РОЛЬ І МІСЦЕ СВІТОГЛЯДНИХ ОРІЄНТИРІВ В НАПРЯМКУ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У СВІТОВЕ СПІВТОВАРИСТВО

Метою статті є: необхідність переосмислення проблем становлення і розвитку демократизації України, висвітлення місця і ролі суспільних світоглядних орієнтирів у співвідношенні до норм і цінностей розвинених країнах світу.

Постановка проблеми. У сучасному глобалізованому світі перспективи розвитку кожної країни залежать від обсягів її внеску у загальноцивілізаційні проблеми, від світоглядних орієнтирів і цінностей та їх впливу на хід суспільного розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню світоглядних орієнтирів суспільного розвитку чимало уваги приділено такими вітчизняними вченими, як В. Аверьянов, О. Воронько, С. Дубенко, Н. Нижник, В. Луговий, В. Майборода, В. Малиновський, М.І. Пірен, В.М. Олуйко і ін. В центрі уваги цих авторів знаходяться визначення спрямованості демократичного поступу країни, а також пошуку шляхів розбудови громадянського суспільства у відповідності до європейських стандартів.

Виклад основного матеріалу. Вибір даної теми зумовлений тим, що спрямованість нашої країни на вступ до Європейського Союзу загострює необхідність подолання існуючих проблем суспільного устрою та реформування інституту державної служби на основі європейських стандартів. У Конституції України, Декларації про державний суверенітет України, Програмі діяльності Уряду, Законі України «Про державну службу» ін. концептуально розкрито сутність ідеології державотворення, визначено основні риси демократизації українського суспільства. Основна роль тут відводиться імплементації загальноприйнятих у Європі стандартів в усіх сферах суспільного життя [1; 2; 6].

Необхідно відзначити, що реформування України тісно пов'язане з євроінтеграційним курсом нашої держави. Більш того, слід приєнатись до думки В.Вечірко стосовно того, що євроінтеграція - це насамперед наближення рівня життя українців до європейських стандартів. Необхідно усвідомити, що незважаючи на те, що суспільство хоче жити по-європейськи, воно ще не готове до цього. Звичайно, пострадянське статус-кво затягнулося, фундаментальний розрив із минулим постійно відкладається [3, с. 4].

Разом з тим, на грудневому Саміті Україна - ЄС було оголошено про завершення переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію. Президент України В. Янукович звернув увагу на прогрес у питаннях запровадження безвізового режиму між Україною та Євросоюзом. «Ми на 90% виконали ту дорожню карту, яку намітили. Думаю, вже у другому півріччі 2012 року ми закінчимо цю роботу та розпочнемо новий етап», - резюмував Глава держави [8,с. 2].

Актуальність даної проблематики зростає з огляду на те, що як в інтересах України, так і ЄС – забезпечити мир і стабільність, мати демократичні відносини з розвиненими державами із прогнозованою й дружньою зовнішньою політикою. Для реалізації цих завдань Міністерство юстиції України, разом з Міністерством закордонних справ та іншими міністерствами розглядають світоглядні суспільні орієнтири одним із основних рушіїв інтеграційного процесу. Світоглядні суспільні орієнтири слугують своєрідним критерієм, у визначенні ставлення людини до різноманітних цінностей, установок, відстоювання моральних принципів і суспільних переконань[5, с.7]. Слід відзначити, що світоглядні орієнтири розглядаються передусім, як цінності - в найширшому розумінні. Ми бачимо в цінностях категорію моралі, у світоглядних орієнтирах– суспільні ідеали та ідеї демократичних процедур суспільної взаємодії як всередині країни, так і за її межами.

Наукові дослідження проблем цінностей та світоглядних орієнтирів можна умовно поділити за певними напрямками, серед них – питання демократизації суспільного устрою і співробітництва держави з іншими країнами, в якому світоглядні орієнтири щодо відношення населення країни в напрямку інтеграції з ЄС – посідають одне з провідних місць[3; 4; 9].

«Ми реформуємо державу і тим самим наближаємо країну до європейських стандартів», - відзначив Глава держави, разом з тим додавши, що впровадження системних реформ потребує часу.. Президент України В. Янукович високо оцінює роль Всесвітнього економічного форуму як майданчика для обговорення найбільш актуальних проблем сучасного світу. Про це він заявив під час зустрічі із засновником ВЕФ Клаусом Швабом [8,с.1]. Важливо відзначити, що стосовно розширення Євросоюзу і того, як його бачать громадяни ЄС і населення України, за останнім даними «Евробарометра», відношення населення країн ЄС до розширення Союзу неоднозначне і далеко від одностайної підтримки цього процесу. 43% населення країн ЄС згідне з тим, що Союз повинен розширюватися за рахунок нових країн-членів; у той же час, 35% опитаних не підтримують процес розширення. Цікаво, що більшість прихильників розширення ЄС живуть переважно в країнах з відносно низьким рівнем економічного розвитку (Греція, Ірландія, Іспанія, Португалія). Зате в країнах – лідерах ЄС (Великобританія, Німеччина, Франція), що помітно впливають на визначення стратегії ЄС, частка прихильників розширення перевищує третину. Досить стримано ставляться громадяни ЄС до можливості одержання членських квитків у Євросоюз. Лише п'ята частина респондентів (21%) вважають, що ЄС повинен бути відкритим для всіх бажаючих, а майже половина (44%) допускають таку можливість лише для окремих держав. З огляду на високий рівень розвитку демократії в країнах ЄС (а отже - впливу громадськості на політиків) і ту обставину, що переважна більшість (71%) громадян країн ЄС висловилися за відтермінування розширення (у випадку виявлення його негативних наслідків), можна відзначити, що процес розширення ЄС може стати непередбаченим, з погляду підтримки його громадськістю країн - членів ЄС [7, с.1].

Насправді проблема вступу України в Євросоюз і у зв'язку з цим безпосереднє членство України в ЄС стало одним з найактуальніших питань сьогодення. Куди йдемо і що будуємо? У загальному вигляді відповіді на ці питання містяться в результатах опитування громадської думки щодо висвітлення світоглядних орієнтирів громадян на євроінтеграційний курс країни [7, с.2].

Населення України, до кордонів якої наближається ЄС, оцінюють процес розширення ЄС стримано - позитивно. Найбільша частина населення (32,1%) впевнена, що розширення ЄС поліпшить його відносини з Україною. Тільки кожний десятий (9,6%) дотримується протилежної точки зору. Бажано, щоб поява заможного сусіда - ЄС - на українських кордонах стало не підсилювачем традиційних очікувань допомоги, а стимулом для перебудови власного господарства. В нинішній час у суспільстві є потенціал зміцнення європейських орієнтацій населення. Його може активізувати поліпшення співробітництва України з ЄС, країнами-кандидатами, а також - їхня зацікавленість в інтеграції України в європейське співтовариство. Але разом з тим, саме це викликає в наших громадян помітний скепсис: лише 18,4% респондентів вважають, що країни-ЄС ставляться до України як до потенційного рівноправного партнера; більшість населення (62,4%) переконане, що члени ЄС або байдужі до можливого членства України в ЄС (35,4%), або ставляться до нього критично, вважаючи, що Україна не має перспектив вступу в ЄС (27%) [7, с.2].

Не зважаючи на те, що більшість населення України усвідомлюють факт значного економічного відставання, що стримує українську євроінтеграцію, найбільша частина громадян (39,8%) вважають реальним вихід нашої держави на економічний рівень провідних країн ЄС лише через 20 років. Однак, незважаючи на це, більшість із них (66%) переконані в необхідності вступу України в ЄС протягом найближчих 5–10 років. Видимо, відношення громадян буде визначатися не стільки геополітичними перевагами безпосереднього сусідства з ЄС, а конкретними результатами співробітництва з розширеним Євросоюзом і тим, чи вдасться мінімізувати можливі негативні наслідки його розширення для країни [7, с.2]. Сьогодні Україна зіткнулася з проблемою адаптації інституту державної служби до нових умов, де слід звернути особливу увагу на боротьбу з безробіттям та істотне зниження проявів бідності. Таку позицію підкреслює головний фахівець Інституту світової економіки проф. А. Гальчинський. «В Україні з огляду на відомі обставини, проблема безробіття особливо значуща. Тому антикризова політика повинна фокусуватися на попередженні цієї небезпеки, з урахуванням громадськості – заявив експерт. Чи не тому на теренах Європейського Союзу прослідковується несприятливий прогноз щодо членства України в ЄС»? [4, с. 3].

Разом з тим змінюється світова політика. Які зміни чекають Україну у новій системі координат? [6, с.6]. На думку фахівців, дієвим заходом, спрямованим на подолання безробіття та бідності, мають стати світоглядно-значущі суспільні соціальні орієнтири і цінності, інвестиційні проекти, спроможні адекватно відповідати сучасним викликам державного управління і громадськості [6, с. 4].

Відомо, що Глава держави наголошує на незмінності стратегічного курсу України на інтеграцію до європейської спільноти. «Всі реформи, які ми здійснюємо, відбуваються під кутом євроінтеграції. Це гармонізація українського законодавства до європейського, всебічний комплексний підхід до глобальних реформ - велика робота, яка відповідає світоглядним орієнтирам громадян і цивілізаційній сутності української нації» [8]. Як зазначив Президент України: » гарантії стабільності нашого демократичного курсу постають своєрідною місією управлінської сфери і обов'язком українського громадянина [5].

Отже, одним із найважливіших показників зрілості будь-якого суспільства є ступінь його демократичності. Варто зазначити, що розбудова вітчизняного суспільства передбачає приведення законодавчої бази країни у відповідність з європейським законодавством. Як визначають вітчизняні вчені "під світоглядними суспільними орієнтирами ми розуміємо забезпечення гуманістичною орієнтацією фахівців і, на основі цього, формування спеціалістів, що володіють багатим культурно-гуманістичним потенціалом" [3,с. 4].

У цьому сенсі, загальнонаукова точка зору співпадає в тому, що врахування суспільних цінностей та орієнтирів дозволяє отримати інформацію про ступінь індивідуальних установок громадян щодо задоволення чи незадоволення економічними, соціально-політичними умовами, якістю життя, що створює стимули досягнення Україною європейських стандартів і європейського рівня якості.

Література:

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. – К.: Преса України, 1997.

2. Закон України про державну службу // Вісн.держ. служби України. - 1995.-№1. - С.3 // Голос України №10 (5260) від 19січня 2012р. – С.19.

3. В.Вечірко. Представник влади, яка себе поважає, не буде наживатися на посаді, а служитиме народу».// Голос України №3 (5253) від 11січня 2012р. – С.4.

4. Гальчинський: Необхідно боротися з безробіттям і знижувати облікову ставку Дзеркало тижня № 42 (721) 8 – 14 листопада 2010.

5. Мікаель Борг-Хансен. Ваше суспільство потребує допомоги, щоб змінитися //Щоденна всеукраїнська газета «День» №237(3638) від 27.12.011р. – С. 7.

6. Щоденна всеукраїнська газета «День» №6(3649)від 18.01.2012р. Деякі міфи про соціалізм. – С. 6.

Джерела інтернету

7. evrounion.narod.ru/html/UkrInEs.htm

8. http://www.president.gov.ua/news

9. http://www.day.kiev.ua/ Щоденна всеукраїнська газета «День» №2 (3645).12 січня 2012р.