ВИСТАВКИ ТА ЯРМАРКИ – ЯК ОДНА ІЗ ФОРМ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Анотація. Соціально-економічний розвиток України супроводжується постійним зростанням виставково-ярмаркової діяльності. Нині вона не лише сприяє зміцненню міжнародного авторитету держави, розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі, просуванню вітчизняних товарів на ринки інших країн, а також є одним із видів рекреаційно-туристичної діяльності.

Ключові слова: ярмарки, виставки, виставково-ярмаркова діяльність.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку національної економіки для промислових підприємств надзвичайно актуальним є розширення існуючих національних ринків збуту та вихід на нові міжнародні ринки. У цьому напряму ефективним інструментом інтегрованих маркетингових комунікацій є виставкові заходи, що проводяться на міжнародному рівні. Однак, для ефективної участі у конкретному заході підприємствам необхідно використовувати всі його можливості, зосереджуватись на унікальності виставкового потенціалу та чітко визначитись з цілями участі. Проблема виставко-ярмаркової діяльності в Україні полягає у відсутності теоретичних навичок у даній сфері.

Аналіз останніх досліджень. Особливості розвитку виставкової індустрії відображені в працях таких відомих українських та зарубіжних науковців, як Грищенко І. М., Стровський Л. Е., Пєтєлін В. Г., Гусєв Э. Б., Ламбен Ж. Ж., Шарков Ф. И., Критсотакіс Я. Г., Багрова І. К., Власюк В. О., Гетьман О. О., Григоренко О. Ю., Пєтєлін В. І., Рєдіна Н. П та інші

Постановка завдання. У зв’язку з цим, завдання статті полягають у дослідженні теоретичних засад виставкової діяльності експонентів в сучасних умовах, виокремлення переваг та недоліків виставково-ярмаркових заходів, порівняння виставки та ярмарку за допомогою сформованих критеріїв, узагальнення функцій виставково-ярмаркових заходів та розрахунок динаміки основних показників виставкової діяльності, оцінка її стану на сучасному етапі.

Виклад основного матеріалу. Виставки та ярмарки займають особливе місце в арсеналі засобів рекламного впливу, так як вони представляють дуже широкі можливості демонстрації виробів, що рекламуються для встановлення прямих контактів безпосередньо з покупцями та продавцями.

Проект Закону України «Про виставкову діяльність в Україні» трактує поняття виставки та ярмарки наступним чином [1; c. 3].

Виставка — організована за допомогою виставкового підприємства демонстрація експонентами своєї продукції, яка проводиться на певних площадях у визначений термін з метою пошуку партнерів для укладення угод.

Ярмарок — організований за допомогою виставкового підприємства продаж особами своєї продукції, яка провадиться на певних площадях у визначений термін. Поняття ярмарки та виставки істотно відрізняють, їх основні відмінності наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняння ярмарку та виставки

Основною відмінністю ярмарки від виставки є її основне призначення, для ярмарку це – укладення торгівельних угод по зразках продукції, а для виставки – демонстрація досягнень з метою стимулювання продажів за зразками. Проте, незважаючи на різницю між ярмарками та виставками очевидним є подібність даних визначень. Найголовніша їх спільна риса – ринкових характер виставково-ярмарочних заходів. Ярмарки при цьому більше орієнтуються на спеціалізованого відвідувача-покупця, оптовика, тобто на здійснення продаж експонентами продукції, що демонструється. У той час виставки зосереджені на більш широкому колі можливих споживачів, на приверненні їх уваги до товару. І виставки і ярмарки організуються фізичними та юридичними особами, мають обмежену тривалість, діють періодично в постійних або заздалегідь визначених місцях, призначені для великої кількості експонентів і відвідувачів і є організованими товарними ринками. Крім того, кінцевою метою організації як виставок, так і ярмарків є сприяння збільшенню обсягів реалізації продукції, що виробляється на фірмі.

Виставки та ярмарки класифікують наступним чином [2; c. 17]:

1) міжнародні виставки та ярмарки: загальногалузеві та спеціалізовані;

2) національні виставки: стаціонарні, пересувні;

3) оптові та роздрібні ярмарки;

4) спеціалізовані виставки рекламодавця: стаціонарні, пересувні, виставки-продажі;

5) постійнодіючі експозиції, кабінети зразків, демонстраційні зали [3; c.12].

В загальному недоліки та переваги виставково-ярмарочної діяльності можна описати наступним чином:

Переваги: наочність зразків продукції, що демонструються та можливість їх показу в дії; можливість миттєвого встановлення ділових контактів; позитивна дія елементів «святкової атмосфери», безпосереднє і одночасне порівняння конкуруючих товарів; сприяння укладенню угод; співпраця із професійною аудиторією; прямі контакти з представниками преси, зокрема професійних видань.

Недоліки: висока вартість організації та участі; порівняно рідка періодичність; недостатньо широкий регіональний охват представників груп цільового впливу.

Основними функціями виставки та ярмарку є [4; c. 24]:

• концентроване дзеркальне відображення відповідного ринку;

• забезпечення і збільшення видимості ринку;

• дозволяють прояснити ситуацію на ринку;

• відкривають доступ до нових ринків;

• дозволяють встановити пряму залежність між ціною і якістю.

• дають можливість контакту з численними і компетентними спеціалістами за короткий проміжок часу [5; c. 9].

В рамках виставок та ярмарків організації за допомогою (експонатів) демонструють вироблені товари чи послуги з ціллю вивчення кон’юктури та сприяння збуту, проводяться ділові переговори потенційних учасників операцій купівлі-продажу, уточнюються комерційні позиції, здійснюється оптова торгівля по зразках, підписуються зовнішньоторговельні договори, контракти.

Виставково-ярмаркова діяльність застосовується практично для усіх видів товарів та продукції. Для товарів масового споживання проводяться переважно загальногалузеві ярмарки, виставки та виставки-продажі.

Число та розмір міжнародних загальногалузевих та спеціалізованих ярмарок та виставок регулюються потребою світових ринків, які вони обслуговують. Ярмарко-виставкові заходи, які не відповідають вимогам суспільства, що висуваються, як правило, відмирають, а нові - виникають у відповідності до тенденцій загального розвитку світового господарства.

У світовій економіці роль і значимість виставкової діяльності постійно зростає. Всесвітня асоціація виставкової діяльності (UFI), членом якої є Виставкова федерація України (ВФУ), прогнозує подальший динамічний розвиток виставкового бізнесу. Це підтверджується розвитком світового виставкового ринку: розбудовується сучасна інфраструктура виставок, збільшується кількість виставкових заходів, кількість учасників виставок тощо. Такі ж тенденції прослідковуються і на українському виставковому ринку [5; c. 37].

Динаміку основних показників виставкової діяльності у період з 2004 по 2011рр. наведена у таблиці 2.

Таблиця 2

Динаміка основних показників виставкової діяльності у період з 2004 по 2011 р.

Як видно із даних таблиці кількість проведених виставкових заходів протягом 2004-2010 років потроху зростає, це пов’язано із тим що форми та зміст виставково – ярмаркових заходів з плином часу зазнають змін під дією потреб ринку. Тематичні вузькоспеціалізовані ярмарки можуть перерости в тематичні загальногалузеві, а на базі них можуть утворитись ярмарки з більш вузькою направленістю, товарні ярмарки можуть перетворитись в тематичні і т д. Ярмарково-виставкові заходи, які не відповідають вимогам, що висуваються, як правило, відмирають, а нові - виникають у відповідності до тенденцій загального розвитку світового господарства.

На сьогодні лідерами серед українських операторів є такі найбільші виставкові оператори: «Авто-ЭКСПО» (Київ), «Бізнес-Лайн» (Київ), «Внешэкспобизнес», «ГалЭКСПО» (Львів), «КиївЕкспоПлаза» (Київ), «КОМІНФО» (Дніпропетровськ), «Міжнародний виставковий центр» (Київ), Національний комплекс «Експоцентр України» (Київ), «Одеський будинок» (Одеса), тощо [6; c. 17].

Виставково-ярмаркова діяльність в Україні регулюється Указом Президента України від 30 жовтня 1996 року № 1015/96 «Про заходи з удосконалення виставково-ярмаркової діяльності в Україні». 2 листопада 2000 року було прийнято розпорядження Президента України від № 343/2000 «Про удосконалення проведення виставково-ярмаркових заходів в Україні», яке зобов’язує Кабінет Міністрів України передбачати в загальнодержавних програмах соціально-економічного розвитку проведення спеціалізованих  виставок та ярмарків з найбільш актуальних тематик тощо. Розроблено проект Закону № 7812 від 12.07.2005  «Про виставкову діяльність в Україні» [2]. Підприємства-організатори виставкових заходів в Україні на добровільних засадах керуються «Концепцією розвитку виставкової діяльності», що була затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 липня 2003р. №459-р.

8 січня 2012 року Уряд України затвердив перелік виставок і ярмарків, що проводитимуться в 2012 році, яким надається статус міжнародних та національних. Перелік включає в себе 139 виставково-ярмаркових заходів, з них 37 національних, 102 міжнародних.

Виставкова діяльність в Україні є пріоритетною галуззю, важливим важелем нарощування експортного потенціалу, просування продукції вітчизняних виробників на міжнародні ринки, залучення передових фірм до участі в розвитку економіки країни [1].

Висновки. Отож участь підприємств у міжнародній виставковій діяльності сприяє збільшенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції і послуг, удосконаленню технологій, залученню інвестицій, забезпеченню науково-технічного і технологічного оновлення вітчизняного виробництва, розвитку ділового туризму в регіонах України та активізації інноваційного процесу та виробничої кооперації.

Підприємство, що приймає участь у виставках чи ярмарках має такі переваги як: наочність зразків продукції, що демонструються та можливість їх показу в дії; можливість миттєвого встановлення ділових контактів та укладення угод; безпосереднє і одночасне порівняння конкуруючих товарів; прямі контакти з представниками преси. А головним недоліком залишається висока вартість організації та участі та порівняно рідка періодичність.

Завдяки виставковим заходам на внутрішній ринок країни надходить найбільш конкурентоздатна продукція вітчизняного та зарубіжного виробника, також формується значна частина експортного потенціалу, тому промислові підприємства розглядають виставкові заходи як найефективніший спосіб просування продукції, можливо єдиний для виходу на зарубіжні ринки.

Література:

1. Закон України “Про виставкову діяльність в Україні ” (проект). — Режим доступу : // www.zakon.rada.gov.ua

2. The Global Association of the Exhebition Industry — Режим доступу : // http://www.ufi.org/

3. Сайт Виставкової федерації України — Режим доступу : // http://www.expo.org.ua

4. Александрова Н., Сорокина Е., Филоненко И. Выставочный менеджмент. М.: Промэкспо, 2001. — 183 с. — ISBN 5-279-02291-8

5. Миллер С. Как использовать торговые выставки с максимальным эффектом. — М.: Довгань, 1998. — 112 с. — ISBN 9984-96004-8

6. Циганкова Т. Виставки і ярмарки як інструменти маркетингу: // Маркетинг в Україні. — 2000. — № 2. — C. 38-41

7. Грищенко І. М. Ринкові аспекти виставкової діяльності в Україні на сучасному етапі // Актуальні проблеми економіки. — 2006. — № 9. — C. 113-119.

Науковий керівник:

кандидат економічний наук Гук Ольга Володимирівна