СТИЛІСТИЧНА АДАПТАЦІЯ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ГАЗЕТНО-ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ

Для теорії та практики перекладу особливе значення мають дані комунікативної лінгвістики щодо особливостей відтворення мовної комунікації, специфіки прямих і непрямих мовних актів, співвідношення виявленого й прихованого сенсу, впливу контексту й ситуації спілкування на розуміння тексту, а також чинників, що визначають комунікативну поведінку людини. Недостатні мовна й фахова підготовка перекладача обумовлюють прояв негативної, деструктивної інтерференції – об’єкту вивчення багатьма науковцями, такими як, зокрема, В.В. Алімов, Л.І. Бараннікова, В.Ю. Розенцвейг, Є.М. Верещагін, З.У. Блягоз, Р.А. Вафеєв, Л.В. Щерба, К.К. Платонов. Деструктивна інтерференція в перекладі може призвести до різних відхилень від оригіналу, й адекватність у такому перекладі буде порушена; але інтерференції можна уникнути, якщо знати особливості її прояву при перекладі текстів різних жанрів і стилів.

Актуальність дослідження умов стилістичної адаптації при перекладі газетно-публіцистичних текстів визначається тим, що суб’єктивність перекладу обмежена необхідністю відтворити якнайповніше зміст тексту оригіналу, а можливість такого відтворення залежить від об’єктивно існуючих і незалежних від перекладача системних відношень і особливостей функціонування двох мов. Тобто, переклад передбачає суб’єктивну реалізацію перекладачем об’єктивних відношень. Так, стандартизація певного стилю відображається, перш за все, у використанні певних словесних формул та загальноприйнятих синтаксичних моделей. Неспроможність відтворити такі моделі й застосування лише дослівного перекладу призводять до стилістичної невідповідності, що в значній мірі спотворює зміст чи адекватність сприйняття оригіналу в його перекладі. Відповідно, поточна мета полягає у виявленні – на матеріалі англомовних і україномовних газетно-публіцистичних текстів – певних функціональних умов і мовленнєвих принципів, знання яких сприяють якості перекладу, тобто адекватності відображення об’єктивної дійсності й грамотності перекладацького оформлення відтворюваної інформації за допомогою лінгвально-смислових засобів цільової мови.

Так, публіцистичне мовлення вже давно стало об’єктом мовознавчих досліджень, особливо з позицій функціональної стилістики. Пов’язаний із суспільно-політичною сферою комунікації, публіцистичний стиль реалізується в аналітичних газетних і журнальних статтях на політичні й суспільно значущі теми, в ораторських виступах на мітингах і зборах, в програмах на радіо й телебаченні. Газетний стиль, в свою чергу, полягає в суто інформаційних повідомленнях газет, суспільно-політичних журналів і промов; тематика зазвичай охоплює повідомлення про події та явища, що відбуваються в різних галузях суспільного життя, насамперед в економіці й культурі. Таким чином, публіцистичний і газетний стилі подібні за сферою застосування, але, безумовно, відрізняються щодо своїх функцій. Основне завдання матеріалів газетного стилю полягає в повідомленні певної інформації з певної суспільної чи політичної позиції; однак газетний стиль, на відміну від публіцистичного, не містить у собі оцінно-експресивного аналізу й конкретних висновків, які підсвідомо впливали б на думку адресата.

Політичній термінології, яка є особливо характерною для газетно-інформаційного стилю, притаманні такі ж основні риси, які властиві й публіцистичній термінології. Проте, існують і деякі відмінності, пов’язані з упорядкованістю термінологічних систем у суспільно-політичній сфері, а також із залежністю значень ряду термінів від певних ідеологічних концепцій. У газетно-інформаційних матеріалах нерідко зустрічаються багатозначні терміни, терміни-синоніми, скорочені терміни та назви. У газетному стилі, однак, термін має нейтральне значення, а в публіцистичному – експресивно-різнобічне, в залежності від ідейної спрямованості тексту, в якому він використовується [5, с. 131]. Так, термін civilization може використовуватися в історичному сенсі як третій ступінь у розвитку людської культури, якому передують два інші – доба дикунства й доба варварства – та, в залежності від ідейної позиції автора, мати позитивні ознаки (рівень суспільного розвитку й матеріальної культури, досягнутий певною суспільно-економічною формацією: once humans had invented civilization, they never lost it [8]) або негативний сенс (епоха деградації та занепаду на противагу цілісності, органічності культури: when the time came for civilization on the planet of the Perks, they built war-trains, undermining engines, mole bombs [8]).

Широке використання в газетно-інформаційному стилі імен і назв робить повідомлення конкретним і передає відомості про певних осіб, установи або райони. Це передбачає значні попередні (фонові) знання в перекладача, які дозволили б йому адекватно співвіднести назву із названим об’єктом. Так, перекладачеві, який працює з газетним матеріалом, поза контекстом має бути добре відомо, що Park Lane – це вулиця, Piccadilly Circus – площа, a Columbia Pictures – кінокомпанія.

Газетно-інформаційні матеріали відзначаються й деякими особливостями синтаксичної організації тексту, зокрема наявністю лаконічних самостійних повідомлень (1-3 висловлювання), які складаються з довгих речень зі складною структурою: Magna Carta, the Petition of Right act, the Habeas Corpus Act, the Bill of Rights, and the Act of Settlement are the leading enactments; but they are in no sense a constitutional code; and without a host of judicial decisions, scores of other statutes of much less importance, and a mass of custom and convention, these statutes would be unworkable [7, с. 2].

У газетних заголовках особливо широко використовуються лексичні елементи розмовного стилю: Report Raps Lack of Law Reform, Hits GOPers Housing Stand, Dief Lends JFK a Helping Hand [5, с. 137], Сила «м’якого знака» проти «твердих лобів» [3]. Причому, навіть якщо в самій статті ситуація описується в стриманому стилі, заголовок газетного стилю часто носить більш розмовний характер.

Порівняння української та англійської мов у межах стилістичних особливостей виявляє, що газетні заголовки мають і низку граматичних відмінностей. В англомовних газетах переважають дієслівні заголовки на кшталт: Floods Hit Scotland, William Faulkner Is Dead, Exports to Russia Are Rising [5, c. 138], в той час як український матеріал має назву, як правило, в іменній формі (Тайфун на Філіппінах, Бюджет 2012, Ностальгія за живим звуком [1]) або починається номінативно з подальшою дієслівною експлікацією (Бізнес : гривня зміцнюється [2]).

Істотні відмінності від інших функціональних стилів сучасної англійської мови відзначаються в характері використання в заголовках дієслівних часових форм: коли йдеться про події, що відбулися в недавньому минулому, зазвичай використовується теперішній історичний час: Russia Condemns West Provocation, Richard Aldington Dies 70 [5, c. 139]. В українському газетному стилі минуле залишається в дієслівній формі минулого часу, наприклад: Місія МВФ розпочала свою роботу у Києві [2], Іран почав переводити кошти з рахунків у європейських банках [4]. Іншою характерною рисою української газети є вживання слів з абстрактно-узагальненим значенням на кшталт рух у конвульсіях замість економічна криза [6, c. 1].

Таким чином, лінгвістичні особливості аналогічних стилів в обох мовах співпадають не повністю. При перекладі газетно-публіцистичних матеріалів відбувається своєрідна стилістична адаптація: специфічні засоби оригіналу замінюються мовними засобами, що відповідають стилістичним вимогам у мові перекладу. Наприклад, при перекладі українською мовою англомовних текстів, що належать до газетно-інформаційного стилю, характерними є: членування пропозиції, коли одному вихідному реченню відповідають два або більше в тексті перекладу; заміна дієслівних пропозицій номінативними; адаптація термінології до обумовленої тематики й ситуації. Основним завданням перекладача газетних матеріалів є докладна й точна передача вихідної інформації. В цьому газетний стиль має більшу подібність до науково-технічних матеріалів, аніж до текстів публіцистичного характеру, в яких можливий ще й додатковий розвиток думки автора.

Література:

1. Аргументи тижня. – № 52 (164). – 29 грудня 2011-4 січня 2012.

2. Бізнес : гривня зміцнюється [Електронний ресурс]. – 2009. – Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/story/2009/01/printable/ 090121_business_wed_sp.shtml.

3. День. – № 22 (3665). – 9.02.2012.

4. Іран «переводить гроші з Європи» [Електронний ресурс]. – 2006. – Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/story/2006/01/printable/ 060120_iran_money_is.shtml.

5. Казакова Т. А. Теория перевода : лингвистические аспекты / Тамара Анатольевна Казакова. – СПб. : СОЮЗ, 2000. – 150 с.

6. Українська газета. – № 45 (185). – 18-31 грудня 2008.

7. Britannica. – № 4. – February 1996.

8. Longman dictionary of contemporary English / 4th ed. by Della Summers. – London : Pearson Education (Longman), 2006. – 1949 c.

Науковий керівник: канд. філол. наук, доцент Ясинецька Олена Анатоліївна.