращі роки свого творчого життя віддав самовідданій роботі у Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка, зокрема на кафедрі фізики металів, з якою пов’язано становлення його як ученого, формування як досвідченого наставника, стрімке наукове зростання, плідна багаторічна діяльність.

Доцільно зазначити знаменні віхи історії кафедри.

Кафедру фізики металів створено в 1931 р. на чолі з професором С.Д. Герцрікеном, який уславився дослідженнями в галузі дифузії. Далі ця тематика розроблялася під керівництвом заслуженого діяча науки України професора П.П. Кузьменка. Було відкрито явища електронного вітру (за участю Харькова Є.Й. та Островського Л.Ф.) та діркового вітру (за участю Гриневич Г.П.). Було доведено відсутність абсолютного електропереносу у металевих розплавах (Лозовий В.І. і Харьков Є.Й.). За роботи з електропереносу та фізики розплавів лауреатами Державної премії у 1984 р. стали П.П. Кузьменко, Є.Й. Харьков, В.І. Лисов і В.Є. Федоров. У 1955–1957 рр. на кафедрі розпочалися важливі дослідження дислокацій (Герцрікен С.Д., Новиков М.М.). Було відкрито фотомеханічний ефект (Кузьменко П.П., Новиков М.М., Горидько М.Я.). У 60-х рр. XX ст. розпочато дослідження динаміки дислокації кристала (Макара В.А., Новиков М.М., Стебленко Л.П.). Розпочато дослідження кремнію (за участю також Руденка О.В., Стебленка Л.П., Весни Г.В.). Ця розробка завершилася важливими для виробництва інтегральних схем досягненнями, відзначеними Державною премією України (Новиков М.М. і Макара В.А.) 1987 р. З 1988 р. до нині кафедру очолює колега та співавтор з багатьох розробок М. М. Новикова член-кореспондент НАНУ, професор В.А. Макара.

Для М. М. Новикова визначним стало у житті те, що після закінчення з відзнакою фізичного факультету КДУ ім. Т. Г. Шевченка з 1957 р. він зразу ж був направлений на кафедру фізики рідного Університету, спочатку асистентом, а згодом із 1975 р. стає професором кафедри фізики металів.

За зразкову діяльність у 2003 р. йому присвоєне почесне звання «Заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка», тому, що із загального стажу роботи 54 роки, упродовж 47 років він на високому професійному рівні виконував навчальну, виховну та наукову роботу: читав лекції з загальної фізики, фізичних основ міцності, рентгеноструктурного аналізу, фізики твердого тіла тощо. Вперше в державі ним одноосібно було розроблено курс і у 1983 р. видано з грифом Мінвузу УРСР відповідний підручник з фізичних основ міцності і пластичності «Структура и структурно-чувствительные свойства реальных кристаллов». Цей підручник і нині використовується в багатьох ВНЗах відповідного напряму. В 2000 р. видавництвом Національного університету імені Тараса Шевченка видано його доповнене продовження – посібник «Мікро і макродеформація ковалентних кристалів». Також у 2006 році у співавторстві виходить фундаментальна книга «Основи загальної фізики».

Інша сторінка діяльності професора у КДУ: з 1986 по 1992 р. – плідна праця на посаді декана факультету підвищення кваліфікації викладачів вузів. За період керівництва факультетом підвищення кваліфікації вченим виконано значну роботу з удосконалення організації учбового процесу, наближення його до завдань часу (організація робіт по підвищенню комп’ютерної освіти викладачів), впровадженню нових спеціальностей, учбових дисциплін та планів.

М. М. Новиков завжди приділяв велику увагу науковому супроводженню освітнього процесу за рахунок створення лабораторної бази. Ним уперше для спеціальних вищих навчальних закладів України було поставлено лабораторний практикум по фізиці міцності та практикум з рентгенівської трикристальної дифрактометрії.

Він віддавав багато часу виховній та громадській роботі. Неодноразово обирався до керівних органів університету (Вчена Рада університету і факультету, профком тощо).