УКРАЇНСЬКА ПЕРСПЕКТИВА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Два десятиріччя незалежності України проминуло, але держава ще й до цього часу стоїть перед проблемою євроінтеграції. Доля нашої держави визначена її геополітичним і економіко-географічним положенням в Східній Європі. Але, необхідно зазначити, що євроатлантичний курс України є не тільки зовнішньополітичним, а, більшим чином, це процес внутрішніх перетворень нашої країни. Це стосується всіх сфер суспільного життя кожного громадянина.

Геополітичне положення України в Східній Європі висуває перед країною важке завдання – збереження миру і стабільності в регіоні. Україна переживає складний процес становлення та розвитку системи безпеки своєї держави, збереження національних інтересів, а особиста безпека нашої держави – це складова міжнародної безпеки. Національна безпека нашої держави повинна мати такі складові як: військову доктрину, програму забезпечення національної економічної, екологічної та інформаційної безпеки.

Поступово економіка нашої держави розвивається. Тому, зрозуміло, зовнішньоекономічний курс України спрямований на вступ до Європейського Союзу та організації Північноатлантичного договору. Адже, держави-члени цих міжнародних організацій є прикладами країн, які мають високий економічний розвиток і мають стабільні економічні показники на світовому ринку.

Тому, щоб створити національну безпеку можна рухатись двома шляхами: через співробітництво з ЄС, ОБСЄ, НАТО, ЗЄС, або удосконалити свою власну систему захисту (економічну та оборонну).

Організація Північноатлантичного договору (НАТО) на сьогодні є найкраще організованою та дієвою міжнародною організацією у сфері оборони, безпеки та політики. Договір який ознаменував утворення НАТО був укладений з ініціативи Сполучених Штатів. Фактично цей процес відбувався паралельно зі створенням системи колективної безпеки країн соціалізму, об’єднаних Варшавським договором.

Нині членами НАТО є 28 країн. У Статті 5 Договору мова йде про те, що «напад на одного учасника розглядається як напад на всіх членів НАТО». [1, ст.5]

На початку ХХІ ст. перед НАТО постав цілий комплекс стратегічних цілей і завдань, які докорінно відрізняються від колишніх, зокрема подолання наслідків поділу Європи за часів «холодної війни», зміцнення демократії в країнах Центральної і Східної Європи, боротьби зі зброєю масового знищення і тероризмом. Головна мета НАТО – це захист свободи і безпеки всіх членів політичними і військовими засобами відповідно до Статуту ООН.

На даний час діяльність НАТО, яка здійснює політику «відкритих дверей» дедалі розширюється. Це співпраця з багатьма державами, навіть тими, які не входять в цю організацію, в тому числі й з Україною.

Починаючи з 1994 року наша держава бере активну участь у програмі «Партнерство заради миру» (ПЗМ) в рамках якої українські військові були залучені до кількох десятків спільних із країнами – членами НАТО миротворчих навчань як на території нашої країни так і за кордоном.

Запропоновану НАТО Програму «Партнерство заради миру» Україна сприйняла як перспективну ініціативу блоку, що спрямована на зміцнення стабільності та безпеки в Європі, поглиблення відносин Альянсу з країнами Центральної і Східної Європи та іншими державами ОБСЄ. Позитивним моментом програми ПЗМ є те, що вона не єдина для всіх країн, які співробітничають, а дає можливість кожному із партнерів розвивати взаємовідносини з НАТО.

У своїх взаємовідносинах з НАТО Україна подолала шлях від Хартії про особливе партнерство (1997 рік) через План дій (2001 рік) до інтенсифікованого діалогу з НАТО щодо набуття членства. У серпні 2009 року Президент України затвердив першу річну національну програму на 2009 рік з підготовки України до набуття членства в НАТО. Тоді ж було підписано Декларацію про доповнення Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО.

Національні інтереси України щодо НАТО повинні бути визначені з огляду на ту роль, яку Північноатлантичний альянс відіграє нині й відіграватиме в перспективі в підтримання міжнародного миру, стабільності й безпеки, сприянні оптимізації клімату довір’я, виробленні підходів до проблем роззброєння і контролю над озброєнням та запобіганні поширенню зброї масового знищення.

Розвиток стабільних відносин із НАТО, безперечно, вигідний для України, оскільки сприяє зміцненню зовнішніх гарантій національної безпеки нашої держави. Підписавши 9 липня 1997 року у Мадриді “Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО”, Україна підвищила рівень гарантій політичної незалежності, територіальної цілісності і незалежності кордонів.

Завдяки своєму співробітництву з НАТО Україна отримує сучасну інформацію щодо досвіду країн-членів НАТО в процесі створення та реформування сучасних збройних сил. Велике значення для України також має допомога з боку Альянсу в проведенні операцій щодо захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій цивільного характеру (події в Харкові, Закарпатті).

У Законі України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 1 липня 2010 року зафіксовано намір України як позаблокової європейської держави продовжувати партнерство з Організацією Північноатлантичного договору. А готовність розвивати партнерство з Україною підтверджена у новій Стратегічній концепції, прийнятій на Лісабонському саміті 19 – 20 листопада 2010 року.

Україна на даний час залишається країною-партнером, що бере участь в поточних миротворчих місіях НАТО. Наші миротворці входять до Багатонаціональних сил безпеки в Косово (КФОР), в Антитерористичній операції НАТО «Активні зусилля у Середземному морі».

Отже, повернемось до питання співробітництво невоєнного характеру діяльності, що є особливо важливим. У 2010 році Україна перша серед країн-партнерів розпочала співробітництво з питань кібернетичного захисту. Ведеться співпраця у сферах боротьби з відмиванням «брудних» коштів, незаконним переміщенням людей, контрабандою зброї та наркотиків.

Важливим напрямком залишається співпраця по подоланню катастроф різноманітного характеру. А саме: у 2010 році за сприяння Євроатлантичного координаційного центру з реагування на катастрофи Україна отримала допомогу від Словаччини для ліквідації наслідків стихійного лиха спричиненого сильними зливами в Чернівецькій області. А, з свого боку, Україна допомогла сусідній Польщі у ліквідації наслідків повеней. Також, Таджикистану (травень), Угорщині (червень), Молдові (вересень).

Серйозним питанням залишається співпраця в галузі охорони навколишнього середовища та захисту довкілля. Альянс веде співробітництво з Україною в рамках Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки». Це такий проект як: «Моніторинг та передбачення ризиків паводків річки Прип’ять», яка протікає по території Білорусії та України через Чорнобильську зону радіоактивного забруднення.

У 2009 році проводилась державна підтримка українських вчених, які брали участь у п’яти проектах Програми. Особливо слід звернути увагу на реалізацію одного з найбільших грантів НАТО за участю наших Українських вчених. Це проект «Рентгенівський генератор», який виконувався на базі Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України (м. Харків).

Учасниками цього проекту були Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут»(Україна), Технічний університет м. Ейндховена (Нідерланди), Фізичний інститут ім. Лєбєдєва (Росія), Стенфордська лабораторія синхронічного вимірювання (США).

Важливість цього проекту в тому, що генератор буде сприяти фундаментальним та прикладним дослідженням в медицині, нанотехнологіях, охороні довкілля.

Важливими проектами Україна – НАТО в сфері науки та охорони навколишнього середовища є такі: «Очищення території авіабази в м. Прилуки»; освоєння гранту НАТО для Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі «УРАН».

Отже виходячи з вищевказаного важливим спільним завданням України з НАТО є інформаційно-роз’яснювальна робота для громадськості України про спільну діяльність в різноманітних галузях. В першу чергу миру і безпеки, а, також, співробітництво невоєнного характеру. Це реалізувалося в рамках Державної цільової програми на 2008-2011 року, а, також, Річних національних програм співробітництва Україна – НАТО.

За критерієм ставлення до вступу в Північноатлантичний альянс Українське суспільство майже рівномірно поділене на три частини: третина українців виступає за приєднання до НАТО, ще третина не підтримує цей курс, решта – не визначилась.

До числа прихильників НАТО належить здебільшого молодь, інтелігенція, інтелектуали, керівники сучасних підприємств, бізнесмени, висококваліфіковані працівники, фермери, політики, які розуміють, що майбутнє України – в Євроатлантичній цивілізації. Але, на жаль, альтернативної інформації про діяльність Україна – НАТО громадяни отримують мало.

А молоді люди повинні мати цілісне уявлення про сучасні політичні події, які відбуваються в світі і стосуються безпосередньо нашої держави, вміти оцінювати глобальні та регіональні процеси та явища, просторово мислити і аналізувати події сучасного світу. Частину такої інформації вони отримують під час навчання в курсі таких навчальних дисциплін як: економічна і соціальна географія світу і всесвітня історія при вивчення тем «Міжнародні організації, їх функціональний та просторовий розподіл» та «Всесвітні економічні відносини».

Цього, звичайно, замало. Тому, в нашому навчальному закладі працює клуб «Дебати» під керівництвом викладачів соціально-економічних дисциплін де і розглядаються такі сучасні проблеми, які цікавлять молодь. Однією з тем засідання клубу «Дебати» було питання вступу України в НАТО. Крім того це співпало з заходами, які проводив Інститут Європейського Поступу. Члени клубу «Дебати» Технолого-економічного коледжу Білоцерківського НАУ безпосередньо приймали участь у цих заходах, які проходили в Білій Церкві.

Інститут Європейського Поступу вирішив надати населенню реальні факти через проведення ряду зустрічей, тренінгів семінарів, конференцій, конференцій, спрямованих на об’єктивні висвітлення ряду важливих питань в цій галузі. Це такі заходи як: міжнародні круглі столи «Україна – Європейський Союз: Шлях назустріч» (Одеса), «Євроінтеграція України очима молоді» (Херсон), дебати Україна – НАТО: за та проти (Рівне, Суми, Херсон, Одеса, Луганськ, Нова Каховка, Біла Церква з організацією телевідео конференцій з Брюсселем, штаб-квартирою НАТО).

Їхня мета – підвищення рівня інформованості українського населення на регіональному і загальнодержавному рівнях, щодо діяльності НАТО та перспектив інтеграції до Північноатлантичного альянсу України.

Упродовж двох днів – 8 – 9 грудня 2009 року ці зустрічі відбувалися в нашому місті, які організовували Інститут Європейського Поступу за сприяння посольств Данії та Словаччини в Україні.

Зокрема, 8 грудня відбулася зустріч представників країн НАТО (США та Данії) з студентами Технолого-економічного коледжу Білоцерківського національного аграрного університету та міжнародний «круглий стіл» «Перспективи Євроатлантичної інтеграції України сьогодні». Сучасну молодь глибоко хвилюють питання Євроатлантичної інтеграції. Тому зустріч пройшла в активному обговоренні цих питань, студенти цікавились питаннями стосовно сумісних програм Україна – НАТО, розвитку ВПК, вплив вступу на професіоналізацію Збройних Сил України, цивільні проекти в галузі довкілля, систему безпеки України в разі вступу до альянсу.

Крім того, 9 грудня було організовано дебати «Україна – НАТО й телеміст «Біла Церква – Брюссель – штаб-квартира НАТО», що проводились на базі Білоцерківського національного аграрного університету. До участі в цьому заході були залучені представники посольств країн Євроатлантичного альянсу в Україні, а саме, Данії та США, представники місцевої влади, ветерани Великої Вітчизняної війни, ветерани воїни-афганці та студенти Білоцерківського національного аграрного університету та Технолого-економічного коледжу Білоцерківського НАУ.

Інститут Європейського поступу представляв Едуард Ільїн, який відмітив, що заходи, які пройшли в нашому місті є лиш частиною кропіткої роботи в регіонах: «Головне завдання, яке ставить Інститут Європейського поступу – це проведення інформаційних та навчальних кампаній з питань Євроатлантичної інтеграції. У цьому контексті відбуваються тренінги для ЗМІ, депутатів місцевих рад та державних службовців», - додав пан Ільїн. [4] Наша Біла Церква стала дванадцятою в низці зустрічей та подій,які проводились протягом двох років Інститутом Європейського поступу.

Отже, інформація для громадян України має бути постійною в цій галузі. А, особливо, слід звернути увагу на гуманітарне та наукове співробітництво в територіальній діяльності НАТО.

Література:

1. Північноатлантичний договір. Вашингтон, округ Колумбія, 4 квітня 1949 року

2. Партнерство заради безпеки: досвід країн НАТО та Українська перспектива?/За загальною редакцією О.І. Соскіна. – К:Вид-во «Інститут трансформації суспільства», 2007. – 336с.

3. Процес трансформації НАТО та можливості для України. Матеріали міжнародного круглого столу/За загальною редакцією Джерджа С.Ф. – Київ:ТОВ «Видавництво СИНОПСИС», 2007. – 156с.

4. Інтернет-видання Євроатлантична газета [nato. – uainform.do.am/].

5. Національний центр з питань Євроатлантичної інтеграції України http://www.nceai.gov.ua/